Рішення

від 20.02.2020 по справі 910/15633/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2020Справа № 910/15633/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук`янчук Д.Ю., розглянувши у загальному позовному провадженні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлокомфорт"

про стягнення 1 015 356,09 грн.

за участю представників:

від позивача: Кудаліна І.М.; Цуперяк І.В.

від відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (далі - ТОВ "Київські енергетичні послуги", позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлокомфорт" (далі - ТОВ "Житлокомфорт", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1 063 439,61 грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідач порушив умови договору про постачання електричної енергії від 01.04.2019 р. в частині своєчасної сплати вартості послуг, наданих з січня по червень 2019 р., внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

У позові ТОВ "Київські енергетичні послуги" просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 1 001 785,36 грн., пеню у сумі 49 819,79 грн., 3 % річних у сумі 11 864,46 грн., що разом складає - 1 063 439,61 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.11.2019 р. за вказаним позовом було відкрите провадження, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

До початку розгляду справи по суті від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог у зв`язку із частковою сплатою відповідачем основного боргу. У вказаній заяві, яка була подана із додержанням вимог ст. 46 ГПК України, а тому прийнята судом до розгляду, позивач просить стягнути основний борг у сумі 953 671,84 грн., пеню у сумі 49 819,79 грн., 3 % річних у сумі 11 864,46 грн, а всього - 1 015 356,09 грн.

Відповідач у строк, встановлений законом, відзиву на позов не надав, позиція відповідача щодо заявленого позову суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні під час розгляду справи по суті представники позивача підтримали та обґрунтували позовні вимоги, просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд без його участі до суду не подав.

Суд, розглянувши позовні вимоги, заслухавши пояснення представників позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що вони підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01.04.2019 між ТОВ "Київські електричні мережі" (постачальник) та ТОВ "Житлокомфорт" (споживач) на підставі заяви-приєднання був укладений договір постачання електричної енергії (далі - договір), що встановлює порядок та умови передачі електричної енергії споживачу. Дата початку постачання електричної енергії визначена сторонами - з 01.02.2019 року., але не раніше 01.01.2019 р.

Відповідно до п. 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією. Розрахунковим періодом є календарний місяць (5.8 договору).

Відповідно до п. 5.10 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Відповідно до розділу 5 додатку № 3 до договору (комерційної пропозиції) оплата колективним побутовим споживачем за спожиту електричну енергію має бути здійснена у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду.

Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією (п. 13.1).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач умови договору виконав у повному обсязі, з січня по червень 2019 р. надав послуги відповідачу з постачання електричної енергії на загальну суму 1 048 785,36 грн., що підтверджується актами прийому-передачі електричної енергії за вказаний період, рахунками на оплату від 14.02.2019 р., від 14.03.2019 р., від 14.04.2014 р., від 14.05.2019 р., від 14.06.2019 р., від 22.07.2019 р. (за фактичні обсяги споживання електричної енергії у січні 2019 р.).

Проте, відповідач свої зобов`язання виконав неналежним чином, вартість послуг з постачання електричної енергії сплатив частково - на суму 95 113,52 грн. Отже, заборгованість ТОВ "Житлокомфорт" за надані послуги склала 953 671,84 грн. (1 048 785,36 грн. - 95 113,52 грн.).

14.05.2019 р. постачальник - ТОВ "Київські електричні мережі", враховуючи прострочення оплати споживачем електричної енергії, попередив ТОВ "Житлокомфорт" (лист № 25/4/20/8025 р.) про можливе дострокове розірвання договору у разі несплати заборгованості, а, оскільки вказане повідомлення залишилось без відповіді, то листом від 05.06.2019 р. позивач повідомив відповідача про дострокове розірвання договору з постачання електричної енергії з 01.07.2019 р.

Відповідно до п. 13.5 договору позивач має право розірвати договір достроково, повідомивши про це споживача протягом 20 днів до очікуваної дати розірвання, у випадку, якщо споживач прострочив плату за постачання електричної енергії згідно з договором, за умови, що постачальник здійснив попередження споживача про можливе розірвання цього договору.

За приписами ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, як свідчать матеріали справи, позивач скористався своїм правом, наданим йому законом та договором, щодо дострокового розірвання договору постачання електричної енергії у зв`язку із несплатою споживачем поставленої електроенергії, а тому суд дійшов висновку, що укладений між сторонами договір є розірваним з 01.07.2019 р., проте, ця обставина не впливає на обов`язок відповідача сплатити заборгованість за надану електричну енергію у повному обсязі.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Судом встановлено, що частину заборгованості у сумі 19 119,80 грн. відповідач сплатив після відкриття провадження у справі, а саме - у січні 2020 р., про що свідчить довідка ТОВ "Київські електричні мережі" про оплату ТОВ "Житлокомфорт" електричної енергії.

Сплативши заборгованість у вказаній сумі, відповідач у такий спосіб припинив відповідне грошове зобов`язання, у зв`язку з чим провадження у частині позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 19 119,80 грн. необхідно закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України (відсутній предмет спору)

Що стосується решти основного боргу ТОВ "Житлокомфорт" 934 552,04 грн. (953 671,84 грн. - 19 119,80 грн.), то відповідач доказів, які б підтверджували оплату цієї заборгованості, суду не надав, тому вимога позивача про стягнення вказаної суми підлягає задоволенню та стягненню з відповідача.

Також позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 49 819,79 грн. за прострочення зобов`язання у період з 11.03.2019 р. по 30.06.2019 р.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з п. 5.11 договору за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, п. 1.9, 2.5 постанови Пленуму від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. При цьому, день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення , оскільки пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення виконання (аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 у справі № 927/1091/17).

Провівши власний розрахунок пені на підставі наведених приписів закону та роз`яснень, суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у сумі 49 800,62 грн., тобто у меншій сумі, ніж просить позивач, оскільки ним не було враховано п. 1.9 вищевказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14.

Стосовно стягнення з ТОВ "Житлокомфорт" 3% річних у сумі 11 864,46 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Здійснивши перерахунок сум матеріальних втрат, суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню 3% річних у сумі 11 860,59 грн., тобто у меншій сумі, ніж просить позивач, оскільки позивачем врахований день оплати заборгованості (про що зазначалось вище).

Отже, з урахуванням встановлених обставин у справі та приписів закону суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат представник позивача також просив повернути йому надміру сплачений судовий збір.

Судом враховано, що розмір судового збору від заявленої (зменшеної) ціни позову на суму 1 015 356,09 грн. складає 15 230,34 грн. (1,5 відсотки ціни позову), в той час, як позивач сплатив 15 952,04 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 85312 від 30.10.2019 р., № 66367 від 21.08.2019 р., тобто в більшому розмірі.

Відповідно до частини 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, у разі зменшення розміру позовних вимог.

За таких обставин, судовий збір підлягає поверненню ТОВ "Київські електричні мережі" з Державного бюджету України у сумі 721,70 грн. (15 952,04 грн. - 15 230,34 грн.).

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 231, 236-237 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлокомфорт" про стягнення 1 015 356,09 грн. в частині позовних вимог про стягнення основної заборгованості в сумі 19 119,80 грн. закрити.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлокомфорт" про стягнення заборгованості у сумі 996 236,29 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлокомфорт" (04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, будинок 14, ідентифікаційний код 32853435) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (04050, м. Київ, вул. Ю. Іллєнка, буд. 31, ідентифікаційний код 41916045) основний борг у сумі 934 552 (дев`ятсот тридцять чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят дві) грн. 04 коп., пеню у сумі 49 800 (сорок дев`ять тисяч вісімсот) грн. 62 коп., 3 % річних у сумі 11 860 (одинадцять тисяч вісімсот шістдесят) грн. 59 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 15 229 (п`ятнадцять тисяч двісті двадцять дев`ять) грн. 99 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (04050, м. Київ, вул. Ю. Іллєнка, буд. 31, ідентифікаційний код 41916045) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 721 (сімсот двадцять одна) грн. 70 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 20 лютого 2020 року.

Повний текст рішення складений 2 березня 2020 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.