Рішення

від 23.02.2020 по справі 924/748/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" лютого 2020 р. Справа № 924/748/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді І.В. Заярнюка, за участю секретаря судового засіданні Виноградова Б.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Берегиня» , с. Грузевиця Хмельницького району Хмельницької області

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гречани» м. Хмельницький,

до Хмельницької міської ради м. Хмельницький

про визнання за приватним сільськогосподарським підприємством «Агрофірма» Берегиня» права власності на земельну ділянку площею 6.1395 гектарів, кадастровий номер 6810100000:12:002:0019. яка розташована у м. Хмельницький, вул. Польова.

про визнання недійним та скасування державного акту про право колективної власності на землю серії ХМ № 854, виданий 29.10.1998 року Хмельницькою міською радою народних депутатів Хмельницького району Хмельницької області в частині права власності приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма» Берегиня» на земельну ділянку площею 6.1395 гектарів, кадастровий номер 6810100000:12:002:0019, яка розташована у м. Хмельницький, вул. Польова

Представники сторін:

від позивача: Вакуляк В.А. - за довіреністю

від відповідача 1: Мартинкова О.Л. - керівник

від відповідача 2: А.В. Крамар - за довіреністю № 02-14-1440 від 23.10.18

У судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Процесуальні дії по справі.

Позивач звернувся до суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гречани» м. Хмельницький, до Хмельницької міської ради м. Хмельницький про визнання за приватним сільськогосподарським підприємством «Агрофірма» Берегиня» права власності на земельну ділянку площею 6.1395 гектарів, кадастровий номер 6810100000:12:002:0019. яка розташована у м. Хмельницький, вул. Польова, про визнання недійним та скасування державного акту про право колективної власності на землю серї ХМ № 854. виданий 29.10.1998 року Хмельницькою міською радою народних депутатів Хмельницького району Хмельницької області в частині права власності приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма» Берегиня» на земельну ділянку площею 6.1395 гектарів, кадастровий номер 6810100000:12:002:0019, яка розташована у м. Хмельницький, вул. Польова, а також стягнення судових витрат по справі.

Ухвалою суду від 22.07.2019р. вищезазначену позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк у 5 днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків, а саме: подання доказів вартості спірного майна станом на день звернення до суду з позовною заявою та доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі, а саме 1,5 відсотків вартості спірного майна, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи).

Ухвалою суду від 05.08.2019р. позовну заяву повернуто позивачу без розгляду.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2019р. апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма "Берегиня" на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 05.08.2019 р. у справі №924/748/19 про повернення позовної заяви - задоволено, ухвалу господарського суду Хмельницької області від 05.08.2019 р. у справі №924/748/19 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до господарського суду Хмельницької області. 18.10.2019р. матеріали справи надійшли до господарського суду Хмельницької області.

Ухвалою суду від 22.10.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі для її розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на "19" листопада 2019 р.

Господарський суд області ухвалою від 19.11.2019 року на підставі частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву залишив без руху та надав позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвалою суду від 02.12.2019р. продовжено розгляд справи № 924/748/19, призначено підготовче засідання на 16:40 год. "23" грудня 2019 р.

Ухвалою суду від 23.12.2019р. підготовче засідання відкладено на 20.01.2020р.

20.01.2020р. у зв`язку з необхідністю належної підготовки до слухання справи по суті, судом постановлено ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до "03" лютого 2020 року.

Ухвалою суду від 03.02.2020р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу №924/748/18 до судового розгляду по суті на"24" лютого 2020 року.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання .

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати за приватним сільськогосподарським підприємством «Агрофірма» Берегиня» право власності на земельну ділянку площею 6.1395 гектарів, кадастровий номер 6810100000:12:002:0019. яка розташована у м. Хмельницький, вул. Польова, визнати недійним та скасувати державний акт про право колективної власності на землю серії ХМ № 854, виданий 29.10.1998 року Хмельницькою міською радою народних депутатів Хмельницького району Хмельницької області в частині права власності приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма» Берегиня» на земельну ділянку площею 6.1395 гектарів, кадастровий номер 6810100000:12:002:0019, яка розташована у м. Хмельницький, вул. Польова.

В обґрунтування позову зазначає, що рішенням Хмельницької міської ради народних депутатів Хмельницького району Хмельницької області № 532 від 29.09.1998 р. Акціонерному сільгосподарському підприємству закритого типу Гречани (правонаступнику радгоспу імені Щорса) передано у колективну власність земельну ділянку площею 160 гектарів для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться у м. Хмельницькій, по вул. Польова, про що 29.10.1998 р. видано державний акт серія ХМ № 584 на право колективної власності земельної ділянки площею 160 гектарів. В подальшому Акціонерне сільгосподарське підприємство закритого типу Гречани реорганізоване в КСП Гречани , реорганізовано в СТОВ Агрофірма Гречани .

Стверджує, що у 1999 році КСП Гречани провело розпаювання майна колишнього радгоспу, імені Щорса, правонаступником якого було Акціонерне сільгосподарське підприємство закритого типу Гречани . 28 травня 2002 року ПЄП Агрофірма Берегиня уклала договір про викуп майна (колишнього радгоспу імені Щорса) з оплатою продукцією та послугами із уповноваженою особою співвласників майна Мазурик Н. ОСОБА_1 . Дане майно згідно акту прийому передачі було передане до ПСП Агрофірма Берегиня , на яке в подальшому було зареєстровано право власності на придбане майно, що знаходиться у АДРЕСА_1 вул. АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 . Зазначене майно, яке належить ПСП Агрофірма Берегиня на праві власності, розташоване на земельній ділянці, що надана АСПЗТ Гречани в колективну власність рішенням Хмельницької міської ради народних депутатів Хмельницького району Хмельницької області № 532 від 29.09.1998 р.

На момент викупу колективного майна згідно договору від 28.05.2002 року земельна ділянка, яка виділялась під дані будівлі належала колективу на праві власності відповідно до акту серія ХМ №854 від 29.10.1998 року.

З метою впорядкування, документації щодо земельних прав, в 2014 році ПСП Агрофірма Берегиня замовлено - виготовлення технічної документації кадастрового плану земельної ділянки на земельну ділянку площею 6.1395. гектарів, на якій розташовані будівлі та споруди, придбані згідно договору від 28.05.2002 року.

31.01.2018 р. зазначеній земельній ділянці було надано кадастровий номер 6810100000:12:002:0019, про що відділом у Хмельницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надано Витяг № НВ-68060329020І8.

З метою реєстрації права власності на земельну ділянку розміром 6.1395 га, кадастровий номер 6810100000:12:002:0019, що розташована під будівлями і спорудами, які належать ПСП Агрофірма Берегиня на праві власності, що у м. Хмельницький, вул. Польова, Позивач 17.09.2018 р. з відповідним листом звернувся до Хмельницької міської ради, однак у вирішенні даного питання отримав відмову.

У відзиві на позов відповідач 1 наголошує на тому, що у колективній власності АТЗТ "Гречани" була передана земельна ділянка площею 160 га, на підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 29.09.1998р. №532. Відповідно до п.2 вказаного рішення, на відділ земельних ресурсів та земельної реформи було покладено обов`язок щодо видачі державного акту на право колективної власності. В результаті чого Товариству було видано державний акт на право колективної власності на землю №854, де цільовим призначення землі було: землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Стверджує, що після проведення розпаювання земель, у власності СТОВ "Агрофірма "Гречани" залишилась земельна ділянка площею 79,10га, що було встановлено в рамках розгляду господарської справи №22/5025/448/12. Тому на думку відповідача земельна ділянка, про яку зазначено у позові, є землею для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а тому позовні вимоги ПСП "Агрофірма "Берегиня" не можуть бути задоволенні у зв`язку із наявним мораторієм на зміну цільового призначення та відчуження земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.Також просить суд про застосування строків позовної давності.

У відзиві на позов відповідач 2 наголошує на тому, що позовні вимоги не визнає оскільки оскаржуваний акт на право колективної власності на земельну ділянку був виданий на підставі рішення відповідного органу, яке чинне, ніким не скасоване, а частина земельної ділянки, зазначеної в акті є розпайованою та переданою в приватну власність громадянам - членам КСП.

Також зауважує, що згідно з договором викупу майна з оплатою продукцією та послугами від 28.05.2002 та актом приймання-передачі нерухомого майна від 28.05.2002 позивач придбав зазначене ним в позові нерухоме майно по вул. Польовій, 1 у співвласників майна в особі уповноваженого Мазурик Н ОСОБА_2 , при цьому у даних документах не зазначеного майна якого підприємства, які співвласники тощо. Крім цього, позивач не надає належні докази того, що земельна ділянка, на якій знаходиться зазначене нерухоме майно розміщена в складі земельної ділянки, вказаної в державному акті на право колективної власності на землю серії ХМ № 854 від 29.10.1998.

Наголошує на тому, що перше звернення позивач направив до Хмельницької міської ради 18.09.2018, просив передати з колективної у приватну власність зазначену в позові земельну ділянку. Друге звернення було адресоване на ім`я директора департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів від 30.10.2018р. Проте, в повноваженнях органів місцевого самоврядування відсутні повноваження щодо передачі земельних ділянок з колективної у приватну власність.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача (сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гречани» ) просить у позові відмовити.

Представник відповідача (Хмельницької міської ради) у судовому засіданні проти позову заперечує.

Розглядом наявних матеріалів встановлено наступне.

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 29.09.1998 № 532 на підставі Постанови Верховної Ради України від 13.03.1992р. «Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі» та Указу Президента України від 10.11.1994 «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» АТЗТ «Гречани» було передано в колективну власність земельну ділянку площею 160 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На підставі даного рішення було видано державний акт серії ХМ № 854 на право колективної власності на землю.

Як встановлено рішенні Господарського суду Хмельницької області (яке набрало законної сили) від 26.06.2012р. у межах розгляду справи №22/5025/448/12 згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності акціонерне сільськогосподарське підприємство закритого типу "Гречани" зареєстроване як юридична особа, код 05529646. В подальшому вказане вище підприємство реорганізоване в колективне сільськогосподарське підприємство "Гречани" та є його правонаступником (п.1.1 статуту КСП "Гречани" зареєстрованого Хмельницькою районною державною адміністрацією за №29 від 16.10.1998 р.) В свою чергу Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Гречани" є підприємством заснованим на базі КСП "Гречани" та є його правонаступником, що підтверджується п. 1.1 та 1.4 статуту СТзОВ "Агрофірма "Гречани" зареєстрованого 04.09.2007 р. за №16681070008000446. Окрім того, факт того, що СТзОВ "Агрофірма "Гречани" (код 00529646) є правонаступником КСП "Гречани" та АСТЗТ "Гречани" підтверджується довідкою державного реєстратора №37/13-1557/12 від 08.06.2012 р.

Відповідно до державного акту на право колективної власності на землю Серії ХМ №854, СТОВ "Агрофірма "Гречани", як правонаступнику акціонерного сільськогосподарського підприємства закритого типу "Гречани" належить не вилучена земельна ділянка площею 79,10 га, про що свідчить лист ПП "Земельно-юридичний центр", матеріали інвентаризації ДСК№298 за червень 2012 р., лист управління Держкомзему в м. Хмельницькому, рішення Хмельницької міської ради №532 від 29.09.1998 р. та сам акт на право колективної власності на землю.

28 травня 2002 року ПСП Агрофірма Берегиня (підприємство) укладено із уповноваженою особою співвласників майна Мазурик Н.В. (Співвласники) договір про викуп майна з оплатою продукцією та послугами, розділом 1 якого передбачено, що співвласники передають підприємству майно відповідно до додатку 2, а підприємство зобов`язується оплатити вартість цього майна с/г продукцією, продуктами її переробки та послугами. Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір підписаний представниками та скріплений печаткою ПСП Агрофірма Берегиня .

Сторонами договору також підписано додаток до договору (перелік основних засобів нерухомості) та акт прийому передачі нерухомого майна, що знаходиться у м. Хмельницькій, по вул. Польова, 1.

Також позивачем додано до позовної заяви копії Витягу № 9139977, виданого Хмельницьким бюро технічної інвентаризації 02.12.2005 p., про реєстрацію права власності на будівлю насіннєсховища літ. Б , заг. пл. 1173,1 кв.м., що розташована у м. Хмельницький, вул. Польова, 1; Витягу № 9141477, виданого Хмельницькім бюро технічної інвентаризації 02.12.2005 p., про реєстрацію права власності на будівлю продовольчого складу, літ. В , заг. пл. 999,2 кв.м., що розташована ум. Хмельницький, вул. Польова, 1; Витягу № 9140281, виданого Хмельницьким бюро технічної інвентаризації 02.12.2005 p., про реєстрацію права власності на кормокухню літ. С , заг. пл. 162,6 кв.м., що розташована у м. Хмельницький, вул. Польова, 1; Витягу № 9140043, виданого Хмельницьким бюро технічної інвентаризації 02.12.2005 p., про реєстрацію права власності на автовагу літ. Д , заг. пл. 123,1 кв.м., що розташована у м. Хмельницький, вул. Польова, 1; Витягу № 9177779, виданого Хмельницьким бюро технічної інвентаризації 06.12.2005 p., про реєстрацію права власності на будівлю санпропускника № 1, заг. пл. 391,7 кв.м., що розташована у м. Хмельницький, вул. Польова, 1; Витягу № 9140124, виданого Хмельницьким бюро технічної інвентаризації 02.12.2005 p., про реєстрацію права власності на будівлю свинарника літ. Н , заг. пл. 849,7 кв.м., що розташована у м. Хмельницький, вул. Польова, 1; Витягу № 17146705, виданого Хмельницьким бюро технічної інвентаризації 20.12.2007 p., про реєстрацію права власності на сторожову будку тракторного стану, заг. пл. 30,8 кв.м., що розташована у м. Хмельницький, вул. Польова, 1; Витягу № 17146456, виданого Хмельницьким бюро технічної інвентаризації 20.12.2007 p., про реєстрацію права власності на тракторний стан з піднавісом для с/г техніки, заг. пл. 830,6 кв.м., що розташована у м. Хмельницький, вул. Польова, 1; Витягу № 17146336, виданого Хмельницьким бюро технічної інвентаризації 20.12.2007 p., про реєстрацію права власності на піднавіси гаражні на тракторному стані площ., заг. пл. 660,7 кв.м., що розташована у м. Хмельницький, вул. Польова, 1.

ПСП Агрофірма Берегиня зверталось листом від 18.09.2018 р. до Хмельницького міського голови щодо передачі у власність земельної ділянки.

Листом від 18.10.2019р. Департамент архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради № 12-4367-02-10 повідомив позивача про те, що до звернення не додані документи, що ПСП «Агрофірма «Берегиня» є правонаступником акціонерного сільськогосподарського підприємства закритого типу Гречани .

ПСП Агрофірма Берегиня зверталось листом від 30.10.2018 р. до Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради щодо передачі у власність земельної ділянки.

Листом від 22.11.2018р. Департамент архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради повідомив позивача про те, що ним не оформлено право користування земельною ділянкою, що розташована у м. Хмельницький, вул. Польова, 1.

Зважаючи на викладене, позивач звернувся з позовом до суду про визнання за приватним сільськогосподарським підприємством «Агрофірма» Берегиня» права власності на земельну ділянку площею 6.1395 гектарів, кадастровий номер 6810100000:12:002:0019, яка розташована у м. Хмельницький, вул. Польова, про визнання недійним та скасування державного акту про право колективної власності на землю серії ХМ № 854, виданий 29.10.1998 року Хмельницькою міською радою народних депутатів Хмельницького району Хмельницької області в частині права власності приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма» Берегиня» на земельну ділянку площею 6.1395 гектарів, кадастровий номер 6810100000:12:002:0019, яка розташована у м. Хмельницький, вул. Польова.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (п.п. 1, 2 ст.2 ГПК України).

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 01.12.04 р. №18-рп/2004 поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Чинний ГПК України установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема спорах щодо прав власності та іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; (підпункти 6,), 10) частини 1 ст.20 ГПК України).

Отже, господарським судам підвідомчі справи, що регулюють приватноправні відносини, визначальними ознаками яких є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб`єктів. Спір буде мати приватноправний характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправних відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п.10 ч.2 ст.16 ЦК України).

Водночас правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, Конституцією України та приписами ЗК України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Так, відповідно до чинного на момент прийняття оскаржуваного Державного акту серії ХМ № 854, виданого 29.10.1998 року Хмельницькою міською радою на підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 29.09.1998 № 532, Земельного кодексу України, введеного в дію з 15.03.1991 р., власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективну, приватну; усі форми власності є рівноправними; розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх (ч.ч. 1, 2 ст.3 ЗК України).

Земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників. У колективну власність можуть бути передані землі колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, в тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, землі садівничих товариств - за рішенням загальних зборів цих підприємств, кооперативів, товариств. До прийняття такого рішення провадиться передача земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, до відання сільської, селищної, міської Ради народних депутатів. Площа земель, що передаються у колективну власність, становить різницю між загальною площею земель, що знаходяться у віданні відповідної Ради, і площею земель, які залишаються у державній власності (землі запасу, лісовий фонд, водний фонд, резервний фонд тощо) і у власності громадян (ч.ч. 1-6 ст.5 ЗК України).

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян (ч.ч.1, 2 ст.23 ЗК України).

Право колективної та приватної власності на земельну ділянку чи її частину припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) відчуження (продажу) земельної ділянки Раді народних депутатів; 3) викупу земельної ділянки для державних або громадських потреб; 4) припинення у випадках, передбачених пунктами 4, 6 - 8 статті 27 цього Кодексу. Право власності на землю може бути також припинено у випадках, зазначених у статті 114 цього Кодексу. Припинення права власності на земельну ділянку у випадках, передбачених пунктами 1 - 3 частини першої цієї статті, провадиться за рішенням відповідної Ради народних депутатів. В разі незгоди власника земельної ділянки у випадку, передбаченому пунктом 3, а також при вилученні земельної ділянки відповідно до пункту 4 частини першої цієї статті, припинення права власності на землю провадиться в судовому порядку (ст.28 ЗК України).

Наразі 01.01.2002 р. набрав чинності Земельний кодекс України п.2 Прикінцевих положень якого передбачено втрату чинності Земельного кодексу України веденого в дію 15.03.1991 р.

Так, п.7 Перехідних положень чинного ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, у тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Згідно п.п. 2, 3 ст.78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Підставами припинення права власності на земельну ділянку є: а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; г) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; д) конфіскація за рішенням суду; е) не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом (ст.140 ЗК України).

Стаття 116 ЗК України передбачає, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (п.п.1, 4 ст.91 ЦК України).

Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Право власності припиняється у разі: 11) припинення юридичної особи, чи смерті власника (п.2 ст.373, пп..11) п.1 ст.346 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 29.09.1998 № 532 АТЗТ «Гречани» було передано в колективну власність земельну ділянку площею 160 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. На підставі даного рішення було видано державний акт серії ХМ № 854 на право колективної власності на землю.

Як встановлено рішенні Господарського суду Хмельницької області (яке набрало законної сили) від 26.06.2012р. у межах розгляду справи №22/5025/448/12 згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності акціонерне сільськогосподарське підприємство закритого типу "Гречани" зареєстроване як юридична особа, код 05529646. В подальшому вказане вище підприємство реорганізоване в колективне сільськогосподарське підприємство "Гречани" та є його правонаступником (п.1.1 статуту КСП "Гречани" зареєстрованого Хмельницькою районною державною адміністрацією за №29 від 16.10.1998 р.) В свою чергу Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Гречани" є підприємством заснованим на базі КСП "Гречани" та є його правонаступником, що підтверджується п. 1.1 та 1.4 статуту СТзОВ "Агрофірма "Гречани" зареєстрованого 04.09.2007 р. за №16681070008000446. Окрім того, факт того, що СТзОВ "Агрофірма "Гречани" (код 00529646) є правонаступником КСП "Гречани" та АСТЗТ "Гречани" підтверджується довідкою державного реєстратора №37/13-1557/12 від 08.06.2012 р.

Відповідно до державного акту на право колективної власності на землю Серії ХМ №854, СТОВ «Агрофірма «Гречани» , як правонаступнику акціонерного сільськогосподарського підприємства закритого типу "Гречани" належить не вилучена земельна ділянка площею 79,10 га, про що свідчить лист ПП "Земельно-юридичний центр", матеріали інвентаризації ДСК№298 за червень 2012 р., лист управління Держкомзему в м. Хмельницькому, рішення Хмельницької міської ради №532 від 29.09.1998 р. та сам акт на право колективної власності на землю.

Згідно з ч. 4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Конституційний Суд України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012р. вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013р. зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012р. № 11-рп/2012).

З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Так, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Згідно з преамбулою та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини та згідно з рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 року у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 року у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів. В силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є джерелом права.

Даний принцип тісно пов`язаний з приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України, відповідно до якої, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом наведеної норми, неодмінною умовою її застосування є один і той самий склад сторін як у справі, що розглядається господарським судом, так і у справі (або справах) зі спору, що вирішувався раніше, і в якій встановлено певні факти, що мають значення для розглядуваної справи.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

Аналогічні положення знайшли своє відображення в пункті 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова № 18), згідно якої не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Тому судове рішення у справі №22/5025/448/12 не може бути поставлене під сумнів, а прийняте рішення не може йому суперечити, обставини, встановлені у цьому рішення, не потребують доказування.

Відповідно до ст. 23 ЗК України у редакції 1990 року (редакція на час видачі державного акту на право колективної власності на землю Серії ХМ №854) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували припинення права колективної власності СТОВ «Агрофірма «Гречани» .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 2 ст. З Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Виходячи з положень Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень набуття, зміна або припинення речових прав на нерухоме майно виникає з моменту їх державної реєстрації шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, незважаючи на те, що існує недержавне сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гречани» , державний акт на право колективної власності на землю, виданий акціонерному сільськогосподарське підприємство закритого типу "Гречани" та зареєстрований в книзі записів державних актів на право колективної власності на землю, а отже і право колективної власності на землю, на даний час не скасовано. Відповідно і державної реєстрації припинення права колективної власності на спірні землі не проведено. Таким чином, земельна ділянка площею 79,10 га продовжує перебувати у колективній власності.

Згідно із ст. 7 ЗУ Про колективне сільськогосподарське підприємство об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об`єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об`єднань, учасником яких є підприємство. В свою чергу, суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства. Слід зазначити, що майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.

Якщо право колективної власності на землю не було припинено, то такі землі жодним чином не можна вважати землями державної чи комунальної власності, відповідно ні органи Держгеокадастру ні місцева рада не наділені повноваженнями розпоряджатись такими землями.

Відповідно до ч.3 ст.24 Закону України Про ; місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи" діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності. Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Згідно ч.1 ст.82 Земельного кодексу України, юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти,, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) внесення земельних ділянок її засновниками до статутного капіталу; прийняття спадщини; г) виникнення інших підстав, передбачених законом.

Відповідно до п. 7. Перехідних Положень Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

З`ясувавши повністю і всебічно всі обставини справи, перевіривши їх доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог про визнання за приватним сільськогосподарським підприємством «Агрофірма» Берегиня» право власності на земельну ділянку площею 6.1395 гектарів, кадастровий номер 6810100000:12:002:0019. яка розташована у м. Хмельницький, вул. Польова слід відмовити з наведених вище підстав.

Щодо позовних вимог про визнання недійним та скасування державного акту про право колективної власності на землю серії ХМ № 854, виданий 29.10.1998 року Хмельницькою міською радою народних депутатів Хмельницького району Хмельницької області в частині права власності приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма» Берегиня» на земельну ділянку площею 6.1395 гектарів, кадастровий номер 6810100000:12:002:0019, яка розташована у м. Хмельницький, вул. Польова суд враховує наступне.

Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову. Виходячи з вищенаведеного, оскаржуваний акт на право колективної власності на земельну ділянку був виданий на підставі чинного рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 29.09.1998 № 532.

Крім цього, позивачем не надано належних доказів того, що земельна ділянка, на якій знаходиться зазначене нерухоме майно розміщена в складі земельної ділянки, вказаної в державному акті на право колективної власності на землю серії ХМ № 854 від 29.10.1998.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

З`ясувавши повністю і всебічно всі обставини справи, перевіривши їх доказами, які були досліджені в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог про визнання недійним та скасування державного акту про право колективної власності на землю серії ХМ № 854, виданий 29.10.1998 року Хмельницькою міською радою народних депутатів Хмельницького району Хмельницької області в частині права власності приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма» Берегиня» на земельну ділянку площею 6.1395 гектарів, кадастровий номер 6810100000:12:002:0019, яка розташована у м. Хмельницький, вул. Польова слід відмовити з наведених вище підстав.

Таким чином, системний аналіз норм законодавства, зокрема чинного ГПК України, рішення Конституційного суду України від 01.12.04р. № 18-рп/2004 та проаналізовані, досліджені судом належні у справі докази, зокрема, докази, що підтверджують набуття СТОВ «Агрофірма «Гречани» земельної ділянки загальною площею 79,10 га, суд не вбачає підстав дійти висновку щодо існування порушених прав та інтересів приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Берегиня» , які б підлягали захисту в судовому порядку у спосіб, викладений у вигляді заявлених позовних вимог.

Щодо посилання представника відповідача на необхідність застосування позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, в межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Таким чином, позовна давність застосовується у разі, коли цивільне право чи інтерес підлягає захисту. Однак, враховуючи, що суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, посилання представника відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності не мають правового значення.

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача у зв`язку із відмовою у позові.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 04.03.2020 р.

Суддя І.В. Заярнюк

Віддрук. 5 прим.:

1 - до справи,

2,3 позивачу - Приватне сільськогосподарське підприємство «Агрофірма «Берегиня» 31317, с. Грузевиця Хмельницького району Хмельницької області

та 29000, м.Хмельницький, вул.Польова,1.

4 - Відповідач-1: сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гречани» 29000, м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 5

5 - Відповідач-2: Хмельницька міська рада 29000. м. Хмельницький, вул. Гагаріна, 3.

Всім реком. з повідомленням про вручення.