Постанова

від 27.02.2020 по справі 620/2689/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/2689/19 Суддя (судді) першої інстанції: Житняк Л.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Оксененка М.О., Мельничука В.П., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський м`ясний двір" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю Чернігівський м`ясний двір (надалі за текстом - ТОВ Чернігівський м`ясний двір ) звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування: податкового повідомлення-рішення № 00002661400 від 20.08.2019 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на додану вартість на 194 917 грн. 50 коп.; податкового повідомлення-рішення № 00002651400 від 20.08.2019 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на прибуток на 337 854 грн.; податкового повідомлення-рішення № 00002671400 від 20.08.2019 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, на 117 645 грн. та про застосування штрафних фінансових санкцій у розмірі 29 411 грн. 25 коп.; податкового повідомлення-рішення № 00002681400 від 20.08.2019 р. про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 6 575 грн.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій з ТОВ Назмак суперечать дійсним обставинам та спростовуються первинними документами.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі Головне управління ДФС у Чернігівській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і ухвалити постанову про відмову у задоволенні позову.

Зокрема, скаржник зазначає, що згідно наявних доказів ТОВ Назмак не придбавало велику рогату худобу, що була реалізована позивачеві.

У судовому засіданні 31.01.2020 р. Головне управління ДФС у Чернігівській області замінено правонаступником - Головним управлінням ДПС у Чернігівській області.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 24.06.2019 р. по 12.07.2019 р. посадовцями Головного управління ДФС у Чернігівській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Чернігівський м`ясний двір .

Результати перевірки оформлено актом № 543/14/37330774 від 19.07.2019 р.

Згідно цьому акту позивачем, серед іншого, порушено вимоги ст.ст. 134, 185, 198 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України ) внаслідок чого: занижено податок на прибуток на 2 854 544 грн.; занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на 176 094 грн.; завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 1 788 153 грн.; завищено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 179 429 грн.

Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.

Відповідно до договору купівлі-продажу худоби № 06/01-16 від 06.01.2016 р., видаткових та податкових накладних ТОВ Чернігівський м`ясний двір придбало у ТОВ Назмак велику рогату худобу на суму 20 031 447 грн. 81 коп., у тому числі 3 338 574 грн. 64 коп. ПДВ.

Згідно договору № 10/09-18 від 10.09.2018 р., видаткових та податкових накладних ТОВ Авелекс здійснило поставку позивачеві охолодженого м`яса яловичини на суму 17 228 209 грн., у тому числі 2 871 402 грн. ПДВ.

Розрахунки позивач здійснив шляхом безготівкового перерахунку коштів, а сплачені суми включив до складу витрат та податкового кредиту.

Разом з тим, з метою перевірки даних про рух ВРХ були допитані громадяни, які згідно даним бухгалтерського обліку ТОВ Назмак здійснювали реалізацію продукції товариству.

Зазначені громадяни пояснили, що ТОВ Назмак їм невідоме і велику рогату худобу вони йому не продавали.

Крім того, наданими до перевірки документами не підтверджено факт транспортування продукції від ТОВ Авелекс .

На думку контролюючого органу наведене свідчить про те, що контрагентами позивача оформлювались первинні документи лише з метою створення зовнішніх ознак здійснення господарських операцій.

За результатами розгляду заперечень на акт перевірки відповідач частково погодився із аргументацією ТОВ Чернігівський м`ясний двір , задовольнив ці заперечення в частині донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ Авелекс , а також виклав висновки акту перевірки у новій редакції за змістом якої позивачем: занижено податок на прибуток на 270 283 грн.; завищено суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 117 645 грн.; занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на 176 094 грн.; завищено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 6 575 грн.

З урахуванням наведеного Головним управлінням ДФС у Чернігівській області прийнято: податкове повідомлення-рішення № 00002661400 від 20.08.2019 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на додану вартість на 194 917 грн. 50 коп., у тому числі 155 934 грн. за основним платежем та 38 983 грн. 50 коп. за штрафними санкціями; податкове повідомлення-рішення № 00002651400 від 20.08.2019 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на прибуток на 337 854 грн., у тому числі 270 283 грн. за основним платежем та 6 757 грн. за штрафними санкціями; податкове повідомлення-рішення № 00002671400 від 20.08.2019 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, на 117 645 грн. та про застосування штрафних фінансових санкцій у розмірі 29 411 грн. 25 коп.; податкове повідомлення-рішення № 00002681400 від 20.08.2019 р. про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на 6 575 грн.

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України (тут та надалі норми у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пунктом 135.1 статті 135 визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Пункт 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31 грудня 1999 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за № 27/4248, визначає об`єкт витрат, як продукцію, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов`язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Згідно пункту 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідно до пункту 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Пунктом 12 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати до складу до складу прямих матеріальних витрат віднесено вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об`єкта витрат.

Підпунктом а пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпунктів 2.1, 2.2 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактичні здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

На підтвердження товарності укладеної з ТОВ Назмак угоди позивачем було надано копії: договору купівлі-продажу худоби № 06/01-16 від 06.01.2016 р., видаткових накладних, прийомних квитанцій, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, які свідчать, що зобов`язання між позивачем та його контрагентом виконувались у повному обсязі.

Таким чином, у ТОВ Чернігівський м`ясний двір наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування витрат та податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум доходів, витрат та податкового кредиту по операціям з ТОВ Назмак .

Помилковим є посилання відповідача на те, що неможливо встановити походження товару придбаного контрагентом позивача з метою подальшої реалізації ТОВ Чернігівський м`ясний двір .

При дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини ж між іншими учасниками поставок товарів, робіт та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його контрагентами.

Не може бути підставою для скасування ухваленого у справі судового рішення і твердження Головного управління ДФС у Чернігівській області про відсутність у ТОВ Назмак необхідних ресурсів для здійснення господарської діяльності.

Такий висновок зроблено відповідачем без дослідження первинних документів, виключно на відомостях наявних в інформаційних базах.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, на формування витрат та податкового кредиту.

Однак у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 03 березня 2020 р.

Головуючий суддя І.О. Лічевецький

суддя О.М. Оксененко

суддя В.П. Мельничук