Рішення

від 27.02.2020 по справі 908/3486/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/222/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2020 Справа № 908/3486/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С.,

розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/3486/19

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (юридична адреса: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, адреси для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094, ідентифікаційний код 14360570)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбізнесправоінформ» (вул. Мічуріна, буд. 48, с. Єлисеївка, Приморський район, Запорізька область, 72100, ідентифікаційний код 3406987)

про стягнення 92827,83грн.

За участю представників:

від позивача: Качан О.С., адвокат, ордер на надання правової допомоги серія ЗП № 108920 від 15.01.2020, договір про надання правової (правничої) допомоги від 28.01.2019

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбізнесправоінформ» про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 43143,33 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором у сумі 48064,50 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом у сумі 1620,00 грн., за кредитним договором № б/н від 03.03.2011.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2019 наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою суду від 21.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3486/19 за правилами спрощеного позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 24/222/19. Судове засідання призначено на 15.01.2020.

Ухвалою суду від 15.01.2020 вирішено справу № 908/3486/19 розглядати за правилами загального позовного провадження. Відкрито підготовче провадження, продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 05.02.2020.

Ухвалою суду від 05.02.2020 відкладено підготовче засідання на 27.02.2020.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 27.02.2020 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Оголошений склад суду.

Перевірені повноваження присутнього в судовому засіданні 27.02.2020 представника позивача.

Позивач оголосив про обізнаність прав та обов`язків, викладених у статтях 42, 46 Господарського процесуального кодексу України.

Відводів складу суду не заявлено.

За приписами ч. 6 ст. 183 ГПК України, якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Позивачем надана письмова згода розпочати розгляд справи по суті в судовому засіданні 27.02.2020.

Відповідно до ч. 2. ст. 185 ГПК України судом оголошено про закінчення підготовчого засідання та початок судового розгляду справи по суті.

Позивач підтримав вимоги у повному обсязі, в обґрунтування яких вказує на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором банківського обслуговування № б/н від 03.03.2011, внаслідок чого позивачем заявлено до стягнення заборгованості за кредитом в сумі 15000,00 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 49353,33 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором у сумі 50005,90 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом у сумі 3311,03 грн. На підставі ст. ст. 526, 527, 530, 610 ЦК України та ст. 193 ГК України позивач просить суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не прибув, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останнього, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

В засіданні 27.02.2020 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Приписами ст. 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 179 ГК України закріплено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

03.03.2011р ТОВ «Укрбізнесправоінформ» (Клієнт) звернулось до ПАТ КБ «Приватбанк» із заявою про відкриття поточного рахунку НОМЕР_1 в українській гривні, яка оформлена на бланку типової форми у вигляді анкети, містить підписи Банку та Клієнта.

Згідно з цим договором-заявою Банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розмір яких банк сповіщає клієнта на свій розсуд в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку та Клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за користування кредитним лімітом регламентується Умовами та правилами надання банківських послуг (далі - Умови) та Тарифами банку, розміщеними в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з даною анкетою (заявою) складають Договір банківського обслуговування.

Відповідно до п. 3.18.1.16 Умов при укладенні договорів та угод, або здійсненні інших дій, які свідчать про приєднання клієнта до «Умов та правилами надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ Інтернет клієнтбанк, або у формі обміну паперової чи електронної інформації, або в іншій формі), банк та клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/чи підтвердження через пароль, направлений банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до їх укладення договорів та угод у письмовій формі.

У пунктах 3.18.1.1, 3.18.1.6. Умов встановлено, що кредитний ліміт на поточний рахунок клієнта надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк сповіщає клієнта на свій розсуд або у письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банка та клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms повідомлення або інших). Ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку.

Згідно з п. 3.18.1.3. Умов кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

За приписами пункту 3.18.1.8 Умов проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до «Умов та правилами надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» ).

Пунктом 3.18.6.1 Умов визначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заяви на приєднання до «Умов та Правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» ) та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах визначеної суми, та діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов`язань сторонами.

Порядок розрахунків встановлений розділом 3.18.4.

Так, у пункті 3.18.4.1 Умов зазначено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків є наступним:

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати його обнуління в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця («період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, на протязі протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому воно підлягало обнулінню, клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню. У випадку непогашення кредиту на протязі 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов`язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань (п.п.3.18.4.1.1.,3.18.4.1.2., 3.18.4.1.3.).

Згідно з п. 3.18.4.9 Умов розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щодня, починаючи з дати виникнення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку по кредиту. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не включається. Нарахування процентів здійснюється в дату сплати.

Відповідно до п.3.18.2.3.4 Умов банк при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого Умовами, має право вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом у повному обсязі.

Позивач зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт у розмірі 15000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку та довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів від 19.11.2019.

Відповідач не заперечив факт укладення з Банком договору шляхом підписання заяви про відкриття поточного рахунку і приєднання до Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів банку, а також одержання від Банку кредитних коштів у межах наданого кредитного ліміту у розмірі 15000 грн. у порядку, встановленому цими Умовами.

Згідно наданого позивачем розрахунку станом на 15.11.2019 за відповідачем склалася заборгованість за кредитом в розмірі 15000,00 грн., за процентами в розмірі 49353,33 грн., заборгованість з комісії в сумі 3311,03 грн. та 50005,90 грн пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.05.2014 у справі № 908/921/14 за позовом АТ КБ Приватбанк до ТОВ «Укрбізнесправоінформ» було стягнуто з відповідача заборгованість за договором № б/н від 03-03-2011, а саме: 15000,00 грн. заборгованості по кредиту, 6210,00 грн. заборгованості по процентам, 1691,03 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом та 1941,40 грн. пені.

Зобов`язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України).

Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601, 604-609 ЦК України.

Виходячи із системного аналізу ст. ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору слід дійти висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

Позивач вказує, що відповідачем судове рішення у справі 908/921/14 про стягнення заборгованості повністю не виконано, АТ КБ Приватбанк звергається до суду із позовними вимогами про стягнення з відповідача сум, які були нараховані згідно умов кредитного договору до теперішнього часу, але не були предметом розгляду попереднього судового процесу.

За таких обставин розмір позовних вимог складає 92827,83 грн., з яких: 43143,33 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1620,00 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом та 48064,50 гри. - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Положення цієї глави застосовуються до інших фінансових установ при укладенні ними договору банківського рахунка відповідно до наданої ліцензії, а також застосовуються до кореспондентських рахунків та інших рахунків банків, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 1069 Цивільного кодексу України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом

Розмір плати за використання клієнтом коштів банку, яке не встановлене договором, не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.

За своєю правовою природою Договір банківського обслуговування б/н від 03.03.2011 в частині встановлення та обслуговування кредитного ліміту, є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відсотки за грошовими зобов`язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором, на підставі ч. 3 ст. 198 ГК України.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачем не надано доказів належного виконання ним прийнятих на себе зобов`язань за Договором банківського обслуговування б/н від 03.03.2011 в частині повного та своєчасного погашення кредитної заборгованості, сплати відсотків за користування кредитом та комісії.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності із ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем по простроченим відсоткам за користування кредитом в сумі 43143,33 грн. та по сплаті комісії в сумі 1620,00 грн. підтверджується матеріалами справи, є доведеним, відповідачем не спростований, а тому зазначені позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст., ст. 610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з вимогами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до 3.18.5.1 Умов - При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п., п. 3.18.2.2.2, 3.18,4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п., п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченого п„ п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Згідно з п. 3.18.5.4 нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов`язання повинно бути виконано.

Нарахування Банком пені здійснено відповідно до умов Договору, заборгованість відповідача з пені дорівнює 50005,90 грн., що відображено у розрахунку заборгованості.

Враховуючи умови договору та здійснивши системний аналіз норм права, суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок суми пені у розмірі 48064,50 грн є виконаним з дотриманням вказаних норм права та умов договору, тому вимога позивача щодо стягнення пені у розмірі 48064,50 грн судом задовольняється.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Позивачем надано суду відповідні докази, які підтверджують розмір позовних вимог.

Відповідач не спростував висновків суду та не надав доказів перерахування позивачу заявленої до стягнення суми.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань та вищезазначені приписи норми чинного законодавства України, суд констатує правомірність заявлених позивачем вимог, а тому позов задовольняє у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1921,00 грн. стягується з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбізнесправоінформ» (вул. Мічуріна, буд. 48, с. Єлисеївка, Приморський район, Запорізька область, 72100, ідентифікаційний код 3406987) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (юридична адреса: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, адреси для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094, ідентифікаційний код 14360570) - 43 143 (сорок три тисячі сто сорок три) грн. 33 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 48 064 (сорок вісім тисяч шістдесят чотири) грн. 50 коп. пені, 1 620 (одна тисяча шістсот двадцять) грн. 00 коп., заборгованості по комісії за користування кредитом та 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 04.03.2020.

Суддя Т.А. Азізбекян