Ухвала

від 25.02.2020 по справі 911/1292/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

"26" лютого 2020 р. Справа№ 911/1292/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Куксова В.В.

суддів: Тищенко А.І.

Шаптали Є.Ю.

при секретарі Даниленко Т.О.

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 26.02.2020.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області

на рішення Господарського суду Київської області

від 13.07.2018 (повний текст складено 18.07.2018)

у справі №911/1292/18 (суддя - Горбасенко П.В.)

за позовом Приватного підприємства "ЕЛІНГ-КАМС"

до Гостромогильської сільської ради Ставищенського району Київської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гостромогильне"

про зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Приватне підприємство "ЕЛІНГ-КАМС" (далі - позивач) звернулося з позовом до Гостромогильської сільської ради Ставищенського району Київської області (далі - відповідач) про зобов`язання відповідача передати із земель колективної власності у власність позивача земельну ділянку для обслуговування господарських будівель та дворів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після отримання у власність нежитлової будівлі, позивачу не передано відповідачем у власність земельну ділянку, на якій вона розміщена.

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.07.2018 у справі №911/1292/18 позов задоволено повністю. Визнано за Приватним підприємством "ЕЛІНГ-КАМС" право власності на земельну ділянку площею 73,3162 га, кадастровий номер 3224284400:001:007:0704, землі сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, для обслуговування господарських будівель та дворів, в адміністративних межах Гостромогильської сільської ради Ставищенського району Київської області, що знаходиться за адресою: Київська обл., Ставищенський район, с. Любча, пров. Вишневий, 12-А.

Рішення обґрунтоване тим, що позивач є власником нежитловової будівлі Б, площею 803,3 кв.м., яка знаходиться за адресою: Київська область, Ставищенський район, с. Любча, пров. Вишневий, буд. 12-а, проте відповідачем в порушення ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України відмовлено у визнанні права власності на спірну земельну ділянку.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що спірна земельна ділянка сформована за рахунок земель КСП "Росія", речове право на яку посвідчувалось Державним актом на право колективної власності на землю серія КВ 006 від 10.08.1995р., видане згідно рішення Гостромогильської сільської ради від 08.06.1995р. Позивач не є правонаступником КСП "Росія". Засновником ПП "Елінг-Камс" до статутного фонду спірна земельна ділянка не вносилась.

Після припинення КСП "Росія" не розпайовані землі підприємства перейшли у відання відповідача, та залежно від місцезнаходження таких земельних ділянок - у межах чи за межами населеного пункту, розпорядження ними здійснюється або місцевою радою, або органом Держгеокадастру відповідно до вимог ст. 122 Земельного кодексу України.

Наявність на земельній ділянці нерухомого майна не є безумовною підставою для безоплатної передачі земельної ділянки державної чи комунальної власності юридичній особі у власність.

При цьому, прокуратура вказує на те, що представництво зумовлено захистом інтересів держави, оскільки протиправне відчуження земельної ділянки під час дії загальнодержавного мораторію суперечить принципам регулювання земельних відносин в Україні, які закріплені ст. 14 Конституції України та ст. 5 Земельного кодексу України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 закрито апеляційне провадження у даній справі. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку проте, що прокурор мав вступити у справу лише до початку розгляду справи по суті судом першої інстанції.

Постановою Верховного Суду від 24.04.2019 касаційну скаргу першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області задоволено. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 у справі №911/1292/18 скасовано. Справу №911/1292/18 передано на розгляд суду першої інстанції.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2019 рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2019 у справі №911/1292/18 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постановою Верховного Суду від 06.11.2019 касаційну скаргу заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2019 у справі № 911/1292/18 скасовано. Справу №911/1292/18 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Скасовуючи постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2019 у справі №911/1292/18, Верховний Суду зазначив, що як у вирішенні питання щодо представництва прокурором інтересів держави, так і у вирішенні самого спору, необхідно установити обставини щодо форми власності спірної земельної ділянки та, в залежності від цього, - особу, яка є належним відповідачем, виходячи з заявлених до розгляду позовних вимог та наявних у справі доказів.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2019 апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Куксова В.В., судді Яковлєва М.Л., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2019 (з врахуванням ухвали про виправлення описки від 11.01.2020) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області на рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2018 у справі №911/1292/18. Призначено справу до розгляду на 22.01.2020.

29.01.2020 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від прокуратури Київської області подані письмові пояснення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.01.2020 відкладено розгляд апеляційної скарги заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області на рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2018 у справі №911/1292/18 на 06.02.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гостромогильне" (09410, Київська обл., Ставищенський р-н, с. Гостра Могила , вул. Леніна, буд. 21). Відкладено розгляд апеляційної скарги Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області на 17.02.2020.

07.02.2020 від позивача через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшли заява на виконання вимог ухвали суду від 06.02.2020.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 у зв`язку з перебуванням судді Яковлєва М.Л. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 911/1292/18.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 17.02.2020 для розгляду справи № 911/1292/18 сформовано судову колегію у складі головуючий суддя Куксов В.В., судді: Тищенко А.І., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2020 апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області на рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2018 у справі №911/1292/18 прийняти до провадження у визначеному складі суддів: головуючого судді Куксова В.В., судді: Тищенко А.І., Шаптали Є.Ю. Розгляд апеляційної скарги заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області на рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2018 у справі №911/1292/18 призначено на 26.02.2020.

26.02.2020 від прокуратури через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів надійшло клопотання про долучення копії відповіді Головного управління Держгеокадастру у Київській області №10-10-0.222-2858/2-20 від 21.02.2020 на лист прокуратури Київської області №05/09/2-235 від 12.02.2020.

В судовому засіданні 26.02.2020 представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача надані додаткові документи супровідним листом,а саме: довідка Управління земельних ресурсів у Ставищенському районі, схема розміщення земельної ділянки ТОВ Гостромогильне та території Гостромогильної сільської ради.

В судовому засіданні 26.02.2020 представник позивача заперечив проти апеляційної скарги заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області та просив апеляційне провадження закрити.

В судовому засіданні 26.02.2020 прокурор підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив задовольнити її, скасувати рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2018 у справі № 911/1292/18 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні 26.02.2020 представник відповідача підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив задовольнити її, скасувати рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2018 у справі № 911/1292/18 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні 26.02.2020 представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив задовольнити її, скасувати рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2018 у справі № 911/1292/18 та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

26.02.2020 представник Головного управління Держгеокадастру у Київській області в судове засідання 26.02.2020 не з`явився. Про поважність причин нез`явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки явка учасників апеляційного провадження в судові засідання не була визнана обов`язковою, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Київській області про місце, дату і час судового розгляду, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, зокрема, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції вирішив розглядати дану справу за відсутності Головного управління Держгеокадастру у Київській області та його повноваженого представника за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 26.02.2020 було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області та додані до неї документи, заслухавши представників учасників справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області на рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2018 у справі №911/1292/18 не може бути розглянута апеляційним господарським судом та апеляційне провадження слід закрити, виходячи з наступного.

Статтею 53 ГПК України визначено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Передумовою участі органів та осіб, передбачених статтею 53 ГПК України, в господарському процесі в будь-якій із п`яти форм є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, та наявність процесуальної правосуб`єктності, яка передбачає процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов`язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою такої участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені статтею 53 ГПК України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь в процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.

В силу положень частин 3-5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).

Водночас, є категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін. У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не належать до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи.

Ураховуючи викладене, зважаючи на роль прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).

Положення пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України "Про прокуратуру".

Так, відповідно до абзацу 1 частини 3 та абзаців 1, 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Аналіз наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або в інтересах держави з позовом, в якому зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або з позовом в інтересах держави, зазначивши про відсутність у відповідного органу повноважень щодо звернення до господарського суду. При цьому у будь-якому разі наявність підстав для представництва інтересів держави має бути обґрунтована прокурором у позовній заяві відповідно до приписів наведених норм.

В силу положень ч. 6 ст. 23 названого Закону під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, зокрема, ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи.

Колегія суддів зауважує, що прокурор не брав участі у судовому процесі під час розгляду справи в суді першої інстанції та подав апеляційну скаргу на судове рішення в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Як зазначалось вище, частиною 3 статті 53 ГПК України унормовано, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Тобто, слід дійти висновку, що законодавцем чітко визначено, що прокурор може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, а також подавати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, проте, прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Колегія суддів наголошує на тому, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасування судового рішення на підставі п. 4 ч. 3 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Як зазначалось вище, в обґрунтування апеляційної скарги прокурор зазначає, що спірна земельна ділянка, перебуваючи у складі 2846,6 га земель колективної власності КСП Росія , паюванню не підлягала, оскільки відноситься саме до несільськогосподарських угідь під господарськими будівлями і дворами колишнього колективного сільськогосподарського підприємства. Більше того, після припинення КСП Росія , як і всі інші не розпайовані землі підприємства, спірна земельна ділянка на підставі положень ст. 5 Земельного кодексу України (чинного до 01.01.2002) перейшла у відання відповідного органу місцевого самоврядування - Гостромогильської сільської ради, та залежно від місцезнаходження таких земельних ділянок - у межах чи за межами населеного пункту - розпорядження ними здійснюється або місцевою радою, або органами Держгеокадастру відповідно до вимог ст. 122 Земельного кодексу України.

Також скаржник зазначає, що за інформацією Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 30.08.2018 за №10-10-0.223-13427/2-18, отриманої на запит прокуратури Київської області від 17.08.2018 №05/2-168 вих18, спірна земельна ділянка (кадастровий номер 3224284400:001:007:0704) площею 73,3162 га знаходиться за межами населеного пункту с. Любча Гостромогильської сільської ради Ставищенського району Київської області та раніше перебувала в складі земель колективної власності КСП Росія на підставі Державного акту на право колективної власності на землю серії КВ 006 від 10.08.1995.

Отже враховуючи, що спірна земельна ділянка на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення знаходилась за межами населеного пункту й не відносилась до земель приватної форми власності, оскільки не підлягала паюванню, а також те, що з припиненням КСП Росія як юридичної особи припинилось і речове право останнього на неї, слід дійти висновку, що наявність Державного акту на право колективної власності на спірну земельну ділянку свідчить виключно про не оформлення у відповідності з вимогами чинного законодавства поточного статусу землі за належним її розпорядником від імені держави чи територіальної громади.

Судова колегія не погоджується з вищевикладеними твердженнями скаржника, з огляду на наступне.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.04.2010 у справі №6/147-09 встановлено, що згідно розпорядження Ставищенської районної державної адміністрації №210 від 25.04.2000 КСП Росія було реорганізовано в ТОВ Гостромогильне , яке є повним юридичним правонаступником прав та обов`язків КСП Росія .

Колегія суддів звертає увагу, що частиною 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.05.2018р. по справі №910/9823/17.

Не потребують доказуванню преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Колегія суддів зазначає, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Отже, не потребують доказуванню при розгляді даної справи встановлені у вказаній постанові Вищого господарського суду України обставини щодо того, що станом на дату набуття Приватним підприємством "ЕЛІНГ-КАМС" права власності на нежитлову будівлю, літ. Б , 803,3 кв.м. право власності на спірну земельну ділянку (як землі колективної власності, що не підлягали паюванню) належало ТОВ Гостромогильне як правонаступнику КСП Росія .

Відповідно до п. 6 ст. 31 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Відповідно до статті 28 ЗК УРСР право колективної та приватної власності на земельну ділянку чи її частину припиняється у разі:

1) добровільної відмови від земельної ділянки;

2) відчуження (продажу) земельної ділянки Раді народних депутатів;

3) викупу земельної ділянки для державних або громадських потреб;

4) припинення у випадках, передбачених пунктами 4, 6-8 статті 27 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до переконання, що на момент прийняття розпорядження Ставищенської районної державної адміністрації №210 від 25.04.2000, статтею 28 ЗК УРСР не передбачалося припинення права колективної та приватної власності на землю внаслідок реорганізації землевласника, у зв`язку з чим судова колегія дійшла висновку, що право колективної власності на спірну земельну ділянку не припинялось.

Докази того, що дане розпорядження скасоване або визнане недійсним в матеріалах справи відсутні.

З огляду на вище встановлені обставини в сукупності, колегія суддів дійшла до переконання, що твердження скаржника щодо того, що спірна земельна ділянка перейшла у відання відповідного органу місцевого самоврядування - Гостромогильської сільської ради та залежно від місцезнаходження таких земельних ділянок - у межах чи за межами населеного пункту - розпорядження ними здійснюється або місцевою радою, або органами Держгеокадастру відповідно до вимог ст. 122 Земельного кодексу України у зв`язку із ліквідацією КСП Росія , не заслуговують на увагу оскільки спростовуються вищевикладеними обставинами.

Колегія суддів звертає увагу, що законодавством передбачений виключний перелік суб`єктів, які вправі оскаржити в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду у випадку наявності підстав для цього. Визначаючи коло вказаних суб`єктів, законодавство передбачає попередню участь апелянта у справі з певним процесуальним статусом, за винятком випадків, коли рішення стосується прав та обов`язків скаржника, який не брав участь у справі.

Отже, вказаною нормою визначено право особи подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є скаржник, або містяться судження про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи у відповідних правовідносинах, виходячи з предмету та підстав позову. Якщо скаржник зазначає лише про те, що рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов`язки, або зазначає (констатує) лише, що рішенням вирішено про його права та/або обов`язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для відкриття апеляційного провадження.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав, вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.07.2018 у справі №5023/4734/12 та від 19.09.2018 у справі №910/5459/15-г.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження за апеля/ційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, якщо встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (ч.2 ст.264 ГПК України).

Враховуючи вказівки Верховного Суду щодо того, що як у вирішенні питання щодо представництва прокурором інтересів держави, так і у вирішенні самого спору, необхідно установити обставини щодо форми власності спірної земельної ділянки та, в залежності від цього, - особу, яка є належним відповідачем, виходячи з заявлених до розгляду позовних вимог та наявних у справі доказів, а також те, що станом на момент ухвалення оскаржуваного рішення Головне управління Держгеокадастру у Київській області не було власником спірної земельної ділянки, колегія суддів дійшла висновку, що права та інтереси держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області не порушені, з огляду на, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області на рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2018 підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 234, 264 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційне провадження у справі №911/1292/18 за апеляційною скаргою заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області на рішення Господарського суду Київської області від 13.07.2018 закрити.

Матеріали справи №911/1292/18 повернути до господарського суду першої інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст ухвали складено 03.03.2020.

Головуючий суддя В.В. Куксов

Судді А.І. Тищенко

Є.Ю. Шаптала