Рішення

від 28.02.2020 по справі 752/391/19

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/391/19

Провадження № 2/752/1358/20

Заочне Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 лютого 2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання Рєзнік В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю НЕКСТ АВТО про захист прав споживачів, визнання договору недійсним,

встановив:

08.01.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про захист прав споживачів, визнання договору недійсним до ТОВ НЕКСТ АВТО .

15.01.2019 року суддею Голосіївського районного суду м. Києва Плахотнюк К.Г. відкрито провадження у справі, призначено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

14.11.2019 року закрито підготовче провадження.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 16.08.2018 року між ним та ТОВ НЕКСТ АВТО укладено договір фінансового лізингу № 01065.

Предметом зазначеного договору є транспортний засіб - трактор МТ ZoomlionRK-504 вартістю 11 000, 00 євро, що еквівалентно 378 000, 00 грн.

Відповідно до п.п. 4.1. ст. 4, п. 7.4. ст. 7, 12.1., 12.2. ст. 12 договору, лізингодавець передає у користування предмет лізингу лізингоодержувачу не пізніше 90 календарних днів, починаючи з наступного дня з дати отримання на поточний рахунок лізингодавця наступних платежів: комісія за організацію договору; авансового платежу; у разі наявності, оплатити різницю до вже сплаченого авансового платежу на умовах, викладених у п. 7.4. ст. 7 даного договору з урахуванням умов викладених у п. 1.6. ст. 1 даного договору; комісії за передачу предмета лізингу; сторони визначили, що у разі зміни вартості предмета лізингу з моменту укладання даного договору та з метою виплати лізингоодержувачем не менше 25 % від вартості предмета лізингу на момент купівлі предмету лізингу та його передачі, лізингоодержувач зобов`язаний єдиноразово доплатити різницю такої вартості до вже сплачених авансових платежів. У такому випадку сплата різниці проводиться лізингоодержувачем на підставі наданої лізингодавцем квитанції або рахунку. В такому випадку остаточна вартість предмета лізингу та подальші лізингові та інші обов`язкові платежі будуть визначені у новому додатку № 1 до даного договору, який сторони зобов`язані підписати на момент отримання предмету лізингу та який є його невід`ємною частиною. Сторони погодили, що доказом зміни вартості предмету лізингу є рахунок-фактура чи прайс-лист від продавця транспортного засобу станом на дату виписки рахунку-фактури продавцем; лізингоодержувач, який не сплатив лізингові платежі, що передбачені в п. 1.6. та 4.1., та не отримав транспортний засіб, має право розірвати даний договір за власним бажанням, про що має повідомити лізингодавця у письмовій формі з чітким волевиявленням щодо розірвання договору, шляхом направлення відповідного листа рекомендованою кореспонденцією на адресу лізингодавця та зазначення реквізитів особистого банківського рахунку для здійснення такого повернення. У строк, встановлений чинним законодавством, лізингодавець розглядає заяву лізингоодержувача та надає письмову відповідь, в якій повідомляє про розірвання договору та про наслідки його розірвання. В такому випадку поверненню підлягає 80 % від сплаченого авансового платежу та/або частини авансових платежів, 20 % лізингодавець утримує в якості штрафу за дострокове розірвання договору. В такому випадку лізингоодержувачу повертається 30 % сплаченої комісії за організацію договору; лізингодавець має право розірвати даний договір в односторонньому порядку з лізингоодержувачем, який не сплатив авансовий платіж в повному обсязі протягом строку, що встановлено п. 7.3. даного договору, про що повідомляє лізинг одержувача у письмовій формі. В такому випадку, лізингодавець повертає лізингоодержувач сплачений ним авансовий платіж за вирахуванням 10 % від суми сплаченого авансового платежу. Комісія за організацію договору в такому випадку поверненню не підлягає.

На виконання договору фінансового лізингу № 01065 від 16.08.2018 року було сплачено грошові кошти у розмірі 38 000, 00 грн., на підтвердження чого надається квитанція № НОМЕР_1 .

Після внесення коштів, транспортного засобу не отримав, 28.08.2018 року написав заяву про розірвання договору фінансового лізингу № 01065 від 16.08.2018 року та повернення сплачених коштів.

Листом за вх. № 24 від 06.09.2018 року, ТОВ НЕКСТ АВТО повідомило, що зі сплачених 38 000, 00 грн. буде повернуто 11 340, 00 грн. комісії за організацію договору та 160, 00 грн. авансового платежу.

З огляду на викладене вище, умови договору фінансового лізингу № 01065 від 16.08.2018 року є несправедливими, такими, що створюють істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Просив визнати недійсним договір фінансового лізингу № 01065 від 16.08.2018 року, укладений між ним та ТОВ НЕКСТ АВТО , стягнути з відповідача на його користь 38 000, 00 грн. авансового платежу.

Представник позивача у судовому засіданні відсутній, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ТОВ НЕКСТ АВТО явку свого представника у судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відзиву на позов не подали, з будь-якими іншими клопотаннями до суду не зверталися.

За правилами ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Врахувавши думку представника позивача про те, що останній не заперечує проти заочного вирішення справи, а також з огляду на те, що відповідач ТОВ НЕКСТ АВТО`належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не повідомили суду про поважність причин своєї неявки, не подали відзив, суд приходить до висновку про можливість завершення розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Дослідивши матеріали справи, які не містять відзиву, що позбавляє суд можливості перевірити зазначені позивачем підстави для позову, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 16.08.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ НЕКСТ АВТО укладено договір фінансового лізингу № 01065 (а.с. 7-14).

Відповідно до п.п. 1.7., 4.1. ст. 4, п. 7.4. ст. 7, 12.1., 12.2. ст. 12 договору, предметом зазначеного договору є транспортний засіб - трактор МТ ZoomlionRK-504; лізингодавець передає у користування предмет лізингу лізингоодержувачу не пізніше 90 календарних днів, починаючи з наступного дня з дати отримання на поточний рахунок лізингодавця наступних платежів: комісія за організацію договору; авансового платежу; у разі наявності, оплатити різницю до вже сплаченого авансового платежу на умовах, викладених у п. 7.4. ст. 7 даного договору з урахуванням умов викладених у п. 1.6. ст. 1 даного договору; комісії за передачу предмета лізингу; сторони визначили, що у разі зміни вартості предмета лізингу з моменту укладання даного договору та з метою виплати лізингоодержувачем не менше 25 % від вартості предмета лізингу на момент купівлі предмету лізингу та його передачі, лізингоодержувач зобов`язаний єдиноразово доплатити різницю такої вартості до вже сплачених авансових платежів. У такому випадку сплата різниці проводиться лізингоодержувачем на підставі наданої лізингодавцем квитанції або рахунку. В такому випадку остаточна вартість предмета лізингу та подальші лізингові та інші обов`язкові платежі будуть визначені у новому додатку № 1 до даного договору, який сторони зобов`язані підписати на момент отримання предмету лізингу та який є його невід`ємною частиною. Сторони погодили, що доказом зміни вартості предмету лізингу є рахунок-фактура чи прайс-лист від продавця транспортного засобу станом на дату виписки рахунку-фактури продавцем; лізингоодержувач, який не сплатив лізингові платежі, що передбачені в п. 1.6. та 4.1., та не отримав транспортний засіб, має право розірвати даний договір за власним бажанням, про що має повідомити лізингодавця у письмовій формі з чітким волевиявленням щодо розірвання договору, шляхом направлення відповідного листа рекомендованою кореспонденцією на адресу лізингодавця та зазначення реквізитів особистого банківського рахунку для здійснення такого повернення. У строк, встановлений чинним законодавством, лізингодавець розглядає заяву лізингоодержувача та надає письмову відповідь, в якій повідомляє про розірвання договору та про наслідки його розірвання. В такому випадку поверненню підлягає 80 % від сплаченого авансового платежу та/або частини авансових платежів, 20 % лізингодавець утримує в якості штрафу за дострокове розірвання договору. В такому випадку лізингоодержувачу повертається 30 % сплаченої комісії за організацію договору; лізингодавець має право розірвати даний договір в односторонньому порядку з лізингоодержувачем, який не сплатив авансовий платіж в повному обсязі протягом строку, що встановлено п. 7.3. даного договору, про що повідомляє лізинг одержувача у письмовій формі. В такому випадку, лізингодавець повертає лізингоодержувач сплачений ним авансовий платіж за вирахуванням 10 % від суми сплаченого авансового платежу. Комісія за організацію договору в такому випадку поверненню не підлягає.

На виконання договору фінансового лізингу № 01065 від 16.08.2018 року було сплачено грошові кошти у розмірі 38 000, 00 грн., на підтвердження чого надається квитанція № 0.0.1109839966.1. (а.с. 15).

Після внесення коштів, транспортного засобу не отримав, 28.08.2018 року написав заяву про розірвання договору фінансового лізингу № 01065 від 16.08.2018 року та повернення сплачених коштів.

Листом за вх. № 24 від 06.09.2018 року, ТОВ НЕКСТ АВТО повідомило, що зі сплачених 38 000, 00 грн. буде повернуто 11 340, 00 грн. комісії за організацію договору та 160, 00 грн. авансового платежу (а.с. 16).

Правовим висновком ВС України № 6-330цс16 від 08.06.2016 року встановлено, що визначення поняття несправедливі умови договору закріплено в ч. 2 ст. 18 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII Про захист прав споживачів . Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу. Аналізуючи норму ст. 18 цього Закону, можна дійти висновку, що умови договору кваліфікуються як несправедливі, якщо вони, по-перше, порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України); по-друге, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, завдають шкоди споживачеві. За ч. 3 ст. 18 Закону України Про захист прав споживачів , несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов`язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов`язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця (пункти 2, 3); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірванням або невиконанням ним договору (пункт 4).

Відносини, що виникають із договору фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж та положеннями Закону України Про фінансовий лізинг .

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених ЦК України та Законом України Про фінансовий лізинг .

До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

За своєю правовою природою договір лізингу є змішаним договором та містить елементи договорів оренди (найму) та купівлі-продажу або договору поставки.

За договором найму (оренди) здійснюється передача майна наймачеві у користування.

Частинами 1, 3 ст. 760 ЦК України передбачено, що предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні. Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим ЦК України та іншим законом.

Найм (оренда) транспортних засобів врегульовано параграфом 5 глави 58 ЦК України.

За загальним правилом, передбаченим ч. 1 ст. 799 ЦК України, договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.

Якщо стороною у цьому договорі виступає фізична особа, то згідно з ч. 2 ст. 799 ЦК України, договір підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню.

Згідно зі ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Нікчемний договір не породжує тих прав і обов`язків, настання яких бажали сторони, і визнання такого договору недійсним судом не вимагається.

Правові наслідки недійсності договору передбачені ст. 216 ЦК України.

Положення ст. 216 ЦК України застосовуються також при вирішенні вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Як видно зі змісту правового висновку ВС України у справі за № 6-648цс16 від 18.01.2017 року, за своєю правовою природою договір лізингу є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу або договору поставки. За договором найму (оренди) здійснюється передача майна наймачеві у користування. Найм (оренда) транспортних засобів врегульовано параграфом 5 глави 58 ЦК України. За загальним правилом, передбаченим частиною першою статті 799 ЦК України, договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Якщо стороною у цьому договорі виступає фізична особа, то згідно з частиною другою ст. 799 ЦК України, договір підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню. Згідно зі ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Нікчемний договір не породжує тих прав і обов`язків, настання яких бажали сторони, й визнання такого договору недійсним судом не вимагається. Правові наслідки недійсності договору передбачені статтею 216 ЦК України. Положення статті 216 ЦК України застосовуються також при вирішенні вимог про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

З огляду на встановлені судом обставини, а саме те, що укладений 16.08.2018 року між ТОВ НЕКСТ АВТО та ОСОБА_1 договір фінансового лізингу № 01065 підлягав обов`язковому нотаріальному посвідченню, однак фактично не був нотаріально посвідченим, а тому є нікчемним.

Відтак заявлені позивачем ОСОБА_1 вимоги про захист прав споживачів, визнання договору недійсним до ТОВ НЕКСТ АВТО ,підлягають задоволенню, а сплачені ОСОБА_1 на виконання умов зазначеного вище договору кошти у розмірі 38 000, 00 грн. мають бути повернуті останньому з урахуванням положень ст. 216 ЦК України.

Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню відповідачем на користь держави за правилами ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 4, 5, 6, 12, 13, 141, 265, 268, 273, 280-289 ЦПК України, суд -

вирішив:

позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю НЕКСТ АВТО про захист прав споживачів, визнання договору недійсним, задовольнити.

Визнати недійсним договір фінансового лізингу № 01065 від 16.08.2018 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю НЕКСТ АВТО та ОСОБА_1 .

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю НЕКСТ АВТО (код ЄДРПОУ 41956941, 03039, м. Київ, пров. Руслана Лужевського, буд. № 14, корп. № 6, оф. № 5) на користь ОСОБА_1 38 000 (тридцять вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю НЕКСТ АВТО (код ЄДРПОУ 41956941, 03039, м. Київ, пров. Руслана Лужевського, буд. № 14, корп. № 6, оф. № 5) на користь держави судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, яким ухвалено оскаржуване судове рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя К.Г. Плахотнюк