Рішення

від 02.03.2020 по справі 917/2252/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2020 Справа № 917/2252/19

Господарський суд Полтавської області у складі судді Мацко О.С., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовною заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства Полтаватеплоенерго , 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а,

до Агенції регіонального розвитку Полтавської області, 36014, м. Полтава, вул. Соборності, 45,

про стягнення 40 583,29 грн.

Представники сторін: не викликались.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства Полтаватеплоенерго до Агенції регіонального розвитку Полтавської області про стягнення 40 583,29 грн., з яких 40 000,00 грн. - заборгованість за договором позики № 04-03-19/3 від 04.03.2019 р., 320,28 грн. - інфляційні втрати, 263,01 грн. - 3% річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 02.01.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Аргументи учасників справи:

Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не повернув грошові кошти, надані за договором позики № 04-03-19/3 від 04.03.2019 р., чим порушив умови господарського зобов`язання, встановлені зазначеним договором та законом.

Відповідач у визначеному господарським процесуальним законодавством порядку на позов не відреагував. Копія ухвали про відкриття провадження у даній справі, що направлялась на адресу Агенції регіонального розвитку Полтавської області, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, була повернута до суду з відміткою поштового відділення за відсутністю адресата .

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою реєстрації відповідача є та ж сама адреса, яка вказана у позові та на яку судом відправлялася ухвала. Таким чином, вважається, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом, про покладені на нього обов`язки та його процесуальні права.

Згідно із ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Виклад обставин справи, встановлених судом:

04.03.2019 року між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства Полтаватеплоенерго та Агенцією регіонального розвитку Полтавської області було укладено договір позики № 04-03-19/3 (а.с. 4-5).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Позикодавець (ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго ) зобов`язувався надати Позичальнику (Агенція регіонального розвитку Полтавської області) - повернути надані кошти в повному обсязі у порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 2.1 договору № 04-03-19/3 від 04.03.2019 р. позика надається Позикодавцем у безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника.

Загальний розмір позики становить 40 000,00 грн. (п. 2.3 договору).

На виконання зазначених положень договору Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства Полтаватеплоенерго було перераховано на рахунок Агенції регіонального розвитку Полтавської області грошові кошти в сумі 40 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 42679 від 06.03.2019 р. та випискою з рахунку позивача (копії - в матеріалах справи, а.с. 17-18).

Відповідно до п. 3.1 договору (в ред. додаткової угоди № 1 від 27.06.2019 р. до договору № 04-03-19/3 від 04.03.2019 р.) позика, надана Позичальнику на умовах цього договору, підлягає поверненню Позикодавцю у строк до 01 жовтня 2019 року в повному розмірі.

Посилаючись на порушення відповідачем строків повернення позики, передбачених договором № 04-03-19/3 від 04.03.2019 р., позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з Агенції регіонального розвитку Полтавської області 40 583,29 грн., з яких 40 000,00 грн. - заборгованість за договором позики № 04-03-19/3 від 04.03.2019 р., 320,28 грн. - інфляційні втрати, 263,01 грн. - 3% річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі: договір позики № 04-03-19/3 від 04.03.2019 р., платіжне доручення № 42679 від 06.03.2019 р., виписка з рахунку позивача та ін.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов`язання з надання позики на суму 40 000,00 грн. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань та приписів цивільного законодавства України не повернув грошові кошти, надані за договором позики № 04-03-19/3 від 04.03.2019 р.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 40 000,00 грн. за договором позики № 04-03-19/3 від 04.03.2019 р. підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на вказану норму, позивачем приведено розрахунок інфляційних в розмірі 320,28 грн. та 3% річних - в розмірі 263,01 грн. (розрахунок в матеріалах справи, а.с. 19-20).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Водночас, щодо позовних вимог ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго в частині стягнення з Агенції регіонального розвитку Полтавської області 3% річних за прострочення повернення позики за договором № 04-03-19/3 від 04.03.2019 р., в розмірі 263,01 грн. суд зазначає наступне.

Як зазначено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 803/350/17 та у справі № 815/4720/16, від 13.06.2018 у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1387/17, від 28.08.2018 у справі № 814/4170/15 прийменник "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь.

Таким чином, останнім днем для повернення позики за договором № 04-03-19/3 від 04.03.2019 р. є не 30.09.2019 р., як зазначає позивач, а 01.10.2019 р.

З урахуванням зазначеного, суд здійснив перерахунок розміру 3% річних за прострочення повернення позики за договором № 04-03-19/3 від 04.03.2019 р. за період з 02.10.2019 р. по 19.12.2019 р. та дійшов висновку про задоволення вказаних вимог позивача в сумі 259,73 грн.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ст. 13 ГПК України). Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 1 920,85 грн.

Керуючись ст. ст.129, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Агенції регіонального розвитку Полтавської області (36014, м. Полтава, вул. Соборності, 45, код ЄДРПОУ 41144491) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства Полтаватеплоенерго (36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а, код ЄДРПОУ 03338030, п/р № НОМЕР_1 АК Полтава-банк , МФО 331489) - 40 583,29 грн., з яких 40 000,00 грн. - заборгованість за договором позики, 320,28 грн. - інфляційні втрати, 259,73 грн. - 3% річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України; 1 920,85 грн. судового збору.

3. Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.

4. Відмовити у позові в частині стягнення 3,28 грн. 3% річних.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 02.03.2020 р.

Суддя О.С. Мацко