Постанова

від 03.03.2020 по справі 343/999/19

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 343/999/19

Провадження № 22-ц/4808/298/20

Головуючий у 1 інстанції Керніцький І. І.

Суддя-доповідач Фединяк

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючого Фединяка В.Д. ( суддя-доповідач)

суддів: Бойчука І.В., Девляшевського В.А.

секретаря Турів О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом приватного підприємства "Компанія "Фінкомтрейд" до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача - Долинський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області та акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", про зняття арешту з нерухомого майна за апеляційною скаргою директора приватного підприємства "Компанія "Фінкомтрейд" Гангури Анни Вікторівни на рішення Долинського районного суду від 14 листопада 2019 року, ухвалене у складі судді Керніцького І. І. у м. Долина,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2019 року приватне підприємство "Компанія "Фінкомтрейд" звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про зняття арешту з нерухомого майна.

Позовна заява мотивована тим, що 27 квітня 2016 року постановою старшого державного виконавця ВДВС Долинського РУЮ Дожджаник М. В. накладено арешт на майно боржника ОСОБА_1 , серія та номер: ВП №47644677,(номери запису про обтяження: 25675236, 14376579 (спеціальний розділ) зокрема, на домоволодіння (житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами) за АДРЕСА_1 , приміщення кафе " АДРЕСА_2 " по АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 389,00 кв.м. по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2622087602:01:001:0226, земельну ділянку площею 1701,00 кв.м. по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2622087602:01:001:0225. Позивач вважав, що ПП "Компанія "Фінкомтрейд" є кредитором ОСОБА_1 по кредитному договору №1251/2005 від 21.12.2005 та договору кредитної лінії №38/МК від 02.02.2006, які укладені між ПАТ "КБ "НАДРА", правонаступником якого є ПП "Компанія "Фінкомтрейд", та ОСОБА_1 . З метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 передала кредитору ПАТ "КБ "НАДРА" в іпотеку згідно з договорами іпотеки нерухоме майно: домоволодіння (житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами) за АДРЕСА_1 , приміщення кафе Карпати по АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 389,00 кв.м по АДРЕСА_1 , кадастровий номер якої 2622087602:01:001:0226 та земельну ділянку площею 1701,00 кв.м по АДРЕСА_1 , кадастровий номер якої 2622087602:01:001:0225. Спірне майно було передане в іпотеку за іпотечними договорами від 21.12.2005 за №6071, від 03.02.2006 за №372, від 03.04.2006 за №1207, від 03.04.2006 за №1209, укладеними між ОСОБА_1 та ПАТ "КБ "НАДРА", правонаступником якого по даних договорах є ПП "Компанія "Фінкомтрейд". Посилаючись на те, що відомості про ПП "Компанія "Фінкомтрейд" як іпотекодержателя внесені до відповідного Держаного реєстру іпотек, тому права позивача як іпотекодержателя не можуть обмежуватися в силу вимог Закону України Про іпотеку , просить зняти арешт з домоволодіння АДРЕСА_1 , приміщення кафе "Карпати" по АДРЕСА_1 , земельної ділянки площею 389,00 кв.м. по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2622087602:01:001:0226.

Ухвалою Долинського районного суду від 03 червня 2019 року залучено до участі у цивільній справі №346/999/19 за позовом приватного підприємства Компанія Фінкомтрейд до ОСОБА_1 про зняття арешту з нерухомого майна третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Долинський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області.

Ухвалою Долинського районного суду від 05 вересня 2019 року залучено до участі у цивільній справі №346/999/19 за позовом приватного підприємства Компанія Фінкомтрейд до ОСОБА_1 про зняття арешту з нерухомого майна третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк".

Рішенням Долинського районного суду від 14 листопада 2019 року у задоволенні позовних вимог приватного підприємства "Компанія "Фінкомтрейд" до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача - Долинський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області та акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", про зняття арешту з нерухомого майна відмовлено.

Не погоджуючись рішенням суду, директор приватного підприємства "Компанія "Фінкомтрейд" Гангура А. В. подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового про задоволення позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує на те, що між ОСОБА_1 та ПАТ КБ Надра укладено іпотечні договори від 21 грудня 2005 року №6071, від 03 лютого 2006 року за №372 , від 03 квітня 2006 року за №1207, від 03 квітня 2006 року за №1209 предметом договорів є - домоволодіння, приміщення кафе та земельні ділянки Таким чином, ОСОБА_1 передані в іпотеку ПАТ КБ Надра домоволодіння, приміщення кафе та земельні ділянки. Оскільки ПП Компанія Фінкомтрейд є правонаступником ПАТ КБ Надра , тому виникло право іпотекодержателя на спірне майно. Накладення арешт на вказане майно порушує право ПП Компанія Фінкомтрейд на забезпечення виконання кредитних договорі за якими підприємство є правонаступником.

31 січня 2020 року начальник Долинського РВ ДВС Південно-Західного МУ МЮ Дяків М.М. подав відзив на апеляційну скаргу в якому доводи апеляційної скарги заперечив. Вказує, що ОСОБА_1 на виклики державного виконавця не з`являється, документи щодо сплати заборгованості від стягувачів не надходило, тому відсутні підстави для звільнення майна з-під арешту.

Сторони та учасники справи у встановленому законом порядку повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, проте у судове засідання не з`явились, що відповідно ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.

Розгляд справи за відсутності сторін та учасників справи, щодо яких наявні відомості про вручення судової повістки не є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про доступ до правосуддя.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 367 ЦПК України наведені у скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Згідно вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову приватного підприємства "Компанія "Фінкомтрейд", суд першої інстанції виходив з того, що підставою накладення арешту на рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 є зведене виконавче провадження № 44890840, до складу якого входять 11 виконавчих проваджень про стягнення з ОСОБА_1 боргу на загальну суму 3665435,98 грн., зокрема виконавчий лист за №343/169/16-ц від 25.03.2019, який видано Долинським районним судом про стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ Приватбанк боргу в сумі 812526,11 грн. , виконавчий лист №343/1231/18 від 02.01.2019, який видано Долинським районним судом про тягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 3332026,35 грн та податкових вимог про сплату боргу. Оскільки відносно боржника ОСОБА_1 існує заборгованість за зведеним виконавчим провадженням, яка на даний час не погашена, тобто боржником не виконані боргові зобов`язання, через що відсутні законні підстави для скасування арешту, накладеного в забезпечення виконання боржником боргових зобов`язань.

Такий висновок суду відповідає вимогам закону і матеріалам справи, так як суд першої інстанції повно з`ясував обставини, що мають значення для справи, встановлені обставини є доведеними, та правильно застосував норми матеріального права.

Згідно із ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 28.08.2018 між ПАТ "КБ "НАДРА" та ПП "Компанія "Фінкомтрейд" було укладено договір №1251/2005 та №38/МК купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за кредитним договором, відповідно до п.2.1. якого ПП "Компанія "Фінкомтрейд" отримала у власність права вимоги до позичальника за кредитним договором №1251/2005 від 21.12.2005 та договором кредитної лінії №38/МК від 02.02.2006. Сторони домовилися, що відступлення Первісним Кредитором Новому Кредитору Прав вимог за договорами забезпечення, зокрема: іпотекою, що була укладена в забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за Основним договором, відбувається за окремим договором, який укладається між сторонами після укладення цього Договору(а.с.11-12).

Відповідно до додатку №1 до даного договору розмір заборгованості по кредитному договору №1251/2005 від 21.12.2005 становить 622280,14 грн, по кредитному договору №38/МК від 02.02.2006 - 369072,66 грн, позичальником за вказаними кредитними договорами є ОСОБА_1 (а.с.13).

Згідно з додатком №2 до вказаного договору (форма листа-повідомлення позичальника/поручителя) ОСОБА_1 повідомили про нового кредитора - ПП "Компанія "Фінкомтрейд" та про відступлення йому права вимоги за кредитним договором (а.с.14).

Відомості про ПП "Компанія "Фінкомтрейд" як іпотекодержателя внесені до відповідного Держаного реєстру іпотек, про що свідчать надані суду інформаційні Витяги №135717800 від 28.08.018, №135725974 від 28.08.018, №135717151 від 28.08.2018 та №135718458 від 28.08.2918 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки (а.с.15-18).

На підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП №47644677, виданої 27.04.2016 старшим державним виконавцем ВДВС Долинського РУЮ Дожджаник Мар`яною Віталіївною на майно ОСОБА_1 накладено обтяження (номери запису про обтяження: 25675236, 14376579 (спеціальний розділ).

У відповідності до копії постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 12.03.2016, старшим державним виконавцем ВДВС Долинського районного управління юстиції, при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №44890840, накладено арешт на все рухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 (а.с.62).

Згідно копії постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 27.04.2016, старшим державним виконавцем ВДВС Долинського районного управління юстиції, при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №44890840, накладено арешт на все нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 (а.с.65).

З копії постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 25.05.2015 вбачається, що державним виконавцем Свиридою В.І. приєднано виконавче провадження №47644677 з примусового виконання до зведеного виконавчого провадження №44890840, яке веде Відділ державної виконавчої служби Долинського районного управління юстиції в Івано-Франківській області (а.с.67).

26.06.2017 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, а саме стягувач перешкоджає провадженню, не здійснишви авансування витрат виконавчого провадження (а.с. 66).

Отже, установлено, що спір у цій справі стосується звільнення нерухомого майна з-під арешту.

Відповідно до ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час подання позову) спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

У ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час подання позову) наведені підстави для зняття арешту з майна державним виконавцем.

При цьому, у частині 5 зазначеної статті передбачено, що в усіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Іпотека, за визначенням, наведеним у ст. 1 Закону України "Про іпотеку" - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частинами шостою та сьомою статті 3 зазначеного Закону:

- у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки;

- пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Оскільки накладення арешту на майно має наслідком заборону відчуження арештованого майна, то ним порушується право іпотекодержателя в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Зі змісту наведених приписів Закону України "Про іпотеку" можна зробити висновок, що в разі коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно. При цьому відсутні підстави для відмови у звільненні з-під арешту зазначеного майна у зв`язку з відсутністю реального порушення боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання на момент пред`явлення відповідної вимоги; факт порушення основного зобов`язання, яке забезпечене іпотекою, виступає лише умовою реалізації гарантованих іпотекою прав іпотекодержателя і не пов`язується з його існуванням, а, отже, й порушенням шляхом арешту та заборони відчуження предмета іпотеки.

Разом з тим, судом встановлено, що ПП "Компанія "Фінкомтрейд" не подано доказів того, що з часу укладення договору №1251/2005 та 38/мк купівлі-продажу (відступлення) прав вимог від 28.08.2018 року боржником ОСОБА_1 невиконані зобов`язання за кредитними договорами, які забезпечені заставою і боржник ухиляється від їх виконання.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням вказаного, встановивши, що постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 27.04.2016, старшим державним виконавцем ВДВС Долинського районного управління юстиції, при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №44890840, накладено арешт на все нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , остання як боржник не виконала рішення суду про сплату заборгованості, тому відсутні підстави для зняття майна належного ОСОБА_1 з-під арешту.

При наявності доказів невиконання боржником ОСОБА_1 зобов`язання за кредитними договорами, які забезпечені заставою, іпотекодержатель ПП "Компанія "Фінкомтрейд" не позбавлений права звернутись в суд з позовом про звільнення з-під арешту іпотечне майно.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року).

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскаржуване рішення відповідає вимогам закону, ґрунтується на засадах верховенства права, принципах справедливості, добросовісності та розумності, підстави для його скасування відсутні.

Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, то в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу директора приватного підприємства "Компанія "Фінкомтрейд" Гангури Анни Вікторівни залишити без задоволення.

Рішення Долинського районного суду від 14 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст складений 04 березня 2020 року.

Судді: В.Д. Фединяк І.В.Бойчук

В.А.Девляшевський