Постанова

від 26.02.2020 по справі 905/1808/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2020 р. Справа №905/1808/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

представників сторін:

апелянта - Рабко Т.О. на підставі довіреності №09-18/7922 від 27.12.2019; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №4984 від 28.02.2018,

відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду, у режимі відеоконференцзв`язку з Донецьким апеляційним судом, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (вх.№257Д/2) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 26.12.2019, постановлену у приміщенні Господарського суду Донецької області суддею Макаровою Ю.В., час проголошення ухвали - не зазначено, дата складання повного тексту ухвали - 26.12.2019, у справі № 905/1808/19

за позовом Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» , м. Маріуполь, Донецька обл.,

до Акціонерного товариства «Українська залізниця» , м. Київ, в особі регіональної філії «Донецька залізниця» , м. Лиман Донецької області, Акціонерного товариства «Українська залізниця»

про стягнення 87 499, 10грн штрафу

ВСТАНОВИЛА:

Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 87 499, 10грн штрафу, 10 387, 24грн витрат на професійну правничу допомогу і 1 921, 00грн судового збору.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 11.12.2019 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» на користь Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» штраф у розмірі 69 999, 28грн і витрати на сплату судового збору в розмірі 1 921, 00грн; в решті позову відмовлено.

20.12.2019 від Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» до Господарського суду Донецької області надійшла заява про ухвалення додаткового рішення; просить суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 132, 86грн.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.12.2019 відмовлено у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про ухвалення додаткового рішення у справі №905/1808/19 з тих підстав, що розподіл судових витрат між сторонами вже було вирішено Господарським судом Донецької області у рішенні від 11.12.2019; позивачем не було ані подано докази до закінчення судового розгляду про понесені витрати на правову допомогу, ані подано заяву до закінчення судового розгляду про те, що такі докази будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду від 26.12.2019, Приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Донецької області від 26.12.2019 у справі №905/1808/19 і справу направити для продовження розгляду заяви до Господарського суду Донецької області; судові витрати просить покласти на відповідача.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, тому до оприлюднення рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень він не знав про результати її розгляду.

Як вказує апелянт, документи на підтвердження витрат на правову допомогу відповідачем були подані в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у даній справі.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» на ухвалу Господарського суду Донецької області від 26.12.2019 у справі №905/1808/19; встановлено відповідачу строк до 21.02.2020 для подання до суду відзиву на апеляційну скаргу; встановлено учасникам справи строк до 21.01.2020 для подання заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на 27.02.2020 об 10:45год.

11.02.2020 від Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції (вх.№1312) у справі №905/1808/19.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2020 задоволено заяву Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції; доручено Донецькому апеляційному суду забезпечити проведення судового засідання, яке відбудеться 27.02.2020 об 10:45год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду у залі судового засідання №105 у справі №905/1808/19, у режимі відеоконференції.

У встановлений судом строк відзиву на апеляційну скаргу від відповідача не надійшло; інших заяв і клопотань у встановлений судом строк також не надійшло.

24.02.2020 до суду апеляційної інстанції від апелянта надійшли документи на підтвердження повноважень адвоката Рабко Т.В. представляти інтереси апелянта (вх.№1808).

26.02.2020 до суду від апелянта надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії платіжного доручення №4500089863 від 27.12.2019 на підтвердження здійснення оплати ПрАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» по рахунку №401 від 15.11.2019 за додатковою угодою №31 від 29.08.2019 до договору №180329/АЗСТ від 29.03.2018 про надання юридичних послуг (вх.№1947); до клопотання додана копія зазначеного платіжного доручення.

Суд апеляційної інстанції залишає клопотання апелянта про долучення до матеріалів справи копії платіжного доручення №4500089863 від 27.12.2019 на підтвердження здійснення оплати по договору без розгляду, виходячи з такого.

По-перше, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 про відкриття апеляційного провадження було встановлено учасникам справи строк до 21.02.2020 для подання заяв і клопотань; ухвала суду була отримана апелянтом ще 08.02.2020, відтак, апелянт не був позбавлений права і можливості у встановлений судом строк звернутись з відповідним клопотанням, чого апелянтом здійснено не було.

Відповідно до положень статті 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

По-друге, статтею 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина 3 статті 269 цього Кодексу).

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що надана апелянтом копія платіжного доручення датована 27.12.2019, тобто, платіж був здійснений вже після постановлення судом оскаржуваної ухвали, отже, даний доказ не був предметом розгляду суду першої інстанції. А суд апеляційної інстанції здійснює перегляд рішення суду першої інстанції на момент його ухвалення судом.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд рішення суду першої інстанції на момент його ухвалення судом за поданими до суду першої інстанції доказами.

І по-третє, Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 висловлену правову позицію, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 27.02.2020, яке відбулось у режимі відеоконференцзв`язку з Донецьким апеляційним судом, представник апелянта, яка з`явилась до Донецького апеляційного суду, оголосила доводи апеляційної скарги, просить її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча відповідач був належним чином завчасно повідомлений про час, дату та місце судового засідання, про що у матеріалах справи містяться відповідні рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.192-193).

Враховуючи викладене, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, представник апелянта висловив доводи і вимоги апеляційної скарги, а неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, про що учасники справи були повідомлені апеляційним господарським судом ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.02.2020, з огляду на встановлені статтею 273 Господарського процесуального кодексу України строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Заслухавши в судовому засіданні представника апелянта, дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, заява позивача про ухвалення додаткового рішення у даній справі мотивована тим, що оскільки справа слухалась в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, до оприлюднення 13.12.2019 рішення Господарського суду Донецької області від 11.12.2019 в Єдиному державному реєстрі судових рішень позивач не знав та не міг знати про результати її розгляду.

У зв`язку з цим, посилаючись на пункт 3.1. додаткової угоди №25 від 29.08.2019 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №180329/АЗСТ від 29.03.2018 щодо строків оплати юридичних послуг та постанову Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, просить суд ухвалити додаткове рішення у справі про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у сумі 3 132, 86грн.

Разом з вказаною заявою позивачем надані такі докази:

- договір №180329/АЗСТ від 29.03.2018 про надання юридичних послуг (правової допомоги);

- додаткова угода №7/1 від 03.12.2018 до договору №180329/АЗСТ від 29.03.2018 про надання юридичних послуг (правової допомоги);

- додаткова угода №25 від 29.08.2019 до Договору №180329/АЗСТ від 29.03.2018 про надання юридичних послуг (правової допомоги);

- акт №1 від 15.11.2019 приймання-передачі наданих послуг за додатковою угодою №25 від 29.08.2019 до Договору №180329/АЗСТ від 29.03.2018 про надання юридичних послуг (правової допомоги);

- розрахунок від 15.11.2019 розміру винагороди приймання-передачі наданих послуг за Договором №180329/АЗСТ від 29.03.2018 про надання юридичних послуг (правової допомоги);

- рахунок №395 від 15.11.2019 на оплату за надані послуги з правової допомоги (юридичні послуги).

Судом першої інстанції встановлено, що у позовній заяві було викладено попередній (орієнтовний) розрахунок можливих витрат, які ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Позивачем у позовній заяві була заявлена вимога про стягнення з відповідача 10 387, 24грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.10.2019 відкрито провадження у справі №905/1808/18, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

Разом з цим, на підтвердження фактично понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу станом на час винесення рішення суду не було надано договору про надання правової допомоги, доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартості.

Заява про винесення додаткового рішення з доданими доказами на підтвердження розміру судових витрат на професійну правничу допомогу була надіслана на адресу суду 17.12.2019, тобто вже після закінчення судового розгляду у справі №905/1808/19, при цьому позивачем не заявлялось про те, що він має намір подати ці докази, але до закінчення судового розгляду справи з поважних причин не може подати докази на підтвердження розміру понесених ним судових витрат (витрат на правничу допомогу адвоката).

З огляду на те, що позивачем не було ані подано докази до закінчення судового розгляду, ані вчинено заяву до закінчення судового розгляду про необхідність часу на збирання та подавання таких доказів, суд при винесенні рішення за результатами розгляду клопотання про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу не знайшов підстав для її задоволення, при цьому, вирішив питання розподілу судових витрат шляхом покладення судового збору в повному обсязі на відповідача.

Апеляційним господарським судом встановлено, що у позовній заяві позивачем зазначено попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат:

Судовий збір 1 921, 00грн;

Витрати на професійну правничу допомогу (в розрахунку 25% від прожиткового мінімуму на одну особу, встановленого Законом України "Про Державний бюджет на 2019 рік" - 501 , 75грн за одну годину роботи адвоката) 10 387, 24грн:

- усна консультація клієнта, узгодження правової позиції (1 година) 501, 75грн,

- збір доказів (підготовка письмових документів: листи, запити 1год) 501, 75грн,

- перевірка та підготовка документів (1 година) 501, 75грн,

- підготовка та подання позовної заяви (2 години) 1 003, 50грн,

- складання та подання відповіді на відзив, пис. пояснень (2 год) 1 003, 50грн,

- участь у судових засіданнях суду першої інстанції (орієнтовано 3 засідання)

2 000, 00грн,

- гонорар за прийняття рішення на користь клієнта (1% ціни позову) 874, 99грн.

Загальна сума орієнтованих судових витрат 12 308, 24грн.

Досліджуючи зазначений позивачем попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, колегія суддів зазначає, що в цілому перелічені послуги були надані адвокатом до звернення із позовною заявою до суду: усна консультація, збір доказів, підготовка та перевірка документів, підготовка та подання позовної заяви.

Згідно позовної заяви, вона підписана адвокатом А.А. Андрєєвим, який відповідно до Єдиного реєстру адвокатів України здійснює індивідуальну адвокатську діяльність.

Однак, до позовної заяви не були додані докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних адвокатом робіт та їх вартості, що сплачені позивачем або підлягають оплаті.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.10.2019 було повідомлено учасників справи, що розгляд справи буде здійснено за правилами позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; роз`яснено учасникам справи, що справа буде розглянута протягом розумного строку, але не більше 60 днів; роз`яснено, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам статей 161-165 Господарського процесуального кодексу України та мають бути подані у строк, визначений в ухвалі (для позивача - строк подання відповіді на відзив на позовну заяву: п`ять днів з дня отримання відзиву); зазначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Згідно матеріалів справи, 22.10.2019 ухвала суду була отримана позивачем.

Отже, позивач проявивши розумну обізнаність і користуючись послугами адвоката мав пересвідчитись щодо передбаченого Господарським процесуальним кодексом України порядку подання доказів і звернення до суду із заявами і клопотаннями, у тому числі, і щодо витрат адвоката при розгляді судом справи за правилами позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Як вбачається із матеріалів справи, 10.12.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив, заяву про зменшення розміру штрафу, до якої докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних адвокатом робіт та їх вартості, що сплачені позивачем або підлягають оплаті також додані не були.

Відповідь на відзив підписана представником позивача - адвокатом О.О. Костіковою, яка відповідно до Єдиного реєстру адвокатів України здійснює адвокатську діяльність в адвокатському об`єднанні "Всеукраїнська адвокатська допомога", з яким позивачем укладений договір на правову допомогу, доданий до заяви про ухвалення додаткового рішення.

Судова колегія зазначає, що в силу статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються учасниками справи.

Ані позовна заява, ані відповідь на відзив на позовну заяву не містять відомостей, що позивач має докази на підтвердження здійснених адвокатом робіт (наданих послуг) та їх вартості (договір про надання правової допомоги, детальний опис робіт, акт виконаних робіт), але з об`єктивних причин не може подати їх до суду у встановлений судом строк.

Вже після вирішення судом справи по суті позивач 17.12.2019 (згідно відмітки підприємства поштового зв`язку на поштовому конверті) звернувся до місцевого господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення.

Зазначене спростовує доводи апелянта, що він звернувся до місцевого господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення протягом п`яти днів після ухвалення оскаржуваного рішення, оскільки така заява була подана позивачем на шостий день після ухвалення рішення у справі від 11.12.2019 (повний текст рішення складено 11.12.2019).

При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Однак, у даному випадку судом у рішенні Господарського суду Донецької області від 11.12.2019 вже було вирішено, зокрема питання про судові витрати.

Згідно наданого позивачем договору №180329/АЗСТ про надання юридичних послуг (правової допомоги) від 29.03.2018, договір укладений між ПрАТ "Металургійний комбінат "Азвосталь" (клієнт) та АО "Всеукраїнська адвокатська допомога", відповідно до умов якого клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати клієнту правову допомогу (юридичні послуги) з питань, що виникають у процесі господарської діяльності клієнта в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що зміст, умови та строки виконання покладених клієнтом на Адвокатське об`єднання завдань узгоджується сторонами шляхом укладення додаткових угод до цього Договору.

Відповідно до пункту 5.1. договору, вартість послуг за виконання покладених клієнтом на Адвокатське об`єднання завдань складає 5 000, 00грн на місяць. Сторони мають право шляхом укладення додаткових угод до цього договору, узгодити виконання Адвокатським об`єднанням додаткових завдань за додаткову оплату, розмір якої узгоджується сторонами в даній додатковій угоді.

Згідно з пунктом 5.3. договору, оплата послуг Адвокатського об`єднання здійснюється клієнтом шляхом безготівкового розрахунку. Оплата клієнтом наданих Адвокатським об`єднанням послуг здійснюється на підставі актів надання послуг (актів прийому-передачі наданих послуг), оформлених у двосторонньому порядках та рахунків, наданих Адвокатським об`єднанням. Акт надання послуг (акт прийому-передачі послуг) оформлюється Адвокатським об`єднанням станом на останній день місяця, в якому надавалися послуги за цим договором.

Згідно наданої позивачем додаткової угоди №25 від 29.08.2019 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги), додаткова угоди підписана сторонами вже після складення позовної заяви (19.08.2019), у той час як фактично апелянт просить розподілити судові витрати, пов`язані з підготовкою і складенням позовної заяви, яка, до того ж, підписана адвокатом Андрєєвим А.А.; матеріали справи не містять відомостей, що адвокат Андрєєв А.А. здійснює свою діяльність в Адвокатському об`єднанні, договір про надання правової допомоги з яким укладений апелянтом і копія якого додана апелянтом до заяви про винесення додаткового рішення.

Так, у додатковій угоді №25 від 29.08.2019 зазначено, що дана додаткова угода визначає порядок оплати юридичних послуг (гонорару) Адвокатського об`єднання за надання юридичних послуг (правової допомоги) у спорі про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь ПрАТ "МК Азовсталь" штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у розмірі 87 499, 10грн. Адвокатське об`єднання зобов`язується здійснювати представництво та захист інтересів клієнта у суді будь-якої ланки на території України, в тому числі, у Верховному Суді.

У додатковій угоді перелічені такі послуги:

- усна консультація клієнта, узгодження правової позиції - 501, 75грн за годину,

- збір доказів (підготовка письмових документів: листи, запити) - 501, 75грн за годину,

- перевірка та підготовка документів - 501, 75грн за годину,

- складання процесуальних документів (клопотання, заяви, скарги) - 501, 75грн за годину,

- складання та подання заперечень, відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, письмових пояснень - 501, 75грн за годину,

- участь у судових засіданнях Господарського суду Донецької області - судодень 2 000, 00грн,

участь у судових засіданнях Господарського суду міста Києва - судодень 2 000, 00грн,

- підготовка та подання апеляційної скарги на ухвалу, рішення суду; відзиву на апеляційну скаргу, заперечення проти відкриття апеляційного провадження - 301, 05грн за годину,

- участь у судових засіданнях Східного апеляційного господарського суду - 3 000, 00грн судодень,

- підготовка та подання касаційної скарги на ухвалу, рішення суду; відзиву на касаційну скаргу, заперечення проти відкриття касаційного провадження - 301, 05грн за годину,

- участь у судових засіданнях у Верховному Суді - 4 000, 00грн судодень,

- гонорар за складність справи - 1% від ціни позову 3 058, 40грн.

Відповідно до пункту 3.1. додаткової угоди, оплата послуг здійснюється протягом 45 календарних днів після підписання сторонами акту надання послуг і отримання клієнтом рахунків від Адвокатського обє`днання.

Оплата наданих послуг здійснюється шляхом перерахування клієнтом грошових коштів на поточний рахунок Адвокатського об`єднання, реквізити якого зазначаються у відповідному рахунку на оплату гонорару (пункт 4 додаткової угоди).

Згідно з пунктами 6.1.-6.4. додаткової угоди, правова допомога вважається наданою після підписання акту надання послуг, який підписується сторонами та скріплюється печатками .

Адвокатське об`єднання надає клієнту акт надання послуг, в якому зазначається зміст наданої правової допомоги, розмір гонорару, який підлягає сплаті відповідно до умов договору, додаткові витрати, які були понесені Адвокатським об`єднанням понад узгоджену суму гонорару.

Клієнт зобов`язаний протягом 5 днів з моменту отримання акту надання послуг підписати його або протягом вказаного строку надати письмове заперечення, в якому обґрунтувати причину відмови від приймання наданої правової допомоги та підписання відповідного акту.

Якщо протягом строку, вказаного в пункті 6.3. цієї додаткової угоди, клієнт не підписав акт надання послуг і не надав письмове заперечення, правова допомога вважається наданою та прийнятою клієнтом.

Згідно акту №1 приймання-передачі наданих послуг за додатковою угодою №25 від 29.08.2019, Адвокатське об`єднання надало, а клієнт прийняв юридичні послуги (правову допомогу) відповідно до додаткової угоди №25 від 29.08.2019 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №180329/АЗСТ від 29.03.2018 та згідно з розрахунком розміру винагороди адвоката за надання правової допомоги, який додається.

Вартість послуг Адвокатського об`єднання за цим актом приймання-передачі послуг становить 3 132, 86грн.

Як вбачається із розрахунку розміру винагороди приймання передачі наданих послуг від 15.11.2019, складеного адвокатом Костіковою О.О., згідно з додатковою угодою №25 від 29.08.2019, були надані такі послуги, розмір винагороди складає:

14.08.2019 усна консультація клієнта, узгодження правової позиції - 1 година - 301, 05грн;

15.08.2019 збір доказів (підготовка письмових документів: листи, запити) - 2 години - 602, 10грн;

16.08.2019 перевірка та підготовка документів - 3 години - 903, 15грн;

19.08.08.2019 складання позовної заяви - 1, 5години - 451, 57грн;

Гонорар за складність справи - 1% від ціни позову - 874, 99грн.

Враховуючи обсяг наданих юридичних послуг (правової допомоги), узгоджена винагорода Адвоката за надання юридичних послуг складає 3 132, 86грн.

15.11.2019 Адвокатським об`єднанням виставлено позивачу рахунок на оплату №395.

Однак, як зазначено вище, додаткова угода №25, яка в силу умов договору про надання правової допомоги передбачає завдання адвоката, датована вже після фактично наданих позивачу послуг і складення позовної заяви; а позовна заява позивача, яка містить у тому числі, і попередній розрахунок понесених витрат позивача на адвоката, підписана іншим адвокатом і матеріали справи не містять відомостей, що він здійснює свою діяльність в Адвокатському об`єднанні.

Судова колегія зазначає, що усі додані до заяви про винесення додаткового рішення документи датовані до ухвалення рішення Господарського суду Донецької області від 11.12.2019 у даній справі. Однак, обставини, які унеможливили позивачу подати дані докази у відповідності до статей 13, 73-74 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката і позовної вимоги про стягнення цих витрат у розмірі 10 387, 24грн у межах 60 днів з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі (11.10.2019), будучи обізнаним про розгляд справи у спрощеному порядку, матеріали справи не містять і апелянт таких обставин суду не наводить.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 27.02.2020 представник апелянта надала пояснення, що докази понесених позивачем витрат на правову допомогу дійсно не були додані до позовної заяви і протягом розгляду справи судом першої інстанції, що пов`язано із особливістю документообігу між позивачем і Адвокатським об`єднанням.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України):

- подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Отже, за приписами частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами за результатами розгляду справи; розподіл судових витрат здійснюється на підставі поданих доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України передбачено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У спірних правовідносинах позивач у позовній заяві заявив таку вимогу, як стягнення з відповідача 10 387, 24грн витрат на професійну правничу допомогу; у позовній заяві було викладено попередній (орієнтовний) попередній розрахунок можливих витрат, які ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Однак, доказів в їх обґрунтування позивач суду не надав і не звернувся до суду із відповідною заявою, що такі докази будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідно до ухвали Господарського суду Донецької області від 11.10.2019, справа №905/1808/19 розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Зазначеною ухвалою учасникам справи було роз`яснено, що справа буде розглянута у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно матеріалів справи, позивач був належним чином повідомлений про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та строки розгляду справи.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Отже, з аналізу положень частини 8 статті 129, частини 1 статті 221, частини 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що оскільки в спрощеному позовному провадженні судові дебати не проводяться, тому процесуальну дію - подання доказів на підтвердження розміру понесених судових витрат позивач мав вчинити або шляхом подання їх з позовною заявою (враховуючи, що в цілому витрати позивача були понесені у зв`язку із підготовкою позовною заяви і подання її до суду), або разом із поданням відповіді на відзив у встановлені судом строки в ухвалі від 11.10.2019, або протягом 5-ти днів після ухвалення рішення суду, але за умови, що до закінчення судового розгляду у справі позивач зробив би про це відповідну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що до закінчення розгляду справи по суті, тобто до ухвалення рішення у справі №905/1808/19 від 11.12.2019, позивачем до господарського суду першої інстанції на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу не було надано договору про надання правової допомоги, доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартості, а також не було заявлено про те, що докази щодо розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи будуть подані після ухвалення судового рішення.

Відповідно, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем не надано суду доказів в обґрунтування заявленої вимоги про стягнення з відповідача 10 387, 24грн витрат на професійну правничу допомогу, і відмовив у їх задоволенні за недоведеністю.

Колегія суддів звертає увагу, що з дати відкриття провадження у справі 11.10.2019 і до ухвалення у справі рішення за результатами розгляду позовних вимог 11.12.2019 було достатньо часу для подання позивачем заяви, передбаченої частиною 8 статті 128 Господарського процесуального кодексу України щодо неможливості подати докази щодо розміру судових витрат до ухвалення рішення по суті.

Проте, позивачем така заява до суду не надавалася і посилання представника апелянта на особливість документообігу між позивачем і Адвокатським об`єднанням не може змінювати передбаченого чинним процесуальним законодавством порядку подання доказів на підтвердження понесених стороною витрат на правову правничу допомогу.

Доводи апелянта щодо його необізнаності про результати розгляду позовної заяви жодним чином не впливає на обов`язок подання стороною доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу або подання заяви про неможливість надати такі докази до ухвалення судового рішення у справі, як і відсутність судових дебатів під час розгляду справи у спрощеному провадженні, не звільняє сторін від обов`язку доказування розміру витрат на правову допомогу у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

До того ж, як встановлено апеляційним господарським судом, додаткова угода №25 від 29.08.2019, яка в силу умов договору про надання правової допомоги передбачає завдання адвоката, датована вже після фактично наданих позивачу послуг і складення позовної заяви (19.08.2019); а позовна заява, яка містить у тому числі, і попередній розрахунок понесених витрат позивача на адвоката, підписана іншим адвокатом - Андрєєвим А.А. і матеріали справи не містять відомостей, що він здійснює свою діяльність в Адвокатському об`єднанні.

Додані до заяви про винесення додаткового рішення документи датовані до ухвалення рішення Господарського суду Донецької області від 11.12.2019 у даній справі, однак, обставини, які унеможливили позивачу подати дані докази на підтвердження понесених витрат на послуги адвоката і позовної вимоги про стягнення цих витрат у розмірі 10 387, 24грн у межах 60 днів з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі (11.10.2019), матеріали справи не містять і апелянт таких обставин, які не залежали від його волі, суду не наводить.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта, що документи на підтвердження витрат з правової допомоги ним були подані в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а саме, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду у даній справі, оскільки, по-перше, такі докази були подані на 6 день з клопотанням про поновлення пропущеного строку; і по-друге, за відсутності попередньої заяви про неможливість подання доказів, що підтверджують розмір судових витрат до ухвалення рішення у справі по суті, у господарського суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.

Щодо посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

У постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 Верховний Суд дійшов висновку, що з огляду на зміст пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Також у цій постанові Верховний Суд вказав, що суд може лише за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, однак, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

У даному ж випадку позивач подав докази на підтвердження розміру понесених судових витрат вже після винесення рішення у справі, при цьому позивачем не заявлялося про неможливість подання відповідних доказів до ухвалення у справі рішення по суті, а судом за результатами розгляду справи вже був здійснений розподіл судових витрат.

Отже, зазначені висновки Верховного Суду у справі №922/445/19 не підлягають застосуванню з огляду на відмінність у нормативно-правовому регулюванні та відмінність обставин справи.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування ухвали суду, постановленої з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду від 26.12.2019 у справі №905/1808/19 слід залишити без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 255-256, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Донецької області від 26.12.2019 у справі №905/1808/19 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття і не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови складено 04.03.2020.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя В.В. Лакіза