Постанова

від 04.03.2020 по справі 235/3998/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 березня 2020 року

Київ

справа №235/3998/17

адміністративне провадження №К/9901/43410/18, К/9901/43407/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Красноармійського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області, Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при головному управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

про визнання протиправним і скасування рішень суб`єктів владних повноважень,

за касаційними скаргами Красноармійського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 вересня 2017 року (прийняту у складі головуючого судді Філь О.Є.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2017 року (постановлену у складі колегії: головуючого судді Гайдара А.В., суддів Василенко Л.А., Ханової Р.Ф.),

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

15 серпня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Красноармійського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Донецької області, Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при головному управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання протиправними і скасування рішень суб`єктів владних повноважень з приводу призначення пенсії за віком на пільгових умовах та зобов`язання вчинити певні дії.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2017 року, позов задоволено, а саме:

визнано протиправним і скасовано рішення Красноармійського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області від 20 квітня 2017 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування і пунктом б статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення ;

визнано протиправним і скасовано рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 14 квітня 2017 року №15/85 про відмову ОСОБА_1 у підтвердженні періоду роботи на пільгових умовах за Списком №2 з 11 січня 1992 року по 31 жовтня 2002 року, в якості випалювача електрокерамічних виробів в цеху обпалення на орендному підприємстві Слов`янський арматурно-ізоляторний завод (ВАТ АІЗ-Енергія );

зобов`язано Комісію з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області , повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про підтвердження стажу роботи з урахуванням періодів роботи з 11 січня 1992 року по 31 жовтня 2002 року, в якості випалювача електрокерамічних виробів в цеху обпалення на орендному підприємстві Слов`янський арматурно-ізоляторний завод (ВАТ АІЗ-Енергія ) як таких, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах;

зобов`язано Красноармійське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування і пунктом б статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення з урахуванням періодів роботи з 11 січня 1992 року по 31 жовтня 2002 року, в якості випалювача електрокерамічних виробів в цеху обпалення на орендному підприємстві Слов`янський арматурно-ізоляторний завод (ВАТ АІЗ-Енергія ) як таких, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що позивач досягла віку, який дає право на пенсію на пільгових умовах, відповідно до пункту б статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення ; документами, що підтверджують відповідні умови праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року , є її трудова книжка, довідка №22-94 від 23 січня 2006 року та довідка №22-62 від 14 січня 2007 року, в якій зазначено також і характер виконуваних робіт; атестація робочого місця за умовами праці підтверджується відповідними наказами.

Крім цього, суди попередніх інстанцій зазначили, що спеціальний стаж обліковувався за кодом ЗРЗ013Б1 як у період її роботи за професією випалювач електрокерамічних виробів так і у період роботи за професією, яка вказана як випалювач фарфорових і фаянсових виробів . Тобто, у даному випадку, випалювачі обліковуються за одним кодом підстави, передбаченого для обліку спецстажу.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Красноармійське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просило скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Касаційну скаргу Красноармійське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області обґрунтовує тим, що згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою КМУ від 12 серпня 1993 року №637, у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або їх правонаступників.

В трудовій книжці ОСОБА_1 відсутні відомості, які б підтверджували спеціальний трудовий стаж роботи, який визначає право на пенсію на пільгових умовах. Однак, позивачем не подано відповідної довідки на підтвердження спеціального трудового стажу, що свідчить про відсутність підстав для призначення йому пенсії на пільгових умовах.

Також, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просило скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Касаційну скаргу Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області обґрунтовує тим, що в своєму запереченні на позовну заяву та апеляційній скарзі головне управління посилалося на вимоги законодавства стосовно призначення пенсії особам відповідно до статті 12 Закону України Про пенсійне забезпечення . Питання призначення цього виду пенсії передбачено пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , яким встановлено, що пенсія за роботу за списком №2 призначається, виходячи з вимог до віку та стажу, встановлених законодавством, що діяло раніше, тобто Законом України Про пенсійне забезпечення . Однак, при прийнятті оскаржуваних судових рішень, судами не було прийнято до уваги те, що дана професія не передбачена списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Позиція інших учасників справи

Від позивача відзиву або заперечень на касаційні скарги відповідачів не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 22 листопада 2017 року та 29 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі №235/3998/17, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційні скарги, проте розгляд справи цим судом не був закінчений.

У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.

Верховний Суд ухвалою від 3 березня 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу №235/3998/17 та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 4 березня 2020 року.

При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що 18 січня 2017 року позивач звернулася до Красноармійського ОУПФУ Донецької області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та пунктом б статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Рішенням Красноармійського ОУПФУ Донецької області від 20 квітня 2017 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки в трудовій книжці відсутні відомості, які підтверджують спеціальний трудовий стаж роботи, який визначає право на пенсію на пільгових умовах.

Рішення Управління ґрунтується на відповідному рішенні Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області від 14 квітня 2017 року №15/85, яким відмовлено у підтвердженні періоду роботи на пільгових умовах за Списком №2 з 16 листопада 1987 року по 18 серпня 1991 року в якості оправника електрокерамічних виробів, з 11 січня 1992 року по 31 жовтня 2002 року в якості випалювача електрокерамічних виробів у зв`язку з тим, що зазначені посади не передбачені Списком №2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року.

Саме з рішення Управління позивач дізналась про наявність рішення Комісії, оскільки його копію до прийняття Управлінням оскаржуваного рішення не отримувала. Копія рішення Комісії видана Управлінням з матеріалів пенсійної справи за заявою позивача від 26 липня 2017 року. Комісія позивача про прийняте нею рішення не повідомляла.

Спірним у даній справі є правомірність прийняття відповідачами рішень про відмову в призначенні пенсії позивачу з підстав неврахування періодів роботи до пільгового стажу у зв`язку з відсутністю посади позивача у Списку №2, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанції доводів учасників справи

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 вересня 2017 року та ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2017 року відповідають, а доводи касаційних скарг є необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно із частиною першою статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до статті 24 Закон №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Закон №1058-IV набрав чинності 1 січня 2004 року. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII).

Так, відповідно до абзацу 1 пункту б частини першої статті 13 Закону №1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день ні інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим пункту б частини першої статті 13 Закону №1788-XII право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними, зокрема, 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року, що передбачено абзацом 2 цього пункту.

Згідно з пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за №1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року №41.

У Списку №2, затвердженому постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №10, до підпункту а пункту 2 підрозділу 2 розділу XVIII включено таку професію, як випалювачі фарфорових і фаянсових виробів , така професія значиться і в Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162.

З 5 листопада 1991 року діє код підстави для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства ЗРЗ013Б1, за яким, у спірний період, обліковувалися працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника здійснюється відповідними комісіями в Порядку, затвердженому постановою Правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року №18-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за №1231/13105.

Відповідно до пункту 16 цього Порядку рішення комісії можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.

Так, судами попередніх інстанцій встановлені наступні обставини, які мають значення для правильного вирішення цієї справи.

20 грудня 2016 року позивач ОСОБА_1 досягла 51-річного віку.

У спірний період вона працювала на Слов`янському арматурно-ізоляторному заводі, з 11 січня 1992 року в цеху обпалення випалювачем електрокерамічних виробів 2 розряду, а з 5 лютого 1993 року - 4 розряду, що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 від 1 жовтня 2003 року.

3 серпня 1989 року Слов`янський арматурно-ізоляторний завод перереєстрований в Орендне підприємство Слов`янський арматурно-ізоляторний завод на підставі наказу №1 від 3 січня 1989 року, а на підставі рішення виконавчого комітету Слов`янської міської ради №1584-Р від 14 вересня 1995 року Орендне підприємство Слов`янський арматурно-ізоляторний завод перереєстровано у Відкрите акціонерне товариство АІЗ-Енергія та рішенням Донецького обласного Господарського суду № 32/1955 від 21 січня 2008 року підприємство визнано банкрутом, що встановлено з архівних довідок про нарахування заробітної плати за час роботи на заводі від 13 січня 2016 року №14 та від 26 грудня 2016 року №1193.

Згідно з наказом в.о. директора Слов`янського арматурно-ізоляторного заводу від 17 серпня 1994 року №186/п Про введення з червня 1994 року карт умов праці за списками №1 та №2 затверджено результати проведеної атестації за списками №1 та №2, відповідно до яких підтверджено право на державне пільгове пенсійне забезпечення професії за списком №2 в цеху обпалення Випалювачі .

Також, згідно з наказом Генерального директора ВАТ АІЗ-Енергія від 11 липня 2001 року №167/п Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці на підставі наказу по заводу №171/п від 14 квітня 2000 року проведена атестація робочих місць за умовами праці, за результатами якої підтверджено право на державне пільгове пенсійне забезпечення в цеху обпалення професії за списком №2 випалювачі електрокерамічних виробів (тунельна дільниця).

Та обставина, що позивач працювала повний робочий день на ВАТ АІЗ-Енергія , в цеху обпалення і за період з 11 січня 1992 року по 31 жовтня 2002 року виконувала роботи випалювача фарфорових і фаянсових виробів, передбачені Списком №2, підтверджується довідкою №22-62 від 14 січня 2007 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. З цієї довідки також судами встановлено, що згідно з наказом 186 від 17 серпня 1994 року проведена атестація робочих місць.

В індивідуальних відомостях про застраховану особу за формою ОК-5, за номером облікової картки НОМЕР_2 на ім`я позивача міститься інформація про суми заробітку для нарахування пенсії та про сплату страхових внесків, зокрема, у період роботи з 2000 року по 31 жовтня 2002 року на ВАТ АІЗ-Енергія (код 00111142), та зазначений код підстави для обліку спецстажу ЗРЗ013Б1 за 2001 рік та за 10 місяців 2002 року. Цей же код підстави значиться і у подальші періоди її роботи за професією випалювача фарфорових і фаянсових виробів.

Крім цього, довідкою №22-94 від 23 січня 2006 року, виданою ВАТ АІЗ-Енергія , підтверджується, що позивач працювала на зазначеному підприємстві повний робочий день за професіями і на виробництвах, передбачених в постанові Кабінету Міністрів України №10 від 26 січня 1991 року з 11 січня 1992 року по 31 жовтня 2002 року, випалювачем фарфорових і фаянсових виробів в цеху обпалення за Списком №2 розділ XVIII п. 2 пп. код 2190202а-15195 виробництво керамічних, фарфорових, фаянсових виробів та феритів. Також ця довідка містить інформацію про атестацію робочих місць про перереєстрацію підприємства, про що зазначалося вище.

Вищевказані документи видані на прізвище ОСОБА_2 , яке позивач змінила у зв`язку з реєстрацією шлюбу з ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу № НОМЕР_3 та свідоцтвом про укладення шлюбу № НОМЕР_4 .

Крім цього, спеціальний стаж обліковувався за кодом ЗРЗ013Б1 як у період її роботи за професією випалювач електрокерамічних виробів так і у період роботи за професією, яка вказана як випалювач фарфорових і фаянсових виробів . Тобто, у даному випадку, випалювачі обліковуються за одним кодом підстави, передбаченого для обліку спецстажу, тому безпідставними є доводи касаційної скарги про те, що посада на якій працювала позивач не передбачена Списком №2.

У зв`язку з цим у розумінні вимог чинного законодавства наведених даних достатньо для зарахування пільгового стажу і призначення спірної пенсії.

Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними доводи касаційних скарг про те, що пільговий стаж позивача непідтверджений належними документами, а саме трудовою книжкою та уточнюючими довідками, оскільки зазначене спростовується встановленими судами попередніх інстанцій обставинами, які підтверджені наявними в матеріалах справи доказами, а саме документами, що підтверджують відповідні умови праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року, є її трудова книжка, довідка №22-94 від 23 січня 2006 року та довідка №22-62 від 14 січня 2007 року, в якій зазначено також і характер виконуваних робіт; атестація робочого місця за умовами праці підтверджується вищевказаними наказами.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що позивач досягла віку, який дає право на пенсію на пільгових умовах, відповідно до пункту б статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Як убачається з касаційних скарг, наведені в них інші доводи щодо помилковості висновків судів попередніх інстанцій у цій справі фактично зводяться до необхідності нової правової оцінки обставин у справі та дослідження наявних у матеріалах справи доказів. Водночас зазначеним доводам судами попередніх інстанцій вже була надана оцінка.

Верховний Суд наголошує, що до його повноважень не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Так, згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

У відповідності до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржених судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційних скарг їх не спростовують.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційні скарги Красноармійського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення.

Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 21 вересня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 7 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Я.О. Берназюк

Судді: І.В. Желєзний

Н.В. Коваленко