Постанова

від 25.02.2020 по справі 910/16909/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2020 р. Справа№ 910/16909/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Козир Т.П.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", м. Київ

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2019

у справі №910/16909/19 (суддя Гулевець О.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"

до Приватного підприємства Української будівельної компанії "Каштан"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватний нотаріус Чорнєй Віта Володимирівна

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Дочірнє підприємство клінічний санаторій "Жовтень" Приватного акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".

про визнання договорів недійсними, зобов`язання повернути нерухоме майно та скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви.

Приватне акціонерне товариство Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства Української будівельної компанії "Каштан" (далі - відповідач), в якому просить:

1. Визнати недійсними наступні договори купівлі - продажу нерухомого майна від 22.03.2019, укладені між Приватним акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та Приватним підприємством Українська будівельна компанія "Каштан":

- договір купівлі-продажу гаражу, зварочної, столярної майстерні (літера Р), загальною площею 325,60 кв.м., від 22.03.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №386;

- договір купівлі-продажу котельні (літера X), загальною площею 419,60 кв.м., від 22.03.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №388;

- договір купівлі-продажу побутового приміщення (літера Ш), загальною площею 143,80 кв.м., від 22.03.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №390;

- договір купівлі-продажу хозблоку (пральня, гараж, матеріальний склад) (літера П), загальною площею 482,30 кв.м., від 22.03.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №394;

- договір купівлі-продажу теплиці (літера Ц), загальною площею 376,30 кв.м., від 22.03.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №392;

- договір купівлі-продажу складу красок (літера Ю), загальною площею 258,20 кв.м., від 22.03.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №391;

- договір купівлі-продажу побутової будівлі /со.щитова/ (літера Э), загальною площею 64,20 кв.м., від 22.03.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №389;

- договір купівлі-продажу гаражу корпусу №3 (літера Ч), загальною площею 56,50 кв.м., від 22.03.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №385;

- договір купівлі-продажу адміністративного корпусу (літера К), загальною площею 663,70 кв.м., від 22.03.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №384;

- договір купівлі-продажу туалету (літера Ы), загальною площею 25,20 кв.м., від 22.03.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №393;

- договір купівлі-продажу корпусу №3 (літера Л), загальною площею 2470,80 кв.м., від 22.03.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №387;

- договір купівлі-продажу газобалонної (літера У), загальною площею 64,80 кв.м., від 22.03.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №383;

2. Зобов`язати відповідача - Приватне підприємство Українська будівельна компанія "Каштан" повернути нерухоме майно, відчужене за вказаними вище договорами.

3. Скасувати державну реєстрацію вказаних правочинів в реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Короткий зміст заяви про забезпечення позову.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву від 29.11.2019 №04-07/1222 про забезпечення позову, в якій заявник просить накласти арешт, заборонити відчуження та здійснення будь-яких дій щодо майна, яке зареєстровано за Приватним підприємством Українська будівельна компанія "Каштан" за договорами купівлі-продажу:

- договір купівлі-продажу гаражу, зварочної, столярної майстерні (літера Р), загальною площею 325,60 кв.м., від 22.03.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №386;

- договір купівлі-продажу котельні (літера X), загальною Площею 419,60 кв.м., від 22.03.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №388;

- договір купівлі-продажу побутового приміщення (літера Ш), загальною площею 143,80 кв.м., від 22.03.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №390;

- договір купівлі-продажу хозблоку (пральня, гараж, матеріальний склад) (літера П), загальною площею 482,30 кв.м., від 22.03.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №394;

- договір купівлі-продажу теплиці (літера Ц), загальною площею 376,30 кв.м., від 22.03.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №392;

- договір купівлі-продажу складу красок (літера Ю), загальною площею 258,20 кв.м., від 22.03.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №391;

- договір купівлі-продажу побутової будівлі /со.щитова/ (літера Э), загальною площею 64,20 кв.м., від 22.03.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №389;

- договір купівлі-продажу гаражу корпусу №3 (літера Ч), загальною площею 56,50 кв.м., від 22.03.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №385;

- договір купівлі-продажу адміністративного корпусу (літера К), загальною площею 663,70 кв.м., від 22.03.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №384;

- договір купівлі-продажу туалету (літера Ы), загальною площею 25,20 кв.м., від 22.03.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №393;

- договір купівлі-продажу корпусу №3 (літера Л), загальною площею 2470,80 кв.м., від 22.03.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №387;

- договір купівлі-продажу газобалонної (літера У), загальною площею 64,80 кв.м., від 22.03.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №383.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 у справі №910/16909/19 заяву Приватного акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про забезпечення позову повернуто заявнику.

Обґрунтовуючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для повернення заяви про забезпечення позову у відповідності до ч. 7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки встановив, що заява про забезпечення позову подана заявником без додержання вимог п. п. 3, 4, 7 ч. 1 ст. 139 ГПК України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Приватне акціонерне товариство Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 скасувати та вжити заходи забезпечення позову, зазначені в заяві від 29.11.2019 №04-07/1222.

В обґрунтування підстав, викладених в апеляційній скарзі, апелянт зазначив, що суд першої інстанції порушив норми процесуального законодавства, оскільки клопотання про вжиття заходів забезпечення позову відповідає вимогам ГПК України і повинно бути розглянуто по суті.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/16909/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Козир Т.П. та Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2020 поновлено Приватному акціонерному товариству Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 у справі №910/16909/19, відкрито апеляційне провадження у даній справі, постановлено розгляд апеляційної скарги здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 у справі №910/16909/19 клопотання про вжиття заходів забезпечення позову повернуто заявнику на підставі ч. 7 ст. 140 ГПК України, оскільки заява не містила достатнього обґрунтування необхідності забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно та не містила документального обґрунтування необхідності заходів забезпечення позову, які заявник просить застосувати, доказів на підтвердження обставин наведених у заяві про забезпечення позову надано не було.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з таким висновком місцевого господарського суду не погоджується з огляду на таке.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Статтею 136 ГПК України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову ; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності ; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції було повернуто подану позивачем заяву про забезпечення позову на підставі ч. 7 ст. 140 ГПК України, згідно якої суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

При цьому, місцевий господарський суд зазначив, що заява про забезпечення позову не містить достатнього обґрунтування необхідності забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, не містить документального обґрунтування необхідності заходів забезпечення позову, які заявник просить застосувати, не надано доказів на підтвердження обставин, наведених у заяві про забезпечення позову. Тобто заява про забезпечення позову не відповідає вимогам п. п. 3, 4, 7 ч. 1 ст. 139 ГПК України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що п. 3 ч. 1 ст. 139 ГПК України дійсно передбачено, що заява про забезпечення позову повинна містити обґрунтування необхідності забезпечення позову. Отже лише відсутність такого обґрунтування може бути підставою для повернення заяви про забезпечення позову відповідно до приписів ч. 7 ст. 140 ГПК України. Однак відсутність достатнього обґрунтування не може слугувати підставою для такого повернення заяви про забезпечення позову у відповідності до ч. 7 ст. 140 ГПК України.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, в заяві про вжиття заходів до забезпечення позову від 19.11.2019 №04-07/1222 у даній справі (а.м.о. 13-16) позивачем було викладено обґрунтування необхідності забезпечення позову. Дослідження достатності чи недостатності таких обґрунтувань повинно здійснюватись судом під час розгляду вказаної заяви по суті.

При цьому посилання місцевого господарського суду на неподання заявником документального обґрунтування необхідності заходів забезпечення позову, які заявник просить застосувати, та доказів на підтвердження обставин, наведених у заяві, суперечить вимогам ст. 139 ГПК України.

З огляду на встановлене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевим господарським судом помилково було повернуто заяву про вжиття заходів забезпечення позову у даній справі на підставі ч. 7 ст. 140 ГПК України.

Щодо зазначеної в апеляційній скарзі вимоги Приватного акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про вжиття заходів забезпечення позову зазначених в заяві від 29.11.2019 №04-07/1222, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

За приписами ч.1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

В силу вимог ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Враховуючи порушення місцевим господарським судом норм процесуального права оскаржувана ухвала господарського суду підлягає скасуванню, а матеріали оскарження підлягають поверненню до суду першої інстанції для розгляду заяви Приватного акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про вжиття заходів забезпечення позову від 29.11.2019 №04-07/1222.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За результатами розгляду даної справи колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" підлягає частковому задоволенню в частині скасування оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду від 04.12.2019, оскільки остання прийнята з порушенням норм процесуального права, а матеріали оскарження поверненню до суду першої інстанції для розгляду заяви Приватного акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про вжиття заходів забезпечення позову від 29.11.2019 №04-07/1222. В іншій частині апеляційна скарга не підлягає задоволенню з підстав викладених вище.

Судові витрати.

У зв`язку з скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею матеріалів оскарження для розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову до суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен здійснити суд першої інстанції за результатами розгляду ним заяви, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 277, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04 . 12.2019 у справі №910/16909/19 задовольнити частково .

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04 . 12.20119 у справі №910/16909/19 скасувати.

3. Матеріали оскарження №910/16909/19 повернути для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

Т.П. Козир