Рішення

від 27.02.2020 по справі 910/14570/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2020Справа № 910/14570/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртепло-Київ"

про стягнення 1 641 078, 00 грн.

Представники:

від позивача: Прохоров Є.І.;

від відповідача: не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Антимонопольний комітет України (далі - позивач/Комітет) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртепло-Київ" (далі - відповідач) про стягнення штрафу у розмірі 820 539, 00 грн. та пені у сумі 820 539, 00, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не здійснив у добровільному порядку та у встановлені законом строки оплату штрафу, накладеного рішенням Антимонопольного комітету України № 33-р/тк від 22.12.2018 у справі № 75/2-15/59/2-16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 21.11.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/14570/19 призначено на 12.12.2019.

11.12.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав клопотання, в якому у зв`язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртепло-Київ" у судове засідання, призначене на 12.12.2019, просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

У судовому засіданні 12.12.2019, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд зазначив, що у разі неможливості взяти участь у судовому засіданні одного представника відповідач може вжити інших заходів щодо забезпечення свого правового захисту в судовому засіданні, а саме направити у судове засідання директора товариства, а тому суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Також, у судовому засіданні 12.12.2019 оголошено перерву до 23.01.2020.

22.01.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртепло-Київ" подало заяву про відвід судді, яка обґрунтована тим, що, ухвалою суду від 21.11.2019 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, однак, на думку відповідача, суд повинен був відкласти розгляд справи в межах підготовчого провадження для з`ясування причин неявки представника відповідача та надання можливості подати відзив на позовну заяву, проте, суд засідання в межах підготовчого провадження не відклав, у зв`язку з чим представник відповідача просить відвести суддю Щербакова С.О. від розгляду справи № 910/14570/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртепло-Київ" про відвід судді Щербакова С.О. від розгляду справи №910/14570/19 визнано необґрунтованою. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртепло-Київ" про відвід судді Щербакова С.О. від розгляду справи №910/14570/19 передано для визначення судді в порядку, встановленому ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2020 (суддя Павленко Є.В.) у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Укртепло-Київ" про відвід судді Щербакова С.О. від розгляду справи № 910/14570/19 відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 27.02.2020.

У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

Суд відзначає, що відповідач повідомлявся ухвалами суду про дату, час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву відповідачем не подано, у судове засідання представників не направлено.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ).

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду від 22.10.2019, від 21.11.2019, від 12.12.2019 та від 03.02.2020 були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04050, м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, буд. 13, корпус 6 А, офіс 37 (станом на 05.02.2020), проте, ані конверт з ухвалою суду від 03.02.2020, ані повідомлення про вручення поштового відправлення до суду не повернулися.

При цьому, суд звертає увагу, що ухвала Господарського суду міста Києва від 22.10.2019 про відкриття провадження у даній справі була отримана відповідачем 31.10.2019 та ухвала Господарського суду міста Києва від 12.12.2019 про виклик у судове засідання отримана відповідачем 10.12.2019, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлення.

Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України Про доступ до судових рішень визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та 21.03.2019 у справі № 916/2349/17).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 03.02.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 27.02.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України, розглянувши справу № 75/2-15/59/2-16 Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу , 22.12.2018 прийняла рішення № 33-р/тк, яким визнано що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртепло-Київ" і Товариство з обмеженою відповідальністю Київцентртепло вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю Квартирно-експлуатаційним відділом м. Херсона Міністерства оборони України послуг із постачання пари та гарячої води (послуги з постачання теплової енергії) ДК 016:2010, код-35.30.1 відповідно до оголошення № 112231, оприлюдненого в інформаційному бюлетені Вісник державних закупівель № 232 (14.04.2015) від 14.04.2015.

Відповідно до п. 2 резолютивної частини рішення Комітету, за порушення, зазначене у п. 1 рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 33-р/тк від 22.12.2018, накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртепло-Київ" штраф у розмірі 65 880, 00 грн.

Згідно п. 4 резолютивної частини рішення Комітету, визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртепло-Київ" і Товариство з обмеженою відповідальністю Київцентртепло вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова Міністерства оборони України послуг із постачання пари та гарячої води (послуги з постачання теплової енергії) ДК 016:2010, код-35.30.1 відповідно до оголошення № 134225, оприлюдненого в інформаційному бюлетені Вісник державних закупівель № 255 (20.05.2015) від 20.05.2015.

У зв`язку із вказаними вище порушеннями, рішенням тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 33-р/тк від 22.12.2018 накладено штраф на Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртепло-Київ" у розмірі 535 294, 00 грн.

Відповідно до п. 7 резолютивної частини рішення Комітету, визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртепло-Київ" і Товариство з обмеженою відповідальністю Київцентртепло вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю Квартирно-експлуатаційним відділом м. Запоріжжя Міністерства оборони України послуг із постачання пари та гарячої води (послуги з постачання теплової енергії) ДК 016:2010, код-35.30.1 відповідно до оголошення № 133973, оприлюдненого в інформаційному бюлетені Вісник державних закупівель № 255 (20.05.2015) від 20.05.2015.

У зв`язку із вказаними вище порушеннями, рішенням тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 33-р/тк від 22.12.2018 накладено штраф на Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртепло-Київ" у розмірі 219 365, 00 грн.

Отже, відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб`єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, - рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур`єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).

Рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 33-р/тк від 22.12.2018 було направлено відповідачеві супровідним листом від 08.01.2019 № 143-26.13/02-151 та отримано останнім 14.01.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Отже, кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу є саме 14.03.2019.

Згодом, рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 33-р/тк від 22.12.2018 було оскаржено відповідачем до Господарського суду міста Києва, проте, за результатами розгляду справи № 910/3168/19 рішенням від 10.06.2019 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртепло-Київ" відмовлено.

Як зазначає позивач, відповідачем штраф сплачено не було, у зв`язку із чим позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртепло-Київ" накладеного штрафу у розмірі 820 539, 00 грн.

Крім суми штрафу, позивач нарахував пеню за кожен день прострочення сплати штрафу у розмірі півтора відсотки від суми штрафу за періоди з 15.03.2019 по 04.04.2019 включно та з 11.06.2019 по 13.09.2019 включно, що відповідно до розрахунку позивача складає 820 539, 00 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 Господарського кодексу України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб`єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов`язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування на умовах та в порядку, визначених законом; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб`єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб`єкта господарювання; ліквідація суб`єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.

Згідно ч. 3 ст. 56 зазначеного Закону особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Рішення тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 22.12.2018 № 33-р/тк було отримано відповідачем 14.01.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Отже, кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу є саме 14.03.2019.

Згідно п. 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", протягом п`яти днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази надсилання відповідачем Антимонопольному комітету України документів, що підтверджують сплату штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Станом на день розгляду спору штраф відповідачем не сплачено, доказів зворотного суду не надано.

Таким чином, відповідач, всупереч вимогам ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ухилився від сплати, накладеного на нього позивачем штрафу у встановлений Законом термін.

Враховуюче викладене вище, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 820 539, 00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 820 539, 00 грн. за періоди з 15.03.2019 по 04.04.2019 включно та з 11.06.2019 по 13.09.2019 включно.

Так, господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ч. 5 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Так, у п. 20.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 15 Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства роз`яснено, що абзацами третім - п`ятим частини п`ятої ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.03.2019 у справі № 904/3536/18, від 16.04.2019 у справі № 910/11550/18 та від 31.10.2019 у справі № 904/3778/18.

Сума штрафу, накладеного Рішенням, складає 820 539, 00 грн. Розмір пені за один день складає 12308,09 грн. (820539,00 грн х 1,5 %= 12 308, 09 грн.)

За періоди з 15.03.2019 по 04.04.2019 включно та з 11.06.2019 по 13.09.2019 включно прострочено 115 днів сплати штрафу.

За вказаний період сума пені за прострочення сплати штрафу складає 1 415 430, 35 грн. (12308,09 грн х 115).

Тож, сума пені, що підлягає стягненню з урахуванням встановлених обмежень (ст. 56 Закону) становить 820 539, 00 грн., оскільки, сума штрафу, накладеного Рішенням, складає 820 539, 00 грн.

Суд перевірив розрахунок суми пені, наданий позивачем, та встановив, що останній відповідає вимогам чинного законодавства.

Отже, вимога позивача про стягнення пені у сумі 820 539, 00 грн. є обґрунтованою, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Відповідно до частини 7 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції , у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Станом на день розгляду спору штраф та пеня не сплачені, доказів на підтвердження їх оплати відповідачем не надано.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Антимонопольного комітету України задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртепло-Київ" (вул. Будівельників, буд. 34, м. Дніпро, 49055, ідентифікаційний код - 39284186) в дохід загального фонду Державного бюджету України на рахунок УК у Солом`янському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 38050812, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок: 31114106026010, код класифікації доходів - 21081100 (символ звітності 106) штраф у розмірі 820 539 (вісімсот двадцять тисяч п`ятсот тридцять дев`ять) грн. 00 коп. та пеню у сумі 820 539 (вісімсот двадцять тисяч п`ятсот тридцять дев`ять) грн. 00 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртепло-Київ" (вул. Будівельників, буд. 34, м. Дніпро, 49055, ідентифікаційний код - 39284186) на користь Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, ідентифікаційний код - 00032767) судовий збір у сумі 24 616 (двадцять чотири тисячі шістсот шістнадцять) грн. 17 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 03.03.2020.

Суддя Щербаков С.О.