Ухвала

від 03.03.2020 по справі 280/662/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 березня 2020 року

Київ

справа №280/662/19

адміністративне провадження №К/9901/1645/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Желєзного І.В.,

суддів: Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року

у справі №280/662/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Прогрес"

до Головного управління Держпраці у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування постанов

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Прогрес" звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області, в якому просило визнати протиправними та скасувати постанови від 03 січня 2019 року №ЗП2338/575/АВ/П/ТД-ДС2 та №ЗП2338/575/АВ/П/ІП-ДС1В про накладення штрафів в загальному розмірі 227103,00 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року, позов задоволено.

10 січня 2019 року відповідачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року.

Ухвалою від 17 січня 2020 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду залишив без руху касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області у зв`язку її невідповідності вимогам ч. 4 ст. 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки скаржником не додано документ про сплату судового збору.

03 лютого 2020 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання представника Головного управління Держпраці у Запорізькій області про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якого зазначено, що на даний час відсутні кошти на сплату такого.

При розгляді та вирішенні вказаного клопотання суд враховує наступне.

Частиною 2 ст.132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору або відстрочити його сплату та перелік суб`єктів, до яких таке звільнення (відстрочення) застосовується, обумовлені ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. ст. 1, 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Суд також виходить з того, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

При прийнятті таких висновків суд враховує положення п. 1 ч. 2 ст. 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.

Отже, станом на 02 березня 2020 року вимоги ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником не виконані.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (CASE OF UNIУN ALIMENTARIA SANDERS S.A. v. SPAIN № 11681/85).

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 та ч. 2 ст. 332 КАС України касаційна скарга повертається особі, яка її подала, якщо зазначеною особою не усунуто недоліки касаційної скарги, залишеної без руху, у встановлений судом строк.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 24 жовтня 2018 року у справі № 463/2938/17, від 30 жовтня 2018 року у справі № 463/5357/17 та від 27 листопада 2018 року у справі № 813/2409/18.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.

Керуючись ст.ст. 44, 77, 121, 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління Держпраці у Запорізькій області про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року у справі №280/662/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Прогрес" до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування постанов - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Желєзний

Судді: Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко