Рішення

від 02.03.2020 по справі 911/2976/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2020 р. м. Київ Справа № 911/2976/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лінкойл

до Товариства з обмеженою відповідальністю Таврійський Альянс

про стягнення 408 143,84грн

Суддя Чонгова С.І.

За участю секретаря судового засідання Андрух Д.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Магурський О.П.(довіреність б/н від 27.11.2018);

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лінкойл" (далі - ТОВ "Лінкойл") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійський Альянс" (далі - ТОВ "Таврійський Альянс") про стягнення 408 143,84 грн у т.ч.:

- 209816,31грн - основної заборгованості;

- 153 954,46грн - пені за період з 06.02.2019 по 27.11.2019;

- 13 188,18грн - 3% річних за період з 06.02.2019 по 27.11.2019;

- 31 184,89грн - інфляційних втрат за період лютий 2019 року по жовтень 2019 року.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідачем було порушено право позивача на отримання грошових коштів внаслідок неналежного виконання грошового зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару за договором поставки №39, який було укладено між ТОВ "Лінкойл" та ТОВ "Таврійський Альянс" 29.01.2019 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.12.2019 відкрито провадження у справі; підготовче судове засідання призначено на 09.01.2020.

Відповідач у справі - ТОВ "Таврійський Альянс" документально обґрунтованого відзиву на позовну заяву не надав.

09.01.2020 позивачем було подано докази оплати відповідачем основної заборгованості за договором №39 від 29.01.2019 загальною сумою 209 816,31 грн.

У підготовче судове засідання 09.01.2020 представник відповідача не з`явився; про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений шляхом направлення ухвали про відкриття провадження від 03.12.2019, проте на момент розгляду справи у першому підготовчому засіданні матеріали справи не містять інформації щодо отримання чи не отримання ухвали суду відповідачем.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.01.2020 підготовче судове засідання відкладено та призначено на 03 лютого 2020 року.

У підготовче судове засідання 03.02.2020 представник відповідача не з`явився; про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений шляхом направлення ухвали суду від 09.01.2020. Дані відомості містяться в матеріалах справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.02.2020 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Дослідивши матеріали справи та докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

29.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю Лінкойл (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Таврійський Альянс (покупець) було укладено договір поставки №39 (далі - договір).

За умовами якого, постачальник зобов`язується поставити у встановлений термін у власність покупця вугільну продукцію (код за УКТ ЗЕД 2701), далі по тексту - Товар , а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього грошові кошти на умовах викладених у даному договорі (п.1.1 договору).

Згідно з п.1.4 договору, марка товару, сорт, кількість, якість, строки й умови постачання товару що поставляється та інші відомості, необхідні для виконання цього договору, визначаються в специфікаціях, що є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п.2.1 договору, ціна на товар є договірною, встановлюється за згодою сторін у національній валюті України - гривнях, і вказується в укладених сторонами специфікаціях. Ціна може змінюватися згідно змінам курсу НБУ у порядку, визначеному у специфікаціях.

Постачальник передає у власність покупця товар, вказаний у видаткових накладних на підставі додатків - специфікацій до цього договору. Датою поставки товару та переходу права власності на товар є дата, що вказана на штемпелі залізничної накладної станцією відправлення (п.3.7 договору).

Пунктом 4.2 договору передбачено, що покупець розраховується з постачальником за товар у грошовій формі. Оплата здійснюється на підставі рахунків постачальника в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Згідно з п. 4.3 договору умова оплати: 100% передплата протягом 1 дня з дати узгодження обсягу партії товару до поставки, що зазначена в рахунку постачальника, якщо інше не зазначено в специфікаціях до цього договору. Рахунок надсилається постачальником на електронну пошту покупця, зазначену в п. 12.7 цього договору, в день узгодження обсягу партії товару.

Сторони також домовились про те, що при транспортуванні вугілля оплата залізничного тарифу здійснюється постачальником з подальшою компенсацією його вартості покупцем на підставі наданих постачальником рахунку, залізничної накладної та акту надання послуг. Покупець компенсує постачальнику вартість залізничного тарифу до місця призначення, встановленому Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги на час відправлення вантажу із застосуванням коефіцієнта К -1,9 (п.4.4 договору).

Відповідно до п. 4.5 договору, датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.

У пункті 7.4 договору передбачено, що у випадку порушення умов оплати товару, передбачених розділом 4 цього договору, покупець, на вимогу постачальника, зобов`язується сплатити останньому пеню у розмірі 0,1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення. Пеня нараховується від дня виникнення прострочення і по день остаточного погашення зобов`язання за договором.

Договір вступає в силу з дати його підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2019 року, а в частині виконання грошових та гарантійних зобов`язань - до повного їх виконання (п.11.1 договору).

Сторони у специфікації №1 від 29.01.2019 визначили істотні умови договору, зокрема умови поставки - DDP станція отримувача: Житомир, код №345606; станція вантажовідправника: Бахмач-Пасажирський, код № НОМЕР_1 ; вантажовідправник: ТОВ Амитрейд , код №1564. Строк поставки товару: січень-лютий 2019 року. Умови оплати: протягом 2 (двох) календарних днів від дати поставки.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1 508 691,31грн.

Позивач вказує, що впродовж січня - жовтня 2019 року від відповідача надійшла часткова оплата поставленого за договором товару на загальну суму 1 298 875,00грн.

Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 209 816,31грн.

Також, як встановлено судом, після подачі позивачем позову до суду відповідачем здійснено оплату заборгованості у розмірі 209 816,31грн, що підтверджується платіжними дорученнями №1228 від 02.12.2019 на суму 40 000,00грн; №1230 від 13.12.2019 на суму 20 000,00грн; №1232 від 16.12.2019 на суму 50 000,00грн; №1233 від 23.12.2019 на суму 20 000,00грн; №1235 від 08.01.2020 на суму 79 816,31грн.

Згідно п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, провадження щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості в сумі 209 816,31грн підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю предмету спору.

Предметом спору у даній справі є застосування до відповідача відповідальності, встановленої договором та чинним законодавством за порушення відповідного зобов`язання.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Згідно до ч.1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, в силу ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як визначено ч.1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч.2 ст.712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 692 ЦК України, яка регулює порядок оплати товару за договором купівлі-продажу, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу ч. 2 ст. 697 ЦК України якщо покупець прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товару.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 153 954,46грн за період з 06.02.2019 по 27.11.2019.

Відповідно до ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Як визначено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, згідно з п.2 ч.1 цієї норми, сплата неустойки.

Штраф та пеня є видами неустойки згідно з ст.549 ЦК України. При цьому, відповідно до вказаної норми, неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У пункті 7.4 договору передбачено, що у випадку порушення умов оплати товару, передбачених розділом 4 цього договору, покупець, на вимогу постачальника, зобов`язується сплатити останньому пеню у розмірі 0,1% від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення. Пеня нараховується від дня виникнення прострочення і по день остаточного погашення зобов`язання за договором.

Крім того, статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок .

Відповідно до ч. 1, ч.3 та ч.5 ст. 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Позивач не врахував, що 16 число у лютому за видатковою накладною №25 від 14.02.2019 припадає на суботу, а отже, днем розрахунку є понеділок після відповідних дат, тому прострочення за відповідною накладною починається з 19.02.2019.

Виходячи з викладеного, за розрахунком суду сума пені, яка підлягає стягненню становить 152970,10грн; в частині щодо стягнення пені у розмірі 984,36грн вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 13 188,18грн за період з 06.02.2019 по 27.11.2019 та інфляційних втрат у розмірі 31 184,89грн за період лютий 2019 року по жовтень 2019 року.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач не врахував, що 16 число у лютому за видатковою накладною №25 від 14.02.2019 припадає на суботу, а отже, днем розрахунку є понеділок після відповідних дат, тому прострочення за відповідною накладною починається з 19.02.2019.

Виходячи з викладеного, за розрахунком суду сума 3% річних, яка підлягає стягненню становить 13107,38грн; в частині щодо стягнення 3% річних у розмірі 80,80грн задоволенню не підлягають.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат позивача, з урахуванням розрахунку по кожній видатковій накладній за лютий 2019 та сплат у продовж заявленого періоду, за розрахунком суду розмір інфляційних втрат, що підлягає задоволенню складає 19015,99; в частині щодо стягнення 12168,99грн інфляційних втрат вимоги задоволенню не підлягають.

В силу ст. 129 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою позову судовим збором, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача, у розмірі 5923,65грн.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково .

2. Закрити провадження в частині позовних вимог про стягнення 209816,31грн основної заборгованості.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Таврійський Альянс (08133, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул.. Першотравнева, буд. 14, оф. 12; ідентифікаційний код 35536333) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лінкойл (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Жовтнева, буд. 31А; ідентифікаційний код 41751028) 152970,10грн пені, 13107,38грн 3% річних, 19015,99грн інфляційних втрат, а також 5923,65грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

4. В частині позову 984,36грн пені, 80,80грн 3% річних та 12168,99грн інфляційних втрат відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 04.03.2020

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.І. Чонгова