Ухвала

від 04.03.2020 по справі 200/13920/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 березня 2020 року справа №200/13920/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Арабей Т.Г., Міронової Г.М.,

секретар судового засідання - Мирошниченко О.Л.,

за участю: представника позивача - Макарова А.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву приватного виконавця Пишного Артема Володимировича про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат у справі за апеляційною скаргою приватного виконавця Пишного Артема Володимировича на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року у справі № 200/13920/19-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорський феросплавний завод до приватного виконавця Пишного Артема Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови, стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Приватний виконавець Пишний А.В. звернувся з заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, посилаючись на ч. 6 ст. 139 КАС України, просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорський феросплавний завод на користь приватного виконавця Пишного Артема Володимировича судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, в сумі 31696,50 грн.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, вивчив доводи заяви, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку, що заява про винесення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат не підлягає задоволенню.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорський феросплавний завод до приватного виконавця Пишного Артема Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови, стягнення грошових коштів - задоволений; визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного А.В. від 05.02.2019 року за виконавчим провадженням ВП № 58289350 про стягнення з боржника основної винагороди за ВП № 58289350 в сумі 2 747 637,04 грн.; стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пишного А.В. на користь ТОВ Краматорський феросплавний завод грошові кошти в сумі 2 774 568,00 грн., безпідставно отримані приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пишним А.В. за виконавчим провадженням № 58289350, як основної винагороду на підставі постанови від 05.02.2019 року за виконавчим провадженням № 58289350 про стягнення з боржника основної винагороди.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу та сплатив судовий збір в сумі 31696,50 грн. (т. 4 а.с. 159-174, т. 6 а.с. 15-17).

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2020 року апеляційну скаргу приватного виконавця Пишного Артема Володимировича - задоволено; рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року у справі № 200/13920/19-а - скасовано; прийнято нову постанову; у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Краматорський феросплавний завод до приватного виконавця Пишного Артема Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови, стягнення грошових коштів - відмовлено. Статтею 139 КАС України встановлений розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За змістом ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 КАС України).

При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат (ч. 4 ст. 139 КАС України).

У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 5 ст. 139 КАС України).

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

За приписами ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження від 2 червня 2016 року № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів від 2 червня 2016 року № 1403-VIII (далі - Закон № 1403) примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України Про виконавче провадження випадках - на приватних виконавців.

Згідно ст. 16 Закону № 1403 приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом. Приватний виконавець є суб`єктом незалежної професійної діяльності.

Міністерство юстиції України формує та реалізує державну правову політику у сфері організації примусового виконання рішень (п. 1 ч.1 ст. 17 Закону № 1403).

Аналіз наведеного законодавства в сукупності дає підстави для висновку про те, що приватний виконавець є органом примусового виконання судових рішень і відповідно здійснює заходи з примусового виконання рішень у порядку, визначеному Законом України Про виконавче провадження .

Враховуючи вищенаведене, клопотання відповідача, який є суб`єктом владних повноважень, про стягнення з позивача на його користь судового збору за подання апеляційної скарги задоволенню не підлягає, враховуючи те, що КАС України та Законом України Про судовий збір не передбачено розподіл судових витрат зі сплати судового збору в разі задоволення апеляційної скарги суб`єкта владних повноважень при відмові у задоволенні позову стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до ч. 5 ст. 143 КАС України у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами ч. 2 ст. 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 3 ст. 252 КАС України).

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу (ч. 4 ст. 252 КАС України).

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч. 5 ст. 252 КАС України).

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про винесення додаткового судового рішення про стягнення судових витрат зі сплати судового збору з позивача.

Керуючись ст. ст. 132, 139, 143, 241, 248, 252, 311, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви приватного виконавця Пишного Артема Володимировича про ухвалення додаткового судового рішення про розподіл судових витрат - відмовити.

Повний текст ухвали складений та підписаний 4 березня 2020 року.

Ухвала суду набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді Т.Г. Арабей

Г.М. Міронова