Ухвала

від 23.02.2020 по справі 910/8777/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

24.02.2020Справа № 910/8777/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали скарги державного підприємства Держвуглепостач

на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної служби Міністерства юстиції України

у справі за позовом державного підприємства Шахтоуправління Південнодонбаське № 1

до державного підприємства Держвуглепостач

про стягнення 168617840,88 грн.,

Представники :

від скаржника Царенко Є.П. (за дов.)

від органу виконання рішень Васіна І.О. (за дов.)

УСТАНОВИВ:

10 жовтня 2019 року Господарський суд міста Києва ухвалив рішення про стягнення з державного підприємства Держвуглепостач на користь державного підприємства Шахтоуправління Південнодонбаське №1 181793452,85 грн. боргу, 336175,00 грн. судового збору.

03.12.2019 суд видав відповідний наказ.

Державне підприємство Держвуглепостач звернулося до суду зі скаргою на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної служби Міністерства юстиції України (далі - Відділ), в якій просить: визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 61093011) від 28.01.2020, як таку, що винесена з порушенням норм законодавства; визнати неправомірною та скасувати постанову про арешт коштів боржника (ВП № 61093011) від 29.01.2020, як таку, що винесена з порушенням норм законодавства; визнати неправомірною та скасувати постанову про арешт майна боржника (ВП № 61093011) від 29.01.2020, як таку, що винесена з порушенням норм законодавства.

На думку скаржника, підставою для скасування цих постанов є те, що:

- головний державний виконавець Медведєв О.В. не встановив дійсного розміру заборгованості;

- головний державний виконавець Медведєв О.В. виніс постанову 28.01.2020, а надіслав на адресу боржника 06.02.2020; виніс постанови про арешт коштів боржника та про арешт майна боржника 29.01.2020, а надіслав на адресу боржника 07.02.2020;

- невірно зазначено орган, який видав виконавчий документ - Господарський суд м. Києва замість Господарський суд міста Києва;

- у п`ятому абзаці мотивувальної частини постанови про арешт коштів боржника не вказано, на статтю 56 якого саме закону посилається державний виконавець.

Державне підприємство Шахтоуправління Південнодонбаське №1 подало клопотання про розгляд скарги без його участі та зазначило, що мотиви скаржника мають формальний характер.

Також стягувач вказав, що у платіжному дорученні на 50000,00 грн., на яке посилається скаржник у своїй скарзі, не зазначено, що ця сума сплачується в рахунок виконання рішення суду.

У наданих суду поясненнях представник органу виконання рішень зазначила, що оскаржувані рішення були прийняті, а дії вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і право заявника не було порушено.

Дослідивши наявні матеріали скарги, заслухавши пояснення представників скаржника та органу виконання рішень, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги з огляду на таке.

Згідно з нормами статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 26 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Державне підприємство Шахтоуправління Південнодонбаське № 1 подало до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Відділу) заяву про відкриття виконавчого провадження за наказом Господарського суду міста Києва № 910/8777/19 від 03.12.2019.

28.01.2020 головний державний виконавець Відділу відкрив виконавче провадження ВП № 61093011.

Частиною 4 статті 19 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи. Частиною 8 статті 19 Закону України Про виконавче провадження визначено, що особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Суду не надано доказів того, що станом на день винесення постанови про відкриття виконавчого провадження головному державному виконавцю Відділу було відомо про часткове виконання рішення суду на суму 50000 грн.

Відповідно до пунктів 6, 7 частини третьої статті 18 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець мас право:

- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають в касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування, бюджетних коштів (крім, коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування, податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення, стягнення, на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення, і місця, зберігання грошей;

Згідно зі статтею 56 Закону України Про виконавче провадження арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Частиною 3 статті 56 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

29.01.2020 головний державний виконавець Відділу виніс постанови про арешт коштів боржника та про арешт майна боржника.

В той же день до реєстраційно-облікових установ скеровано запити про надання інформації про наявність майна, зареєстрованого за державним підприємством Держвуглепостач та організовано інші заходи відповідно до вимог законодавства, спрямовані на виконання рішення суду шляхом списання коштів з рахунку боржника у виконавчому провадженні ВП № 61093011.

Таким чином головний державний виконавець Відділу діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом України Про виконавче провадження .

Суд зауважує, що зазначення органу, що видав виконавчий документ як Господарський суд м. Києва замість Господарський суд міста Києва, та посилання на статтю 56 без назви закону, не впливають на правомірність рішення щодо відкриття виконавчого провадження та накладення арештів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні скарги державного підприємства Держвуглепостач на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної служби Міністерства юстиції України.

Ухвала набрала законної сили 24.02.2020.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом 10 днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 04.03.2020

Суддя С. А. Ковтун