Рішення

від 25.02.2020 по справі 923/27/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2020 року Справа № 923/27/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Нікітенка С.В. при секретарі Фінаровій О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Українська залізниця", м. Київ,

до Комунального підприємства "Водне господарство" Новоолексіївської сільської ради, смт. Новоолексіївка Генічеського району Херсонської області,

про стягнення 73257,03 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

У відповідності до ч.3 статті 222 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Обставини справи.

03 січня 2019 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Українська залізниця", звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Водне господарство" заборгованості у розмірі 172861,98 грн., з якої: 158248,56 грн. - основна заборгованість, 11881,72 грн. - пеня, 1646,02 грн. - інфляційні втрати та 1085,68 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовано посиланням на порушення відповідачем п.п. 1.1., 1.3.,3.1, 4.2., 4.3, 7.1, 7.5. договору на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення № 517(ПР/БМЕС-17219/НЮдн) від 18.04.2017, та ст.ст. 526, 530, 625, 901 ЦК України, ст.ст. 175, 193, 230, 231 ГК України, ст. 162-164 ГПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.01.2020р. визначено суддю по справі - Нікітенко С.В.

Ухвалою від 10 січня 2020 року суд прийняв позовну заяву АТ "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Українська залізниця" до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Цією ж ухвалою суд запропонував у встановлені строки надати до суду відповідачу відзив на позовну заяву, належним чином завірені копії статутних та реєстраційних документів, а позивачу відповідь на відзив.

03 лютого 2020 року до суду від позивача у справі надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач вказує, що станом на 27.01.2020р. відповідачем сплачено на рахунок позивача грошові кошти в розмірі 105000 грн., в рахунок погашення боргу, як оплату боргу за надані послуги, платіжним дорученням № 22 від 13.12.2019 на суму 50000,00 грн. та платіжним дорученням № 1 від 20.01.2020 на суму 55000,00 грн.

Позивач також зазначає, що відповідачем платіжним дорученням платіжним дорученням №329 від 17.01.2020 сплачено 14613,42 грн.

Сплачені відповідачем кошти розподілено позивачем на часткове погашення суми боргу за Договором на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення № 517(ПР/БМЕС-17219/НЮдн) від 18.04.2017.

За розрахунком позивача, станом на 27.01.2020р. загальна заборгованості відповідача перед позивачем складає 73257,03 грн., з якої: сума основного боргу - 63758,21 грн., пеня - 8812,00 грн. та 3% річних від простроченої суми - 686,82 грн.

За таких обставин, позивач просить суд прийняти до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу з 158248,56 грн. до 63758,21 грн. - основна заборгованість, в частині вимог щодо стягнення пені та 3 % річних позивачем суму заборгованості збільшено оскільки збільшено період нарахування вказаних сум з урахуванням часткової сплати відповідачем суми боргу. За розрахунком позивача вказані вимоги становлять 8812,00 грн. - пеня та 686,82 грн. - 3 % річних. Щодо вимоги в частині стягнення інфляційні втрат у розмірі 1646,02 грн., то в цій частині відповідачем заборгованість сплачена у повному обсязі.

03 лютого 2020 року до суду від відповідача у справі надійшла заява про визнання позову, відповідно до якої відповідачем визнаються позовні вимоги позивача у розмірі 172861,98 грн. Відповідач вважає їх законними та обґрунтованими. Також просить суд розглянути справу без його участі, за наявними у справі матеріалами.

У зв`язку з необхідністю надання відповідачу часу на ознайомлення з заявою позивача про зменшення розміру позовних вимог та можливості надати відзив або пояснення на вказану заяву, з метою повного, об`єктивного, всебічного розгляду справи, суд, ухвалою від 04.02.2020 року відклав розгляд справи на 25.02.2020р.

За приписами ч.3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так ухвала суду від 04.0.2020 направлена на адресу учасників провадження рекомендованою поштою з повідомленням про вручення

Н адресу суду повернулись поштові повідомлення з відмітками пошти про вручення ухвали суду від 04.02.2020 адресантам.

Днем вручення судового рішення, згідно п.3 ч. 6 ст. 242 ГПК України, зокрема, є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

За таких обставин, суд вважає, що сторони у справі належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.

Судом також враховано, учасниками провадження подано клопотання про розгляд справи без їх участі, за таких обставин, суд здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 23.01.2020 ухвалено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд -

в с т а н о в и в :

Матеріали справи свідчать, що 18 квітня 2017 року між Публічним акціонерним товариством Українська залізниця (надалі -ПАТ Укрзалізниця ), структурним підрозділом Запорізьке будівельно-монтажного експлуатаційного управління філії Придніпровська залізниця ПАТ Укрзалізниця (надалі - Виконавець або позивач) і Комунальним підприємством "Водне господарство" Новоолексіївської селищної ради (надалі - Споживач або відповідач) був укладений договір на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення № 517(ПР/БМЕС-17219/НЮдн) (надалі - Договір).

Відповідно, до умов п. 1.1. Договору, Виконавець взяв на себе зобов`язання надавати Споживачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в об`ємі нормативного розрахунку та в межах встановленого ліміту (договірних об`ємах), (надалі - Послуги), а Споживач взяв на себе зобов`язання приймати їх та своєчасно і в повному обсязі оплачувати надані йому Послуги, керуючись при цьому Водним і Цивільним кодексами України, Законом України Про питну воду та питне водопостачання , Законом України Про житлово-комунальні послуги , Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України , затверджені наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.08 №190, надалі Правила користування... , Правилами технічної експлуатації систем водопостачання і каналізації населених пунктів України , затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.95 № 30, надалі Правила технічної експлуатації... затвердженими наказом госжилкомунхозу від 05.06.1995 №30. ДСаНПіН 2.2.4-171-10 Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною та іншими нормативними документами з питань водопостачання.

Сторонами Договору досягнуто згоди з його істотних умов, визначено предмет договору, ціну, об`єми, порядок подачі обліку води і стоків, права та обов`язки сторін, строк дії договору та інші умови.

Строк дії договору становить до 31 грудня 2017 року, а в частині розрахунків до повного виконання Замовником своїх зобов`язань за договором.

Згідно п. 1.2. Договору, Споживач здійснює споживання води та скид стічних вод в межах встановленого ліміту та сплачує Виконавцю за надані послуги в строки, передбачені Договором.

Відповідно до п. 1.3. договору, в разі, якщо Споживач отримує лише послуги з водопостачання, - умови цього Договору в частині водовідведення не застосовуються.

Умовами договору погоджено п. 3.1. що Виконавець забезпечує Споживачу:

- подачу питної води в обсягах встановленої розрахункової потреби (ліміту) Генічеської дослідної станції інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України на 2017 рік в межах встановленого ліміту - 40217 м. куб./рік, у тому числі:

- для потреб Комунального підприємства "Водне господарство" Новоолексіївської селищної ради на 9 місяців 2017 року межах встановленого ліміту -30164 м.куб./рік і прийом стоків в невизначеному об`ємі.

Сторонами договору погоджено, що Споживач зобов`язаний мати засоби обліку для розрахунку з Виконавцем за відпущену їм воду і прийняті стічні води (п.3.3. Договору)

Згідно п. 3.5. вказаного Договору зняття показників приладів обліку проводиться щомісячно представником Виконавця в присутності представника Споживача з оформленням двостороннього акту.

Пунктом 4.1. договору визначено, що розрахунки між Виконавцем і Споживачем здійснюються відповідно до регульованих тарифів(цін), які затверджені Постановою Національної комісії, то здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) і на момент укладення Договору складають:

- централізоване водопостачання: 11-74 грн./м. куб. (14-088 грн./м.куб. з ПДВ);

- централізоване водовідведення: - грн./м. куб.

Учасниками договору визначено суму договору для КП "Водне господарство" Новоолексіївської селищної ради за 9 місяців 2017 року - 424950,32грн., у тому числі ПДВ 70825,07 грн.

У разі зміни тарифів, діючих на момент укладання договору, оплата Споживачем наданих йому послуг здійснюється за новими цінами без зміни інших умов договору.

Згідно із п. 4.2. договору, Споживач зобов`язаний сплатити рахунок не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, на підставі показань водоміра або, у разі його відсутності, за узгодженням з Виконавцем за нормами водоспоживання, затвердженими в установленому порядку та/або відповідно до встановленого ліміту або згідно з п. 3.4. цього договору. Підставою для розрахунку є двосторонній акт.

У відповідності до п. 4.3. Договору, у випадку виникнення розбіжностей по сумах оплати остаточний розрахунок здійснюється на підставі узгодженого і підписаного сторонами акту звірки. Відмова від підписання акту або незгода з сумами оплат не звільняє Споживача від зобов`язань по оплаті рахунків.

Сторони несуть відповідальність за невиконання зобов`язань відповідно до чинного законодавства України і вказаними в ньому договорі нормативними документами (п. 7.1. Договору).

Пунктом 7.2. Договору встановлено, що за порушення термінів оплати послуг, що надаються, Споживач оплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно із п. 9.1. договору, договір вступає в силу з дати підписання, діє по 31.12.17, а в частині проведення розрахунків до повного їх виконання.

Матеріали справи свідчать, що 17 жовтня 2019 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію № БМЕС-3-10/3602 від 17.10.2019 (докази направлення вказаної претензії долучено до матеріалів справи), в якій позивач вимагає у відповідача перерахувати борг у сумі 132399,02 грн. Позивачем також було направлено акт звірки взаємних розрахунків станом на 16.10.2019.

Таким чином, за розрахунками позивача, з урахуванням часткової сплати відповідачем суми заборгованості за Відповідачем обліковувався борг за надані послуги з водопостачання. Відповідно до складених сторонами актів приймання-здачі виконаних робіт та надання послуг у липні акт № 517 від 31.07.19 у сумі 24666,15грн., за надані послуги у серпні акт № 517 від 31.08.19 у сумі 61071,48 грн. сплачені, а тому заборгованість за ними актами відсутня. Щодо заборгованості за надані послуги у вересні 2019 відповідно до акту № 517 від 30.09.19 суму боргу зменшено на 19262,37грн.

Разом з тим, позивачем зазначено, що з моменту звернення з позовною заявою відповідачем не сплачено заборгованість за надані послуги за листопад 2019 згідно акту приймання-здачі виконаних робіт та надання послуг № 517 від 30.11.2019 у розмірі 12157,94 грн., а також за надані послуги за грудень 2019 згідно акту приймання-здачі виконаних робіт та надання послуг № 517 від 30.12.2019 у розмірі 10509,65 грн. За таких обставин позивачем збільшено розмір загальної заборгованості за Договором надання послуг.

Відповідачем було сплачено заборгованість за вказані періоди з порушенням встановлених строків, у зв`язку з чим позивачем було нараховано та заявлено до стягнення пеню, 3 % річних та інфляційні витрати. За розрахунками позивача сума пені становить - 8812,00 грн., сума 3% річних становить - 686,82 грн.

Крім того, 03 лютого 2020 року до суду від позивача у справі надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач вказує, що станом на 27.01.2020р. відповідачем сплачено на рахунок позивача грошові кошти в розмірі 105000 грн., в рахунок погашення боргу, як оплату боргу за надані послуги, платіжним дорученням № 22 від 13.12.2019 на суму 50000,00 грн. та платіжним дорученням № 1 від 20.01.2020 на суму 55000,00 грн.

Позивач також зазначає, що відповідачем платіжним дорученням платіжним дорученням №329 від 17.01.2020 сплачено 14613,42 грн.

Сплачені відповідачем кошти розподілено позивачем на часткове погашення суми боргу за Договором на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення № 517(ПР/БМЕС-17219/НЮдн) від 18.04.2017.

За розрахунком позивача, станом на 27.01.2020р. загальна заборгованості відповідача перед позивачем складає 73257,03 грн., з якої: сума основного боргу - 63758,21 грн., пеня - 8812,00 грн. та 3% річних від простроченої суми - 686,82 грн.

За таких обставин, позивач просить суд прийняти до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу з 158248,56 грн. до 63758,21 грн. - основна заборгованість, в частині вимог щодо стягнення пені та 3 % річних позивачем суму заборгованості збільшено оскільки збільшено період нарахування вказаних сум з урахуванням часткової сплати відповідачем суми боргу. За розрахунком позивача вказані вимоги становлять 8812,00 грн. - пеня та 686,82 грн. - 3 % річних. Щодо вимоги в частині стягнення інфляційні втрат у розмірі 1646,02 грн., то в цій частині відповідачем заборгованість сплачена у повному обсязі.

Дослідивши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд дійшов висновку, що вказана заява підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Так, згідно приписів п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві

Одночасно, відповідно до статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За приписами статті 46 позивач вправі позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Позивач має право змінити предмет або підстави позову у справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Ухвалою від 10 січня 2020 року судом прийнято позовну заяву до розгляду та призначено перше засідання у справі на 04.02.2020. Заява про зменшення позовних вимог надійшла на адресу суду 03.02.2020, яка була відправлена поштою на адресу суду 29.01.2020.

Розглянувши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, судом встановлено, що вона відповідає вимогам чинного законодавства, не порушує чиї - не будь права та охоронювані законом інтереси, у зв`язку з чим приймається судом до розгляду.

За таких обставин, суд здійснює подальший розгляд справи з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог. Суд визначає ціну позову у розмірі 73257,03 грн.

Оскільки відповідачем у добровільному порядку станом на час прийняття рішення не сплачено загальну суму заборгованості у розмірі 73257,03 грн., а тому існує спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням поданої позивачем заяви про зменшення позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення № 517(ПР/БМЕС-17219/НЮдн) від 18.04.2017, за своєю правовою природою зазначений договір є договором надання послуг.

За приписами ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За приписами частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Цивільного кодексу України).

Згідно із статями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Предметом позову є матеріально-правова вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 73257,03 грн., з якої: сума основного боргу у розмірі 63758,21 грн., пеня у розмірі 8812,00 грн. та 3% річних у розмірі 686,82 грн.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позивачем у період з липня 2019 по жовтень 2019 року надано послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на загальну суму 190765,61 грн., що підтверджується актами приймання-здачі виконаних робіт та надання послуг за вказані періоди (копії яких долучені до матеріалів справи).

На підставі зазначених актів приймання-здачі виконаних робіт та надання послуг позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату виконаних робіт та надання послуг.

Відповідно до п. 4.2. договору, Споживач зобов`язаний сплатити рахунок не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, на підставі показань водоміра або, у разі його відсутності, за узгодженням з Виконавцем за нормами водоспоживання, затвердженими в установленому порядку та/або відповідно до встановленого ліміту або згідно з п. 3.4. цього договору. Підставою для розрахунку є двосторонній акт.

Разом з тим, відповідач взятих на себе договірних зобов`язань належним чином не виконав, оплату за виконання робіт та надання послуг за період з липня 2019 по жовтень 2019 здійснив не в повному обсязі. За розрахунками позивача, за вказаний період за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 158248,56 грн.

Відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду сплачено позивачу 119613,42 грн. в рахунок погашення боргу, як оплату боргу за надані послуги, платіжним доручення № 22 від 13.12.2019 на суму 50000,00грн., платіжним дорученням № 1 від 20.01.2020 на суму 55000,00грн., та платіжним дорученням №329 від 17.01.2020 на суму 14613,42 грн., в рахунок погашення суми боргу.

Сплачена відповідачем сума заборгованості розподілена позивачем на погашення заборгованості за липень, серпень 2019 року та часткове погашення суми заборгованості по основному боргу за вересень 2019.

Таким чином, з урахуванням часткової сплати суми боргу за відповідачем рахується заборгованість за період з вересня по грудень 2019 року, за вересень 2019 згідно акту приймання-здачі виконаних робіт та надання послуг № 517 від 30.11.2019 з урахуванням часткової сплати - 21071,57 грн., за жовтень 2019 згідно акту приймання-здачі виконаних робіт та надання послуг № 517 від 30.10.2019 - у розмірі 20019,05 грн., за листопад 2019 згідно акту приймання-здачі виконаних робіт та надання послуг № 517 від 30.11.2019 у розмірі 12157,94 грн. та за надані послуги за грудень 2019 згідно акту приймання-здачі виконаних робіт та надання послуг № 517 від 30.12.2019 у розмірі 10509,65 грн. Загальна сума основного боргу відповідача за вказаний період становить 63758,21грн.

Враховуючи те, що станом на час розгляду спору в суді зобов`язання відповідача оплатити надані позивачем послуги за період з вересня 2019 по грудень 2019 включно не виконано, а тому суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 63758,21 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 3% річних та пені, то згідно із частинами першою, другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказані інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування за загальним правилом здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Разом з тим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, при нарахуванні інфляційних та річних основними складовими частинами нарахування є сума заборгованості, період заборгованості та розмір процентів та коефіцієнтів, які діють у такий період.

Також згідно п.9.6 договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасної оплати за Товар згідно умов договору, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати.

У відповідності з вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 22.11.96 № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З огляду на викладене, за порушення відповідачем строку оплати наданих послуг за період прострочення, позивачем заявлено до стягнення 8812,21 грн. пені (розрахунок пені міститься в матеріалах справи) та 686,82 грн. 3 % річних (розрахунок 3% річних міститься в матеріалах справи) .

Судом також перевірено правильність виконаних позивачем розрахунків пені і 3 % річних та встановлено, що вони є вірними.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 8812,00 грн. та 3 % річних у розмірі 689,82 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки станом на день прийняття рішення, у справі відсутня заява позивача по повернення судового збору, а тому зазначене питання судом не розглядається.

Згідно ст.ст. 123, 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Водне господарство" Новоолексіївської сільської ради (75560, Херсонська область, Генічеський район, селище міського типу Новоолексіївка, вул. Залізнична, будинок 92, код ЄДРПОУ 33512174) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815) в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 41149437) суму основного боргу у розмірі 63758,21 грн., суму пені у розмірі 8812,00 грн., суму 3% річних у розмірі 686,82 грн. та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 04.03.2020р.

Суддя С.В. Нікітенко