Рішення

від 27.02.2020 по справі 442/3264/19

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №442/3264/19

Провадження №2/442/402/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2020 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді: Кучаковського Ю.С.,

за участю секретаря судового засідання: Кравців Х.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області цивільну справу за позовом Заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури в інтересах Залокотської сільської ради Дрогобицького району Львівської області до ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Дрогобицького дочірнього лісогосподарського підприємства „Галсільліс" про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, -

за участю представників:

прокурор: Подолячек С .В.

від позивача: не з`явилися

від відповідача: ОСОБА_4

від третьої особи: ОСОБА_5

в с т а н о в и в :

До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області звернулася заступник керівника Дрогобицької місцевої прокуратури Подолячек С.В. в інтересах держави в особі Залокотської сільської ради Дрогобицького району Львівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача на рахунок № 33117331013127, код платежу 24062100, МФО 899998, ЄДРПОУ 38007496 шкоди, завданої державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в сумі 50 361 гривня 63 копійки.

В обґрунтування позову посилається на те, що постановою інженера ОЗЛ ДП „Дрогобицьке лісове господарство" у справі про адміністративне правопорушення від 04.03.2019 № 50 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя с. Залокоть Дрогобицького району Львівської області за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 22.02.2019 № 000006 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення - незаконної порубки дерев та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень, який останній 14.03.2019 сплатив добровільно.

У постанові від 04.03.2019 встановлено, що 14.02.2019 ОСОБА_6 на території кварталу 35 Підбузького лісництва Дрогобицького ДЛГП „Галсільліс", що знаходиться на території Залокотської сільської ради Дрогобицького району, без лісорубного квитка чи іншого спеціального дозволу вчинив самовільну рубку лісу, а саме трьох дерев породи ялиця біла, діаметрами пнів 39, 58, 80 см загальною масою в 8,01 куб.м.

У відповідності до проведеного розрахунку інженером ОЗЛ Дрогобицького ДГП „Галсільліс" ОСОБА_7 , на підставі постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу" від 23.07.2008 № 665 розмір шкоди, завданої державі самовільною рубкою дерев, становить 50 361 гривень 63 копійки. Так, розмір шкоди дерев породи ялиця біла діаметрами на пні: 39 см становить 8 964 гривені 50 копійок, 80 см - 24 761 гривня 19 копійок, 58 см - 15 622 гривні 61 копійка, що в сукупності становить - 49 348 гривень 30 копійок. З урахуванням індексації такс загальний розмір шкоди становить: 49 348 гривень 30 копійок + 1 013 гривень 33 копійки = 50 361 гривня 63 копійки.

Вказує, що в добровільному порядку ОСОБА_6 не відшкодував завдані збитки, що підтверджується інформацією, наданою Залокотською сільською радою Дрогобицького району.

Вказує, що як встановлено Дрогобицькою місцевою прокуратурою, Залокотською сільської радою не вжито жодних заходів, в тому числі представницького характеру, щодо захисту інтересів держави у даних спірних правовідносинах, а саме до відшкодування шкоди завданої самовільною рубкою дерев, незважаючи на те, що факт самовільної рубки дерев мав місце ще 14.02.2019, однак позивач по даний час не звернувся до суду з позовом про стягнення завданих відповідачем збитків, що свідчить про неналежне здійснення нею захисту інтересів держави, більше того, останньою скеровано до місцевої прокуратури листа від 10.04.2019 № 130 щодо непред`явлення ними у минулому та у подальшому позовних вимог до відповідача у зв`язку із відсутністю штатних фахівців із юридичної роботи та коштів для залучення сторонніх спеціалістів даного профілю та відсутністю коштів для сплати судового збору, тому наголошує, що зазначені обставини є підставою для реалізації прокурором визначених Конституцією України та законами України повноважень шляхом пред`явлення позову в інтересах держави в особі уповноваженого органу - Залокотської сільської ради Дрогобицького району. Враховуючи вищенаведене, просить позов задовольнити.

В судовому засіданні 27.02.2020 прокурор підтримала заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, у відповіді на відзив і додаткових поясненнях, які є аналогічними, та просила суд позов задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву, у якій просив проводити розгляд справи за його відсутності, проти рішення у справі не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про слухання справи, проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві. Представник відповідача проти позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві та запереченні. Так представник відповідача вказала, що прокурором невірно визначено орган уповноважений державою на представництво держави в спірних правовідносинах та невірно зроблено розрахунок шкоди.

Представник третьої особи позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Вислухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 23 Закону України „Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII передбачає, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Підставами представництва в суді законних інтересів держави є наявність порушень або загроза порушення інтересів держави.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 56 ЦПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 визначено, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорон землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно зі ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони с об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місце розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави (ст. 1 Лісового кодексу України).

Ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу (ст. 7 Лісового кодексу України).

Згідно з положеннями ст. 142 Конституції України державною гарантією місцевого самоврядування є участь держави у формуванні доходної частини його бюджетів та компенсація у необхідних випадках витрат місцевого самоврядування.

Держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб (ст. 62 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до положень ст. 16 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України (ст. 63 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні").

Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень на забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб. Повноваження на здійснення витрат місцевого бюджету мають відповідати обсягу надходжень місцевого бюджету.

Згідно вимог ч. 1 ст. 10 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

До відання органів місцевого самоврядування, згідно із ст. 33 вказаного Закону віднесено визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань за забруднення довкілля та інші екологічні збитки, а також здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення. Повноваження місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища, крім іншого, також встановлені в статтях 15, 19 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища", до компетенції яких віднесено здійснення координації діяльності відповідних, спеціально уповноважених, державних органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища на їх території. Місцеві ради можуть здійснювати й інші повноваження відповідно до законодавства України.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 сам факт не звернення до суду уповноваженим органом з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства, свідчить про те, що указаний орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у органів прокуратури виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду із позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Оскільки виконавчий комітет Залокотської сільської ради Дрогобицького району Львівської області не є юридичною особою на відміну від Залокотської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, то він не може бути стороною у справі, а відтак позов вірно заявлений прокурором в інтересах держави в особі Залокотської сільської ради Дрогобицького району Львівської області.

У зв`язку із вищенаведеним, враховуючи бездіяльність органу, який уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Залокотської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, яка не дивлячись на обізнаність про завдання шкоди навколишньому природному середовищу в її адміністративних межах, встановлення винної особи, яка її завдала, не вжила жодних заходів для її стягнення для зарахування до відповідних бюджетів.

Наведене порушує інтереси держави, яка у зв`язку із цим позбавлена можливості гарантувати та забезпечити проведення лісовідновлювальних та інших природоохоронних заходів на відповідній території, що зумовило необхідність звернення з даним позовом заступника керівника Дрогобицької місцевої прокуратури.

З урахуванням вимог ч. 4 ст. 23 Закону України „Про прокуратуру" Дрогобицькою місцевою прокуратурою листом від 06.05.2019 № 04/27-1375вих-19 повідомлена Залокотська сільська рада Дрогобицького району Львівської області про намір вжиття заходів представницького характеру.

Ст. 40 Закону України „Про рослинний світ" від 09.04.1999 № 591-XIV визначено, що порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні, зокрема, у: самовільному спеціальному використанні природних рослинних ресурсів; порушенні правил загального використання природних рослинних ресурсів; протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Відповідно до ст. 105 Лісового кодексу України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Стаття 41 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 № 1264-XII встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно статей 68, 69 цього ж Закону порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені ст. 1166 Цивільного кодексу України, за якими майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної чи фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Для визначення підстав застосування такої міри відповідальності як відшкодування заподіяної шкоди суду необхідно з`ясувати наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, розміру збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача і збитками, вину відповідача. При цьому, на позивача покладено обов`язок доведення факту протиправності поведінки відповідача, розміру завданих збитків та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до постанови інженера ОЗЛ ДП „Дрогобицьке лісове господарство" у справі про адміністративне правопорушення від 04.03.2019 № 50 14.02.2019 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель с. Залокоть Дрогобицького району Львівської області, на території кварталу 35 Підбузького лісництва Дрогобицького ДЛГП „Галсільліс", що знаходиться на території Залокотської сільської ради Дрогобицького району, без лісорубного квитка чи іншого спеціального дозволу вчинив самовільну рубку лісу, а саме трьох дерев породи ялиця біла, діаметрами пнів 39, 58, 80 см загальною масою в 8,01 куб.м. За результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від 22.02.2019 № 000006 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення - незаконної порубки дерев та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.

Як вбачається з квитанції від 14.03.2019 № 56 ОСОБА_6 сплатив штраф у розмірі 255 гривень.

У відповідності до проведеного розрахунку інженером ОЗЛ Дрогобицького ДГП „Галсільліс" ОСОБА_7 розмір шкоди, завданої державі самовільною рубкою дерев, становить 50 361 гривень 63 копійки.

Згідно проведеного відповідачем розрахунку розмір шкоди дерев породи ялиця біла діаметрами на пні: 39 см становить 7 329 гривень 90 копійок, 80 см - 20 246 гривень 30 копійок, 58 см - 10 833 гривні 00 копійок, що в сукупності становить - 38 409 гривень 20 копійок.

Суд здійснив перерахунок шкоди і дійшов висновку, що розрахунок, здійснений третьою особою та поданий прокурором, є завищеним, а розрахунок відповідача не враховує індексацію за 2008 рік та містить арифметичну помилку при розрахунку шкоди дерева породи ялиця біла діаметром на пні 58 см.

1. 2 266 грн * (1,223 (2008) * 1,123 (2009) * 1,091 (2010) * 1,046 (2011) *1,005 (2013) * 1,249 (2014) * 1,433 (2015) * 1,124 (2016) * 1,137 (2017) * 1,098 (2018)) = 8 964 грн 51 к.

2. 3 109 грн + (30*105 грн) = 6 259 грн

6 259 грн * (1,223 (2008) * 1,123 (2009) * 1,091 (2010) * 1,046 (2011) *1,005 (2013) * 1,249 (2014) * 1,433 (2015) * 1,124 (2016) * 1,137 (2017) * 1,098 (2018)) = 24 761 грн 18 к.

3. 3 109 грн + (8*105 грн) = 3 949 грн

3 949 грн * (1,223 (2008) * 1,123 (2009) * 1,091 (2010) * 1,046 (2011) *1,005 (2013) * 1,249 (2014) * 1,433 (2015) * 1,124 (2016) * 1,137 (2017) * 1,098 (2018)) = 15 622 грн 61 к.

4. 8 964 грн 51 к. + 24 761 грн 18 к. + 15 622 грн 61 к. = 49 348 грн 30 к.

Суд не погоджується з доводами представника відповідача про те, що в даному розрахунку не береться індекс інфляції за 2008 рік, оскільки п. 1 Порядку проведення індексації такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, для розрахунку за поточний рік береться проіндексований розмір такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу у попередньому році. Таким чином розрахунок шкоди, заподіяної лісу у поточному 2009 році мав би розраховуватися з проіндексованим розміром такс за 2008 рік.

Також суд при розрахунку не брав середньорічний індекс інфляції за 2012 рік, який становить 99,8%, так як п. 2 Порядку проведення індексації такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, визначено, що у разі коли індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік не перевищує 100 відсотків, індексація такс не проводиться.

В розрахунку таксової вартості деревини та розміру шкоди (а.с. 14), здійсненому третьою особою, та поданому прокурором, жодним чином не обґрунтовано заявлену суму - 1 013 гривень 33 копійки. Розрахунок таксової вартості деревини та розміру шкоди містить посилання на додаток № 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, проте суд здійснюючи перерахунок розміру шкоди заподіяної державі, проте суд здійснивши її перерахунок шкоди дійшов висновку, що заявлена сума 1 013 гривень 33 копійки здійснена не на підставі додаток № 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 і жодним чином не обґрунтована.

Як свідчать матеріали справи, ДЛГП „Галсільліс" 15.03.2019 надіслало Києву І.З. лист від 14.03.2019 № 62, в якому повідомило про відшкодування шкоди в розмірі 50 361 гривня 63 копійки протягом 15 днів.

Відповідно до листа Залокотської сільської ради Дрогобицького району Львівської області від 10.04.2019 № 131 ОСОБА_6 шкоду в добровільному порядку не сплатив, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Отже, враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства має нести особа, яка здійснила самовільну рубку лісу, протиправна поведінка якої полягає у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу, внаслідок незаконної порубки лісу державі нанесено збитки на суму 49 348 гривень 30 копійок, а відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів відсутності його вини в заподіянні шкоди, то суд повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

П. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

П. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про необхідність стягнення шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у розмірі 50 відсотків до спеціального фонду місцевого бюджету Залокотської сільської ради Дрогобицького району Львівської області, у розмірі 20 відсотків до спеціального фонду Львівського обласного бюджету, 30 відсотків до Державного бюджету України.

Відповідно до п. 6 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір" з відповідача слід стягнути судовий збір на користь Прокуратури Львівської області пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1 882 гривні 35 копійок

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Залокотської сільської ради Дрогобицького району Львівської області на рахунок № 33117331013127, код платежу 24062100, МФО 899998, ЄДРПОУ 38007496 шкоду завдану державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в сумі 49 348 (сорок дев`ять тисяч триста сорок вісім) гривень 30 копійок, яку перерахувати одержувачам коштів:

50 відсотків до спеціального фонду місцевого бюджету Залокотської сільської ради Дрогобицького району Львівської області в сумі 24 674 (двадцять чотири тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 15 копійок;

20 відсотків до спеціального фонду Львівського обласного бюджету в сумі 9 869 (дев`ять тисяч вісімсот шістдесят дев`ять) гривень 66 копійок;

30 відсотків до Державного бюджету України в сумі 14 804 (чотирнадцять тисяч вісімсот чотири) гривні 49 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Прокуратури Львівської області 1 882 (одну тисячу вісімсот вісімдесят дві) гривні 35 копійок судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

В іншій частині позову відмовити.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Залокотська сільська рада Дрогобицького району Львівської області (82192, Львівська обл., Дрогобицький р-н, с. Залокоть, вул. Миру, 39, ідентифікаційний код 20825381, тел. 03244-7-25-90).

Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Третя особа: Дрогобицьке дочірнє лісогосподарське підприємство „Галсільліс" (82180, Львівська обл., Дрогобицький р-н, смт Підбуж, вул. Галицька, 8; ідентифікаційний код 00854506, тел. 03244-7-33-93, факс 03244-7-33-93, електрона пошта galsdrog@meta.ua).

Прокуратура Львівської області (79005, Львівська обл., м. Львів, просп. Шевченка, 17/19, ідентифікаційний код 02910031, тел. 03244-3-19-66).

Повний текст судового рішення виготовлено 03.03.2020.

Суддя Ю.С. Кучаковський