ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 лютого 2020 року
м. Київ
Справа № 905/639/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Багай Н. О. - головуючого, Зуєва В. А., Чумака Ю. Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок"
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 (судді: Істоміна О. А., Барбашова С. В., Пелипенко Н. М. ) у справі
за позовом Державного підприємства "Енергоринок"
до Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі"
про стягнення 2 284 229,10 грн,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст позовних вимог та заяви про відвід судді
1.1. Державне підприємство "Енергоринок" (далі - ДП "Енергоринок") звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК Донецькі електромережі" (далі - АТ "ДТЕК Донецькі електромережі") про стягнення 2 284 229,10 грн пені.
1.2. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.04.2019 (суддя Шилова О. М.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/639/19 за правилами загального позовного провадження.
1.3. ДП "Енергоринок" надіслало 08.05.2019 заяву № 01/44-8691 від 06.05.2019 про відвід судді Шилової О.М. від розгляду справи № 905/639/19.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.05.2019 заява визнана необґрунтованою та на підставі автоматизованого розподілу передана на розгляд судді Демідової П.В. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.05.2019 у задоволенні заяви про відвід судді Шилової О.М. відмовлено з посиланням на частину 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України.
1.4. ДП "Енергоринок" надіслало 09.07.2019 заяву №01/44-13789 від 05.07.2019 про відвід судді Шилової О.М. від розгляду справи №905/639/19.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 11.07.2019 заява визнана необґрунтованою та на підставі автоматизованого розподілу передана на розгляд судді Паляниці Ю.О. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.07.2019 у задоволенні заяви про відвід судді Шилової О.М. відмовлено.
1.5. ДП "Енергоринок" надіслало 09.09.2019 заяву б/н від 04.09.2019 про відвід судді Шилової О.М. від розгляду справи №905/639/19.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.09.2019 заява б/н від 04.09.2019 про відвід судді Шилової О.М. від розгляду справи №905/639/19 визнана такою, що повторно подана з підстав, розглянутих судом раніше, а також є завідомо безпідставною; подана втретє ДП "Енергоринок" заява про відвід судді Шилової О.М. від розгляду справи №905/639/19 визнана судом зловживанням позивачем своїми процесуальними правами та спробою чинити тиск на суд; заява б/н від 04.09.2019 залишена без розгляду.
1.6. ДП "Енергоринок" надіслало до господарського суду заяву № 04/44-17071 від 13.09.2019 про відвід судді Шилової О.М. від розгляду справи №905/639/19.
1.7. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.09.2019 заяву ДП "Енергоринок" 04/44-17071 від 13.09.2019 про відвід судді Шилової О.М. від розгляду справи №905/639/19 залишено без розгляду. Вирішено постановити окремі ухвали щодо ДП "Енергоринок" та його уповноважених представників. За зловживання позивачем та його уповноваженими представниками - адвокатами процесуальними правами вирішено застосувати до ДП "Енергоринок" та його уповноважених представників заходи процесуального примусу у вигляді штрафу.
Ухвала суду, з посиланням на частину 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, мотивована тим, що вчетверте подана ДП "Енергоринок" заява про відвід судді Шилової О.М. від розгляду справи № 905/639/19 є зловживанням позивачем та його представниками - адвокатами своїми процесуальними правами, тому створює можливість втручання у діяльність судді з метою перешкодити виконанню ним службових обов`язків або домогтися винесення неправосудного рішення, а також є тиском на суд.
2. Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
2.1. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДП "Енергоринок" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.09.2019 у справі № 905/639/19. Повернуто ДП "Енергоринок" матеріали апеляційної скарги разом з доданими до неї документами.
2.2. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що частиною 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України встановлено виключний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, однак, ухвали про зловживання процесуальними правами вказаний перелік не містить. Посилаючись на положення пункту 1 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ухвала суду першої інстанції не підлягає апеляційному оскарженню, а відтак наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
3. Короткий зміст касаційної скарги та заперечень на неї
3.1. Не погодившись із ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2019, ДП "Енергоринок" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2019, а справу передати до Східного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги ДП "Енергоринок" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.09.2019 у справі № 905/639/19.
3.2. Скаржник в обґрунтування касаційної скарги зазначає про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 9, 129 Конституції України, пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статей 17, 43, 254, 255 Господарського процесуального кодексу України. На думку скаржника, можливість апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про залишення заяви без розгляду (заяви про відвід судді Шилової О. М.) прямо передбачена пунктом 14 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України, натомість, суд апеляційної інстанції не забезпечив скаржнику право на апеляційне оскарження такої ухвали.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Переглянувши оскаржену у справі ухвалу, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
4.2. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ". Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
4.3. Предметом розгляду у суді першої інстанції була заява ДП "Енергоринок" № 04/44-17071 від 13.09.2019 про відвід судді Шилової О. М. у справі № 905/639/19.
За результатами розгляду вказаної заяви про відвід судді, суд першої інстанції виніс ухвалу про залишення без розгляду заяви позивача про відвід судді у справі та вирішив постановити дві окремі ухвали щодо позивача та його представників і застосувати до них заходи процесуального примусу у вигляді штрафу за зловживання процесуальними правами на підставі частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у разі, якщо подання заяви визнається зловживанням процесуальними правами, то суд має право залишити без розгляду таку заяву.
4.4. Предметом касаційного перегляду є ухвала суду апеляційної інстанції, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження на ухвалу місцевого суду про залишення без розгляду заяви позивача про відвід судді та необхідність застосування заходів процесуального примусу до позивача та його представників з посиланням на пункт 1 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України.
4.5. Згідно з частиною 2 статті 254 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
4.6. Відповідно до правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 918/361/18, від 26.02.2019 у справі № 910/12099/17, від 11.09.2018 у справі № 916/1461/16, у пункті 14 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України йдеться про залишення без розгляду заяв, поданих по суті справи, перелік яких наведено у частині 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України (параграф 1 "Заяви по суті справи" глави 1 розділу ІІ цього Кодексу). Так, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
4.7. У цьому випадку судом першої інстанції була залишена без розгляду заява з процесуальних питань (а не заява по суті), порядок розгляду якої визначений статтями 38, 43, частиною 3 статті 169 Господарського процесуального кодексу України. Суд першої інстанції на підставі частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, визнавши подання заяви про відвід зловживанням процесуальними правами, залишив заяву позивача про відвід без розгляду та вирішив застосувати заходи процесуального примусу до позивача та його представників шляхом винесення окремих ухвал.
4.8. Колегія суддів вважає, що апеляційний господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не належить до переліку ухвал, наведеного у статті 255 Господарського процесуального кодексу України, які підлягають оскарженню окремо від рішення суду.
Однак, апеляційний господарський суд не взяв до уваги, що відповідно до пункту 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
4.9. Верховний Суд зазначає, що ухвала суду першої інстанції в частині залишення без розгляду заяви позивача про відвід судді не включена до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду згідно з приписами частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України, однак заперечення/скарги на неї включаються до апеляційної скарги на судове рішення. У зв`язку з цим суд апеляційної інстанції мав повернути апеляційну скаргу відповідно до пункту 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, а не відмовляти у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України.
4.10. Посилання скаржника на положення пункту 14 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України, є необґрунтованим, оскільки у зазначеному пункті йде мова про залишення без розгляду заяв, поданих по суті справи, перелік яких наведено у частині 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України.
У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
5. Висновки Верховного Суду
5.1. Верховний Суд вважає помилковим висновок апеляційного господарського суду про відмову у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 261 Господарського процесуального кодексу України, оскільки постановляючи ухвалу від 18.11.2019, суд апеляційної інстанції не врахував положення частини 2 статті 254, пункту 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 08.02.2020).
5.2. Частиною 4 статті 304 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 08.02.2020) передбачено, що у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.
Відповідно до частини 6 статті 310 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 08.02.2020) підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
5.3. Оскільки ухвала суду апеляційної інстанції винесена з неправильним застосуванням норм процесуального права, касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню з передачею справи на розгляд апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження з урахуванням вимог частини 2 статті 254, пункту 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 08.02.2020).
6. Судові витрати
6.1. Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 08.02.2020) у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 08.02.2020) передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи, що в даному випадку справа передається до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 08.02.2020), Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок" задовольнити частково.
2. Ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 у справі № 905/639/19 в частині відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Енергоринок" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 18.09.2019 в частині залишення без розгляду заяви Державного підприємства "Енергоринок" № 04/44-17071 від 13.09.2019 про відвід судді Шилової О. М. від розгляду справи № 905/639/19 скасувати. У цій частині справу № 905/639/19 передати на розгляд до Східного апеляційного господарського суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.
3. В іншій частині ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 18.11.2019 у справі № 905/639/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Багай
Судді В. А. Зуєв
Ю. Я. Чумак
Дата ухвалення рішення | 23.02.2020 |
Оприлюднено | 04.03.2020 |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні