Постанова

від 02.03.2020 по справі 826/5454/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/5454/17 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Єгорової Н.М., Федотова І.В., секретаря Винокурової І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Метроном до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми Р ,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, Рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове Рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю з наступних підстав.

Відповідачем проведено камеральну перевірку з питань дотримання Позивачем вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати орендної плати за період з 01.01.2014 по 31.10.2016, про що складено відповідний Акт від 15 листопада 2016 року №1332/26-50-15-03-17/32587647 (надалі - Акт), копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 11-15).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем ст. 21 Закону України Про оренду землі , пп. 288.5.1. п. 288.5. ст. 288. Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб.

На підставі зазначених порушень, Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми Р від 05 грудня 2016 року №0126131203, якими Позивачу збільшено на 3001681,89 грн. суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб, у тому числі на 2401345,51 грн. за податковими зобов`язаннями та на 600336,38 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Між Київською міською радою, як Орендодавцем, та Позивачем, як Орендарем, укладено Договір оренди земельної ділянки від 14.01.2004 року, посвідчений 14.01.2004 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 18.02.2004 за № 79-6-00178 (надалі - Договір), згідно з пп. 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду на 25 років земельну ділянку, визначену цим Договором. Об`єктом оренди відповідно до цього Договору є земельна ділянка площею 4,2491 га, за кадастровим номером 8000000000:79:475:0032, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Метрологічна, 18.

Згідно з пп. 2.2.2. Договору, річна орендна плата за земельну ділянку, після введення об`єкта в експлуатацію, встановлюється у розмірі:

- 0,03 відсотка від нормативної грошової оцінки частини земельної ділянки, яка визначається пропорційно площі житлового фонду;

- 2 відсотка від нормативної грошової оцінки частини земельної ділянки, яка визначається пропорційно площі нежитлового фонду.

Відповідно до частини п`ятої ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

А як зазначено в Постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2018 року у справі №826/4179/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Нісек до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, з 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з п. 288.1 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до пп. 288.5.2, п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: 3 відсотків нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Тобто, законодавством визначено нижню граничну межу річної суми платежу з орендної плати за земельні ділянки незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржене Позивачем податкове повідомлення-рішення Відповідача є правомірним, у зв`язку з чим адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Крім того, суд першої інстанції в оскаржуваному Рішенні, як на підставу задоволення адміністративного позову, послався на пункт 3 прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28 грудня 2014 року № 71-VIII (надалі - Закон № 71-VIII), яким установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб`єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Проте, будь-які докази обсягу доходу Позивача за попередній календарний рік, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини першої ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

А згідно з частиною другою ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню; порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, тому Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 скасовується та ухвалюється нове Рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовляється повністю.

Керуючись ст.ст. 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити, Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 листопада 2019 року скасувати, ухвалити нове Рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Постанову складено в повному обсязі 03.03.2020 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Єгорова Н.М.

Федотов І.В.