Рішення

від 27.02.2020 по справі 926/72/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року Справа № 926/72/20

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Байталюка В. Д., при секретарі судового засідання Боднарчуку В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Епко , с. Тарашани Глибоцького району Чернівецької області,

до товариства з обмеженою відповідальністю Ламбер , смт Берегомет Вижницького району Чернівецької області,

про стягнення заборгованості за договором у сумі 52027,66 грн

Представники сторін не з`явились.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Епко звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Ламбер про стягнення заборгованості за договором від 20.09.2018 № 05 в сумі 52027,66 грн.

Ухвалою суду від 20.01.2020, відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи по суті на 13.02.2020, зобов`язано відповідача надати суду письмовий відзив на позов та повідомлено сторін про дату, час та місце розгляду справи.

Ухвалою суду від 13.02.2020, відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 27.02.2020.

26.02.2020, через канцелярію господарського суду Чернівецької області, представником позивача подано заяву про те, що після подання позову до суду відповідачем частково було погашено заборгованість, а саме: 12.12.2019 на суму 7027,66 грн та 23.01.2020 на суму 5000 грн, таким чином, як зазначає представник позивача, непогашена сума заборгованості становить 40000 грн. Також в даній заяві представник позивача просить суд розглядати справу без його участі.

У судове засідання, 27.02.2020, сторони явку своїх представників не забезпечили, відповідач вимоги суду викладені в ухвалі суду про відкриття провадження у справі без поважних причин не виконав, що відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.

20.09.2018 між товариством з обмеженою відповідальністю Епко та товариством з обмеженою відповідальністю Ламбер укладено договір № 05.

Згідно з пунктом 1.1 вказаного договору, продавець передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує шпон, згідно з видатковими накладними.

На виконання умов договору позивач поставляв відповідачу товар, а відповідач приймав товар та зобов`язувався його оплатити.

Всього позивачем було поставлено відповідачу товару на суму 455148 грн.

31.01.2019 позивач направив відповідачу листа про проведення заліку взаємних вимог, внаслідок чого кредиторська заборгованість за техдрова, пиловник позивача в сумі 403120,23 грн була зарахована в оплату дебіторської заборгованості за шпон.

Після проведення заліку взаємних вимог станом на 31.01.2019 сальдо по розрахунках складає 52027,66 грн на користь позивача, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом звіряння розрахунків між сторонами.

22.08.2019 позивач направив на адресу відповідача претензію-вимогу про сплату заборгованості за договором № 05 від 20.09.2018 в сумі 52027,66 грн.

Однак, станом на день подання позову відповідач вимогу про сплату заборгованості за договором не виконав та вартість отриманого товару в повному обсязі не оплатив.

Крім того, позивач просить суд покласти судові витрати на відповідача.

За змістом статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Наведена правова норма кореспондується зі статтею 509 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір. Аналогічні положення закріплено у статті 174 Господарського кодексу України: господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (стаття 691 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Наведені правові норми кореспондуються зі статтею 193 Господарського кодексу України: суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Суд встановив факт порушення відповідачем свого зобов`язання щодо оплати вартості наданого товару.

З урахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 52027,66 грн.

Судом також встановлено, що 12.12.2019, на рахунок позивача відповідачем перераховано 7027,66 грн за платіжним дорученням № 2162 та 5000 грн за платіжним дорученням № 2205.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині стягнення суми боргу в розмірі 12027,66 грн у зв`язку з відсутністю предмету спору в цій частині згідно пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною четвертою статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

В частині стягнення 40000 грн, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку задоволення позову витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача. Керуючись статтями 129, 231, 233, 236, 237, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. В частині вимог товариства з обмеженою відповідальністю Епко до товариства з обмеженою відповідальністю Ламбер про стягнення боргу в розмірі 12027,66 грн, провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю предмету спору.

2. В частині вимог товариства з обмеженою відповідальністю Епко до товариства з обмеженою відповідальністю Ламбер про стягнення 40000 грн боргу позов задовольнити.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Ламбер (59233, Чернівецька область, Вижницький район, смт. Берегомет, вул. Грушевського, 2, ідентифікаційний код 40126073) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Епко (60430, Чернівецька область, Глибоцький район, с. Тарашани, вул. Головна, 107, ідентифікаційний код 42148193) 40000 грн боргу та 2102,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано 03.03.2020

Суддя В. Байталюк

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/