Рішення

від 19.02.2020 по справі 910/18033/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.02.2020Справа № 910/18033/19 Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю МБС-Інжинірінг (03134, м.Київ, ВУЛИЦЯ ПШЕНИЧНА, 9 БУДІВЛЯ ЛІТ. З, Ідентифікаційний код юридичної особи 38591355) до проТовариства з обмеженою відповідальністю КІР-ТЕЛЕКОМ (02099, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЗАСЛОНОВА, будинок 17/6, квартира 48, Ідентифікаційний код юридичної особи 34543884) стягнення 70000,00 грн.. Представники: без повідомлення представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю МБС-Інжинірінг (далі-Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю КІР-ТЕЛЕКОМ (далі-Відповідач) про стягнення 70000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для стягнення з Відповідача 70 000,00 грн. на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, сплачених Позивачем за Договором № 18/03/19 від 18.03.2019 про закупівлю послуг від якого останній відмовився враховуючи неналежне виконання Відповідачем зобов`язання в частині строків виконання електромонтажних робіт.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.12.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю МБС-Інжинірінг прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №910/18033/19, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

З метою повідомлення Сторін про розгляд справи Судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України ухвалу суду про прийняття справи до провадження від 21.12.2019 направлено на адреси Сторін рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується поверненням на адресу суду рекомендованого повідомлення про вручення 24.12.2019 та 06.01.2020 уповноваженим особам сторін ухвали суду від 21.12.2019.

07.02.2019 через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній просить суд відмовити у позові з посиланням на те, що невиконання Відповідачем зобов`язання у погоджені сторонами строки зумовлено передачею Відповідачеві будівельного майданчику із запізненням на 5 місяців, сплачені Позивачем 23.09.2019, 08.10.2019 та 08.10.2019 в якості авансового платежу грошові кошти в розмірі 70000,00 грн. витрачені Відповідачем на закупівлю необхідних матеріалів для подальшого виконання зобов`язань за договором.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, Суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю МБС-Інжинірінг (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю КіР-ТЕЛЕКОМ (Виконавець) укладений Договір №18/03/19 про закупівлю робіт (далі - Договір від 18.03.2019), відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець забезпечує відповідно до умов Договору виконання Електромонтажних робіт (Ремонт антенно-щоглових споруд УМГ ЧЕРКАСИТРАНСГАЗ ) (а.с. 24-26)

Пунктом 1.2. Договору від 18.03.2019 сторони встановили, що склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання Виконавцю, визначені у Додатку 1-а, який є невід`ємною частиною Договору.

Згідно з п. 3.1. Договору від 18.03.2019 ціна цього Договору визначається договірною ціною (Додаток 1) і складає: 800 000,00 гри. (Вісімсот тисяч гри. 00 коп.), в тому числі ПДВ, згідно Договірної ціни, яка є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток до цього договору №1).

За умовами п.п. 4.1. 4.2. Договору від 18.03.2019 розрахунки проводяться шляхом перерахування грошових коштів Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 10 (десяти) календарних днів з дня підписання Акта приймання виконаних робіт Замовник залишає за собою право надавати Виконавцю аванс.

Відповідно до п. 5.1 Договору від 18.03.2019 виконання робіт здійснюється протягом шести місяіцв з дати підписання договору.

Пунктом 5.3. Договору від 18.03.2019 передбачено, що строки виконання робіт можуть змінюватись із внесенням відповідних змін у Договір у разі: виникнення обставин непереборної сили, невиконання або неналежного виконання замовником своїх зобов`язань, внесення змін в проектну документацію, інші умови, які можуть вплинути на строки виконання робіт.

За результатами роботи Виконавець складає Акт приймання виконаних робіт і протягом 5-ти банківських днів направляє Замовнику для підписання. Замовник протягом 5-ти банківських днів зобов`язаний розілянути отримані Акти, Довідки підписати та один примірник у цей же термін повернути Виконавцю. (п.с 5.5 Договору від 18.03.2019)

Пунктом 6.1.3 Договору від 18.03.2019 встановлений обов`язок Замовника приймати виконані роботи згідно Акта приймання виконаних робіт (примірна форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ (примірна форма № КБ-3).

Згідно з п.п. 6.2.1., 6.7.2. Договору від 18.03.2019 Замовник має право: достроково розірвати цей Договір у разі невиконання зобов`язань Виконавцем чи прийнятті рішення про припинення будівництва, повідомивши про це Виконавця у 20-ти денний строк; Ініціювати внесення змін у Договір, вимагати розірвання договору та відшкодування збитків за наявності істотних порушень Виконавцем умов Договору.

Відповідно до п. 6.3.5 Договору від 18.03.2019 Виконавець зобов`язаний інформувати в установленому порядку Замовника про хід виконання зобов`язань за цим договором, обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення.

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2019 року, але в будь-якому випадку до моменту остаточного виконання зобов`язань Сторонами. (п. 10.1 Договору від 18.03.2019).

За умовами п. 11.1 Договору від 18.03.2019 будь-які зміни та доповнення Договору та інших договірних документів вважаються дійсними, якщо вони оформлені в письмовій формі та підписані (узгоджені) Сторонами.

З метою оплати вартості робіт Відповідачем виставлений Позивачу рахунок на оплату № 9 від 19.03.2019 на суму 199800,00 грн. (а.с. 28)

На виконання умов Договору від 18.03.2019, Товариством з обмеженою відповідальністю МБС-Інжинірінг перераховано на рахунок Відповідача 199800,00 грн. згідно з платіжними дорученнями № 35 від 21.03.2019 на суму 49950,00 грн. та № 68 від 02.04.2019 на суму 149850,00 грн. з призначенням платежу передплата за електромонтажні роботи згідно рахунка № 9 від 19.03.2019 (а.с.29, 30).

Також, на виконання умов Договору від 18.03.2019 Відповідачем виконані, а Позивачем прийняті електромонтажні роботи (Ремонт антенно-щоглових споруд УМГ ЧЕРКАСИТРАНСГАЗ ), що підтверджується Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2в) від 30.09.2019 на суму 199800,00 грн., Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) від 30.09.2019 на суму 199800,00 грн. (а.с. 31-37, 47)

В подальшому, Позивачем перераховано на рахунок Відповідача 70000,00 грн. згідно з платіжними дорученнями № 611 від 23.09.2019 на суму 50000,00 грн., № 690 від 08.10.2019 на суму 10000,00 грн., № 691 від 08.2019 на суму 10000,00 грн., з призначенням платежу передплата за електромонтажні роботи згідно договору № 18/03/19 від 18.03.2019 (а.с. 48-50)

25.11.2019 Позивачем направлений Відповідачу Лист № 402 від 22.11.2019 з повідомленням про розірвання Договору від 18.03.2019 на підставі п. 6.2.1. у зв`язку з невиконанням зобов`язань у строки, передбачені Договором, та вимогою негайно повернути аванс у розмірі 70000,00 грн., що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист від 25.11.2019, фіскального чеку від 25.11.2019, накладної від 25.11.2019 (а.с. 51-54) .

Відповідач відповіді на Лист не надав, попередню оплату Позивачу не повернув.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідачем не було виконано роботи, у строки передбачені умовами Договору від 18.03.2019, у зв`язку з чим Позивач листом № 402 від 22.11.2019 повідомив про розірвання вказаного Договору. Зважаючи на розірвання договору, Відповідач безпідставно утримує грошові кошти у розмірі 70000,00 грн., сплачені Позивачем в якості авансового платежу, з вимогами про стягнення яких звернувся до суду Позивач.

Відповідач заперечує проти позову з посиланням на те, що невиконання Відповідачем зобов`язання у погоджені сторонами строки зумовлено передачею Відповідачеві будівельного майданчику із запізненням на 5 місяців, сплачені Позивачем 23.09.2019, 08.10.2019 та 08.10.2019 в якості авансового платежу грошові кошти в розмірі 70000,00 грн., витрачені Відповідачем на закупівлю необхідних матеріалів для подальшого виконання зобов`язань за договором.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю МБС-Інжинірінг підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до частин 1, 2 статті 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини у сфері виконання підрядних робіт. На підставі укладеного сторонами договору підряду, відповідач зобов`язався виконати відповідно до умов цього договору Електромонтажні роботи (Ремонт антенно-щоглових споруд УМГ ЧЕРКАСИТРАНСГАЗ ), а позивач зобов`язався прийняти і оплатити ці роботи на умовах договору.

За умовами п.п. 4.1. 4.2. Договору від 18.03.2019 розрахунки проводяться шляхом перерахування грошових коштів Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 10 (десяти) календарних днів з дня підписання Акта приймання виконаних робіт Замовник залишає за собою право надавати Виконавцю аванс.

З метою оплати вартості робіт Відповідачем виставлений Позивачу рахунок на оплату № 9 від 19.03.2019 на суму 199800,00 грн. (а.с. 28)

Як встановлено Судом, на виконання умов Договору від 18.03.2019, Товариством з обмеженою відповідальністю МБС-Інжинірінг перераховано на рахунок Відповідача 199800,00 грн. згідно з платіжними дорученнями № 35 від 21.03.2019 на суму 49950,00 грн. та № 68 від 02.04.2019 на суму 149850,00 грн. з призначенням платежу передплата за електромонтажні роботи згідно рахунка № 9 від 19.03.2019 (а.с.29, 30).

В подальшому, Позивачем перераховано на рахунок Відповідача 70000,00 грн. згідно з платіжними дорученнями № 611 від 23.09.2019 на суму 50000,00 грн., № 690 від 08.10.2019 на суму 10000,00 грн., № 691 від 08.2019 на суму 10000,00 грн., з призначенням платежу передплата за електромонтажні роботи згідно договору № 18/03/19 від 18.03.2019 (а.с. 48-50)

Згідно з п.п. 6.2.1., 6.7.2. Договору від 18.03.2019 Замовник має право: достроково розірвати цей Договір у разі невиконання зобов`язань Виконавцем чи прийнятті рішення про припинення будівництва, повідомивши про це Виконавця у 20-ти денний строк; Ініціювати внесення змін у Договір, вимагати розірвання договору та відшкодування збитків за наявності істотних порушень Виконавцем умов Договору.

25.11.2019 Позивачем направлений Відповідачу Лист № 402 від 22.11.2019 з повідомленням про розірвання Договору від 18.03.2019 на підставі п. 6.2.1. у зв`язку з невиконанням зобов`язань у строки, передбачені Договором, та вимогою негайно повернути аванс у розмірі 70000,00 грн., що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист від 25.11.2019, фіскального чеку від 25.11.2019, накладної від 25.11.2019 (а.с. 51-54) .

Права замовника під час виконання роботи підрядником передбачені статтею 849 ЦК України, відповідно до якої:

- замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника (частина перша статті);

- якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (частина друга статті);

- якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина третя статті);

- замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (частина четверта статті).

Правовий аналіз положень статті 849 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що вони встановлюють підстави для відмови замовника від договору підряду та, відповідні правові наслідки такої відмови. При цьому, положення частин другої та четвертої статті 849 ЦК України містять дві самостійні підстави відмови замовника від договору підряду та, відповідно, різні правові наслідки таких дій.

Так, у випадку відмови замовника від договору на підставі частини другої вказаної статті, у зв`язку з порушенням підрядником строків виконання робіт, замовник має право на відшкодування збитків. Тоді як, частина третя цієї статті надає можливість замовнику відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, у зв`язку з неналежними виконанням робіт за договором.

Разом з цим, частина 4 вказаної статті передбачає окрему (самостійну) підставу для відмови замовника від договору, з можливістю виплати замовником підряднику плати за виконану роботу з відшкодуванням збитків підряднику, у зв`язку з розірванням договору.

З урахуванням наведеного та зважаючи на те, що спір у справі стосується саме повернення грошових коштів (попередньої оплати за договором підряду), у зв`язку з відмовою замовника від договору підряду, для правильного вирішення спору у справі пов`язаного з односторонньою відмовою замовника від договору підряду, необхідно достовірно з`ясовувати обставини, щодо підстав такої відмови, та з урахуванням положень статті 849 ЦК України, застосувати певні правові наслідки.

При цьому, при застосуванні положень вказаної статті слід також враховувати, що законність відмови замовника від договору підряду на підставі частин другої, третьої цієї статті у випадку недоведеності порушень умов договору підряду зі сторони підрядника не може "виправдовуватись" безумовним правом замовника відмовитися від договору підряду на підставі частини четвертої цієї статті.

Суд акцентує увагу, що Листом № 402 від 22.11.2019, Позивач повідомив про розірвання Договору від 18.03.2019 на підставі п. 6.2.1. у зв`язку з невиконанням зобов`язань у строки, передбачені Договором, в позовній заяві правовою підставою для розірвання Договору від 18.03.2019 Позивач зазначає ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України

Згідно з частиною 1 статті 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Пунктом 5.1 Договору від 18.03.2019 сторони встановили, що виконання робіт здійснюється протягом шести місяців з дати підписання договору.

Таким чином, з огляду на умови вказаного вище пункту Договору, враховуючи відсутність зазначення в Договорі іншої дати його підписання ніж 18.03.2019, Суд зазначає, що роботи мали бути виконані Відповідачем у строк до 19.09.2019.

За результатами роботи Виконавець складає Акт приймання виконаних робіт і протягом 5-ти банківських днів направляє Замовнику для підписання. Замовник протягом 5-ти банківських днів зобов`язаний розілянути отримані Акти, Довідки підписати та один примірник у цей же термін повернути Виконавцю. (п.с 5.5 Договору від 18.03.2019)

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів відповідно до ст. 74-79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження виконання Відповідачем робіт у строк до 19.09.2019 а саме: направлення актів приймання-передачі виконаних робіт, підписання чи відмову від їх підписання Позивачем.

Судом встановлено, що електромонтажні роботи виконані Відповідачем з порушення погодженого строку, про що свідчать підписані лише 30.09.2019 Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2в) від 30.09.2019 та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) від 30.09.2019 (а.с. 31-37, 47)

Відповідач заперечує проти позову з посиланням на те, що невиконання Відповідачем зобов`язання у погоджені сторонами строки зумовлено передачею Відповідачеві будівельного майданчику із запізненням на 5 місяців.

Разом з тим, наведені заперечення Відповідача Судом не приймаються до уваги з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічна правова позиція викладені у Постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17.

Аналіз статті 875 Цивільного кодексу України свідчить, що обов`язку Підрядника виконати своєчасно підрядні роботи, кореспондується обов`язок Замовника своєчасно передати Підряднику будівельний майданчик.

Як стверджує Відповідач, прострочення Відповідача є наслідком передачі йому будівельного майданчика із запізнення на 5 місяців. При цьому, на підтвердження власних тверджень Відповідач зазначає, що для виконання ремонтних робіт його працівникам необхідно було пройти вхідний інструктаж. Такий інструктаж пройдено лише 17.09.2019, на підтвердження чого відповідачем подано Наказ № 12 від 06.09.23019 про відрядження співробітників до об`єкту на період з 16.09.2019 по 20.09.2019, Подорожній лист вантажного автомобіля № 0108052 від 16.-20.09.2019. (а.с. 69-70)

Відповідно до п. 6.3.5 Договору від 18.03.2019 Виконавець зобов`язаний інформувати в установленому порядку Замовника про хід виконання зобов`язань за цим договором, обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення.

Разом з тим, Відповідачем не надано суду належних та допустимих в розумінні ст.ст. 74-79 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження інформування Позивача у період з 18.03.2019. по 19.09.2019 про хід виконання зобов`язань чи про наявність обставини, що перешкоджають виконанню Договору у погоджені строки, а саме: актів не допуску на будівельний майданчик, листування із Замовником, тощо.

Пунктом 5.3. Договору від 18.03.2019 передбачено, що строки виконання робіт можуть змінюватись із внесенням відповідних змін у Договір у разі: виникнення обставин непереборної сили, невиконання або неналежного виконання Замовником своїх зобов`язань, внесення змін в проектну документацію, інші умови, які можуть вплинути на строки виконання робіт.

За умовами п. 11.1 Договору від 18.03.2019 будь-які зміни та доповнення Договору та інших договірних документів вважаються дійсними, якщо вони оформлені в письмовій формі та підписані (узгоджені) Сторонами.

Суд зазначає, що доказів звернення Відповідача до Позивача з пропозицією щодо зміни строків виконання робіт за Договором у встановлений сторонами спосіб, а саме шляхом направлення Позивачеві письмової угоди для її підписання, Суду також не представлено.

Отже, враховуючи зазначене, за відсутності доказів узгодження сторонами іншого строку виконання робіт, ніж погоджений п. 5.1. Договору від 18.03.2019, Суд вважає доведеним належними доказами факт порушення Відповідачем зобов`язання за Договором від 18.03.2019 щодо виконання робіт протягом 6 місяців.

Щодо твердження Відповідача про використання сплачених Позивачем в якості авансу грошових сум у загальному розмірі 70000,00 грн. на придбання необхідних ремонтних матеріалів у постачальників - юридичних осіб, перелік яких вказаний у відзиві, суд зазначає, що жодних доказів на підтвердження наведених обставин Відповідачем суду не надано, а тому зазначені доводи Відповідача не приймаються Судом до уваги.

Отже, Суд оцінює надані Відповідачем документи неспроможними спростувати ті обставини, які доведені Позивачем належними та допустимими доказами, зокрема, факт виконання відповідачем робіт у строки, встановлені сторонами у Договорі від 18.03.2019, що підтверджується наданими Позивачем доказами в їх сукупності, а саме - Договором від 18.03.2019, Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2в) від 30.09.2019 та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) від 30.09.2019, які скріплені печатками та підписані повноважними представниками Сторін без зауважень. (а.с. 31-37, 47)

Строк дії Договору встановлено з моменту його підписання сторонами та до 31.12.2019, але будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань сторонами (п.10.1 Договору)

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. За загальним правилом зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (стаття 598 Цивільного кодексу України, стаття 202 Господарського кодексу України). Перелік цих підстав наведено у статтях 599 - 601, 604 - 609 Цивільного кодексу України. Системний аналіз зазначених норм дає змогу дійти висновку, що закон не передбачає такої підстави для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору. Отже, сам факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов`язку.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 21.12.2016 у справі №905/2187/13, від 13.02.2018 у справі №910/123/17.

За таких обставин, Суд приходить до висновку, що зобов`язання Відповідача з виконання робіт за Договором не припинилось після 19.09.2019.

25.11.2019 Позивачем направлений Відповідачу Лист № 402 від 22.11.2019 з повідомленням про розірвання Договору від 18.03.2019 на підставі п. 6.2.1. у зв`язку з невиконанням зобов`язань у строки, передбачені Договором, та вимогою негайно повернути аванс у розмірі 70000,00 грн., що підтверджується копією опису вкладення у цінний лист від 25.11.2019, фіскального чеку від 25.11.2019, накладної від 25.11.2019 (а.с. 51-54).

Частинами 2, 3 статті 653 Цивільного кодексу України визначено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Згідно з п.п. 6.2.1., 6.7.2. Договору від 18.03.2019 Замовник має право: достроково розірвати цей Договір у разі невиконання зобов`язань Виконавцем чи прийнятті рішення про припинення будівництва, повідомивши про це Виконавця у 20-ти денний строк; Ініціювати внесення змін у Договір, вимагати розірвання договору та відшкодування збитків за наявності істотних порушень Виконавцем умов Договору.

За таких обставин, Суд зазначає, що Позивачем вчинено односторонній правочин стосовно розірвання Договору, що є самостійною та достатньою підставою для припинення правовідносин сторін, а відтак, з врахуванням умов п. 6.7.2. Договір вважається розірваним (припиненим) по закінченню 20-ти денного строку з моменту отримання Відповідачем повідомлення про розірвання.

Таким чином, станом на момент подання даного позову до суду сплив строк виконання відповідачем робіт, а Договір припинив свою дію.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Враховуючи припинення Договору від 18.03.2019 внаслідок його розірвання, Відповідачем не доведено виконання робіт по договору на сплачену Позивачем суму авансового платежу у розмірі 70000,00 грн., Суд зазначає, що Відповідач зберігає грошові кошти у розмірі 70000,00 грн. без достатніх правових підстав.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання Відповідачем його зобов`язань з виконання робіт за Договором та припинення дії такого Договору, Суд приходить до висновку про наявність правових підстав для повернення Відповідачем отриманого ним від Замовника авансового платежу у розмірі 70000,00 грн.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення Відповідачем грошових коштів Товариства з обмеженою відповідальністю МБС-Інжинірінг в розмірі 70000,00 грн.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив виконання робіт за Договором від 18.03.2019 та не повернув Позивачеві грошові кошти у розмірі 70000 грн. 00 коп., сплачені на виконання умов Договору, тобто не виконав свої зобов`язання належним чином, а тому Суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 70000,00 грн.. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю КІР-ТЕЛЕКОМ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МБС-Інжинірінг підлягає стягненню 70000,00 грн. безпідставно збережених грошових коштів

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю МБС-Інжинірінг до Товариства з обмеженою відповідальністю КІР-ТЕЛЕКОМ про стягнення 70000,00 грн. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КІР-ТЕЛЕКОМ (02099, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЗАСЛОНОВА, будинок 17/6, квартира 48, Ідентифікаційний код юридичної особи 34543884) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МБС-Інжинірінг (03134, м.Київ, ВУЛИЦЯ ПШЕНИЧНА, 9 БУДІВЛЯ ЛІТ. З, Ідентифікаційний код юридичної особи 38591355) безпідставно збережені грошові кошти у розмірі 70 000,00 грн. (сімдесят тисяч грн. 00 коп.), судовий збір у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.)

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 19 лютого 2020 року.

Суддя О.В. Чинчин