Рішення

від 24.02.2020 по справі 916/3389/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3389/19

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Савченко А.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Терещенко І.І. на підставі ордеру;

Від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства „Золота Ера XXI» до товариства з обмеженою відповідальністю „Центр тепла та комфорту» про стягнення 56 875,34 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство „Золота Ера XXI» (далі по тексту - ПП „Золота Ера XXI» ) звернулось до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Центр тепла та комфорту» (далі по тексту - ТОВ „Центр тепла та комфорту» ) про стягнення заборгованості у розмірі 56 875,34 грн., яка складається із суми авансу перерахованого позивачем на рахунок відповідача у розмірі 50 000,00 грн. та пені у розмірі 6 875,34 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем зобов`язань прийнятих на себе за умовами договору підряду №3 від 29.09.2016р. в частині виконання передбачених умовами договору робіт.

ТОВ „Центр тепла та комфорту» не скористалось наданим законом правом на участь свого представника у судовому процесі. При цьому, суд зазначає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Оскільки ТОВ „Центр тепла та комфорту» не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

29.09.2016р. між ПП „Золота Ера XXI» (Замовник) та ТОВ „Центр тепла та комфорту» (Підрядник) було укладено договір підряду №3, відповідно до п. 1.1 якого Підрядником були прийняті на себе зобов`язання щодо виконання комплексу робіт з озеленення і благоустрою території відповідно до кошторису (додатки №1, №2) та на території, яка знаходиться за адресою: Комінтернівський район, с. Крижанівка, вул. Миколаївська дорога, 3.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2 договору підряду №3 від 29.09.2016р. Підрядник зобов`язується виконати роботи, вказані у кошторисі, у строки, визначені даним договором; Замовник зобов`язується після виконання Підрядником робіт за договором щодо посадки дерев та кущів підписати акт приймання-здачі виконаних робіт.

Згідно з п. п. 4.1 - 4.3 договору підряду №3 від 29.09.2016р. вартість робіт, які Підрядник зобов`язується виконати за даним договором, визначається відповідно до кошторису (додаток №1, №2) та складає 64 390,00 грн. Замовник сплачує на користь Підрядника аванс у розмірі 50 000,00 грн., необхідний для придбання Підрядником матеріалів, їх доставки та розвантаження. Остаточна вартість виконаних Підрядником робіт здійснюється у трьохденний строк з дня підписання акту приймання-здачі виконаних робіт, розмір якої складає 14 390,00 грн.

Положеннями п. 5.2 договору підряду №3 від 29.09.2016р. передбачено, що у випадку порушення Підрядником строків виконання робіт, які визначені умовами даного договору, Підрядник оплачує на рахунок Замовника пеню у розмірі 0,1 відсоток від вартості загальної суми робіт за кожний день прострочення.

Відповідно до п. п. 8 - 8.2 договору підряду №3 від 29.09.2016р. строк дії договору складає 2 місяці з дня підписання договору обома сторонами та діє з вересня 2016р. до листопада 2016р. Строк виконання робіт розпочинається з моменту отримання авансу. В строки виконання робіт не входять дні з температурою нижче -3 ? C.

На підставі платіжного доручення №1779 від 30.09.2016. ПП „Золота Ера XXI» було перераховано на рахунок ТОВ „Центр тепла та комфорту» грошові кошти у розмірі 50 000,00 грн. в якості передоплати за договором підряду №3 від 29.09.2016р.

06.11.2019р. ПП „Золота Ера XXI» звернулось до ТОВ „Центр тепла та комфорту» із повідомленням про відмову від договору підряду №3 від 29.09.2016р. на підставі ст. 849 ЦК України, з огляду на невиконання відповідачем прийнятих на себе за договором зобов`язань.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ТОВ „Центр тепла та комфорту» про стягнення авансу відповідно до ст. 1212 ЦК України, позивачем було наголошено про наявність правових підстав для повернення сплачених на рахунок відповідача грошових коштів у якості авансу у розмірі 50 000,00 грн., у зв`язку з відмовою ПП „Золота Ера XXI» від договору підряду №3 від 29.09.2016р.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені приписами частини другої ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Враховуючи обґрунтування заявлених ПП „Золота Ера XXI» позовних вимог приписами ст. 1212 ЦК України, господарський суд вважає за необхідне надати оцінку заявленим у межах даної справи вимогам із урахуванням норм цивільного законодавства, якими врегульовані питання набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Наведене дозволяє дійти висновку, що обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Верховним Судом у постанові від 15.02.2019р. по справі №910/21154/17, предметом позовних вимог у межах якої була позовна вимога товариства про стягнення суми попередньої оплати за договором на виготовлення меблів по індивідуальному замовленню, було наголошено, що з припиненням дії договору підряду аванс втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. Відтак, ст. 1212 ЦК України, застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав. З огляду на зазначене, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про можливість застосування до спірних правовідносин положення частини 4 статті 849 ЦК України в сукупності з приписами статті 1212 ЦК України та стягнення на користь позивача безпідставно отриманих коштів.

З огляду на викладене вище, враховуючи правову позицію Верховного Суду, наведену у постанові від 15.02.2019р. по справі №910/21154/17, господарський суд дійшов висновку про наявність у ПП „Золота Ера XXI» права вимагати повернення сплачених на користь ТОВ „Центр тепла та комфорту» грошових коштів за умови припинення між сторонами договірних відносин, тобто у випадку, якщо підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Приписами ст. 849 ЦК України врегульовано, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Враховуючи надане замовнику право відмовитись від договору підряду у випадку невиконання роботи підрядником або виконання роботи із порушенням строків, визначених умовами договору, приймаючи до уваги надсилання ПП „Золота Ера XXI» до ТОВ „Центр тепла та комфорту» повідомлення про відмову від договору підряду №3 від 29.09.2016р. у порядку ст. 849 ЦК України, господарський суд доходить висновку, що укладений між сторонами по справі договір є таким, що припинив свою дію.

При цьому, господарський суд зазначає, що до моменту розірвання договору підряду №3 від 29.09.2016р. позивачем було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти у якості передоплати за договором. Проте, враховуючи відсутність в матеріалах справи актів приймання-здачі виконаних робіт, підписаних між сторонами по справі як результат виконаних робіт за договором підряду №3 від 29.09.2016р., господарський суд доходить висновку про невиконання ТОВ „Центр тепла та комфорту» підрядних робіт взагалі.

Підсумовуючи викладене вище, враховуючи, що підстава, на якій ТОВ „Центр тепла та комфорту» було набуто грошові кошти у розмірі 50 000,00 грн., згодом відпала у зв`язку з відмовою позивача від договору підряду №3 від 29.09.2016р. в односторонньому порядку, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження виконання відповідачем підрядних робіт, а саме: актів здачі-приймання робіт за договором, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення із відповідача грошових коштів у розмірі 50 000,00 грн. відповідно до ст. 1212 ЦК України.

З посиланням на умови п. 5.2 договору підряду №3 від 29.09.2016р., а також приписи чинного законодавства ПП „Золота Ера XXI» було нараховано відповідачу до сплати пеню у розмірі 6875,34 грн., яка була нарахована позивачем на суму авансу у розмірі 50 000,00 грн. протягом періоду з 01.12.2016р. по 01.06.2017р. При цьому, позивачем було застосовано подвійну облікову ставку Національного банку України, яка не перевищує розмір пені, визначений умовами договору підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» (з наступними змінами і доповненнями) огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 ГПК України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Проаналізувавши здійснений позивачем розрахунок пені, заявленої ПП „Золота Ера XXI» до стягнення, враховуючи невиконання відповідачем зобов`язань за договором станом на дату закінчення строку дії договору підряду №3 від 29.09.2016р., господарський суд дійшов висновку про правильність та обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку, що має наслідком необхідність задоволення позовних вимог ПП „Золота Ера XXI» до ТОВ „Центр тепла та комфорту» у названій частині.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених приватним підприємством „Золота Ера XXI» до товариства з обмеженою відповідальністю „Центр тепла та комфорту» позовних вимог шляхом присудження до стягнення на користь позивача грошових коштів у розмірі 50 000,00 грн. та пені у розмірі 6 875,34 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи у суді у розмірі 34 545,00 грн., які складаються із витрат позивача на поштову кореспонденцію у розмірі 45,00 грн. та витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 34 500,00 грн., клопотання про покладення яких на відповідача було заявлено позивачем під час розгляду судом даного спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомог у; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України врегульовано, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Положеннями ч. 8 ст. 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем було надано суду договір про надання правової допомоги №08-08/19 від 07.08.2019р., укладений між позивачем та адвокатським об`єднанням Привілей , додаткову угоду №1 від 05.11.2019р. до договору про надання правової допомоги №08-08/19 від 07.08.2019р., а також платіжне доручення №2207 від 08.11.2019р. на підтвердження перерахування на рахунок адвокатського об`єднання грошових коштів у розмірі 34 500,00 грн.

З огляду на викладене, враховуючи ненадходження до суду клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявленого позивачем клопотання шляхом присудження до стягнення із відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 34 500,00 грн. При цьому, враховуючи відсутність у позовній заяві детального розрахунку витрат позивача на поштову кореспонденцію у розмірі 45,00 грн. та конкретизації документів, які підтверджують понесення вказаних витрат, господарський суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заявлених приватним підприємством „Золота Ера XXI» до товариства з обмеженою відповідальністю „Центр тепла та комфорту» вимог у названій частині.

Підсумовуючи вищезазначене, господарський суд дійшов висновку про необхідність задоволення заявлених приватним підприємством „Золота Ера XXI» до товариства з обмеженою відповідальністю „Центр тепла та комфорту» позовних вимог шляхом присудження до стягнення на користь позивача суми основного боргу у розмірі 50 000,00 грн., пені у розмірі 6 875,34 грн., витрат на правову допомогу у розмірі 34500,00 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Центр тепла та комфорту» /65003, Одеська область, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 115, офіс 511, ідентифікаційний код 39222685/ на користь приватного підприємства „Золота Ера XXI» /65026, Одеська область, м. Одеса, пров. Віце-Адмірала Жукова, буд. 21/23, офіс 51, ідентифікаційний код 33657133/ суму основного боргу у розмірі 50 000,00 грн. /п`ятдесят тисяч грн. 00 коп./, пеню у розмірі 6875,34 грн. /шість тисяч вісімсот сімдесят п`ять грн. 34 коп./ , судовий збір у розмірі 1921,00 грн. /одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп./, витрати на правову допомогу у розмірі 34 500,00 грн. /тридцять чотири тисячі п`ятсот грн. 00 коп./.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 04 березня 2020 р.

Суддя С.П. Желєзна