Рішення

від 25.02.2020 по справі 638/8728/19

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/8728/19

Провадження № 2/638/1568/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Семіряд І.В.

за участю секретаря Тітової М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

11.06.2019 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. В обґрунтування позову зазначено, що між позивачем було укладено шлюб, який розірвано. Після розірвання шлюбу дитина проживає з позивачем. 03.05.2018 з відповідача судовим наказом стягнуто аліменти. 22.11.2018 відкрито виконавче провадження. 08.08.2017 ОСОБА_2 , яка була власником автомобіля Ніссан, продала зазначений автомобіль. До Московського ВДВС позивачем написана заява про зарахуванням до розрахунку заборгованості доходу від продажу автомобіля, але державним виконавцем було роз`яснено, що у постанові КМУ не передбачена можливість стягнення аліментів від продажу автомобіля. У зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 1\4 заробітку від продажу автомобіля.

10.12.2019 відповідачем подано відзив, у якому зазначено, що проти позову заперечує, у зв`язку з тим, що державним виконавцем складено розрахунок заборгованості, до якого не входить сума від відчуження автомобіля, проте позивач не оскаржив дії державного виконавця. Окрім того, відповідач посилається на постанову КМУ від 26.02.1993 №146 та зазначає, що законодавцем визначено перелік саме видів заробітку і винагороди, з яких проводиться стягнення аліментів, а не з доходу, отриманого від продажу автомобілів.

16.12.2019 позивачем подано відповідь на відзив, у якій зазначає, що в постанові КабМіну визначено перелік саме видів, з яких утримання аліментів не проводиться, в переліку не має пункту, до якого відноситься заробіток (дохід) від продажу автомобіля. У зв`язку з чим позивач просить задовольнити позов, стягнути 1\4 частину від продажу автомобіля.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що позовні вимоги підтримує, просить задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про день та час слухання справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суду не сповістила.

Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши обставини справи приходить до наступного:

Згідно ст. 12 ч. 3 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особо, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами і іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, обов`язок доказування покладається на сторони, що є одним із принципів змагальності сторін. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу у сторін народилась дитина ОСОБА_3 (а.с.11).

Як зазначено позивачем та не заперечується відповідачем шлюбні відносини між ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 припинені, спільна дитина залишилась проживати з позивачем.

Судовим наказом Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.06.2018 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1\4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця з 03.05.2018 та до повноліття дитини (а.с.21).

З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вбачається, що відповідачу ОСОБА_2 з 08.08.2017 на праві власності належав автомобіль марки Ніссан, державний номер НОМЕР_1 (а.с. 9).

Згідно з інформації з бази даних НАІС ГСЦ МВС України вбачається, що ОСОБА_2 04.09.2018 перереєструвала транспортний засіб марки Ніссан на нового власника (а.с.10).

Як випливає з акту огляду реалізованого транспортного засобу вартість автомобіля Ніссан становить 30 000 грн (а.с.5).

Відповідно до статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно із частиною другою статті 3 Конвенції про права дитини держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Стаття 27 цієї Конвенції визначає, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно із статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 81 СК України перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Аналіз положень СК, зокрема положень статті 81, частини третьої статті 181, частини другої статті 182, статті 183 СК України, свідчить про те, що законодавець ототожнює поняття заробітку та доходу , передбачаючи можливість стягнення на утримання дитини мінімального рекомендованого розміру аліментів з обох джерел отримання грошових коштів. Аналогічна ситуація відображена і в положеннях ЦК України, який також ототожнює поняття заробітку та доходу , зокрема у відносинах щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Таким чином, законодавець гарантував можливість захисту прав та фактичного задоволення інтересів найменш захищених категорій осіб.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року №146 затверджено Перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб.

Відповідно до пункту 1 вказаного Переліку утримання аліментів з працівників провадиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом, в тому числі з: 1) основної заробітної плати за посадовим окладом, тарифною ставкою, відрядними розцінками тощо; 2) усіх видів доплат і надбавок до заробітної плати; 3) грошових і натуральних премій; 4) оплати за надурочну роботу, за роботу в святкові, неробочі та вихідні дні; 5) заробітної плати, що зберігається під час відпустки, а також з одержуваної при звільненні компенсації за невикористану протягом кількох років відпустку; 6) заробітної плати, що зберігається під час виконання державних і громадських обов`язків, та в інших випадках збереження середньої заробітної плати; 7) винагороди за загальні річні підсумки роботи підприємств та організацій; 8) винагороди, що виплачується штатним літературним працівникам газет, журналів, агентств друку, радіо, телебачення із фонду літературного гонорару, а також нештатним літературним працівникам, що підлягають державному соціальному страхуванню; 9) одноразової винагороди (відсоткових надбавок) за вислугу років; 10) допомоги по державному соціальному страхуванню, а також з допомоги по тимчасовій непрацездатності, що встановлені в колективних сільськогосподарських підприємствах; 11) доплат до допомоги по державному соціальному страхуванню, виплачуваних за рахунок підприємств, установ, організацій; 12) сум, виплачуваних для відшкодування збитків у зв`язку з втратою працездатності внаслідок каліцтва або іншого пошкодження здоров`я, за винятком сум для відшкодування витрат на догляд за ними, на додаткове харчування, санаторно-курортне лікування (включаючи оплату проїзду) і протезування потерпілих; 13) допомоги по безробіттю; 14) одержуваної пенсії, за винятком надбавок до пенсії, що виплачуються особам з інвалідністю першої групи на догляд за ними; 14-1) державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства, призначеної відповідно до Закону України Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю ; 15) стипендій, виплачуваних студентам в період навчання у вищих навчальних закладах, учням професійних навчально-виховних закладів та слухачам навчальних закладів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів; 16) доходів від підприємницької діяльності, селянських (фермерських) господарств, кооперативів, об`єднань громадян, а також доходів, що припадають на частку платника аліментів від присадибної ділянки або підсобного господарства; 17) усіх видів заробітку, одержуваного адвокатами за роботу в юридичних консультаціях; 18) плати, отриманої за передачу в оренду земельної ділянки або земельної частки (паю); 9) інших видів заробітку.

З урахуванням системного способу тлумачення вищевказаний Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб є підзаконним нормативно-правовим актом, а тому тлумачення його положень має здійснюватися з урахуванням дійсного змісту норм закону, на розвиток та виконання якого він прийнятий (розширювальне тлумачення норм права).

При цьому, положення статті 81 СК України та частини третьої статті 181 СК України вказують на необхідність визначення розміру аліментів від частки доходу платника, а не його заробітку. Звуження ж змісту норм закону за допомогою положень підзаконних нормативно-правових актів є неприпустимим.

Зміст положень Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб включає до поняття заробітку також і виплати, які заробітною платою не є, зокрема доходи від підприємницької діяльності, кооперативів, тощо, що свідчить про більш широке тлумачення змісту поняття заробіток , ніж виплати, які виплачуються в межах трудових правовідносин.

Крім того, у пункті 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб вказується, що утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків. Вживання терміну дохід у дужках після поняття заробіток може розумітися як визнання цих понять синонімами в контексті приписів цього Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб. Отже, Перелік видів доходів, які враховуються при визначені розміру аліментів, не є вичерпним.

Відповідно до частини першої статті 189 ЦК України продукцією, плодами та доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю. Отже, згідно з положень ЦК України дохід від відчуження рухомого майна є доходом від майна.

Згідно з частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Як вбачається, з акту огляду реалізованого ОСОБА_2 транспортного засобу вартість автомобіля марки Ніссан становить 30 000 грн. Відповідно 1\4 частина від зазначеної вартості становить 7500 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що нарахування аліментів з отриманого доходу від продажу автомобіля відповідає нормам діючого законодавства України та по суті узгоджується з Переліком видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, який не є вичерпним.

Аналогічний правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі №760/4569/18-ц від 05 вересня 2019 року, в якій були встановлені подібні правовідносини та аналогічні фактичні обставини.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо посилання відповідача на те, що позивачем не правильно обрано спосіб захисту суд зазначає наступне:

Стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просив суд стягнути одноразово 1\4 частину від продажу автомобіля відповідачем в рахунок аліментів, так як рішенням суду стягнуто з ОСОБА_2 аліменти з відповідача у розмірі 1\4 частини від усіх видів доходу (заробітку), але зазначений дохід не було враховано державним виконавцем при нарахуванні аліментів (а.с.4).

Тобто, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права визначається законом, який регулює відповідні цивільні правовідносини.

Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги зміст позовної заяви, суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту є належним та таким, що передбачений чинним законодавством.

За вимогами ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст. 259, 265, 268, 273 ЦПК України, ст. ст. 180,181,182,192 Сімейного Кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрована АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН : НОМЕР_3 , мешкає АДРЕСА_2 ) 1\4 частину від відчуження автомобіля Ніссан, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в рахунок аліментів, які стягнуті судовим наказом від 26.06.2018, на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_2 , зареєстрована АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І.В. Семіряд