Рішення

від 25.02.2020 по справі 903/889/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 лютого 2020 року Справа № 903/889/19

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Коваль Олександр Миколайович

за участю представників сторін:

від позивача: Деруга Н.О. - довіреність 414-02/20 від 23.12.2019,посвідчення адвоката №6266/10 від 08.12.2017

від відповідача: н/з

від третьої особи: н/з

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області справу №903/889/19 за позовом Публічного акціонерного товариства «Аграрний фонд» до Державного підприємства «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державне агенство резерву України про стягнення 960867,36 грн.,

В С Т А Н О В И В:

06.11.2019 ПАТ «Аграрний фонд» надіслало на адресу суду позов до ДП «Луцький комбінат хлібопродуктів №2» про стягнення 960867,36 грн. заборгованості.

Заява обґрунтована не виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань згідно біржового контракту №02/07-5 від 02.07.2015.

Ухвалою суду від 12.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 17.12.2019 залучено до участі у справі в якості третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державне агенство резерву України.

Протокольною ухвалою від 27.01.2020 суд відзив представника відповідача та письмові пояснення представника третьої особи залишив без розгляду, клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відкладено.

Протокольною ухвалою від 11.02.2020 суд письмові пояснення представника третьої особи залишив без розгляду; закрив підготовче провадження у справі та призначив розгляд справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила позов задовольнити.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та дату судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301038307317.

Представник третьої особи в призначене судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та дату судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4301038307309.

Оскільки неявка відповідача та третьої особи не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути спір за відсутності відповідача та третьої особи, за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2015 між Публічним акціонерним товариством Аграрний фонд (далі - ПАТ Аграрний фонд , продавець, позивач) та Державним підприємством Луцький комбінат хлібопродуктів №2 (далі - ДП Луцький КХП №2 , покупець, відповідач) укладений біржовий контракт№02/07-5 (далі - контракт, а.с.12-15).

Відповідно до п. 1.1 контракту, продавець зобов`язується передати у власність Покупця товар, вказаний в цьому контракті, а Покупець зобов`язується прийняти такий товар і сплатити за нього грошову суму, передбачену цим Контрактом.

Предметом Контракту є борошно пшеничне вищого гатунку, що відповідає ДСТУ 46.004-99 (п. 1.2 Контракту).

Згідно п. 1.3. контракту, кількість товару, що продається за цим Контрактом становить 200,500 тонн.

Відповідно до пункту 2.3 Контракту загальна ціна товару, що продається згідно цього контракту встановлюється Сторонами: 735 166,67грн. без ПДВ, крім того ПДВ 147 033,33 грн., загалом разом з ПДВ 882200,00 грн.

Пунктом 4.1 контракту, сторони узгодили, що Покупець повинен протягом 7 (семи) календарних днів після укладання та реєстрації Контракту на Українській універсальній біржі оплатити товар.

Згідно п.п. 7.1. -7.3 контракту, цей Контракт набирає чинності після підписання уповноваженими представниками Сторін, скріплення печатками Сторін та його реєстрації Українською універсальною біржею. Реєстрація Контракту здійснюється не пізніше наступного за укладанням Контракту (здійсненням угоди) дня. Строк дії цього Контракту розпочинає свій перебіг з моменту набрання чинності Контрактом та припиняється 31.12.2015.

У відповідності до п.8.4 контракту, за порушення покупцем строків оплати товару відповідно до п.п. 2.3 та 4.1. цього контракту, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня, за кожен день такого прострочення та штраф в розмірі 7% загальної ціни товару.

Як слідує з матеріалів справи, контракт №02/07-5 від 02.07.2015 зареєстрований на Українській універсальній біржі - 02.07.2015

Згідно дозволу на переоформлення від 03.07.2015 №06/2892 ДП Луцький КХП № 2 надано дозвіл на переоформлення борошна пшеничного вищого гатунку у кількості 200,500 тонн (а.с.16).

03.07.2015 між ПАТ Аграрний фонд та ДП Луцький КХП № 2 підписано видаткову накладну №3257 (а.с.17), якою засвідчено факт прийняття ДП Луцький КХП № 2 борошна пшеничного вищого ґатунку обсягом 200,500 тонн на загальну суму 882200,00 грн.

У відповідності до п.4.1 контракту, кінцевий строк оплати товару згідно біржового контракту від 02.07.2015 № 02/07-5 становить 09.07.2015.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з банківських виписок від 16.07.2015 та від 17.07.2015, відповідач перерахував кошти на рахунок позивача в сумі 400000,00 грн. (а.с.21-22).

З метою досудового врегулювання спору, ПАТ Аграрний фонд 13.08.2015 надіслав на адресу ДП Луцький КХП №2 вимогу від 12.08.2015 №02/1932, яка залишено відповідачем без реагування.

На день розгляду справи заборгованість становить 482200,00 грн.

Разом з тим, судом враховано, що ухвалою господарського суду Волинської області від 10.03.2015 порушено провадження у справі про банкрутство ДП Луцький комбінат хлібопродуктів №2 за заявою СПП Рать і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Волинської області від 10.04.2017 припинено процедуру розпорядження майном ДП Луцький комбінат хлібопродуктів №2 , визнано ДП Луцький КХП №2 банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та надано строк для заявлення грошових вимог кредиторів до боржника.

ПАТ Аграрний фонд 07.06.2017 подано заяву про майнові вимоги до боржника №02-08/3/1014 (а.с.26-31), яку прийнято ухвалою Господарського суду Волинської області від 18.07.2017 у справі № 903/123/15 (а.с.34-36).

Арбітражним керуючим Михайловським С.В. визнано ПАТ Аграрний фонд кредитором ДП Луцький КХП № 2 та надано відповідь від 21.06.2017 №02-27/620 на заяву про вимоги боржника (а.с.32-33).

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом положень ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Положеннями статей 263, 264 ЦК України передбачено обставини, за яких перебіг позовної давності перериваються та зупиняється.

Так, відповідно до ч.1 ст. 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається, вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, з урахуванням конкретних обставин справи, можуть належати: визнання пред`явленої претензії; зміна договору, з якої вбачаєтеся, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Перебіг позовної давності зупиняється у разі відстрочення виконання зобов`язання (мораторій) на підставах, встановлених законом (п. 2 ч. 1 ст.263 ЦК України).

Відповідно до ч.3 ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції до 21.10.2019, який діяв на момент правовідносин) зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію.

Господарський суд Волинської області ухвалою від 07.11.2018 у справі № 903/123/15 (а.с.37-47) закрив провадження у справі про банкрутство ДП Луцький КХП № 2 , яка залишена без змін постановлю Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2019 та постановою Верховного суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.05.2019 (а.с.48-66).

Отже, в період дії мораторію у справі про банкрутство № 903/123/15 перебіг позовної давності зупинявся, а тому ПАТ Аграрний фонд не пропущено строк позовної давності для звернення в суд за вимогами по даній позовній заяві.

Відповідно до ст. 144 ГК України, ст.11 ЦК України обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Як встановлено, між сторонами виникли цивільні права та обов`язки на підставі біржового контракта № 02/07-5 від 02.07.2015.

Згідно ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання (п. 1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Як визначено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

Несвоєчасне проведення відповідачем належних розрахунків з позивачем, існування у певні періоди заборгованості по оплаті стало підставою для нарахування штрафу, пені за прострочку виконання грошових зобов`язань, а також інфляційних та процентів річних, та звернення до суду із позовом про стягнення нарахованих сум.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно з приписами ст. 216-218 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказана норма є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов`язання. Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками до позовної заяви позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачу 230046,30 грн. інфляційні втрати (за період з 10.07.2015 по 04.11.2019 )та 62754,38 грн. - 3% річних (за період з 10.07.2015 по 04.11.2019), а також відповідно до п.8.4. договору пеню в розмірі 124112,68 грн. (10.07.2015 по 07.01.2016) та штраф в сумі 61754,00 грн. (а.с.67).

При цьому, судом взято до уваги, що статтею 19 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; та не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Вказана норма встановлює загальну заборону на нарахування пені, індексу інфляції та трьох процентів річних протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов`язаний з визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію. Тому пеня, індекс інфляції та 3% річних за невиконання грошових зобов`язань не нараховуються в силу прямої заборони закону, безвідносно до часу їх виникнення, в тому числі за невиконання поточних грошових зобов`язань.

З наведеного слідує, що боржник повинен виконувати зобов`язання, що виникли після введення мораторію, але за їх невиконання або неналежне виконання індекс інфляції та 3% річних не нараховуються.

Враховуючи, що пеня, індекс інфляції та 3% річних в період дії мораторію не нараховується, то вони не підлягають стягненню з відповідача в період дії мораторію (тобто до 05.02.2019).

Судом встановлено, що позивачем в періодах нарахування 3% річних та інфляційних втратах невірно визначено період нарахування (не враховано дію мараторію).

Перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок (а.с.67) заборгованості за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення «ЛІГА:ЗАКОН» по відсотках, інфляційних втратах, штрафу та пені, суд дійшов висновку, що правомірним є нарахування з відповідача є:

- 10780,14 грн. - 3% річних (за період з 06.02.2019 по 04.11.2019), (а.с.217);

- 15077,54 грн. - інфляційні втрати (за період з лютого по жовтень 2019), (а.с.216);

- 61754,00 грн. - штраф.

Отже, нарахування позивачем 219266,16 грн. інфляційні втрати, 51974,24 грн. - 3% річних, а також пеня в розмірі 124112,68 грн. до задоволення не підлягають, оскільки нараховані в період дії мараторію.

Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача за біржовим контрактом №02/07-5 від 02.07.2015 підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована підлягає до часткового задоволення в сумі 569811,68 грн., в т.ч.: 482200,00,00 грн. основний борг, 61754,00 грн. штраф, 15077,54 грн. інфляційні втрати, 10780,14 грн. 3% річних. В решті позову слід відмовити.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору пропорційно до суми задоволених вимог в сумі 8547,17 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 236-242 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства Луцький комбінат хлібопродуктів № 2 (вулиця Промислова, будинок 4, село Рованці, Луцький район, Волинська область, 45650, код ЄДРПОУ 00953065) на користь Публічного акціонерного товариства Аграрний фонд (вулиця Б.Грінченка, будинок 1, місто Київ, 01001, код ЄДРПОУ 38926880) 569811,68 грн. (п`ятсот шістдесят дев`ять тисяч вісімсот одинадцять гривень шістдесят вісім копійок) заборгованості (в т.ч.: 482200,00 грн. основний борг, 61754,00 грн. штраф, 15077,54 грн. інфляційні втрати ,10780,14 грн. 3% річних) та 8547,17 грн. (вісім тисяч п`ятсот сорок сім гривень сімнадцять копійок ) витрат по сплаті судового збору.

3.В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено 04.03.2020.

Суддя І. О. Гарбар