Постанова

від 19.02.2020 по справі 391/609/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

19 лютого 2020 року

м. Київ

справа № 391/609/16-ц

провадження № 61-11106св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Компаніївська селищна рада Компаніївського району Кіровоградської області, Товариство з обмеженою відповідальністю Данай , треті особи: ОСОБА_2 , Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації Кіровоградгаз , Обласне комунальне підприємство Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Данай на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 05 травня 2017 року у складі судді Мумиги І. Г. та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 04 липня 2017 року у складі колегії суддів: Чельник О. І., Авраменко Т. М., Суровицької Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Компаніївської селищної ради Компаніївського району Кіровоградської області, Товариства з обмеженою відповідальністю Данай (далі - ТОВ Данай ) про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та витребування майна із чужого незаконного володіння.

Позовна заява мотивована тим, що 25 травня 2002 року між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації Кіровоградгаз (далі - ВАТ Кіровоградгаз ) та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу приміщення, згідно з яким ОСОБА_2 придбала у власність нежитлове приміщення складу Компаніївської дільниці ВАТ Кіровоградгаз , що знаходиться по АДРЕСА_1 .

27 травня 2016 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір дарування вказаного нежитлового приміщення. Однак, після набуття ним права власності на комплекс будівель по АДРЕСА_1 йому стало відомо, що на підставі рішень Виконавчого комітету Компаніївської селищної ради Компаніївського району Кіровоградської області від 20 грудня 2002 року № 198 Про створення державної технічної комісії з прийомки в експлуатацію складу скрапленого газу в побутових балонах , від 20 грудня 2002 року № 199 Про затвердження акта державної технічної комісії , від 31 серпня 2005 року № 194 Про внесення доповнень до рішення виконкому від 20 грудня 2002 року № 199 та Акта державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації від 20 грудня 2002 року це приміщення належить на праві власності ТОВ Данай .

З огляду на викладене та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 23 листопада 2016 року, ОСОБА_1 просив суд визнати недійсними рішення Виконавчого комітету Компаніївської селищної ради Компаніївського району Кіровоградської області від 20 грудня 2002 року № 198 Про створення державної технічної комісії з прийомки в експлуатацію складу скрапленого газу в побутових балонах ; від 20 грудня 2002 року № 199 Про затвердження акта державної технічної комісії ; від 31 серпня 2005 року № 194 Про внесення доповнень до рішення виконкому від 20 грудня 2002 року № 199 , а також визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно № НОМЕР_1 , видане 12 вересня 2005 року ТОВ Данай , зі скасуванням його реєстрації, витребувати у ТОВ Данай комплекс будівель по АДРЕСА_1 , що складається з адмінбудівлі (літ. А ), складу (літ. Б ), навісу (літ. б ), вбиральні (літ. В ), огорожі (літ. N ), воріт N1 , розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 3522855100:50:044:0001.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 05 травня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсними рішення Виконавчого комітету Компаніївської селищної ради Компаніївського району Кіровоградської області від 20 грудня 2002 року № 198 Про створення державної технічної комісії з прийому в експлуатацію складу скрапленого газу в побутових балонах , від 20 грудня 2002 року № 199 Про затвердження акта державної технічної комісії , від 31 серпня 2005 року № 194 Про внесення доповнень до рішення виконкому від 20 грудня 2002 року № 199 .

Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане 12 вересня 2005 року ТОВ Данай за № НОМЕР_1 та скасовано його реєстрацію. Витребувано у ТОВ Данай на користь ОСОБА_1 комплекс будівель (будівлі та споруди) по АДРЕСА_1 , що складається з адміністративної будівлі (літ. А ), складу (літ. Б ), навісу (літ. б ), убиральні (літ. В ), огорожі (літ. N ), воріт N1 , які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 3522855100:50:044:0001 та належать на праві власності ОСОБА_1 згідно з договором дарування від 27 травня 2016 року, шляхом звільнення ТОВ Данай цього комплексу будівель (будівель та споруд) та території, яка призначена для їх обслуговування.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості позовних вимог, встановивши, що рішення від 20 грудня 2002 року № 198 Про створення державної технічної комісії з прийомки в експлуатацію складу скрапленого газу в побутових балонах , від 20 грудня 2002 року № 199 Про затвердження акта державної технічної комісії та від 31 серпня 2005 року № 194 Про внесення доповнень до рішення виконкому від 20 грудня 2002 року № 199 прийняті Виконавчим комітетом Компаніївської селищної ради Компаніївського району Кіровоградської області після набуття права власності на спірне нерухоме майно ВАТ Кіровоградгаз , а у подальшому - ОСОБА_2 , відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 25 травня 2002 року, яка, в свою чергу, у 2016 році подарувала це майно ОСОБА_1 .

Факт державної реєстрації ОСОБА_2. права власності на комплекс будівель (будівлі та споруди) по АДРЕСА_1 підтверджує правомірність набуття вказаного майна.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 04 липня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ Данай відхилено. Рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 05 травня 2017 року залишено без змін.

Ухвалу апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив фактичні обставини справи, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

ТОВ Данай набуло право власності на комплекс будівель (будівлі та споруди) по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нього від 12 вересня 2005 року № НОМЕР_1 тобто через 4 роки і 5 місяців з дати набуття права власності ВАТ Кіровоградгаз та через 3 роки і 4 місяці після укладення договору купівлі-продажу від 25 травня 2002 року між ВАТ Кіровоградгаз та ОСОБА_2 .

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у липні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ТОВ Данай , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на відсутність будь-яких протиправних дій ТОВ Данай під час набуття права власності на спірний комплекс будівель (споруди та будівлі). Апеляційний суд необґрунтовано відмовив у прийнятті та дослідженні як доказу висновку спеціаліста від 19 червня 2017 року № 12, тоді як суд першої інстанції не надав можливості сторонам справи реалізувати свої процесуальні права, зокрема провести у справі судову почеркознавчу експертизу. Судом першої інстанції у порушення вимог статті 201 ЦПК України 2004 року помилково відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у цій справі, враховуючи наявність інших спорів, зокрема справи № 391/164/17.

Оскаржувані позивачем акти Виконавчого комітету Компаніївської селищної ради Компаніївського району Кіровоградської області та свідоцтво на право власності на майно, видане ТОВ Данай , не суперечать актам цивільного законодавства України, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Водночас, встановивши протилежне, суди попередніх інстанцій залишили без уваги те, що допущені органом місцевого самоврядування порушення законодавства України під час передачі майна у власність ТОВ Данай не можуть бути безумовною підставою для повернення цього майна, якщо вони не допущені внаслідок винної, протиправної поведінки самого набувача майна (рішення Європейського суду з прав людини від 24 червня 2013 року у справі Стретч проти Сполученого Королівства ).

Також суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили технічну документацію щодо введення в експлуатацію спірних будівель та споруд, а також правомірність набуття ВАТ Кіровоградгаз на них права власності.

У частині вирішення питання про витребування у ТОВ Данай комплексу будівель (будівлі та споруди) по АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 касаційна скарга доводів не містить, а тому в цій частині оскаржувані судові рішення судом касаційної інстанції не переглядаються.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу відповідачами до суду не подано.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ Данай на рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 05 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 04 липня 2017 року, витребувано із Компаніївського районного суду Кіровоградської області цивільну справу № 391/609/16-ц.

Статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , що набрав чинності 15 грудня 2017 року, визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У лютому 2018 року цивільну справу № 391/609/16-ц передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2018 року справу за позовом ОСОБА_1 до Компаніївської селищної ради Компаніївського району Кіровоградської області, ТОВ Данай , треті особи: ОСОБА_2 , ВАТ Кіровоградгаз , Обласне комунальне підприємство Кіровоградське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації (далі - ОКП Кіровоградське ООБТІ ), про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування, свідоцтва про право власності на нерухоме майно та витребування майна із чужого незаконного володіння призначено до судового розгляду.

Фактичні обставини, встановлені судами

Рішенням Виконавчого комітету Компаніївської селищної ради Компаніївського району Кіровоградської області від 21 березня 2001 року № 68 Про затвердження висновку про технічний стан складу ОАО Кіровоградгаз Компаніївської дільниці та видачу свідоцтва про право власності затверджено висновок про технічний стан складу Компаніївської дільниці ОАО Кіровоградгаз та зобов`язано ОКП Кіровоградське ООБТІ видати свідоцтво на право власності (т. 1 а. с.104).

01 квітня 2001 року ОКП Кіровоградське ООБТІ було заведено інвентаризаційну справу на приміщення складу Компаніївської дільниці ВАТ Кіровоградгаз та проведено інвентаризацію майна.

На підставі рішення Виконавчого комітету Компаніївської селищної ради Компаніївського району Кіровоградської області від 21 березня 2001 року № 68 ВАТ Кіровоградгаз видано 19 квітня 2001 року свідоцтво про право власності № НОМЕР_2 на склади, будівлі та споруди, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

18 серпня 2001 року ВАТ Кіровоградгаз (власник) та ПСП Промінь (орендар) уклали договір оренди нежитлових приміщень, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 105).

Рішенням Виконавчого комітету Компаніївської селищної ради Компаніївського району Кіровоградської області від 18 жовтня 2001 року № 146 ПСП Промінь надано дозвіл на відкриття магазину по АДРЕСА_1 у АДРЕСА_1 .

З метою відчуження ВАТ Кіровоградгаз адміністративної будівлі літ. А , складу літ. Б , огорожі літ. N , які знаходяться по АДРЕСА_1 та належать ВАТ Кіровоградгаз на підставі свідоцтва про право власності від 19 квітня 2001 року НОМЕР_2, Компаніївським бюро технічної інвентаризації видано довідку-характеристику № 151 для подання в Компаніївську державну нотаріальну контору, що підтверджується матеріалами інвентаризаційної справи, яку було розпочато 01 квітня 2001 року.

25 травня 2002 року між ВАТ Кіровоградгаз та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу приміщення, згідно з яким ОСОБА_2 придбала у власність нежитлове приміщення складу Компаніївської дільниці ВАТ Кіровоградгаз , адміністративний будинок літ. А , огорожу, що знаходяться по АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 13).

20 грудня 2002 року Виконавчим комітетом Компаніївської селищної ради Компаніївського району Кіровоградської області прийнято рішення № 198 Про створення державної технічної комісії з прийомки в експлуатацію складу скрапленого газу в побутових балонах , яким призначено державну технічну комісію про готовність закінченого будівництвом складу скрапленого газу в побутових балонах по АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 15).

20 грудня 2002 року складено акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації від 20 грудня 2002 року.

Рішенням Виконавчого комітету Компаніївської селищної ради Компаніївського району Кіровоградської області від 20 грудня 2002 року № 199 Про затвердження акта державної технічної комісії затверджено акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництва складу скрапленого газу в побутових балонах по АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 117-123).

Рішення Виконавчого комітету Компаніївської селищної ради Компаніївського району Кіровоградської області від 20 грудня 2002 року № 198, від 20 грудня 2002 року № 199 та акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об`єкта до експлуатації від 20 грудня 2002 року стосувалися ТОВ Данай з кодом ЄДРПОУ 31334098, яке згідно із загальнодоступними відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб зареєстроване 22 лютого 2001 року та припинено діяльність 10 жовтня 2007 року. Юридичні особи - правонаступники ТОВ Данай (код за ЄДРПОУ 31334098) не зареєстровані.

Рішенням Виконавчого комітету Компаніївської селищної ради Компаніївського району Кіровоградської області від 31 серпня 2005 року № 194 Про внесення доповнень до рішення виконкому від 20 грудня 2002 року № 199 затверджено акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництва складу скрапленого газу в побутових балонах по АДРЕСА_1 та зобов`язано Компаніївське відділення Кіровоградського ООБТІ оформити та видати свідоцтво про право власності на ТОВ Данай .

ТОВ Данай (код ЄДРПОУ 32513989) набуло право власності на вказане майно на підставі свідоцтва про право власності від 12 вересня 2005 року НОМЕР_1.

Відповідно до довідки Виконавчого комітету Компаніївської селищної ради Компаніївського району Кіровоградської області від 16 лютого 2016 року № 439, виданої ОСОБА_2 , нежитлове приміщення складу Компаніївської дільниці ВАТ Кіровоградгаз знаходиться за адресою: вул. Калініна, 1а, смт Компаніївка.

10 березня 2016 року ОКП Кіровоградське ООБТІ проведено технічну інвентаризацію нерухомого майна та складено технічний паспорт на комплекс будівель, яке складається з адмінбудівлі літ. А , загальною площею 34,82 кв. м, у тому числі корисною площею 34,82 кв. м, та має будівлі та споруди, які до нього прилягають: склад літ. Б , навіс літ. б , вбиральня літ. В , огорожа літ. N , ворота літ. N1 . Згідно з цим технічним паспортом комплекс будівель побудований до 1991 року.

04 квітня 2016 року за ОСОБА_2 зареєсторвано права власності на зазначене нежитлове приміщення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 25 травня 2002 року.

На підставі договору дарування від 27 травня 2016 року ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_1 комплекс будівель № АДРЕСА_1 .

27 травня 2016 року за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на зазначене нежитлове приміщення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі договору дарування від 25 травня 2002 року (т. 1, а. с. 11-12).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній до набуття чинності Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовані норми права

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з частиною першою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною першою статті 316 ЦК України визначено право власності як право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до частин першої-третьої та шостої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Статтею 321 ЦК України гарантовано непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 ЦК України.

Частиною першою статті 393 ЦК України встановлено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 10 частини другої статті 16 ЦК України визначено визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб як один із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до частини першої статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Аналіз наведених норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права володіння, користування та розпорядження своїм майном його власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про скасування рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування, яке обмежує реалізацію майнових прав позивача, та витребування майна на свою користь.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, встановив, що позивач довів належними та допустимими доказами порушення його майнових прав відносно комплексу будівель АДРЕСА_1 , оскільки вказане нерухоме майно перебуває у користуванні ТОВ Данай , тоді як відповідно до договору дарування від 27 травня 2016 року, укладеного ним з ОСОБА_2 , він є власником цього майна, що також підтверджується рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 01 червня 2016 року, індексний номер: 29843038.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Частинами першою, третьою та четвертою статті 60 ЦПК України 2004 року передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 57 ЦПК України 2004 року доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із статтею 58 ЦПК України 2004 року належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 59 ЦПК України 2004 року передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 179 ЦПК України 2004 року предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню під час ухвалення судового рішення.

Відповідно до частини другою статті 133 ЦПК України 2004 року способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів.

Згідно зі статтею 212 ЦПК України 2004 року суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 звертав увагу суду на законність набуття як ним, так і попередніми власниками спірного майна у власність, що підтверджується відповідними правовстановлюючими документами.

Під час розгляду справи встановлено, що первісним власником спірного майна - складів, будівель та споруд, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , було ВАТ Кіровоградгаз відповідно до свідоцтва про право власності від 19 квітня 2001 року НОМЕР_2, виданого на підставі рішення Виконавчого комітету Компаніївської селищної ради Компаніївського району Кіровоградської області від 21 березня 2001 року № 68.

У подальшому ВАТ Кіровоградгаз указаний комплекс будівель та споруд відчужило ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 25 травня 2002 року, яка, в свою чергу, 27 травня 2016 року передала його на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору дарування.

На момент розгляду цієї справи договір купівлі-продажу від 25 травня 2002 року та договір дарування від 27 червня 2016 року, якими врегульовано перехід права власності на спірне майно від ВАТ Кіровоградгаз до ОСОБА_1 , у встановленому законодавством України порядку недійсними не визнані, а тому при вирішенні цього спору колегія суддів враховує дію презумпції правомірності правочину (стаття 204 ЦК України).

Заперечуючи проти позову, ТОВ Данай зазначало про наявність у нього свідоцтва про право власності від 12 вересня 2005 року № НОМЕР_1 підписаного селищним головою Компаніївської селищної ради Компаніївського району Кіровоградської області. Крім того, ТОВ Данай вказувало в касаційній скарзі про те, що ОСОБА_2 зареєструвала право власності на спірні приміщення у 2016 році, тобто після отримання ТОВ Данай свідоцтва про право власності.

Колегія суддів критично оцінює ці доводи касаційної скарги ТОВ Данай .

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

ОСОБА_2 зареєструвала право власності на зазначене нежитлове приміщення складу Компаніївської дільниці ВАТ Кіровоградгаз , що знаходиться за адресою: вул. Калініна, 1а, смт Компаніївка Компаніївського району Кіровоградської області, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 25 травня 2002 року, 04 квітня 2016 року у встановленому законом порядку.

Водночас відомостей про здійснення ТОВ Данай державної реєстрації на вказане майно матеріали справи не містять. Питання про правомірність підстав реєстрації права власності за ОСОБА_2 та оскарження дій державного реєстратора ТОВ Данай не порушує.

Пункт 5 договору дарування від 27 травня 2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , містить застереження про те, що відсутність заборони відчуження, арешту та іпотеки щодо предмета договору за даними реєстру речових прав на нерухоме майно перевірено нотаріусом, що підтверджується витягом за результатом пошуку інформації про зареєстровані речові права, їх обтяження на об`єкт нерухомого майна, інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а. с. 13-14).

Таким чином, встановивши, що ОСОБА_1 є законним власником комплексу нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_2 , первісним власником яких з 19 квітня 2001 року було ВАТ Кіровоградгаз , суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про незаконність набуття ТОВ Данай права власності на ці приміщення на підставі рішень Виконавчого комітету Компаніївської селищної ради Компаніївського району Кіровоградської області від 20 грудня 2002 року № 198, від 20 грудня 2002 року № 199 (зі змінами та доповненнями відповідно до рішення від 31 серпня 2005 року № 194) та свідоцтва про право власності від 12 вересня 2005 року НОМЕР_1.

Указані рішення були прийняті та свідоцтво про право власності видано ТОВ Данай після набуття спірного майна у власність не тільки ВАТ Кіровоградгаз , а і ОСОБА_2 , а тому порушують майнові права його власника, яким на момент звернення до суду з цим позовом є ОСОБА_1 .

Обставини, які покладені в основу судового рішення про задоволення позову, встановлені судами на підставі наявних у матеріалах справи доказів, досліджених належним чином, з наведенням аргументованих мотивів щодо їх значення для правильного вирішення спору.

Доводи касаційної скарги про неврахування судами під час розгляду справи інших доказів є необґрунтованими, оскільки виходячи з принципу змагальності цивільного процесу сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції до суду першої інстанції.

Натомість висновки спеціалістів від 26 травня 2017 року № 34, від 19 червня 2017 року № 12, відповідь на адвокатський запит від 06 березня 2017 року № 02-28/38, на які посилається ТОВ Данай , датовані після ухвалення рішення судом першої інстанції.

Аргументи ТОВ Данай про порушення судом першої інстанції норм процесуального права з огляду на те, що ним не було зупинено провадження у цій справі до розгляду інших справ за участі цих самих сторін, на правильність вирішення спору не впливають.

Крім того, колегія суддів зауважує, що ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 13 грудня 2017 року у справі № 391/164/17 позов ТОВ Данай до Компаніївської селищної ради Кіровоградської області, ВАТ Кіровоградгаз , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , та ОКП Кіровоградське ООБТІ , про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та свідоцтва про право власності на нерухоме майно, залишено без розгляду на підставі частини третьої статті 169 ЦПК України 2004 року (у зв`язку з повторною неявкою в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності).

Ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 13 грудня 2017 року у справі № 391/161/17 позов ТОВ Данай до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ВАТ Кіровоградгаз , ОКП Кіровоградське ООБТІ , про визнання договору недійсним, залишено без розгляду на підставі частини третьої статті 169 ЦПК України 2004 року (у зв`язку з повторною неявкою в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності).

Ухвалою Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 15 лютого 2018 року у справі № 391/415/16-ц позов ТОВ Данай до ОСОБА_2 , ВАТ Кіровоградгаз , ОСОБА_1 , треті особи: Компаніївська селищна рада Компаніївського району Кіровоградської області, ОКП Кіровоградське ООБТІ , про визнання договору купівлі-продажу недійсним, залишено без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України 2004 року (у зв`язку з тим, що позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду).

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та стосуються переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що не входить до повноважень суду на стадії касаційного розгляду справи (частина перша статті 400 ЦПК України).

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно із статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Данай залишити без задоволення.

Рішення Компаніївського районного суду Кіровоградської області від 05 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 04 липня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк