Постанова

від 27.02.2020 по справі 916/1725/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року м. ОдесаСправа № 916/1725/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Головуючого судді : Колоколова С.І.

суддів : Разюк Г.П., Савицького Я.Ф.

секретар судового засідання: Федорончук Д.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Матвейчук М.І., витяг з рішення Одинадцятої сесії скликання Крижанівської сільської ради № 298-VII, дата видачі: 05.09.16;

від відповідача: Стороженко О.П., ордер ОД № 359495, дата видачі: 09.12.19/ розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області

на рішення Господарського суду Одеської області від 05 вересня 2019 року, повний текст якого складений та підписаний 16 вересня 2019 року

у справі № 916/1725/19

за позовом Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області

до Фізичної особи-підприємця Ткачук Анатолія Богдановича

про стягнення 883 987,38 грн.,

головуючий суддя - Цісельський О.В.

місце ухвалення рішення: Господарський суд Одеської області

В судовому засіданні 27.02.2020р. згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2019 року Крижанівська сільська рада Лиманського району Одеської області звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи-підприємця (далі - ФОП) Ткачук Анатолія Богдановича про стягнення з нього 883 987,38 грн безпідставно збережених коштів орендної плати згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Позивач в обґрунтування позову зазначив, що заявлена до стягнення сума є несплаченою відповідачем орендною платою за користування земельною ділянкою площею 1,00 га, кадастровий номер 5122783200:01:002:0604 на якій розташовано нерухоме майно відповідача та яка перебуває у комунальній власності Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, без укладення договору оренди за період із 01.04.2015 по 06.05.2018, внаслідок чого Крижанівська сільська рада Лиманського району Одеської області позбавлена можливості отримати дохід у такому розмірі від здачі земельної ділянки в оренду, чим, на думку сільської ради, порушено її охоронювані законом права та інтереси.

У відзиві на позов ФОП Ткачук Анатолій Богданович заперечив проти позовних вимог частково, просив застосувати до вимог щодо стягнення безпідставно збережених коштів за період з 23.03.2015 по 24.06.2016 строк позовної давності та стягнути 11 170 грн. 91 коп., а решті позовних вимог відмовити.

Відповідач вважає, що позивачем не вірно розраховано площу земельної ділянки, якою фактично користувався відповідач у період з 23.06.2015р. по 27.04.2018р.

Також, відповідач зазначає, що позивач пропустив три річний строк позовної давності на вимогу про стягнення грошових коштів за користування земельною ділянкою у період з 23.06.2015р. по 24.06.2016р.

Також, заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що у період з 23.06.2015р. по 27.04.2018р. відповідач дійсно користувався земельною ділянкою без сплати орендної плати, але площею у розмірі 361,10 м2, яка знаходиться безпосередньо під об`єктами нерухомості, а не 1га, як стверджує позивач.

Відповідач також стверджує, що починаючи з 30.11.2016р. у його користуванні залишилось лише 149,1 м2 земельної ділянки, оскільки право власності на нежитлову будівлю площею 212 м2 перейшло до ТОВ "Крижанівські інвестиції" на підставі акту приймання- передачі нерухомого майна від 18.11.2016р. та протоколу від 10.11.2016р.

Рішенням Господарського суду Одеської області (суддя Цісельський О.В.) від 05.09.2019р. у справі №916/1725/19 позов задоволено частково, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Ткачука Анатолія Богдановича на користь Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області грошові кошти у розмірі 45 008 грн. 09 коп. та витрати на оплату судового збору у розмірі 676 грн. 25 коп. В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.09.2019р. виправлено описку в рішенні Господарського суду від 05.09.2019р. у справі №916/1725/19. Пункт 2 резолютивної частині рішення суду від 05.09.2019р. викладено у наступній редакції: Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ткачука Анатолія Богдановича на користь Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області грошові кошти у розмірі 45 534 грн. 48 коп. та витрати на оплату судового збору у розмірі 676 грн. 25 коп. .

Задовольняючи частково позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач, як фактичний користувач земельними ділянками, без достатньої правової підстави, за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ними, зобов`язаний повернути кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України.

Разом з тим, суд з урахуванням заяви відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності, визначив, що заявлена до стягнення сума визначена позивачем неправильно.

Судом встановлено, що після розірвання 27.03.2015р. договору оренди земельної ділянки від 15.03.2006р., на підставі якого відповідач користувався земельною ділянкою загальною площею 1 га та прийняттям цієї земельної ділянки до земель запасу Крижанівської сільської ради на підставі угоди про розірвання договору оренди землі від 15.03.2006р., укладеної між позивачем та відповідачем 27.03.2015р. відповідач продовжував користуватися земельними ділянками на яких були розташовані об`єкти нерухомості, які з 11.04.2014р. знаходилися в нього у власності загальною площею 932,2 м2 інших належних доказів на підтвердження площі земельної ділянки, якою користується відповідач позивач суду не надав.

А тому суд здійснив власний розрахунок коштів, які підлягають стягненню з відповідача як безпідставно збережені, а саме: за розрахунком суду розмір безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати за період з 20.06.2016р. по 06.05.2018р. складає 45534,48 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Не погодившись з вказаним рішенням, Крижанівська сільська рада Лиманського району Одеської області звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 05.09.2019 року у справі №916/1725/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позовні вимоги Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області задовольнити в повному обсязі.

Апелянт вважає оскаржуване рішення необґрунтованим та таким, що прийнято із неповним та помилковим з`ясуванням обставин справи, що призвело до прийняття неправильного рішення, з огляду на наступне.

Зокрема, апелянт вважає, що суд помилково зазначив, що позивач не надав належних доказів користування відповідачем земельною ділянкою площею1 га. При цьому, подані сільською радою фотознімки визнано судом неналежними доказами без зазначення належних обґрунтувань та підстав, з яких виходив суд, роблячи відповідний висновок.

Зокрема, на поданих сільською радою фотознімках зображена земельна ділянка, яка використовується відповідачем, а також паркан, який не розбирався протягом усього періоду.

Фотознімки з супутника відображають ту саму ділянку в різні проміжки часу. На зазначених зображеннях чітко видно, що з 2014 року та по теперішній час ділянка використовується під стоянку легкових та вантажних автомобілів, на ділянці розташовувались споруди відповідача та паркан, який не розбирався протягом усього періоду.

Крім того, позивачем залучено до матеріалів справи документи щодо реєстрації права власності за відповідачем будівлі площею 149,1 м2 та технічний паспорт цього об`єкту. Вказані документи складено в 2016 році.

Отже, викладене підтверджує факти використання відповідачем земельної ділянки та є доказом введення Ткачуком А.Б . суду першої інстанції в оману, з метою ухилення від сплати орендної плати, що є зловживанням процесуальними правами та нехтуванням обов`язків.

Крім того, скаржник зазначає, що ділянка площею 1 га з кадастровим номером 5122783200:01:002:0604 під нерухомим майном, сформована, як об`єкт цивільного права у розумінні положень ст. 79-1 ЗК України.

Враховуючи, що на сформовані ділянці, як на об`єкті цивільного права, розташований об`єкт нерухомого майна, належний відповідачу, стверджувати про зайняття ним лише частини вказаної земельної ділянки неможливо, оскільки саме ця ділянка відведена для обслуговування цього майна.

Сформованість земельної ділянки є визначальним фактом для обчислення суми безпідставно збережених коштів у виді орендної плати за землю, оскільки об`єктом оренди може бути тільки земельна ділянка, як сформований у встановленому законодавством порядку об`єкт цивільних прав. Отже, для визначення розміру збитків завданих бюджету, слід враховувати площу всієї земельної ділянки, а не визначати площу під об`єктами.

Викладена інформація доведена до суду першої інстанції представником позивача, у тому числі у судових дебатах, проте проігнорована судом, що призвело до прийняття судом неправильного рішення.

Окрім іншого, скаржник зазначає, що судом застосовано до позовних вимог строки позовної давності, проте, судом не враховано, що Крижанівська сільська рада дізналась про недоотримання місцевим бюджетом грошових коштів після отримання нею Акту ревізії сільського бюджету №08-11/15 від 05.03.2018р. Отже, на думку скаржника, в даному випадку, перебіг позовної давності розпочинається з 05.03.2018р., тобто твердження відповідача про пропущення сільською радою строків позовної давності не відповідає дійсності.

Серед іншого, в оскаржуваному рішенні зазначено, що на земельній ділянці розташовано об`єкти нерухомого майна площею 932,2 м2, проте вказаний висновок також не відповідає дійсності.

Так, частина об`єктів нерухомого майна розташована поза межами земельної ділянки з кадастровим номером 5122783200:01:002:0604. Зокрема, зазначений факт встановлено судом по справі №504/187/17, в якій відповідачем є Ткачук А .Б .

Отже, висновок суду щодо розташування на спірній ділянці об`єктів нерухомого майна площею 932,2 м2 є помилковим.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.10.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 05 вересня 2019 року у справі № 916/1725/19.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019р. призначено розгляд апеляційної скарги Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області на 12 грудня 2019 року о 12:00 год.

25.11.2019р. від ФОП Ткачука А.Б. надійшли письмові пояснення по справі, відповідно до яких відповідач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області, рішення Господарського суду Одеської області від 05.09.2019р. у справі №916/1725/19 залишити без змін.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2019р. продовжено розгляд апеляційної скарги Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 05 вересня 2019 року у справі № 916/1725/19 на розумний строк; призначено розгляд апеляційної скарги Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області на 23 січня 2020 року о 11:00 год.

В судовому засіданні 23.01.2020 року Крижанівською сільською радою Лиманського району Одеської області надані заперечення на пояснення відповідача на апеляційну скаргу.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.01.2020 розгляд апеляційної скарги відкладено на „27" лютого 2020 року о 12:00 год.

14.02.2020 року до Південно-західного апеляційного господарського суду від Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи нових доказів, які додано до заперечень на пояснення на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 27.02.2020 року представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України , переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено господарським судом та перевірено під час апеляційного перегляду, 15.03.2006р. між Крижанівською сільською радою Комітернівського району Одеської області (надалі - орендодавець) та приватним підприємцем Ткачуком Анатолієм Богдановичем (надалі - орендар) був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець на підставі свого рішення 24 сесії IV скликання №829 від 28.12.2005р. надає, а орендар приймає в довгострокове платне користування земельну ділянку, з першочерговим правом викупу, яка знаходиться на території Крижанівської сільської ради, Комітернівського району, Одеської області, с. Крижанівка. Межі земельної ділянки встановлені в натурі, про що складено акт від 30.12.2005р. (п.1.1. договору).

Відповідно до п.2 договору від 15.03.2006р., в оренду передається земельна ділянка загальною площею один га, що визначена в плані земельної ділянки, що є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 7 договору земельна ділянка передається в оренду для будівництва та розміщення складських приміщень. Згідно акту приймання-передачі об`єкту оренди від 15.03.2006 року ФОП Ткачук А.Б. прийняв вказану земельну ділянку для будівництва, експлуатації та обслуговування виробничо-складського комплексу сільськогосподарського інвентаря, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., Комітернівський р-н., Крижанівська сільська рада (в межах населеного пункту).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.02.2015р. у справі №916/2030/14, яке набрало законної сили 10.03.2015р., було припинено право користування земельною ділянкою шляхом розірвання договору оренди земельної ділянки площею 1 га, вартістю 5 573 229,01 грн, що розташована за адресою: Одеська область, АДРЕСА_2, який укладено 15.03.2006р. між Крижанівською сільською радою Комінтернівського району Одеської області та фізичною особою-підприємцем Ткачуком Анатолієм Богдановичем та зареєстрованого у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 03.05.2006 за №04065240009 та додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 15.03.2006, зареєстровану відділом Держкомзему у Комінтернівському районі Одеської області від 23 квітня 2012 року №512270004001022.

19.03.2015р. ФОП Ткачуком Анатолієм Богдановичем було надано голові Крижанівської сільської ради Крупці Наталії Григорівні заяву з проханням розірвати договір оренди земельної ділянки від 15.03.2006р.

27.03.2015р. Крижанівська сільрада прийняла рішення № 1117-VI відповідно до якого вирішила припинити право користування земельною ділянкою та розірвати договір оренди земельної ділянки від 15.03.2006р., загальною площею 1,00 га, яка надана в довгострокову оренду ФОП Ткачуку А.Б. для будівництва та розміщення складських приміщень, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 356826151227 від 02.8.2014р. (кадастровий номер 5122783200:01:002:0604), розташовану за адресою: Одеська обл ., Комінтернівський район, Крижанівська сільська рада, АДРЕСА_2.

Цим самим рішенням було доручено сільському голові укласти з ФОН Ткачуком А.Б. додаткову угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки від 15.03.2006р. (кадастровий номер 5122783200:01:002:0604).

27.03.2015р. між Крижанівською сільською радою Комітернівського району Одеської області та фізичною особою-підприємцем Ткачуком Анатолієм Богдановичем, укладено угоду про розірвання договору оренди землі від 15.03.2006р., якою сторони вирішили: 1) припинити право користування земельною ділянкою загальною площею 1,00 га яка надана в довгострокову оренду ФОП Ткачуку А.Б., 2) договір оренди земельної ділянки від 15.03.2006р., зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 356826151227 від 02.08.2014р., земельна ділянка передана в строкове платне користування ФОП Ткачуку А.Б. площею 1,00 га для будівництва та розміщення складських приміщень, кадастровий номер 5122783200:01:002:0604, розташована за адресою: АДРЕСА_2 розірвати,;3) прийняти до земель запасу Крижанівської сільської ради земельну ділянка загальною площею 1,00 га, кадастровий номер 5122783200:01:002:0604.

01.07.2015р. за вх.№02-11/404 від ФОП Ткачука А.Б. до Сільського голови Крижанівської сільської Ради Комінтернівського району Одеської області надійшло клопотання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду.

14.07.2015р. рішенням сімдесятої сесії Крижанівської сільської ради IV скликання №1161- IV надано дозвіл ФОП Ткачуку А.Б. на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 10 років площею 1,00 га для будівництва та обслуговування торгово-виставочного комплексу з готелем та паркінгом за адресою: АДРЕСА_2 .

28.07.2016р. виконавчим комітетом Крижанівської сільської ради прийнято рішення №274 відповідно до якого було вирішено:

надати адреси нежитловим будівлям: літ. А - будівля цеху, літ. Б - будівля охорони, літ. К - навіс, які належать гр. Ткачук А.Б. відповідно свідоцтва про право власності, виданого 11.04.2014р. реєстраційною службою Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області, Одеська область, АДРЕСА_2.;

надати адресу нежитловим будівлям: літ. Л - малярний цех, літ. М - будинок охорони, літ. И - вбиральня, які належать гр. Ткачук А.Б. відповідно свідоцтва про право власності, виданого 11.04.2014р. реєстраційною службою Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області, Одеська область, АДРЕСА_2.;

надати адресу нежитловим будівлям: літ. В -СТО, літ. Г - магазин, літ Е - магазин, літ. Ж - шиномонтаж, літ. З - автомийка, які належать гр. Ткачук А.Б. відповідно свідоцтва про право власності, виданого 11.04.2014р. реєстраційною службою Комінтернівського районного управління юстиції Одеської області, Одеська область, АДРЕСА_2.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається наступне.

19.10.2016р. на об`єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі, загальною площею 571,1 м2 за адресою: АДРЕСА_3 , складовими частинами якого є : будівля, СТО, В - будівля, магазин, г - загальна площа 219,4 м2; будівля, магазин, Д - загальна площа 94,8 м2; будівля, магазин, Е - загальна площа 66,3 м2; будівля, шиномонтаж, Ж - загальна площа 58,5 м2; будівля, автомийка, З - загальна площа 52,1 м2; споруда, огорожа, 1 загальна площа 80 м2, який належить на праві приватної власності Ткачуку Анатолію Богдановичу на підставі рішення виконавчого комітету місцевої Ради депутатів, № 274, виданого 28.07.2016р., виконавчим комітетом Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області; висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, серія та номер: 06-12, виданого 12.09.2016 ТОВ "Експерт Партнер"; технічного паспорту, серія та номер: 05-12, виданого 12.09.2016р. ТОВ "Експерт Партнер" у Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності..

19.10.2016р. на об`єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі, загальною площею 149,1 м2 за адресою: АДРЕСА_2 , складовими частинами якого є: будівля, цех, А - загальною площею 133,4 м2; будівля, будівля охорони, Б - загальною площею 15,7 м2; будівля, навіс, К; споруда, огорожа, 1, яка належить на праві приватної власності Ткачуку Анатолію Богдановичу на підставі: рішення виконавчого комітету місцевої Ради депутатів, серія та номер 274, виданого 28.07.2016р. виконавчим комітетом Крижанівської сільської ради Комінтернівського району Одеської області; технічного паспорту серія та номер: 03-12, виданого 12.09.2016р., ТОВ "Експерт Партнер , висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, серія та номер: 06-12, виданого 12.09.2016р. ТОВ "Експерт Партнер" у Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності.

30.11.2016р. на об`єкт нерухомого майна: нежитлові будівлі, загальною площею 212 м2 за адресою: АДРЕСА_2, складовими частинами якого є : будівля, малярний цех, Л - загальна площа 192 м2, будівля; будівля охорони, М - загальна площа 20 м2; будівля, вбиральня, И; споруда, огорожа, 1, який належить на праві приватної власності ТОВ "Крижанівські інвестиції" на підставі проколу № 1 від 10.11.2016р. загальних зборів засновників ТОВ "Крижанівські інвестиції", на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна б/н від 18.11.2016р. оформленого між ТОВ "Крижанівські інвестиції" та гр. Ткачук Анатолій Богданович та Статуту затвердженого 10.11.2016р. загальним зборами засновників ТОВ "Крижанівські інвестиції" у Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності.

27.04.2018р. між Крижанівською сільською радою Комітернівського району Одеської області (надалі - орендодавець) та фізичною особою-підприємцем Ткачуком Анатолієм Богдановичем (надалі - орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого, орендодавець на підставі Закону України Про оренду землі із змінами та доповненнями та рішення Крижанівської сільської ради №567- VІІ від 22.12.2017р. надає, а орендар приймає у строкове, платне користування земельну ділянку площею 1,0 га, що знаходиться за адресою: Одеська область, Лиманський р-н., АДРЕСА_2, кадастровий номер: 5122783200:01:002:0604, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для будівництва та обслуговування торгово-виставочного комплексу з готелем та паркінгом), згідно з планом земельної ділянки, який є невід`ємною частиною договору (п.1.1. договору).

Відповідно до п.2.1. договору, в оренду передається земельна ділянка площею 1,0 га, у тому числі: під капітальною одноповерховою забудовою - 0,0157 га, під тимчасовою - 0,0483, під проїздами, проходами та площадками - 0,9360 га.

Позивач вважає, що користування відповідачем після розірвання договору оренди земельної ділянки від 15.03.2006р. земельною ділянкою площею 1,00 га , кадастровий номер 5122783200:01:002:0604 без правовстановлюючих документів на неї, порушує права Крижанівської громади на отримання грошових коштів у якості плати за землю, що й змусило позивача звернутися для захисту своїх прав та законних інтересів до суду з відповідною позовною заявою. Місцевий господарський суд, який частково задовольнив позовні вимоги, виходив з того, що після розірвання 27.03.2015р. договору оренди земельної ділянки від 15.03.2006р., на підставі якого відповідач користувався земельною ділянкою загальною площею 1 га та прийняттям цієї земельної ділянки до земель запасу Крижанівської сільської ради на підставі угоди про розірвання договору оренди землі від 15.03.2006р., укладеної між позивачем та відповідачем 27.03.2015р. відповідач продовжував користуватися земельними ділянками на яких були розташовані об`єкти нерухомості, які з 11.04.2014р. знаходилися в нього у власності загальною площею 932,2 м2 інших належних доказів на підтвердження площі земельної ділянки, якою користується відповідач позивач суду не надав.

А тому суд з урахуванням заяви відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності, зазначив, що заявлена до стягнення сума визначена позивачем неправильно, а тому суд здійснив власний розрахунок коштів, який складає 45534,48 грн.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою

Частиною 1 статті 93 та статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини 1 статті 96 цього Кодексу).

Відповідно до ч. 3 ст. 78, ст. 79-1 ЗК України земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Згідно з ст.ст. 80, 83 ЗК України суб`єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності . Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (ст. 96 ЗК України).

Згідно з ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ст. 123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 13, ч. 3 ст. 18 Закону України Про оцінку земель нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Згідно з 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Предметом позову у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів орендної плати на підставі ст. 1212 ЦК України за фактичне користування без правовстановлюючих документів земельною ділянкою комунальної власності у період з 01.04.2015 по 06.05.2018 роки у розмірі 883 987,38 грн.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини першої статті 141 цього Кодексу).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Судом першої інстанції встановлений факт користування відповідачем спірною земельною ділянкою, на якій було розташоване належне йому на праві власності нерухоме майно.

Матеріалами справи підтверджено, що розпорядником спірної земельної ділянки є позивач, який діє в інтересах громади с. Крижанівка.

Судова колегія вказує, що у матеріалах справи відсутні докази належного оформлення права користування спірною земельною ділянкою відповідачем, зокрема, укладення відповідного договору оренди з Крижанівською сільською радою та державною реєстрацією такого права.

Відтак, відповідач користується спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з вірним висновком господарського суду, що відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем зроблений розрахунок суми безпідставно збережених грошових коштів орендної плати на підставі витягів з нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 5122783200:01:002:0604) загальною площею 1,00 га за 2015-2018р.р.

За розрахунком позивача розмір безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати становить: за 9 місяців 2015р. - 156 627 грн.; за 2016р - 299292 грн; за 2017р. - 317 314грн. та за період з 01.01.2018р. по 06.05.2018р. - 110 854,38грн. Загальний розмір безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати складає 883 987,38 грн.

Даний розрахунок позовних вимог Крижанівською сільською радою здійснено з урахуванням Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Мінагрополітики від 25.11.2016 № 489, з врахуванням ставки орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 5122783200:01:002:0604) загальною площею 1,00 га в 2015-2018р.р. у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки, згідно з рішеннями Крижанівської сільської ради № 28 від 24.10.2014р. (зі змінами), № 1153 від 14.07.2015р., № 455 від 25.04.2017р. та № 687 від 18.04.2018р.

Разом з тим, суд першої інстанції зазначив, що після розірвання 27.03.2015р. договору оренди земельної ділянки від 15.03.2006р., на підставі якого відповідач користувався земельною ділянкою загальною площею 1 га та прийняттям цієї земельної ділянки до земель запасу Крижанівської сільської ради на підставі угоди про розірвання договору оренди землі від 15.03.2006р., укладеної між позивачем та відповідачем 27.03.2015р., відповідач продовжував користуватися земельними ділянками на яких були розташовані об`єкти нерухомості, які з 11.04.2014р. знаходилися в нього у власності загальною площею 932,2 м2 інших належних доказів на підтвердження площі земельної ділянки, якою користується відповідач позивач суду не надав.

А тому, суд першої інстанції, з урахуванням заяви відповідача про застосування строку позовної давності, здійснив власний розрахунок безпідставно збережених відповідачем коштів у розмірі орендної плати за період з 20.06.2016р. по 06.05.2018р., який складає 45534,48 грн.

Колегія суддів частково не погоджується з такими висновками господарського суду.

Згідно з абзацом 3 частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності. Крім того, згідно з абзацом 1 пункту 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (частина друга статті 20 Закону України "Про оцінку земель").

Отже, нормативна грошова оцінка є основою для визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.

У постанові Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №922/536/18 викладено наступну правову позицію:

"З огляду на вимоги статей 79, 86 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі №920/739/17).

Згідно з частинами 1-4 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Проте, задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції не встановив, що земельні ділянки під нерухомим майном сформовані як об`єкти цивільних прав у розумінні положень статті 79-1 Земельного кодексу України, що є визначальним для обчислення суми безпідставно збережених коштів у виді орендної плати за землю, оскільки об`єктом оренди може бути тільки земельна ділянка як сформований у встановленому законодавством порядку об`єкт цивільних прав.

Враховуючи, що на сформованій ділянці, як на об`єкті цивільного права, розташований об`єкт нерухомого майна, належний відповідачу, стверджувати про зайняття ним лише частини вказаної земельної ділянки неможливо, оскільки об`єктом оренди може бути тільки земельна ділянка, як сформований у встановленому законодавством порядку об`єкт цивільних прав.

Отже, для визначення розміру збитків завданих бюджету слід враховувати площу всієї земельної ділянки, а не визначати площу під об`єктами.

Такий висновок кореспондується з позицією Верховного суду України, викладений у постанові від 09.07.2019р. справа №922/535/18 та постанові від 14.02.2019р. справа №922/1019/18.

За таких обставин, висновки місцевого господарського суду в частині визначення розміру збитків виходячи із площі під об`єктами нерухомості відповідача - є безпідставними.

Між тим, відповідачем у даній справі заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.

У Цивільному кодексі України позовну давність визначено як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Тобто позовна давність встановлює строки захисту цивільних прав.

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 21.08.2019 зі справи № 911/3681/17 аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами "довідалася" та "могла довідатися" у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Згідно частини четвертої статті 267 наведеного Кодексу, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, відступати від якої колегія суддів підстав не вбачає.

Як зазначив Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях від 20.09.2011 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії", та від 22.10.1996 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

Як вбачається з матеріалів справи, суд погодившись з доводами відповідача, застосував до спірних правовідносин строк позовної давності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками господарського суду та відхиляє доводи скаржника в цій частині, оскільки якби Крижанівська сільська рада вживала заходи щодо з`ясування стану своїх майнових прав, могла б довідатися про порушення свого права та/або про особу, яка його порушила значно раніше, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 16 ЗУ Про місцеве самоврядування органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Статтею 33 Про місцеве самоврядування визначено повноваження у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, підготовка і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад, справляння плати за землю , здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів, координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів.

Колегія суддів зазначає, що позивач в силу наведених вище положень законодавства та встановлених судом обставин справи, повинен був своєчасно цікавитися та перевіряти відомості про справляння плати за землю та здійснювати контроль за додержанням земельного законодавства.

Таким чином, з урахуванням заяви відповідача про застосування строку позовної давності, розмір безпідставно збережених відповідачем коштів у період з 20.06.2016 по 06.05.2018рр., за розрахунком суду апеляційної інстанції становить 586 564,43 грн.

Згідно п.2 ч.1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на зазначене, враховуючи що доводи апеляційної скарги частково знайшли підтвердження під час апеляційного розгляду, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 05.09.2019 року по справі №916/1725/19 частковому скасуванню.

Керуючись статтями 129, 269- 270, 275, 277, 280-284 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 05.09.2019р. у справі №916/1725/19 скасувати частково, виклавши п.2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ткачука Анатолія Богдановича ( АДРЕСА_5 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області (67562, Одеська обл., Лиманський р-н., с. Крижанівка, вул. Ветеранів, буд. 5, код 05384560) грошові кошти у розмірі 586 564,43 грн. та витрати на оплату судового збору у розмірі 8 798 грн. 47 коп. .

В іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 05.09.2019р. залишити без змін.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ткачука Анатолія Богдановича на користь Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області 13 197 грн. 70 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено 03.03.2020р.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя Я.Ф. Савицький