Постанова

від 03.03.2020 по справі 620/2782/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Тихоненко О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 року Справа № 620/2782/19

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Карпушової О.В.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю

ТК-Домашній текстиль

до Чернігівської міської митниці

Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними та скасування рішень

і карток відмови у прийнятті митної декларації,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТК-Домашній текстиль (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Чернігівської міської митниці Державної фіскальної служби України (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 05.06.2019 № UА102000/2019/000069/2 та від 10.06.2019 № UА102000/2019/000072/2 і карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.06.2019 № UА102150/2019/00122 та від 10.06.2019 № UА102150/2019/00126.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року позов було задоволено повністю.

Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що документами, поданими позивачем митному органу під час проходження митного контролю, підтверджується заявлена митна вартість товару, а відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено обґрунтованості сумнівів щодо достовірності зазначених у цих документах відомостей, правомірності прийняття ним оскаржуваних рішень і карток відмови та наявності правових підстав для коригування заявленої позивачем митної вартості за резервним методом.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що декларантом не підтверджено документально відомостей щодо числових значень складової митної вартості товарів, що вартість контракту є меншою, ніж сума здійснених позивачем поставок, що платіжними дорученнями та інвойсами не підтверджується погоджений сторонами контракту порядок здійснення розрахунків, що подані позивачем декларації країни відправлення можуть стосуватися іншого товару, що в митного органу наявна інформація про вартість перевезення товару, яка відрізняється від зазначеної у товарно-транспортних документах позивача, а також, що наданий позивачем експертний висновок складений з недоліками і що пакувальному листі, коносаменті та сертифікаті походження товару, що були подані позивачем, відсутні всі необхідні штампи.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.02.2020 відкрито апеляційне провадження у справі, установлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін та наполягає на правомірності декларування ним імпортованого товару за ціною договору та підтвердження зазначеної ціни і її складових всіма необхідними документами, а також наводить пояснення щодо кожного довода апелянта, зазначаючи, зокрема, що вартість контракту згідно з додатковою угодою збільшено і що така угода подавалася митному органу, але ним не врахована, що відповідачу надавалися всі платіжні документи, в яких містяться повністю відомості про відповідні інвойси та якими підтверджуються розрахунки позивача з контрагентом у повному обсязі за обидві партії товару, що митні декларації країни відправлення оформлюються за правилами відповідної країни (у цьому випадку КНР) і відповідно до митного законодавства України взагалі не є обов`язковими для подання, але були надані позивачем, а також, що митному органу надавалися наявні у товариства прайс листи, зокрема виробника товару, які також не є обов`язковими документами, однак додатково підтверджують заявлену митну вартість, що декларантом подавалися митниці документи від перевізника на підтвердження вартості послуг з транспортування, що експертний висновок ТПП, який надавався контролюючому органу складений саме за правилами ТПП.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін, з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 02.08.2017 між ТОВ ТК-Домашній текстиль (Україна), як Покупцем, та компанією Shaoxing Bolan Import and Export Co., LTD (Китай) , як Продавцем, укладено контракт № 8, предметом якого є товар, а саме тканина 100% бавовна полотняного переплетення з поверхневою щільністю 142 +/-10 г/кв.м з вибивним малюнком шириною 220 см.

На підставі вказаного контракту позивачем здійснювалося імпортування відповідного товару на територію України, митна вартість товару заявлена за першим методом (за ціною договору) та надано контролюючому органу:

1) по першій поставці: інвойс № ТК006-2 від 19.04.2019, пакувальний лист № ТК006-2 від 19.04.2019, декларацію UА102150/2019/202954 від 03.06.2019;

2) по другій поставці: інвойс № ТК006-1 від 09.03.2019, пакувальний лист № ТК006-1 від 09.03.2019, декларацію UА102150/2019/202995 від 06.06.2019.

Відповідач направив уповноваженій особі позивача з митного оформлення товару (брокеру) повідомлення щодо необхідності подання додаткових документів.

На виконання вимог контролюючого органу, позивачем додатково було надано копії таких документів по кожній з поставок:

1) по першій поставці: копії заяви про надання транспортно-експедиційних послуг № 1 від 18.04.2019; проформи інвойсу № ТК-006-12 від 10.12.2018; митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову, засвідченим в порядку статті 79 Закону України Про нотаріат ;

2) по другій поставці: копії декларації країни відправлення з перекладом на українську мову; бухгалтерської виписки від 29.05.2019 та від 12.12.2018; експертний висновок № ЧК-331 від 07.06.2019; рахунок № 31/05-1 від 31.05.2019; рахунок-фактури LS-4203503 від 07.06.2019; акт виконаних робіт від 03.06.2019.

Відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 05.06.2019 № UА102000/2019/000069/2 та від 10.06.2019 № UА102000/2019/000072/2 і картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.06.2019 № UА102150/2019/00122 та від 10.06.2019 № UА102150/2019/00126.

1. У зазначених картках відмови та в рішеннях про коригування митної вартості відповідачем вказано наступні аналогічні підстави для відмови у митному оформленні імпортованого позивачем товару за ціною контракту:

1) до митного оформлення було надано контракт від 02.08.2017 № 8, укладений між SHAOXING BOLAN IMPORT AND EXPORT CO., LTD (Китай) тa TOB ТК-Домашній текстиль , загальна сума якого складає 200 000,00 USD, а перевіркою, здійсненою з використанням ресурсів програмно-інформаційного комплексу АСМО Інспектор-2006 , встановлено, що з урахуванням даної поставки товару (інвойс від 19.04.2019 № ТК006-2) вартість контракту вже становить більше 212 000,00 USD;

2) відповідно пункту 4.1 розділу 4 Умови оплати контракту від 02.08.2017 № 8 оплата за товар здійснюється як по передоплаті, так і по факту надходження товару Покупцю. Умови оплати зазначені в Інвойсі на кожну поставку партії товару , але відповідно до інвойсу від 19.04.2019 № ТК006-2 умови оплати наступні: не менше 30% передоплати, 70% після відвантаження протягом 15 днів. До митного оформлення надано платіжні доручення:

а) від 12.12.2018 № 31, але такий документ не стосується цієї поставки товару, оскільки в графі 70 Призначення якого, крім контракту, вказано інвойс від 10.12.2018 № ТК006-12;

б) від 15.05.2019 № 13, в графі 70 Призначення якого, крім контракту, вказано інвойс від 19.04.2019 №ТК006-2.

Згідно коносаменту від 22.04.2019 № МЕ0819041116 товар на борт судна було відвантажено 22.04.2019, а сплату коштів у розмірі 70% згідно інвойсу від 19.04.2019 № ТК006-2 здійснено 15.05.2019 (платіжне доручення від 15.05.2019 № 13), що перевищує установлений термін сплати в 15 днів. При цьому, платіжне доручення про сплату коштів у розмірі 30% передоплати за дану доставку товару до митного оформлення надано не було;

3) до митного оформлення було подано копію митної декларації країни відправлення від 18.04.2019 № 223120190001236927, а пакувальний лист №ТК006-2 та інвойс №ТК006-2 виставлено 19.04.2019, сертифікат про походження товару - 21.04.2019, а відвантаження товару на борт судна здійснено 22.04.2019 згідно коносаменту від 22.04.2019 № МЕ0819041116, тобто пізніше, ніж було оформлено митну декларацію від 18.04.2019 № 223120190001236927.

Також, копія митної декларації країни відправлення від 18.04.2019 № 223120190001236927 містить розбіжності: не вказано документу (інвойс, контракт т.п.), згідно якого здійснюється поставка товару та який би дозволяв ідентифікувати фактичний товар із заявленим у митній декларації країни відправлення; вказано інший коносамент № ZIMUSNH9111894, ніж той, що був поданий до митного оформлення від 22.04.2019 № МЕ081904111б; щільність вказаного товару становить 150 г/м2, а згідно інвойсу від 19.04.2019 №ТК006-2 -142 (+/-10 г).

4) виробником товару є Jiangsu Bolan Home Textile Co., LTD, а контракт від 02.08.2017 № 8 укладено з SHAOXING BOLAN IMPORT AND EXPORT CO., LTD, тому наданий прайс-лист від 01.02.2019 не є прайс-листом виробника та не є документом, що містить цінову інформацію, яка підтверджує заявлений рівень митної вартості;

5) згідно коносаменту від 22.04.201Ж № МЕ0819041116 поставка товару здійснюється в 20-футовому стандартному контейнері № ZIMU2882490, в якому, при цьому, не здійснюється переміщення інших товарів.

ТОВ Дайрект Лайн , яке відповідно до договору від 17.04.2019 № 17/04/19 надає транспортно-експедиційні послуги, ТОВ ТК-Домашній текстиль виставило рахунок на оплату морського перевезення від 30.05.2019 № 1312 у розмірі 17 744,45 грн. Згідно наявної в органу доходів і зборів інформації Посольства України у КНР (лист від 17.01.2019 № 6156/16-200-81) вартість перевезення товарів у 20-футовому контейнері від Шанхаю до порту Южний (Одеська область) становить 1700 - 1800 USD, що значно вище вартості фрахту, вказаному у рахунку на оплату від 30.05.2019 № 1312;

6) до митного оформлення надано експертний висновок ЧРТПП від 31.05.2019 №ЧК- 306, але даний документ не може бути використаний при перевірці заявленого рівня митної вартості товару через наступні недоліки: по-перше, при аналізі цінових пропозицій на подібні бавовняні тканини експерт використовує сайти мережі Інтернет , але при цьому, не вказує які саме, а це, в, свою чергу, не дає можливості перевірити дійсність цін на наведену у висновку подібну продукцію; по-друге, експертом не вказано на яких умовах поставки пропонується оптова ціна на подібну продукцію; по-третє, так як поставка товару здійснюється за контрактом від 02.08.2017 №8 укладеним з постачальником (посередником), то проведений аналіз не є коректним, оскільки при його проведенні використовуються оптові ціни виробників подібної продукції та не враховуються фінансові інтереси посередників;

7) на документах, наданих до митного оформлення, відсутні відтиски штампів Під митним контролем Одеської митниці ДФС, а саме на пакувальному листі від 19.04.2019 № ТК006-2, коносаменті від 22.04.2019 №МЕ0819041116 (відсутні також штампи/печатки країни відправлення), сертифікаті про походження товару від 21.04.2019 №19С3306А3906/00004.

Вважаючи зазначені рішення про коригування митної вартості товару та відповідні картки відмови в прийнятті митних декларацій протиправними, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Міжнародною конвенцією про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI (далі - Конвенція), Митним кодексом України (далі - МК України), Господарським кодексом України (далі - ГК України), Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 (далі - Порядок № 631).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ст. 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації

У частинах другій, третій, п`ятій статті 53 МК України визначено перелік документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення. До таких документів належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Прямо передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

У п.п. 3.16, 6.2 Загального додатку до Конвенції визначено, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Відповідно до пп. 4.5.10 п. 4.5 розділу 4 Порядку №631 перевірка правильності визначення митної вартості товарів належить до митних формальностей, що виконуються при митному оформленні митної декларації.

Частиною 1 статті 54 МК України регламентовано, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з пунктом 1 частини четвертою, частинами п`ятою та шостою статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до частин другої, четвертої, п`ятої та десятої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей,напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту по обом поставкам було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною 2 статті 53 МК України.

При цьому, слід враховувати, що ст. 53 МК України, якою врегульовано порядок підтвердження декларантом заявленої митної вартості та її перевірки митницею, не містить жодних вимог щодо необхідності додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 по справі № 809/1884/16.

Доводи апелянта фактично дублюють наведені ним підстави для відмови у визнанні заявленої позивачем митної вартості товару, вказані у спірних рішеннях про коригування митної вартості, що були наведені судом вище.

Разом з тим, аналізуючи кожну з підстав та ретельно перевіряючи всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

І. Щодо твердження митного органу про перевищення позивачем вартості контракту.

Так, з аналізу умов Контракту від 02.08.2017 № 8 (зокрема п.п. 1.1, 2.1, 2.2) вбачається, що загальна сума (200 000,00 доларів США) є орієнтовною і 17.04.2019 між Сторонами цього Контракту було укладено додаткову угоду, згідно якої загальна сума договору складає 450 000,00 доларів США, тобто вартість Контракту збільшену.

При цьому, така додаткова угода подавалася позивачем до митних органів при імпортуванні товару, але безпідставно не була ними вррахована.

ІІ. Щодо розрахунків та платіжних документів.

1. Так, інвойс від 19.04.2019 № ТК006-2 виписаний на суму 47 810,81 доларів США, а платіж по ньому проведено на суму 30 935,81 доларів США (платіжне доручення № 13 від 16.05.2019). Різниця між сумою інвойсу від 19.04.2019 №ТК006-2 та платежем згідно платіжного доручення №13 від 16.05.2019 складає 16 875,00 доларів США, яка утворилася внаслідок того, що ТОВ ТК-Домашній текстиль як передоплату 12.12.2018 перераховано 33 750,00 доларів США (платіжне доручення №31 від 12.12.2018) згідно проформи інвойсу № TК006-12 від 10.12.2018.

Згідно з проформою інвойсу від 10.12.2018 №ТК006-12 на адресу ТОВ ТК-Домашній текстиль має бути поставлено 90 000 метрів тканини (далі - загальна кількість замовлення) з відхиленням +/- 5%. У ході виконання даного замовлення контрагентом було повідомлено, що замовлення буде поставлене двома партіями, а саме: 44683 метри на загальну вартість товару 47 810,81 доларів США (інвойс від 19.04.2019 №ТК006-2) та 42631 на загальну вартість товару 45 615,17 доларів США (інвойс ТК006-1 від 09.03.2019), що загалом складає 87 314 метрів загальною вартістю 93 425,98 доларів США.

Таким чином загальна кількість метрів тканини, отриманої ТОВ ТК-Домашній текстиль відповідала замовленню ТОВ ТК-Домашній текстиль згідно інвойсу №ТК006-12 від 10.12.2018, оскільки 87 314 метрів отриманої тканини знаходиться у межах допустимого відхиленням +/- 5% від 90 000 метрів згідно інвойсу №ТК006-12 від 10.12.2018. Враховуючи платіж у сумі 33 750,00 доларів США від 12.12.2018 (платіжне доручення № 31 від 12.12.2018) згідно інвойсу №ТК006-12 від 10.12.2018 був передоплатою, а фактичне постачання тканини було розділено на 2 партії, зазначений платіж було розділено на 2 (кількість партій товару), що складає 16 875,00 доларів США та зазначену суму було віднято від кожного інвойсу (інвойс від 19.04.2019 №ТК006-2, інвойс ТК006-1 від 09.03.2019), оскільки інвойс має зазначати загальну вартість тканини та не враховує передоплати. Щодо строку оплати, зазначеному в інвойсі від 19.04.2019 №ТК006-2 необхідно зазначити, що продавець при вказані строку оплати допустив описку, вказавши замість 60 днів - 15 днів, що підтверджується листом продавця та інвойсом №ТК006-2 з виправленими даними, що знаходяться в матеріалах справи. Крім того порушення строку оплати не є підставою для неможливості встановлення митної вартості за ціною угоди.

2. У зв`язку з допущеними описками в проформі інвойсі ТК006-12 від 10.12.2018 в частині умов оплати (зазначено про 100% передоплати, замість 30% передоплати), у виправленому інвойсі ТК006-12 від 10.12.2018 вартість товару залишалася незмінною у порівнянні з попередньою редакцією проформи інвойс ТК006-12 від 10.12.2018.

Інвойс від 09.03.2019 № ТК006-1 виписаний на суму 45 615,17 доларів США, а платіж по ньому проведено на суму 28 740,17 доларів США (платіжне доручення №12 від 29.05.2019). Різниця між сумою інвойсу від 09.03.2019 №ТК006-1 та платежем згідно платіжного доручення №13 від 16.05.2019 складає 16 875,00 доларів США, яка утворилася внаслідок того, що ТОВ ТК-Домашній текстиль як передоплату 12.12.2018 перераховано 33 750,00 доларів США (платіжне доручення №31 від 12.12.2018) згідно проформи інвойсу №TК006-12 від 10.12.2018. Згідно проформи інвойсу №ТК006-12 від 10.12.2018 на адресу ТОВ ТК-Домашній текстиль має бути поставлено 90 000 метрів тканини (далі - загальна кількість замовлення) з відхиленням +/- 5%. В ході виконання даного замовлення контрагентом було повідомлено, що замовлення буде поставлене двома партіями, а саме: 44683 метри на загальну вартість товару 47 810,81 доларів США (інвойс від 19.04.2019 №ТК006-2) та 42631 на загальну вартість товару 45 615,17 доларів США (інвойс ТК006-1 від 09.03.2019), що загалом складає 87 314 метрів загальною вартістю 93 425,98 доларів США.

Таким чином загальна кількість метрів тканини, отриманої ТОВ ТК-Домашній текстиль відповідала замовленню ТОВ ТК-Домашній текстиль згідно інвойсу №ТК006-12 від 10.12.2018, оскільки 87 314 метрів отриманої тканини знаходиться у межах допустимого відхиленням +/- 5% від 90 000 метрів згідно інвойсу №ТК006-12 від 10.12.2018. Враховуючи платіж у сумі 33 750,00 доларів США від 12.12.2018 (платіжне доручення № 31 від 12.12.2018), згідно інвойсу №ТК006-12 від 10.12.2018 був передоплатою, а фактичне постачання тканини було розділено на 2 партії, зазначений платіж було розділено на 2 (кількість партій товару), що складає 16 875,00 доларів США та зазначену суму було віднято від кожного інвойсу (інвойс від 19.04.2019 №ТК006-2, інвойс ТК006-1 від 09.03.2019), оскільки інвойс має зазначати загальну вартість тканини та не враховує передоплати.

Щодо строку оплати зазначеному в інвойсі від 09.03.2019 №ТК006-1, необхідно зазначити, що продавець при вказанні строку оплати допустив описку, вказавши замість 60 днів - 15 днів, що підтверджується листом продавця та інвойсом №ТК006-1 з виправленими даними, що знаходяться в матеріалах справи. Крім того, порушення строку оплати не є підставою для неможливості встановлення митної вартості за ціною угоди.

Отже, позивачем під час проходження процедури митних формальностей за обома поставками було доведено повний розрахунок за обидві партії товару.

ІІІ. Щодо розбіжностей в датах митних декларацій країни відправлення та в товаросупровідних документах.

1. Так, у листі продавця від 21.06.2019 зазначено, що в інвойсі № ТК006-2 та пакувальному листі № ТК006-2 допущено описку в даті, а саме замість правильної дати 17.04.2019 помилково вказано 19.04.2019, але ціна вказана в інвойсі № ТК006-2 залишилася без змін, тобто була вказана правильно.

Разом з тим, помилкова дата інвойсу жодним чином не впливає на митну вартість, а отже не може бути підставою для відмови у митному оформлені за ціною контракту.

Крім того, як було правильно встановлено судом першої інстанції, митна декларація країни відправлення від 18.04.2019 № 223120190001236927 складена за формою, встановленою чинним законодавством країни відправлення і ТОВ ТК- Домашній текстиль не може впливати на форму зазначеного документу та відомості, які вона містить.

При цьому, зазначена митна декларація країни відправлення була надана відповідачу з перекладом на українську мову, завіреним нотаріально.

У свою чергу, відповідач мав реальну можливість ідентифікувати зазначений товар за його кількістю, вартістю, вагою, ТТН, портом призначення, умовами поставки, номером контейнеру (а саме 44683 метри тканини загальною вартістю 47 810,81 доларів США, вага брутто 15 627 кг, вага нетто 15358 кг, порт призначення Одесса/Україна, умови поставки FOB, контейнер № ZIMU2882490).

Водночас, номери коносаментів продавця та покупця можуть не співпадати, оскільки це різні суб`єкти , постачання здійснювалося на умовах FOB , тобто продавець був зобов`язаний поставити товар лише на борт судна , який йому вказав покупець та у такому випадку у продавця не має жодних відносин з міжнародним перевізником до країни відправлення (з ним наявні відносини у покупця).

Тобто, мають місце коносаменти з різними номерами, оскільки сторони мають відносини з різними перевізниками, які у свою чергу, виписують різні коносаменти.

Проте, у цій поставці перевезення товару здійснювалося одним контейнером з № ZIMU2882490, що підтверджується митною декларацією країни відправлення та коносаментом міжнародного перевізника № МЕ0819041116.

Разом з тим, коносамент № МЕ0819041116 виписано тим же міжнародним перевізником, що зазначений у митній декларації країни відправлення.

Згідно коносаменту № ZIMUSNH9111894 вага товару 15 627 кг, транспортування відбувається у контейнері № ZIMU2882490, товар у контейнері завантажено на судно MSC HAMBURG FT916W, порт призначення ODESSA, товар завантажено на судно 23.04.2019.

На CMR № 462/19 від 31.05.2019 накладено митне забезпечення Одеської та Чернігівської митниці, згідно якого контейнер №ZIMU2882490 вагою 15 627 кг з Одеської митниці було направлено до Чернігівської митниці для подальшого направлення, після розмитнення товару, ТОВ ТК-Домашній текстиль .

Водночас, наданими позивачем документами повністю підтверджується факт відображення руху товару з країни відправлення, який можливо ідентифікувати за унікальним номером контейнеру та вагою, що співпадає в усіх коносаментах та CMR .

При цьому, суд звертає увагу на те, що в перевезені брало участь декілька перевізників (до порту країни відправлення, перевезення морським шляхом з порту відправлення до порту отримання, перевезення з порту отримання до митного органу, що здійснює розмитнення, подальше перевезення отримувачу товару), які видають товарно-транспортні документи з власними позначеннями.

Крім того, поверхнева щільність, що вказана в митній декларації країни відправлення та складає 150г на 1м, повністю співпадає з поверхневою щільністю, зазначеною в інших документах (142 г на 1 м +/- 10 г). Поверхнева щільність 150г на 1 м була визначена продавцем при митному оформлені в країні відправлення як середня, виходячи з конкретної партії товару, що підтверджується листом продавця.

2. Аналогічно й митна декларація країни відправлення від 15.04.2019 № 223120190001203588 складена за формою, встановленою чинним законодавством країни відправлення, а відтак ТОВ ТК- Домашній текстиль не може впливати на форму зазначеного документу та відомості, які вона містить.

При цьому, зазначена митна декларація, так само, була надана відповідачу з перекладом на українську мову, завіреним нотаріально.

Ідентифікувати вказаний в ній товар можна за кількістю, вартістю, вагою товару, ТТН, портом призначення, умовами поставки, номером контейнеру (а саме: 42631 метри тканини на загальну вартість товару 45 615,81 доларів США, вага брутто 14446 кг, вага нетто 14196 кг, порт призначення Одеса/Україна, умови поставки FOB, контейнер №ЕСMU2138824).

Крім того, поверхнева щільність, що вказана в митній декларації країни відправлення та складає 150г на 1м, повністю співпадає з поверхневою щільністю, зазначеною в інших документах (142 г на 1 м +/- 10 г). Поверхнева щільність 150г на 1 м була визначена продавцем при митному оформлені в країні відправлення як середня, виходячи з конкретної партії товару, що підтверджується листом продавця.

Однак, всі вищезазначені ідентифікуючі особливості товару та відповідних вчинених позивачем поставок партій товару не були досліджені контролюючим митним органом, ретельної перевірки відповідних товаросупровідних документів не здійснювалося, а натомість, як вбачається і з матеріалів цієї справи, і з доводів безпосередньо апеляційної скарги митним органом в обох випадках (дві поставки товару) було застосовано формальний підхід до перевірки заявленої імпортером митної вартості.

ІV. Щодо розбіжностей у прайс-листі.

Так, як вбачається з матеріалів цієї справи, ТОВ Домашній текстиль було надано контролюючому митному органу прайс-лист від 01.02.2019 разом з митною декларацією, як документ, що може додатково підтвердити митну вартість та ідентифікацію ввезеного товару.

При цьому, ТОВ ТК-Домашній текстиль при митному оформлені не зазначалося, що виробником є SHAOXING BOLAN IMPORT AND EXPORT CO., LTD.

Разом з тим, перевіряючи доводи обох сторін, апеляційний суд встановив, що позивачем при здійсненні процедури митних формальностей також було надано відповідачу прайс-лист від 12.07.2019 саме виробника товару - Jiangsu Bolan Home Textile Co., LTD, який містив відомості про ціну продажу у період з 09.12.2018 по 01.07.2019 (вартість 1 метру тканини 100% бавовна полотняного переплетення щільністю 142 +/-10 г/км.м з вибивним малюнком шириною 220 см, складає 1.070 доларів США), а також відомості про те, що продаж на експорт за вказаною в ньому ціною здійснюється саме через SHAOXING BOLAN IMPORT AND EXPORT CO., LTD.

Тобто, вказаними документами повністю підтверджується заявлена позивачем за обома партіями товару митна вартість, що також залишилося поза увагою відповідача.

V. Щодо вартості перевезення товару.

Як вбачається з матеріалів цієї справи, ТОВ ТК-Домашній текстиль було надано контролюючому митному органу документи від перевізників ТОВ Дайрект Лайн і ТОВ Ламан шипінг , які підтверджують вартість послуг з перевезення товару.

У свою чергу, посилання апелянта на лист Посольства України у КНР від 17.01.2019 № 6156/16-200-81 не є обґрунтованими, оскільки у вказаному листі не зазначено, на яких умовах перевізники надають відповідні послуги за ціною 1700 - 1800 USD, а саме відсутні дані щодо включення/не включення страхування товару під час перевезення, виду та обсягу страхування товару, страхових випадків та інших умов.

Втім, у залежності від вищезазначеного вартість перевезення товару є різною. У випадку надання послуг з перевезення ТОВ Дайрект Лайн і ТОВ Ламан шипінг , послуг по страхуванню товару ТОВ ТК-Домашній текстиль не надавалося, що дало змогу зменшити вартість перевезення.

Крім того, у будь-якому випадку різниця між вартістю послуги, наданої ТОВ Дайрект Лайн та ТОВ Ламан шипінг від вартості послуги, приведеної митним органом, є значно меншою ніж різниця між митною вартістю, заявленою декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом на підставі рішень про коригування митної вартості, що також додатково свідчить про їх необґрунтованість.

Крім того, колегія суддів приймає до уваги, що в усіх коносаментах, наданих позивачем під час митного оформлення товару, зазначено однаковий номер контейнеру, без додавання будь-яких інших літер. Те, що контейнер є 20-футовим, не викликало жодного сумніву в Одеської митниці ДФС, Чернігівської митниці ДФС, повз які він проходив під час митного оформлення.

При цьому, посилання відповідача на коносаменти в частині згадування GP, ST, DV, не відноситься до номеру контейнеру, який є однаковим всюди, а відтак і вплинути на вартість перевезення не могли.

VІ. Щодо висновків ТПП.

У відповідності з вимогами законодавства Чернігівська регіональна ТПП самостійно обирає форму надання експертного висновку, у тому числі й висновку від 31.05.2019 № ЧК-306.

Крім того, Чернігівською регіональною ТПП надано додаткові пояснення щодо вказаного експертного висновку № ЧК-306, а саме надано додаток № 1, у якому зазначено сайти мережі Інтернет, вказано, на яких умовах поставки пропонується товар, зазначено, що ціна відображена у такому висновку включає в себе дилерські, інші надбавки, крім вартості доставки.

Таким чином, всі недоліки, зазначені митним органом, у висновку ЧРТПП від 31.05.2019 № ЧК-306 було усунуто.

Крім того, висновком ТПП ЧРП ЧК-331 від 07.06.2019 підтверджено ринковий рівень ціни за інвойсом від 09.03.2019 № ТК006-1.

VІІ. Щодо розбіжностей у коносаментах.

Як було встановлено судом першої інстанції, у коносаменті від 19.04.2019 № S0119040549 перевізником здійснено помилкове посилання на SHDN001614, замість SHDN001782 , що підтверджується виправленим коносаментом від 19.04.2019 №S0119040549.

При цьому, у коносаментах №S0119040549 та №SHDN001782 наявні відповідні штампи. У коносаменті № МЕ0819041116 наявні печатки Одеської митниці ДФС та Чернігівської митниці ДФС, також наявні інші штампи. Сертифікат про походження товару від 21.04.2019 №19С3306А3906/00004 містить печатки країни відправлення.

Крім того, аналізуючи всі доводи апелянта та підстави, з яких позивачу відмовлено у розмитненні імпортованого товару за ціною договору, колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що платіжне доручення №31 від 12.12.2018 свідчить про сплату коштів у розмірі 30% передоплати згідно інвойсів від 19.04.2019 № ТК006-2 та від 09.03.2019 № ТК006-1, що підтверджується листом продавця від 21.06.2019.

Також, апеляційний суд відзначає, що фірма Shaoxing Import & Export for Expo CO., LTD у перекладі митної декларації країни відправлення не згадується. Зазначається Шаолінг Болан Імпорт та Експорт Со українською мовою. Відтак, зазначена підстава взагалі не відповідає документам, які надавалися позивачем при митному оформлені, а отже є необґрунтованою.

Таким чином, документами, наданими позивачем контролюючому митному органу при здійсненні митного оформлення товару, у їх сукупності підтверджуються всі складові заявленої ним митної вартості товару за ціною договору і наявні в них відомості надають можливість перевірити її правильність.

Отже, відповідачем ані в суді першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження не було надано достатніх доказів наявності правовий підстав для коригування заявленої позивачем митної вартості товару за резервним методом.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що митні органи дійсно мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження повинні ними здійснюватися у спосіб, установлений законом, тобто в даному випадку витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що так чи інакше впливають на визначення безпосередньо митної вартості.

Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.

Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 по справі № 809/1884/16, від 03.04.2018 по справі № 826/8797/16

Крім того, апелянтом не доведено, тим більше з урахуванням його ж доводів, неможливість застосування жодного методу коригування, що передує резервному (зокрема методу за ціною договору щодо ідентичних товарів ).

Водночас, у разі здійснення коригування митної вартості, у рішенні про коригування митний орган обов`язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за відповідним методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися. У спірному рішенні про коригування митної вартості такі дані відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2018 р. по справі № 809/4367/15.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та доводів апеляційної скарги, відповідачем було використано цінову інформацію ДФС за митними деклараціями від 28.02.2019 № UA102150/2019/201449 та від 07.03.2019 № UA102150/2019/201543 - 4,51 USD/кг, але при цьому не зазначено жодної інформації щодо виробника, країну виробника, ціни за одиницю виробника, характеристики товару.

Таким чином, відсутня будь-яка можливість перевірити правильність розрахунку, схожість товару, митне оформлення яке здійснювало ТОВ ТК-Домашній текстиль з митним товаром згідно митної декларації від 28.02.2019 №UA102150/2019/201449 та від 07.03.2019 №UA102150/2019/201543.

Тобто, в оскаржуваних рішеннях про коригування заявленої позивачем митної вартості товару відсутнє обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Більш того, коригування митної вартості відбувалося згідно коду товару 5208520010 замість правильного коду товару - 5208520090 .

У контексті дослідження цього питання, апеляційний суд відзначає, що 02.06.2019 та 05.06.2019 митним органом відібрані проби товару для подальшого експертного дослідження та 20.06.2019 і 24.06.2019 складено висновки №№ 142008700-0753, 142008700-0742.

25.06.2019 та 27.06.2019 на підставі зазначених висновків Чернігівською митницею ДФС України винесено рішення №№ KT-UA102000-0014-2019, KT-UA102000-0015-2019 про визначення коду товару, згідно якого визначено код товару 5208520090, тобто оскаржувані рішення про коригування митної вартості виносилося згідно помилкового коду товару 5208520010 , що також є підставою для їх скасування, оскільки вони не можуть містити об`єктивних даних про митну вартість через розрахунок за резервним методом по хибному коду товару.

Крім того, оскаржувані рішення взагалі не містять обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки. Відповідачем не зазначено митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТ ЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Отже, апелянтом не доведено наявності тих обставин, на які він посилається та які зводяться, на його думку, до неможливості визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за основним методом.

Водночас, постулатом адміністративного процесуального законодавства є презумпція винуватості відповідача у справі - суб`єкта владних повноважень (частина друга статті 77 КАС України), що обумовлює покладення обов`язку доказування в митних спорах на контролюючий орган, який у відповідності до принципу офіційного з`ясування обставин справи повинен доводити в суді обставини, що стали підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості, та правомірність прийняття свого рішення, зокрема з дотриманням процедурних вимог.

Перевіряючи всі доводи обох сторін, апеляційний суд також приймає до уваги правову позицію ЄСПЛ, викладену в рішенні від 21.01.1999 р. по справі Гарсія Руїз проти Іспанії , відповідно до якої …хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід… .

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності достатніх та необхідних правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваного рішень про коригування митної вартості товарів від 05.06.2019 № UА102000/2019/000069/2 та від 10.06.2019 № UА102000/2019/000072/2 і карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 03.06.2019 № UА102150/2019/00122 та від 10.06.2019 № UА102150/2019/00126.

Отже, судом першої інстанції було повно та правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, апеляційна скарга Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України підлягає залишенню без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року - без змін.

Розподіл судових витрат.

Судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, а тому, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Чернігівської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Судове рішення виготовлено 03 березня 2020 року.

Головуючий суддя

Судді: