Постанова

від 26.02.2020 по справі 520/7581/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2020 р.Справа № 520/7581/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Сіренко О.І.,

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 07.10.19 року по справі № 520/7581/19

за позовом Приватного акціонерного товариства "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО"

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

2 серпня 2019 року приватне акціонерне товариство "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" ( далі по тексту позивач ), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №115/1665/0/250-19-П від 19.07.2019 року винесену Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради.

Відповідач Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради у відзиві просив суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на правомірність прийнятої постанови.

7 жовтня 2019 року рішенням Харківського окружного адміністративного суду в задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначив, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам позивача про те, що відповідачем перевірка здійснена з порушенням порядку її проведення, передбаченого пунктами 14, 16, 17 Постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю № 553. Так, акт перевірки, який є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення, містить посилання на те, що перевірка була здійснена з використанням засобів фототехніки, проте акт перевірки не містить такого доказу фіксації .Крім того, приписом № 636-ПР-У від 27.06.2018 року було встановлено самочинно збудовану будівлю по АДРЕСА_1 , предписано усунути допущене порушення до 27.08.2017 року без зазначення заходів, які необхідно здійснити для усунення порушень. Також судом першої інстанції не надано оцінки доводам позивача про те, що рішенням 21 сесії Харківської міської ради 7 скликання Про надання земельних ділянок для експлуатації та обслуговування об`єктів самочинного будівництва від 22.08.2018 р. № 1183/18 ПрАТ КОНЦЕРН АВЕК ТА КО дозволено збереження самочинно розпочатого будівництва нежитлових будівель (торгівельного призначення) по пр-ту Ювілейному в місті Харкові на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136600:09:001:0006 площею 2,5307 га., зокрема об`єкту літ. Я-2 , а також змінено вид використання земельної ділянки для завершення будівництва нежитлових будівель торгівельного призначення та подальшої експлуатації та обслуговування об`єктів. Зазначену земельну ділянку надано позивачу в оренду до 22.08.2028 року . В подальшому, у зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки, рішенням 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 року № 1297/18 позивачу наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення для завершення будівництва нежитлових будівель торгівельного призначення та подальшої експлуатації та обслуговування об`єктів. 12.02.2019 року позивачем до Департаменту земельних відносин Харківської міської ради подано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення для підписання акту погодження. Проте до теперішнього часу вказані документи знаходяться на розгляді в Харківській міській раді. 25.07.2019 року позивач повторно звертався до Харківської міської ради з зазначеним питанням, проте відповіді не отримав.

Відзив на апеляційну скаргу відповідач не надав, в письмових поясненнях просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріли справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав :

Судом встановлено, що Інспекцією за результатами позапланової перевірки на об`єкті Нежитлова будівля літ. Я-2 по просп. Ювілейному у м. Харкові (акт № 636-А від 27.06.2018) встановлено факт розміщення на земельній ділянці по просп. Ювілейному у м. Харкові (кадастровий номер 6310136600:09:001:0006) двоповерхової будівлі літ. Я-2 . Будівля має ознаки класу наслідків (відповідальності) СС-1.

Згідно технічного паспорту, виготовленого ДП Земельно- проектне бюро ТОВ АГ Ріелті , інв. справа № 2 від 05.10.2017 громадський будинок нежитлова будівля літ. Я-2 по просп. Ювілейному у м. Харкові загальною площею 681,7 кв.м, торгівельною площею 559,3 кв.м самочинно збудована у 2008 році.

В ході перевірки ПрАТ КОНЦЕРН АВЕК та КО не представлено документів, що надають право на виконання будівельних робіт з будівництва нежитлової будівлі літ. Я-2 по просп. Ювілейному у м. Харкові кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0006).

Інспекцією суб`єкту містобудування ПрАТ КОНЦЕРН АВЕК та КО надано припис № 636-Пр-У від 27.06.2018 зі строком усунення до 27.08.2017.

Відповідно до направлення Інспекції для проведення позапланового заходу від 20.06.2019 № 467-Н, з метою перевірки виконання вимог припису № 636-Пр-У від 27.06.2018 здійснено вихід на об`єкт Нежитлова будівля літ. Я-2 по просп. Ювілейному у м. Харкові (кадастровий номер 6310136600:09:001:0006).

На підставі вищевказаного направлення, головним спеціалістом Оріненко І.С. складено акт №467-А від 08.07.2019 року та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.07.2019 року (а.с.15-24, 25-26).

Як вбачається з акту перевірки - в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, інформація щодо нежитлової будівлі літ Я-2 по просп. Ювілейному у м. Харкові (кадастровій номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0006) відсутня. Інформація про виконання вимог припису № 636-Пр-У від 27.06.2018 до Інспекції не надходила.

Невиконання припису стало підставою для прийняття постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №115/1665/0/250-19-П від 19.07.2019 року(а.с.27-28).

Не погоджуючись з постановою позивач приватне акціонерне товариство "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову приватному акціонерному товариству "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО", суд першої інстанції виходив з того, що в результаті перевірки жодних доказів зміни стану будівлі чи доказів виконання припису № 636-ПР-У від 27.06.2018 року позивачем ані під час проведення перевірки, ані в ході судового розгляду справи не надано, за таких обставин підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав :

Преамбулою Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 року (далі по тексту - Закон № 3038-VI), що цей закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Частиною 2 ст. 41 Закону № 3038-VI передбачено, що державний архітектурно - будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 (далі по тексту - Порядок № 553).

Пунктом 5 Порядку № 553 встановлено, що Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю (п.7 Порядку № 553).

В силу абз. 6 п.7 Прядку № 553 підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з пп.пп. 2, 3 п.11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до п.16, п.17 Порядку за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акту перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

За визначенням ч.8 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Отже, однією з ознак припису є його дія протягом встановленого строку, тобто, вимога припису обмежена в часі.

Згідно з п.14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний, в тому числі, виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до частини 12 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду ( контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» № 208/94-ВР від 14.10.1994 (далі по тексту - Закон № 208/94-ВР) встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п.1 ч.6 ст.2 Закону № 208/94-ВР суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

З огляду на вищезазначене, відповідальність суб`єкта господарювання настає в разі, якщо ним не усунуто порушення, визначені у приписі, якщо інше прямо не передбачено спеціальним Законом.

Колегією суддів встановлено, що фактичною підставою для прийняття постанови №115/1665/0/250-19-П від 19 липня 2019 року про застосування до Приватного акціонерного товариства «КОНЦЕРН АВЕК та КО» санкцій, передбачених абз. 2 п.1 ч. 6 ст. 2 Закону України Закон України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» , слугувало невиконання позивачем припису відповідача щодо усунення встановлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Так, під час проведення позапланової перевірки на об`єкті «Нежитлова будівля літ. Я-2 у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0006), (акт №467-А від 08.07.2019) встановлено факт невиконання обов`язкового для виконання припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 636-Пр-У від 27.06.2018, виданого Інспекцією ДАБК, чим порушено пп. «а» п.3 ч. 3 ст. 41 Закону Україну «Про регулювання містобудівної діяльності» , абз. 2 пп. 3 п. 11 та абз. 4. п. 14 Порядку №553. У зв`язку з чим Приватне акціонерне товариство «КОНЦЕРН АВЕК та КО» визнано винним у вчинені правопорушення, відповідальність за яке передбачена абз. 2 п. 1 ч. 6 ст. 2, з урахуванням ч.9 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» , та накладено штраф у сумі 30105,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що 27.06.2018 Інспекцією ДАБК було винесено припис № 636 -Пр-У від 27.06.2018 р., за змістом якого під час перевірки, проведеної на об`єкті Нежитлова будівля літ. Я-2 по проспекту Юбілейному у м. Харкові (кадастровий номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0006) , встановлено порушення ПАТ Концерн АВЕК та КО пп. а п.3 ч.3 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , пп.3 п.11, абз.4 п.14 Порядку № 553 (невиконання припису Інспекції ДАБК про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил).

Зазначеним приписом від 27.06.2018 зобов`язано позивача усунути виявлені порушення у строк до 27.08.2017 р. (а.с.70).

З пояснень представника відповідача судом апеляційної інстанції встановлено, що інформація про виконання вимог припису від 27.06.2018 № 636 -Пр-У до Інспекції ДАБК не надходила.

Позивачем вказана обставина не заперечується.

Відповідно до направлення Інспекції для проведення позапланового заходу від 20.06.2019 № 467-Н, з метою перевірки виконання вимог припису № 636-Пр-У від 27.06.2018 здійснено вихід на об`єкт Нежитлова будівля літ. Я-2 по просп. Ювілейному у м. Харкові (кадастровий номер 6310136600:09:001:0006).

На підставі вищевказаного направлення, головним спеціалістом Оріненко І.С. складено акт №467-А від 08.07.2019 року та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 08.07.2019 року (а.с.15-24, 25-26).

Як вбачається з акту перевірки - в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів Державної архітектурно-будівельної інспекції України, розміщеному на офіційному сайті Держархбудінспекції України, інформація щодо нежитлової будівлі літ Я-2 по просп. Ювілейному у м. Харкові (кадастровій номер земельної ділянки 6310136600:09:001:0006) відсутня. Інформація про виконання вимог припису № 636-Пр-У від 27.06.2018 до Інспекції не надходила.

Невиконання припису стало підставою для прийняття постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №115/1665/0/250-19-П від 19.07.2019 року(а.с.27-28).

Приписом про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 636-Пр-У від 27.06.2018 року, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради, ПрАТ Концерн АВЕК та Ко було зобов`язано усунути допущене порушення у строк до 27.08.2018 року.

Зі змісту припису вбачається, що заходи, які необхідно здійснити суб`єкту містобудування з метою виконання припису, контролюючим органом зазначені не були.

Між тим судом встановлено, що позивач, зі свого боку, не отримавши від контролюючого органу переліку заходів, які необхідно вчинити, здійснив дії, передбачені чинним законодавством, щодо узаконення самочинного будівництва.

Так, за результатами розгляду звернення ПрАТ Концерн АВЕК та Ко , рішенням 21 сесії Харківської міської ради 7 скликання Про надання земельних ділянок для експлуатації та обслуговування об`єктів самочинного будівництва від 22.08.2018 року № 1183/18, боржнику - ПрАТ Концерн АВЕК та Ко :

Дозволено збереження самочинно розпочатого будівництва нежитлових будівель (торгівельного призначення) розташованих по просп. Ювілейному (на земельній ділянці з кадастровим номером 6310136600:09:001:006 площею 2,5307 га.), зокрема об`єкту літ. Я-2 . ( пункт 1.10 рішення)

Змінено вид використання земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:09:001:006) площею 2,5307 га. По проспекту Ювілейному на для завершення будівництва нежитлових будівель торгівельного призначення та подальшої експлуатації та обслуговування об`єктів (пункт 1.11 рішення).

Надано в оренду до 22.08.2018 року земельну ділянку з кадастровим номером 6310136600:09:001:006) площею 2,5307 га. Із земель територіальної громади м. Харкова за рахунок земель житлової та громадської забудови для завершення будівництва нежитлових будівель торгівельного призначення та подальшої експлуатації та обслуговування об`єктів по проспекту Ювілейному ( пункт 1.12 рішення).

В подальшому, у зв`язку зі зміною цільового призначення земельної ділянки, рішенням 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 року №1297/18 ПрАТ Концерн АВЕК та Ко надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:09:001:006) площею 2,5307 га. із земель територіальної громади м. Харкова для завершення будівництва нежитлових будівель торгівельного призначення по проспекту Ювілейному та подальшого їх обслуговування (а.с. 112-113).

Перелічені рішення органу місцевого самоврядування прямо стосуються усунення наслідків порушень у сфері містобудівної діяльності і час розгляду справи не скасовані.

На виконання вищезазначеного рішення, ПрАТ Концерн АВЕК та Ко розроблено (у встановлені в рішенні №1297/18 від 28.11.2018 року строки) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення, який подано до Департаменту земельних відносин Харківської міської ради для підписання акту погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами, яка до цього часу перебуває на розгляді в Харківській міській раді (а.с. 114).

25.07.2019 року та 08.08.2019 ПрАТ Концерн АВЕК та Ко зверталось до Департаменту земельних відносин Харківської міської ради з повторною заявою щодо розгляду питання підписання акту погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами (а.с. 115-117).

Проте, на даний час вищевказані звернення ПрАТ Концерн АВЕК та Ко не розглянуто, у зв`язку з чим останнім подано до Господарського суду Харківської області позов щодо оскарження дій Департаменту земельних відносин Харківської міської ради (справа №922/3634/19) .

За таких обставин, колегія суддів вбачає, що позивачем було вжито заходів, щодо виконання припису, які залежали нього.

Відповідно до п.1 ч.6 ст.2 Закону № 208/94-ВР суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

З огляду на вищезазначене, відповідальність суб`єкта господарювання настає в разі, якщо ним не усунуто порушення, визначені у приписі, якщо інше прямо не передбачено спеціальним Законом.

Юридична відповідальність є однією з форм захисту суспільства та держави від посягань на відповідні цінності, головним з яких відповідно до статті 3 Конституції України є людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека. При цьому, юридична відповідальність ґрунтується, у першу чергу, на державному примусі як спеціальному впливі на поведінку особи, застосованому на організованій силі та спрямованому на безумовне виконання санкціонованих державою правил поведінки ( норм права), Такий примус передбачає його регламентованість виключно законом, наявність чітко встановлених меж застосування та здійснення лише компетентним суб`єктом владних повноважень.

Мета застосування державою юридичної відповідальності до правопорушника обумовлені цілями, заради яких вона запроваджується. До таких основних цілей слід віднести наступну : охоронна - зупинити триваюче правопорушення ( протиправний стан); правозабезпечувальна - досягнути результату у формі приведення поведінки ( діяльності) відповідного суб`єкта до стану правомірної ; правовідновлювальна(компенсаційна) - відновити порушене право потерпілого та компенсувати йому матеріальний і моральний збиток, заподіяний правопорушенням; попереджувальна (превентивна) попередити вчинення нових правопорушень з боку як самого правопорушника (приватна превенція), так і інших суб`єктів (загальна превенція) ; процедурно-процесуальна - офіційно визнати правопорушника винним у здійсненні протиправного діяння; виховна - перевиховати правопорушника шляхом забезпечення у нього сталого спрямування на неухильне дотримання норм права; каральна (штрафна) - покарати правопорушника у формі понесених ним додаткових втрат, зокрема, майнового характеру.

Оскільки в результаті притягнення позивача до відповідальності була досягнута охоронна, правозабезпечувальна, процедурно-процесуальна складова мети юридичної відповідальності з боку держави, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій як каральної (штрафної) складової мети юридичної відповідальності.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що Інспекція ДАБК при прийнятті оскаржуваної постанови №115/1665/0/250-19-П від 19.07.2019 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 30105,00 грн, діяла не на підставі , що передбачені Законом України Про відповідальність за правопорушення ту сфері містобудівної діяльності , з урахуванням всіх обставин, що мали значення для прийняття такої постанови, з дотриманням вимог ч.2 ст.2 КАС України, а тому наявні підстави для визнання протиправною та скасування вказаної постанови.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доводам позивача, а рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, тому підлягає скасуванню, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України ) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України , суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Як зазначається в рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є контитуційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.317 КАС України порушення судом першої інстанції норм процесуального права є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.

Враховуючи викладене вище, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 року по справі № 520/7581/19 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позову.

Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 року по справі № 520/7581/19 скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позов Приватного акціонерного товариства "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудуваної діяльності №115/1665/0/250-19-П від 19.07.2019 року винесену Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)О.І. Сіренко Судді (підпис) (підпис) З.О. Кононенко В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 04.03.2020 року