Рішення

від 26.02.2020 по справі 904/6182/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2020м. ДніпроСправа № 904/6182/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Вязовської К.В., розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в розмірі 132 201,84 грн.

Представники:

від позивача Русанова В.В. адвокат

від відповідача Ніколенко М.Є. адвокат

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 110 327,40 грн. та збору за зберігання вантажу у розмірі 21 874,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №ПР/М-17-2/14-744 НЮдч, внаслідок чого позивачем нараховано плату за користування вагонами у розмірі 110 327,40 грн. та збір за зберігання вантажу - 21 874,44 грн., з причин несвоєчасного забирання відповідачем на свою під`їзну колію вагонів, які надійшли на його адресу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.12.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 21.01.2020.

21.01.2020 відповідач надав до суду відзив на позов в якому проти задоволення позову заперечив та зазначив, що затримка спірних вагонів за наказами № 3953 від 21.06.2019, № 4106 від 29.06.2019 сталась не з його вини. Відповідач вказав, що позивачем не доведено факту не можливості доставити спірні вагони на станцію Терни, тому підстави для затримки вагонів на станціях Нижньодніпровськ, Нижньодніпровськ-Вузол і, як наслідок, нарахування плати за їх користування та збору за зберігання вантажу за час затримки відсутні. Також відповідач надав контррозрахунок.

Ухвалою від 21.01.2020 відкладено розгляд справи на 17.02.2020.

10.02.2019 позивач надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що за фактом затримки станціями Нижньодніпровськ, Нижньодніпровськ-Вузол у порядку передбаченому п. 9,10 РІІІ Правил, складено відповідні акти про затримку вагонів форми Гу-23а № 49/43 від 20.06.2019, № 7 від 28.06.2019, № 10 від 29.06.2019; акти загальної форми гу-23 № 1554 від 20.06.2019, № 1555 від 27.06.2019, № 146 від 28.06.2019, № 147 від 29.06.2019. При цьому, станцією затримки може бути будь-яка станція на шляху прямування поїзда.

За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника нараховано плату за користування за відомостями ф. ГУ-46 №№ 13079885, 13079886, 13079887, 20079908, 12079884, та збір за зберігання вантажу за накопичувальною карткою ФДУ-92 № 23079056. Відомості плати ф. ГУ-46 та накопичувальну картку вантажовласником підписано із запереченням, згідно якого він не визнає своєї вини в затримці спірних вагонів.

Також позивач зазначає, що зайнятість приймально-відправних колій по станції Терни згідно Технологічного процесу роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підходу під навантаження порожніх вагонів парку АТ "Укрзалізниця" і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з відповідачем, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.

Колії станції Терни зазвичай зайнято: вагонами, що прибули на адресу ПАТ "ПІВНГЗК" та знаходяться під обробкою; під накопиченням вагонів; виставленими навантаженими маршрутами, під маневровими роботами.

В Розділі ІІ Єдиного технологічного процесу роботи під`їзної колії ПАТ"ПІВНГЗК" і станцій примикання Терни і Рядова наведено перелік операцій, що виконуються при обробці поїзда після його прибуття та перед відправленням. Найдовшими за часом є операції з технічного та комерційного обслуговування вагонів.

Відповідно до Технологічного процесу роботи станції Терни, технічне обслуговування вагонів у сформованих чи транзитних поїздах, а також порожнього вагону при підготовці до перевезень без його відчеплення від составу або групи вагонів; технічне обслуговування порожнього вантажного вагону, що виконується при його підготовці до перевезень з відчепленням від состава або групи вагонів із переводом у неробочий парк і подачею на спеціалізовані ремонтні колії ПТО; технічне обслуговування навантаженого чи порожнього вантажного вагона з відчепленням від транзитних поїздів і від поїздів, що прибули для розбирання, або від сформованих составів, а також пошкоджених вагонів, із переводом у неробочий парк і подачею на спеціалізовані ремонтні колії ПТО.

Згідно абз. 9 п. 9.1. ЄТП технічний огляд вагонів на станціях Терни і Рядова виконують працівники пунктів технічного обслуговування ... При технічному огляді виявляються вагони з несправностями і визначається їх придатність під навантаження...

Позивач вказує на те, що підготовка залізницею на коліях станції порожніх вагонів під навантаження - звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту залізниць України, положеннями договору та ЄТП, у том час як незабирання відповідачем вагонів, що простоювали на коліях станції призначення за актами ф. ГУ-23 є порушенням вимог ст.с. 46, 47 Статуту залізниць України., пунктів 33, 34 Правил видачі вантажів.

Також позивач звертає увагу на те, що виходячи з положень до п. 1.2 ЄТП, під`їзна колія ПАТ "ПІВНГЗК" має відповідний колійний розвиток: операції з вагонами виконуються переважно на станціях Навантажувальна, Розвантажувальна, Концентратна. Кожна з наведених станцій має достатньо колій для розміщення вагонів, щодо яких здійснюються навантажувально-розвантажувальні операції. Але при цьому відповідач не забирає з колій станції Терни вагони, що прибули на його адресу, чим спричиняє ситуацію, за якої залізниця не має можливості доставити на станцію призначення затримані на підходах спірні вагони.

Згідно п.п. 14.2.1. п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 31.08.2005 № 5076, приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені до цього технічно-розпорядчим актом станції (ТРА станції). Тобто ситуація, за якою всі колії станції постійно зайняті є неможливою, обов`язково мають бути проміжки часу, в які та чи інша колія ставатиме вільною, це час: між закінченням обробки поїзда та відправлення його на нову станцію призначення; між закінченням обробки одного поїзда та виставленням навантаженого маршруту в складі наступного; для проведення маневрових робіт та обгону локомотива; час між обробками поїздів.

Крім того, позивач зазначає, що виходячи з положень пунктів 8, 10 договору про експлуатацію, подавання вагонів на під`їзну колію і здавання вагонів з під`їзної колії на станцію Терни здійснюється за повідомленнями власника колії відповідальному працівнику залізниці, яке передається в телефонному режимі не пізніше ніж за 2 години до готовності прийняти або здати вагони залізниці. Таким чином, на підставі повідомлення про готовність прийняти (здати) вагони, певна колія, на яку планується приймання поїзду, заздалегідь резервується; це є гарантією того, що вантаж вчасно, без перешкод буде виставлено та відправлено (прийнято).

Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технології роботи залізниця, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів.

Позивач звертає увагу на те, що залізниця не мала можливості доставити спірні вагони на станцію призначення з огляду на знаходження на її коліях вагонів, що прибули на адресу відповідача раніше та своєчасно не забиралися ним на свою під`їзну колію. Дані факти засвідчено в складених на станції призначення Терни актах загальної форми ф.ГУ-23 №№ 1784-1789, 1799, 1801-1804, 1807, 1808, 1810, 1814, 1817-1819, 1824, 1825, 1829-1932, 1842, 1843, 1861, 1879-1881.

Позивачем, у відповідності до п. 5 Договору, своєчасно повідомлено відповідача про готовність залізниці передати на під`їзну колію відповідача вагони, щодо яких станцією Терни складено акти загальної форми №№ 1784-1789, 1799, 1801-1804, 1807, 1808, 1810, 1814, 1817-1819, 1824, 1825, 1829-1932, 1842, 1843, 1861, 1879-1881. Відповідні записи-повідомлення відображено в Книгах повідомлень про час подання вагонів під навантаження або вивантаження ф. ГУ-2.

Також позивач звертає увагу на те, що обов`язок залізниці враховувати наявність чи відсутність проміжків часу, протягом яких та чи інша колія стала вільною, та час знаходження вагонів під технологічними операціями вагонів при видачі наказу про затримку не передбачені жодним законодавчим актом, як і жодним нормативним актом чи будь-яким іншим документом не передбачено, що за умов проведення технологічних операцій по прибуттю та відправленню поїздів всі колії станції повинно бути зайнято. Визначеної договором домовленості між позивачем та відповідачем про займання всіх або певних колій також не існує.

На час дії спірних наказів на коліях станції Терни вже було затримано вагони, які не забирались відповідачем на під`їзну колію, що зафіксовано актами ф.ГУ-23. При цьому, заява відповідача доставити на його адресу в першу чергу затримані за спірними наказами вагони, з підтвердженням готовності їх прийняття на під`їзну колію, була відсутня.

Позивач вказує на те, що відповідач не посилається на жодний доказ в обґрунтування того, що накази №№ 3953, 4106 видані неправомірно та станом на 26.06.2019 з 22:40 (час закінчення затримки за актом ф. ГУ-23 № 1831) та 29.06.2019 00:45 на станції Терни не з вини відповідача не було забрано вагони.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до п. 6 Договору про експлуатацію вагони, що прибули на станцію Терни подаються на одну з колій №№ 1,2,3,4,5,7,8,13 станції Терни, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Отже, колія № 13 станції Терни також є приймально-відправною.

Позовні вимоги про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в загальній сумі 132 201,84 грн. нерозривно пов`язані між собою, випливають з одних і тих самих правовідносин та доданих до позовної заяви документальних доказів.

Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості винесення різних рішень за однакових обставин.

Позивач вважає, що одночасне стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу не є порушенням з боку залізниці. За змістом пункту 15 Договору власник колії сплачує залізниці: плату за користування вагонами згідно Правил користування вагонами та контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ним послуги; збір за зберігання вантажів - у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажу.

Спірні плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу залізницею розраховано відповідно до вищенаведених норм Правил користування вагонами та контейнерами, Правил зберігання вантажу, Правил розрахунків за перевезення вантажів, на підставі п.п. 2.1. п. 2 Розділу ІІІ Тарифного керівництва № 1, ставок плати за користування, наведеними в Розділі V Тарифного керівництва № 1, керуючись правилами пунктів 5.2, 5.4 Розділу ІІ Тарифного керівництва №1 при округленні сум платежів, з урахуванням коригуючого коефіцієнту.

Позивач зазначає, що контррозрахунок відповідача, наведений ним у відзиві на позов, складено на припущеннях останнього, він не містить нормативного обґрунтування та суперечить нормам чинного законодавства.

Ухвалою від 17.02.2020 задоволено заяву Позивача про продовження процесуальних строків для надання відповіді на відзив. Продовжено встановлений Позивачу строк для надання до суду відповіді на відзив. Оголошено у судовому засіданні перерву до 27.02.2020.

21.02.2020 відповідач надав до суду заперечення на відповідь на відзив на позов, в яких зазначив, що зайнятість прийомо-відправочних колій по станції призначення згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх власних вагонів парку Укрзалізниці і власних вагонів, вагонів з вантажами на адресу підприємств, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з ПРАТ ПІВНГЗК , обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.

Позивач наголошує, що поїзний диспетчер при наявності вільних колій станції призначення надає пріоритет у перевезенні вантажів, які йдуть за графіком руху, з метою уникнення відповідальності залізниці від штрафу за прострочення в доставці вантажу. Затримані вагони є не графітовими, тобто для їх відправлення необхідні такі умови: вільні колії на станції призначення; наявність вільного локомотиву і локомотивів бригади; вільні колії потужних станцій для пропуску даних вагонів.

По факту затримки вагонів на підходах до ст. Терни складено акти форми ГУ - 23а №№ 49/43, 7, 10 акти форми ГУ-23 № 1554, 1555, 146, 147 відповідно.

Відомості плати за користування вагонами форми ГУ - 46 та накопичувальні картки форми ФДУ-92, складені для нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу за вказаними актами, були підписані Відповідачем із запереченнями, а саме:

- за наказом № 3953: Із затримкою по акту форми ГУ-23-а № 49/33, не згодні у зв`язку із штучною затримкою. Станом, на 26.06.2019 з 22:40 год. па приймально-відправних коліях 1, 2, 3, 6, 7 станції Терпи не було затриманих вагонів за АЗФ, а 8 колія для руху потягів закрита у зв`язку із ремонтними роботами ; На момент видачі наказу № 3953 на станції Терни з вини Відповідача не було забрано лише вагони, які розміщені па 13-й колії, яка не використовується Позивачем для приймання вагонів (за актами загальної форми №№ 1842, 1843. Враховуючи зазначене, розміщення на 13-й колії станції Терни вагонів жодним чином не впливає на можливість приймання інших вагонів на станцію. Акти загальної форми №№ 1789, 1807-1808, 1810, 1814, 1817-1819, 1824-1825, 1828-1832 сформовані, після видачі спірного наказу, що є суттєвим порушенням по справі.

- за наказом № 4106: Із затримкою по акту форми ГУ-23-а № 7, 10, не згодні у зв`язку із штучною затримкою. Станом на 29.06.2019 00:45 год. на приймально-відправних коліях 1, 2, 3, 4, 5, 6 станції Терни не було затриманих вагонів за АЗФ, а 8 колія для руху потягів закрита у зв`язку із ремонтними роботами ; На момент видачі наказу № 4106 на станції Терни з вини Відповідача не забрано лише вагони, які розміщені па 13 колії, яка не використовується Позивачем для приймання вагонів (за актами загальної форми №№ 1879-1881). Розміщення на 13-й колії станції Терни вагонів жодним чином не впливає на можливість приймання інших вагонів на станцію.

Також відповідач зазначає, що дії поїзного диспетчера є порушенням ст. 13 Цивільного кодексу України, відповідно до якої не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

Позивач у судовому засіданні 27.02.2020 підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позов та запереченнях.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 27.02.2020 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд встановив.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ:

Предметом доказування у даній справі є обставини укладання договору, строк дії договору, наявність наказу про затримку вагонів, наявність актів форми ГУ-23а та ГУ-23, накопичувальних карток.

14.12.2017 між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач, залізниця) та Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідача, власник колії) укладено договір №ПР/М-17-2/14-744/НЮдч про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станцій Терни і Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (надалі - Договір).

Предметом цього договору є експлуатація під`їзної колії, яка належить власнику колія, яка примикає до станції Терни - стрілками №№2, 4, 6 у парній горловині станції та до станції Рядова - стрілкою № 8 до колії №VI станції Рядова; під`їзна колія обслуговується локомотивом власника колії.

Відповідно до пункту 5 Договору здавання вагонів для під`їзної колії зі станцій Терни, Рядова здійснюється: - порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години; - порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години; - вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту їх прибуття на станцію примикання; - інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень, форми ГУ-2; у разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу передача вагонів здійснюється поза інтервалом.

Відповідно до пункту 6 Договору, вагони, що прибули на станцію Терни регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПРАТ "ПІВНГЗК", подаються локомотивом Залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.

Вагони, що прибули на станцію Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця" для ПРАТ "ПІВНГЗК", подаються локомотивом Залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні; подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.

Договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 23 грудня 2017 до 23 грудня 2022 включно (пункт 19 Договору).

Позивач зазначає, що в червні 2019р. за накладними №№ 47310982, 47311030, 47311022, 47310974, 47310990, 47295589, 44919926, 47228077, 50261163, 50240118, 47249974, 47249982, 47145644, 47149802, 47150081, 47189519, 47189543, 47189527, 47189576, 47189584, 47196878, 47287396 залізницею прийнято до перевезення на адресу одержувача ПрАТ «Північний ГЗК» порожні власні вагони.

На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Р. III Правил користування вагонами та контейнерами (далі - Правила), затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999р. № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за № 165/3458, дані вагони затримано на підставі наказів №3953 від 21.06.2019, № 4106 від 29.06.2019 через зайнятість колій станції призначення Терни у зв`язку з неприйняттям вантажу одержувачем ПрАТ «ПІВНГЗК» на свою під`їзну колію.

Накази про затримку спірних вагонів на підході до станції призначення видано через наявність на коліях станції призначення Терни неприйнятих ПрАТ «ПІВНГЗК» вагонів, що надійшли на його адресу. За цим фактом станціями затримки Нижньодніпровськ, Нижньодніпровськ-Вузол у порядку передбаченому п. 9, 10 Р. III Правил, складено відповідні акти про затримку вагонів форми ГУ-23а № 49/43 від 20.06.2019, № 7 від 28.06.2019, № 10 від 29.06.2019; акти загальної форми ГУ-23 № 1554 від 20.06.2019, № 1555 від 27.06.2019, № 146 від 28.06.2019, № 147 від 29.06.2019.

За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника нараховано плату за користування за відомостями ф. ГУ-46 та збір за зберігання вантажу за накопичувальними картками ФДУ-92. Відомості плати за користування вагонами підтверджено підписом працівника станції.

Відомості плати ф. ГУ-46 та накопичувальні картки ф. ФДУ-92 ПрАТ «ПІВНГЗК» підписано із запереченнями: "Накази № 3953, 4106 видано в порушення п. 9 Правил користування вагонам: станції Нижньодніпровськ, Нижньодніпровськ-Вузол не є станціями підходу для ПрАТ "ПІВНГЗК""; "На момент видачі наказів по станції Терни були вільні колії".

Відповідач плату за користування вагонами у розмірі 110 327,40 грн. та збір за зберігання вантажу - 21 874,44 грн. не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом за захистом своїх прав.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог на підставі наступного.

Спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак, підпадають під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 32 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, та інших нормативних актів, прийнятих у відповідності до них та які регулюють спірні правовідносини.

У відповідності до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, які кореспондуються з положеннями ч. 2 ст. 908 та ст. 920 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Згідно зі ст. 17 Статуту залізниць України перевезення вантажів залізничним транспортом організовується на договірних засадах. Форма договору про організацію перевезень вантажів встановлюється Правилами. Для забезпечення виконання договірних зобов`язань здійснюється місячне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезення в усіх видах сполучення визначаються Правилами. Порядок розроблення, термін подання заявок, затвердження планів та облік виконання перевезень вантажів встановлюються Правилами, а військових перевезень - спеціальними інструкціями.

Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів). (ст.71 Статуту залізниць України).

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).

Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

При цьому, Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту).

На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, а також статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Судом встановлено, що накладні №№ 47310982, 47311030, 47311022, 47310974, 47310990, 47295589, 44919926, 47228077, 50261163, 50240118, 47249974, 47249982, 47145644, 47149802, 47150081, 47189519, 47189543, 47189527, 47189576, 47189584, 47196878, 47287396 містять, зокрема, дані про вантаж, відстань перевезення, дати відправлення, прибуття, видачі вантажу, тарифу тощо.

Згідно зі статтею 6 Статуту залізниці України вантаж - матеріальні цінності, які перевозяться залізничним транспортом у спеціально призначеному для цього вантажному рухомому складі.

Слід відзначити, що порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов`язана доставити на станцію призначення у цілісності та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов`язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов`язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом № 1, а також інші права та обов`язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.06.2018 у справі № 904/7360/17.

Одержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом (стаття 46 Статуту залізниць України).

За користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під`їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату (п.2 Правил користування вагонами і контейнерами затверджених наказом Міністерства України від 25.02.1999 № 113).

Відповідно до п. 3 Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам`яток про видачу/ приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6). За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлятися і надаватися в електронному вигляді. Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Згідно п. 4 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред`явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов`язаний підписати відомість із зауваженнями.

Пунктом 6 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місцях загального користування, а на місцях незагального користування - вагони і контейнери парку залізниць України й інших держав, передані на під`їзні колії або орендовані ділянки колій.

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

У відповідності до п. 16 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.

Статтею 119 Статуту залізниць України встановлено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов`язаної з митним оформленням.

Вантажовласники, порти відшкодовують залізницям плату за користування вагонами інших держав від часу прийому цих вагонів від залізниці до повернення їх після виконання вантажних операцій у порядку, визначеному Укрзалізницею відповідно до міжнародних договорів України з цих питань.

Якщо подання вантажовідправнику на його замовлення порожніх спеціальних вагонів затримується з вини вантажовідправника, з нього стягується плата за весь час затримки вагонів на станції навантаження.

Якщо вантажовідправник заявить про відмову від цих вагонів, плата нараховується до моменту одержання відмови.

У разі відмови від раніше замовлених спеціальних вагонів, з вантажовідправника стягується плата за пробіг цих вагонів від станції, з якої вони були відправлені, до станції навантаження, але не більш як за 300 кілометрів. Зазначена плата не стягується, якщо ці вагони були використані на станції навантаження іншим вантажовідправником протягом доби з моменту їх прибуття.

Порядок розрахунків та перелік операцій з вагонами (контейнерами), за час виконання яких не стягується плата, встановлюється Правилами.

У розрахунках затримка до 30 хвилин не враховується, затримка 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо). Термін безоплатного зберігання обчислюється: якщо на станції призначення вивантаження здійснюється засобами: залізниці - з 24-ої години дати вивантаження вантажів; одержувача - з 24-ої години дати подавання вагонів під вивантаження; при переадресуванні - після двох годин з моменту повідомлення про прибуття вантажу; при затримці - з моменту затримки.

Збір за зберігання вантажу розраховується згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (з подальшими змінами).

Відповідно до наведеного пункту Правил зберігання вантажів збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Згідно з абзацом 3 пункту 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644) усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника (пункт 6 Правил користування вагонами і контейнерами).

Відповідно до пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у "Повідомленні про затримку вагонів" до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв`язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником) (пункти 9, 10 Правил).

Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23 (пункт 3 Правил користування вагонами і контейнерами).

Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів (пункт 12 Правил користування вагонами і контейнерами).

Розмір плати за користування вагонами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством (пункт 14 Правил користування вагонами і контейнерами).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на станції підходу до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв`язку з неприйняттям вагонів вантажовласником (відповідачем) - Приватним акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог.

Матеріалами справи підтверджується, що станціями призначення та затримки оформлені відповідні документи, у тому числі акти форми ГУ-23а, ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції затримки відповідно до наказів № 3953 та № 4106 згідно із Тарифним керівництвом № 1 розрахована плата за користування спірними вагонами за відомостями форми ГУ-46 у загальній сумі 110 327,40 грн. та збір за зберігання вантажів за накопичувальними картками форми ФДУ-92 в розмірі 21 874,44 грн.

Зазначена позиція викладена в постанові Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 25.02.2020 у справі № 904/2669/19.

Дослідивши розрахунки плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу, здійснені позивачем та додані до позовної заяви, суд прийшов до висновку, що вони є такими, що виконані у відповідності до норм чинного законодавства та обставин справи, є обґрунтованими та арифметично вірними.

Заперечення відповідача в частині відсутності його вини у затримці спірних вагонів спростовуються наступним.

Згідно з частиною 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до пункту 5 договору здавання вагонів, для під`їзної колії зі станцій Терни, Рядова здійснюється: порожні хопери - через інтервал часу 2,0 години; порожні напіввагони для навантаження концентрату залізорудного, обкотишів - через інтервал часу 2,5 години; вагони з небезпечними вантажами класу "1ВМ" - не пізніше, ніж через 2 години з моменту-їх прибуття на станцію примикання; інші вагони - за повідомленнями, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції, нарочним прийомоздавальнику власника колії не пізніше, ніж за 2 години до фактичного здавання вагонів, із реєстрацією у Книзі повідомлень, форми ГУ-2. У разі здавання вагонів залізницею власнику колії за його згодою раніше встановленого інтервалу передача вагонів здійснюється поза інтервалом.

Вагони, що прибули на станцію Терни регіональної філії "Придніпровська залізниця" для Приватного акціонерного товариства "Північного гірничо-збагачувального комбінату", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії. Вагони, що прибули на станцію Рядова регіональної філії "Придніпровська залізниця" для Приватного акціонерного товариства "Північного гірничо-збагачувального комбінату", подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 3А, 3Б, І, ІІ, 4, 5, VI, 7, 8, 9, 10 станції Рядова, за вказівкою чергового по залізничній станції, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії (пункт 6 договору).

Отже колія №13 станції Терни також є приймально-відправною.

Про готовність вагонів до забирання власник колії повідомляє залізницю. Повідомлення передає начальник зміни цеху зовнішнього транспорту (диспетчер зміни, черговий по станції) або диспетчер виробничого відділу УЗТ по телефону відповідальному працівнику станції примикання залізниці не пізніше, ніж за 2 години до пред`явлення вагонів до здачі залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення за формою, встановленою Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (пункт 8 договору).

Слід звернути увагу, що зайнятість приймально-відправних колій на станції призначення згідно з технологічним процесом роботи станції планує проїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку АТ "Укрзалізниці" і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з відповідачем, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.

Підпунктом 14.2.1 пункту 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язків України від 31.08.2005 № 507, визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно-розпорядчим актом станції.

Наявність тимчасово вільних колій на станції - це виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту.

Отже, на станції призначення, крім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів (також і поїздів відповідача).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 904/5461/18, від 22.06.2018 у справі № 904/7535/17, від 15.06.2018 у справі 904/7360/17, від 17.10.2018 у справі № 904/6067/18.

Відповідно до пункту 16.4. Правил технічної експлуатації залізниць України (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996р. № 411) черговий по станції зобов`язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем доведено, що прийняті до перевезення позивачем спірні вагони були затримані на шляху прямування через скупчення на станції призначення вагонів вантажовласником і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, тобто з вини відповідача.

При цьому, позивачем дотримано порядок дій та складено відповідні акти на засвідчення зазначених обставин відповідно до вимог чинного законодавства, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчасного вивільнення ним колій станції призначення від вантажу, що прибув на його адресу, а приймання потягів визначається диспетчером з урахуванням цілої низки поточних факторів, а не тільки наявністю вільних колій на станції.

Приймаючи рішення у даній справі, судом також враховано, що пунктом 14 договору передбачено, що власник колії сплачує Залізниці плату за користування вагонами та плату за зберігання вантажів у вагонах у разі затримки їх з причин, залежних від власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї), згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України та Правилами зберігання вантажів.

Крім того, відповідач не посилається на жодний доказ в обґрунтування того, що накази №№ 3953, 4106 видані неправомірно та станом на 26.06.2019 з 22:40 (час закінчення затримки за актом ф. ГУ-23 № 1831) та станом на 29.06.2019 00:45 на станції Терни не з вини відповідача не було забрано вагони.

Також, в матеріалах справи відсутні заявки відповідача про доставку на його адресу в першу чергу затриманих вагонів за наказами № 3953 від 21.06.2019 та № 4106 від 29.06.2019.

Відповідачем не надано до матеріалів справи належних документальних доказів в обґрунтування відсутності вини в затримці вагонів на станціях підходу та викладених у відомостях форми ГУ-46 зауважень, які не підпадають під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами , передбачених пунктами 16 Правил користування вагонами та контейнерами.

Посилання відповідача на те, що станції Нижньодніпровськ та Нижньодніпровськ -Вузол не є станціями затримки спростовується роз`яснювальним листом Мінінфраструктури № 2197/45/190-2018 від 07.03.2018, в якому зазначено, що станцією затримки може бути будь-яка станція на шляху прямування поїзда.

Слід відзначити, що наявність вільних під`їзних колій на станції за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором та вказаними нормативними документами заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, є свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення.

Щодо контррозрахунку відповідача, то його складено на припущеннях останнього, без врахування 13 колії та він не містить нормативного обґрунтування та суперечить нормам чинного законодавства.

Спірні плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу залізницею розраховано відповідно до норм Правил користування вагонами та контейнерами, Правил розрахунків за перевезення вантажів. На підставі п.п. 2.1. п. 2 Розділу ІІІ Тарифонго керівництва № 1, ставок плати за користування, наведеними в Розділі V Тарифного керівництва № 1, керуючись правилами пунктів 5.2., 5.4. Розділу ІІ Тарифного керівництва № 1 при округленні сум платежів, з урахуванням коригуючого коефіцієнту.

Таким чином, відповідач не спростував доводів позивача, не надав доказів того, що мав можливість прийняти спірні вагони, а також не довів наявність обставин, що могли б бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на положення статті 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами: якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких, згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи; у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником; у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача плати за користування вагонами у сумі 110 327,40 грн. та збору за зберігання вантажу у сумі 21 874,44 грн.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відтак, за подання даного позову до сплати підлягав судовий збір у розмірі 1 983,03 грн.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 090,76 грн., тобто позивачем внесено судовий збір у більшому розмірі (на 107,73 грн.), ніж підлягав сплаті.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір" у випадку внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, сплачена сума судового збору повертається виключно за клопотанням особи. На час прийняття рішення такого клопотання не надходило, що не позбавляє позивача права подати зазначене клопотання після прийняття рішення.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу в розмірі 132 201,84 грн. - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00191023) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237) плату за користування вагонами у сумі 110 327,40 грн., збір за зберігання вантажу - 21 874,44 грн. та 1 983,03 грн. - витрат на сплату судового збору , про що видати наказ, після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04.03.2020

Суддя Н.Г. Назаренко