Рішення

від 10.02.2020 по справі 160/11338/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2020 року Справа № 160/11338/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом заступника керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області до Дніпровської міської ради, Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, Комунального закладу Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 319 компенсуючого типу Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

13.11.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява заступника керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області, у якій позивач просить визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №319 компенсуючого типу Дніпровської міської ради, Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради та Дніпровської міської ради щодо невжиття заходів, направлених на оформлення правовстановлюючих документів та проведення державної реєстрації речових прав на будівлю та земельну ділянку комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №319 компенсуючого типу Дніпровської міської ради, що розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 136; зобов`язати Комунальний заклад освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №319 компенсуючого типу Дніпровської міської ради вжити заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку закладу, що розташована за адресою: м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 136, шляхом направлення на адресу Дніпровської міської ради клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; зобов`язати Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради вжити в межах компетенції заходів, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів та проведення державної реєстрації речових прав на будівлю та земельну ділянку Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №319 компенсуючого типу Дніпровської міської ради, що розташовані: м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 136, у тому числі шляхом направлення на адресу Дніпровської міської ради бюджетного запиту щодо виділення відповідних коштів; зобов`язати Дніпровську міську ради та Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради вжити в межах компетенції заходів, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів та проведення державної реєстрації речових прав на будівлю та земельну ділянку Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №319 компенсуючого типу Дніпровської міської ради, що розташовані м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 136, у тому числі шляхом виділення відповідних коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що складовою права на освіту є забезпечення діяльності навчальних закладів, зокрема закріплення за навчальними закладами належної їм матеріально - технічної бази та відповідного фінансування. Комунальний заклад освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №319 компенсуючого типу Дніпровської міської ради відповідно до п.1.3 власного Статуту, затвердженого наказом департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради № 283 від 06.12.2016, є власністю територіальної громади міста, та функції власника закладу від імені територіальної громади здійснює Дніпровська міська рада. Дніпропетровською місцевою прокуратурою № 2 встановлено, що Комунальний заклад освіти дошкільний навчальний заклад (ясла-садок)№319 компенсуючого типу ДМР, розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 136, функціонує та використовує будівлі, споруди та земельну ділянку без оформлення відповідних правовстановлюючих документів та державної реєстрації речових прав. Дніпровською міською радою розроблена та затверджена цільова програма, що стосується навчального процесу (Програма розвитку освіти в м. Дніпропетровську на 2016-2020 роки, затверджена рішенням міської ради № 11/13 від 07.09.2016 із наступними змінами, заходами якої передбачено оформлення актів на право постійного користування земельною ділянкою навчальних закладів та отримання свідоцтва на право власності на нерухоме майно з прогнозованим обсягом фінансування із місцевого бюджету у сумі 8 760, 4 тис. грн., головний розпорядник бюджетних коштів - Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради ( пункт 7.21 Додатку № 1 до програми). Пунктом 2 рішення міської ради №11/13 від 07.09.2016, яким затверджена вищевказана Програма, передбачено: Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради щорічно при формуванні показників бюджету на відповідний рік передбачати в бюджетному запиті кошти на виконання заходів Програми . Водночас, Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради протягом 2016-2019 років бюджетні запити на фінансування Програми не направлялись, жодних інших заходів спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку у КЗО Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №319 компенсуючого типу - не вжито. Дніпровською міською радою, не дивлячись на існування у місті Дніпрі прийнятої програми, що передбачає оформлення правовстановлюючих документів на будівлі та споруди навчальних закладів, до теперішнього часу не прийнято рішення про надання дозволу Департаменту гуманітарної політики на розробку проекту землеустрою КЗО Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №319 компенсуючого типу та не профінансовано у відповідній частині прийняту програму. Контроль за виконанням Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради прийнятої Програми не забезпечено. Керівники КЗО "ДНЗ (ясла-садок) № 319 компенсуючого типу" ДМР упродовж всього часу існування закладу, як юридичної особи, не вживали жодних заходів на усунення порущень вимог законодавства, а саме, оформлення правовстановлюючих документів на будівлі та споруди закладу,земельну ділянку, а також державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та земельну ділянку. Таким чином, завідувачем допущено протиправну бездіяльність у питаннях оформлення належної закладу, згідно з законодавством, матеріально -технічної бази, зокрема земельної ділянки, на якій розташовано заклад. В свою чергу, відсутність правовстановлюючих документів на будівлі, споруди та земельну ділянку закладу освіти створює ризики для зловживань щодо розпорядження зазначеним майном та нормального функціонування навчального закладу та учбового процесу, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав дітей та інтересів держави у сфері охорони дитинства.

Позивачем окремо зазначено, що інтереси держави в даному випадку полягають у необхідності неухильного та ефективного виконання органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, як учасниками освітньої діяльності, законодавчих обов`язків щодо створення належних та безпечних умов здобуття освіти. Рівень реалізації посадовими особами наданих повноважень має забезпечувати досягнення законодавчої мети у вигляді створення та підтримання таких умов здобуття освіти, що виключають будь-яку шкоду або загрозу порушення прав дітей на здобуття освіти та можливість будь-яких зловживань щодо розпорядження будівлями, спорудами та земельними ділянками навчальних закладів.

Враховуючи вищевикладене, позивачем вказано, що підставою для звернення прокурора до суду стало порушення вимог законодавства, що створює передумови для зловживань щодо розпорядження будівлями, сторудами та земельною ділянкою, ризики для нормального функціонування освітнього закладу та навчального процесу, що може привести до негативних наслідків та порушення прав дітей, що, у свою чергу, є невиконанням гарантій держави у сфері освіти. Поряд з порушенням інтересів держави у освітній сфері, в даному випадку також мали місце порушення інтересів держави у сфері земельних відносин.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.12.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідачем - Дніпровською міською радою, 20.12.2019 року отримано копію ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження в даній адміністративній справі та копію позову разом із копіями доданих до нього документів.

Відповідачем - Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради, 20.12.2019 року отримано копію ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження в даній адміністративній справі та копію позову разом із копіями доданих до нього документів.

Відповідачем - Комунальним закладом Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 319 компенсуючого типу Дніпровської міської ради, 21.12.2019 року отримано копію ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження в даній адміністративній справі та копію позову разом із копіями доданих до нього документів.

27.12.2019 року на адресу суду від Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що звернення заступника керівника прокуратури до суду відбулось з порушенням порядку звернення до суду. Так, за частиною 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Статтею 5 Закону України Про охорону дитинства встановлено, що проведення державної політики щодо охорони дитинства, розробку і здійснення цільових загальнодержавних програм соціального захисту та поліпшення становища дітей, підтримки сімей з дітьми, координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади у цій сфері забезпечує Кабінет Міністрів України. Також, відповідно до статей 62-66 Закону України Про освіту перелічено органи управління у сфері освіти та передбачено їх повноваження, що охоплюють спірні правовідносини. Частиною 1 ст. 5 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Таким чином, заступником прокурора в адміністративному позові хибно зазначено про відсутність державних органів уповноважених здійснювати функції держави у спірних правовідносинах. Також зазначає, що Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради були вчинені дії спрямовані на оформлення правовстановлюючих документів та проведення державної реєстрації речових прав на будівлю та земельну ділянку Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №319 компенсуючого типу Дніпровської міської ради, що розташовані: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 136, шляхом підготовки та подачі відповідних документів державному реєстратору. 10.07.2019 року, державний реєстратор прав на нерухоме майно Каско Оксана Валеріївна, Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради винесла рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень для проведення державної реєстрації права власності. Наразі, заплановані заходи направлені на оформлення правовстановлюючих документів та проведення державної реєстрації речових прав на будівлю та земельну ділянку Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №319 компенсуючого типу Дніпровської міської ради, що розташовані: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 136, та реєстрацію прилеглої земельної ділянки в 2020 році. Заходи будуть проведені після формування поточних рахунків в новому бюджетному - 2020 році, та отримання бюджетних коштів в 2020 році.

Відповідачами Дніпровською міською радом та Комунальним закладом Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 319 компенсуючого типу Дніпровської міської ради заперечень на позовну заяву заступника керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області не надходило.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Комунальний заклад освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №319 компенсуючого типу Дніпровської міської ради використовує у своїй діяльності двоповерхову будівлю загальною плошею 3238,6 м2, розташовану за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 136 та земельну ділянку загальною площею 1641 м2.

Будівлі та споруди Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №319 компенсуючого типу Дніпровської міської ради перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Дніпра.

Рішенням Дніпропетровської міської ради "Про передачу об`єктів нерухомого майна, основних засобів, нематеріальних активів та запасів навчальних закладів міста з балансу відділів освіти районних у місті рад на баланс департаменту гуманітарної політики Дніпропетровської міської ради" №24/15 від 20.10.2016р. з балансу відділу освіти Соборної районної у м.Дніпропетровську ради, на баланс департаменту гуманітарної політики Дніпропетровської міської ради було передано об`єкти нерухомого майна, основні засобі, нематеріальні активи та запаси навчальних закладів міста згідно з додатком 1.

Пунктом 204 Додатку 1 до рішення Дніпропетровської міської ради №24/15 від 20.10.2016 на баланс департаменту гуманітарної політики передано об`єкти нерухомого майна, основні засоби, нематеріальні активи та запаси Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №319 компенсуючого типу Дніпровської міської ради.

Пунктом 8.1 статуту Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №319 компенсуючого типу Дніпровської міської ради передбачено, що управління ДНЗ здійснюється департаментом гуманітарної політики Дніпропетровської міської ради, який є представником власника.

07.09.2016 року Рішенням Дніпропетровської міської ради №11/13 було затверджено Програму розвитку освіти в місті Дніпропетровську на 2016-2020 роки .

Відповідно додатку №1, одним з завдань даної програми є оформлення актів на право постійного користування земельною ділянкою та отримання свідоцтва на право власності на нерухоме майно. Головним розпорядником бюджетних коштів за даним напрямком визначено Департамент гуманітарної політики Дніпропетровської міської ради.

11.05.2019 року на адресу Департаменту правового забеспечення Дніпропетровської міської ради від Департаменту економіки, фінансів та міського бюджету було направлено лист про надання інформації, з якого вбачається, що Департаментом гуманітарної політики Дніпропетровської міської ради був наданий лист від 04.07.2018 року №12/1-662 щодо виділення додаткових коштів у 2018 році у сумі 3 611 100 грн. на оплату послуг на виготовлення землевпорядної документації та проведення технічної інвентаризації за економічним кодом 2240 Оплата послуг (крім комунальних) по галузі Освіта . Через обмеженість фінансування ресурсу бюджету міста департаментом економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради було запропоновано департаменту гуманітарної політики провести вищезазначені видатки за рахунок коштів передбачених у міському бюджеті на 2018 рік на утримання галузі. У відповідності до листа Департаменту гуманітарної політики від 12.03.2019 року №12/8-172 на сесію міської ради від 22.05.2019 року винесено питання, щодо виділення в бюджеті на 2019 рік по галузі Освіта кошти на оплату послуг з розробки технічної документації із землеустрою на земельні ділянки, на проведення технічної інвентаризації будівель і споруд комунальних закладів, на реєстрацію права комунальної власності на будівлі в загальній сумі 2 900 740 грн., з яких 810 640 грн. для загальноосвітніх навчальних закладів.

Згідно листа завідувача Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №319 компенсуючого типу від 04.07.2019 року № 53 у закладу відсутні правовстановлюючі документи на будівлю навчального закладу загальною площею 3238,6 м2. та земельну ділянку під закладом.

Також, листом КП Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради від 04.09.2019 року № 12641 підтвержено, що будь-які відомості щодо реєстрації речових прав на будівлі та споруди КЗО "ДНЗ (ясла-садок) № 319 компенсуючого типу" ДМР станом на 31.12.2012 року в інвентаризаційних справах відсутні.

Згідно листа відділу у м. Дніпро ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 23.07.2019 за №10-4-0.38-1119/107-18 право користування земельною ділянкою по вул. Набережна Перемоги, 136 у м АДРЕСА_1 , станом на 01.01.2013 не зареєстровано.

На лист позивача від 28.08.2019 року, департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради 02.09.2019 року надано інформацію, що до даного департаменту від департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради звернень про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Набережна Перемоги 136 не надходило.

Також, на звернення позивача від 10.07.2019 року до департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради щодо наявності правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомості дошкільних навчальних закладів Соборного та Шевченківського районів м. Дніпро було надано наступну інформацію.

Так, було повідомлено, що департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради відповідно до Закону України Про публічні закупівлі , проведено процедуру закупівлі послуг з технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна та виготовлення технічної документації на об`єкти нерухомого майна комунальних закладів освіти. Отже, після укладання договору та виконання переможцем умов договору департаментом буде підготовлено та надано департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради інвентаризаційні відомості по формі Ф1 та Ф2 для отримання витягу з Реєстру об`єктів права комунальної власності територіальної громади міста Дніпра. Також, з метою здійснення реалізації права власності на будівлі і споруди комунальних закладів освіти за територіальною громадою міста Дніпра, департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради було направлено запити до Фонду державного майна України для отримання інформації щодо неналежності об`єктів нерухомого майна закладів освіти до державної власності.

Рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Касько Оксаною Валеріївною відмовлено Дніпровській міській раді у державній реєстрації права вланості на будівлі та споруди, що розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 136.

Вважаючи дії Дніпровської міської ради, Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, Комунального закладу Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 319 компенсуючого типу Дніпровської міської ради щодо неофомлення правовстановлюючих документів та проведення державної реєстрації речових прав на будівлю та земельну ділянку навчального закладу протиправними заступник прокурора звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи питання наявності підстав, визначених статтею 23 Закону України Про прокуратуру , для представництва прокурором інтересів держави у суді, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до частини третьої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України Про прокуратуру .

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави .

У Рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави , висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України Про прокуратуру .

Відтак, суд вважає, що інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави , особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 19 вересня 2019 року у справі № 815/724/15, від 17 жовтня 2019 року у справі № 569/4123/16-а.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі Ф.В. проти Франції (F.W. v. France), заява № 61517/00, пункт 27).

Суд звертав також увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Зокрема, у справі Менчинська проти Російської Федерації (заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку думку: сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави .

Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27 травня 2003 року № 1604 (2003) Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 4 частини другої статті 129 Конституції України).

Так, згідно з частиною третьою статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Відповідно до частини четвертої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

В даному випадку, прокурор в адміністративному позові зазначив, що захисту підлягають інтереси держави у сфері охорони права на освіту дітей шляхом створення належних та безпечних умов для здобуття освіти, які порушено протиправною бездіяльністю органу місцевого самоврядування та комунального закладу освіти, що знаходиться у віданні Дніпровської міської ради.

На думку суду, таке обґрунтування є сумісним з розумінням інтересів держави у зв`язку з наступним.

Так, у Преамбулі Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, зазначено, що дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження. Статтею 3 Конвенції визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Крім того, відповідно до статті 28 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право дитини на освіту, і з метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, зокрема: сприяють розвиткові різних форм середньої освіти, як загальної, так і професійної, забезпечують її доступність для всіх дітей.

Відповідно до статті 1 Закону України Про охорону дитинства забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити. Охорона дитинства - система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав.

Згідно з положеннями частини другої статті 4 Закону України Про освіту право на безоплатну освіту забезпечується: для здобувачів дошкільної та повної загальної середньої освіти - за рахунок розвитку мережі закладів освіти всіх форм власності та їх фінансового забезпечення у порядку, встановленому законодавством, і в обсязі, достатньому для забезпечення права на освіту всіх громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства, які постійно або тимчасово проживають на території України.

Відтак, обов`язок органів державної влади та місцевого самоврядування полягає у створенні, у межах визначених законом повноважень, умов для отримання дитиною освіти, забезпечення її доступності шляхом, зокрема, належного функціонування розгалуженої мережі навчальних закладів.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі № 359/6814/17, від 18 жовтня 2018 року у справі № 822/3692/17, від 26 лютого 2019 року у справі № 442/8337/17.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що у даній справі подання заступником прокурора адміністративного позову мало на меті захист інтересів держави .

Стосовно наявності підстав, визначених частиною третьою статті 23 Закону України Про прокуратуру , для представництва інтересів держави у суді у справі, що розглядається, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, відповідно до частини першої статті 12 Земельного кодексу України, належить, зокрема: організація землеустрою; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Особливістю органів місцевого самоврядування як суб`єктів владних повноважень є те, що кожен з таких суб`єктів, з урахуванням положень Конституції України, є самостійним, автономним та не знаходиться у підпорядкуванні жодного органу.

Таким чином, позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб`єкта, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. У такій категорії справ орган прокуратури повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.

При цьому інтереси держави, у тому числі охоплюють інтереси мешканців територіальної громади, зокрема, у таких сферах, як охорона здоров`я, благоустрій населених пунктів, оскільки відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Суд вважає, що такий підхід відповідає положенням статей 5, 7 Конституції України, згідно з якими носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ; народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування; в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 569/4123/16-а.

За приписами статті 2 Закону України Про місцеве самоврядування місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

З огляду на те, що прокурором в адміністративному позові вказано, які саме інтереси держави порушено протиправною бездіяльністю органу місцевого самоврядування, та враховуючи, що відсутній орган, до компетенції якого належить здійснення нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування, суд приходить до висновку про доведеність прокурором підстав для захисту інтересів держави у суді.

Вирішуючи позовні вимоги по суті даного спору, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, частини третьої статті 24 Закону України №280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон №280/97-ВР) органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Статтею 25 Закону №280/97-ВР визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до статті 32 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження, зокрема, щодо управління закладами освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, оздоровчими закладами, які належать територіальним громадам або передані їм, молодіжними підлітковими закладами за місцем проживання, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

Статтею 33 Закону №280/97-ВР передбачені повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері регулювання земельних відносин, а саме: власні, зокрема, надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; та делеговані, серед них - здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Як визначено положеннями частини 2 статті 19 Закону України Про дошкільну освіту органи місцевого самоврядування в системі дошкільної освіти в межах їх компетенції: забезпечують реалізацію державної політики у сфері дошкільної освіти на відповідній території, у тому числі розвиток мережі закладів дошкільної освіти всіх форм власності відповідно до потреб населення, поліпшення матеріально-технічної бази та господарське обслуговування комунальних закладів дошкільної освіти; виконують функції засновника закладів дошкільної освіти на відповідній території; контролюють додержання вимог законів та інших нормативно-правових актів у сфері дошкільної освіти.

Відповідно до частин 2, 4 статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частиною першою статті 50 Закону України від 22.05.2003 №858-IV Про землеустрій встановлено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Відповідно до частини третьої вказаної статті проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають, у тому числі, довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями.

Відповідно до частини 1 статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті а частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

Згідно з вимогами частин 1, 2 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, заклади освіти незалежно від форми власності.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилається на те, що Комунальний заклад Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 319 компенсуючого типу не звертався до Дніпровської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки площею 1 641 м.кв. у постійне користування, будь які правовстановлюючі документи на зазначену земельну ділянку відсутні.

Так, у матеріалах справи наявні листи Комунального закладу Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 319 компенсуючого типу №63 та №64 від 09.09.2019 року на імя заступника керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №2, в яких зазначається, що даний заклад як юридична особа існує з 01.01.1997 року. Повідомлено, що документи на будівлю та земельну ділянку відсутні у зв`язку з тим, що даний заклад не є балансоутримувачем майна ДНЗ. Зазначено, що звернень до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради з питань приватизації не надавалось.

Листом Дніпровської міської ради № 12/1-327 на імя заступника керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №2, позивача було повідомлено, що Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради не направлялось звернень для підготовки проекту рішення міської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_2 . Набережна Перемоги, 136.

Як вбачається з матеріалів справи Комунальний заклад Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 319 компенсуючого типу власником якого є територіальна громада в особі Дніпровської міської ради, забезпечує реалізацію права громадян на здобуття дошкільної освіти, створення умов для їх фізичного, розумового і духовного розвитку, задоволення потреб у нагляді, догляді та оздоровленні дітей (п.1.6 Статуту).

Відповідно до розділу ІХ Статуту Комунального закладу Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 319 компенсуючого типу , ДНЗ передано в оперативне управління земельну ділянку, будівлі, споруди, комунікації, інвентар, обладнання, транспортні засоби, спортивні та ігрові майданчики.

Отже, судом встановлено, що власником Комунального закладу Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 319 компенсуючого типу є територіальна громада в особі Дніпровської міської ради. Майно даного навчального закладу також є власністю територіальної громади.

Комунальний заклад Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 319 компенсуючого типу перебуває у комунальній власності Дніпровської міської ради, водночас перебуває на балансі Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради та фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету.

Отже, Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради зобов`язаний вживати заходи для оформлення правовстановлюючих документів, а міська рада на пленарних засіданнях розглядає внесені пропозиції до бюджету та приймає відповідне рішення.

Як встановлено судом, Департамент гуманітарної політики Дніпропетровської міської ради не звертався з листами до Дніпровської міської ради Дніпропетровської області, з проханням надати дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки площею 1 641 м.кв. у постійне користування.

За таких обставин суд вважає, що твердження заступника керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області щодо не вжиття заходів Комунальним закладом Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 319 компенсуючого типу та Департаментом гуманітарної політики Дніпропетровської міської ради щодо оформлення правовстановлюючих документів є обґрунтованим, оскільки даними відповідачами не вживалися заходи, спрямовані на отримання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо передачі земельної ділянки у постійне користування та щодо проведення державної реєстрації речових прав на будівлю за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 136.

Однак, на переконання суду, Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради не допускалось протиправної бездіяльності щодо оформлення права власності на споруди Комунального закладу Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 319 компенсуючого типу Так, департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради відповідно до Закону України Про публічні закупівлі , проведено процедуру закупівлі послуг з технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна та виготовлення технічної документації на об`єкти нерухомого майна комунальних закладів освіти. Також, з метою здійснення реалізації права власності на будівлі і споруди комунальних закладів освіти за територіальною громадою міста Дніпра, департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради було направлено запити до Фонду державного майна України для отримання інформації щодо неналежності об`єктів нерухомого майна закладів освіти до державної власності. Також, Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради вчиняв дії щодо реєстрації нерухомого майна Комунального закладу Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 319 компенсуючого типу , однак рішенням Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Касько Оксаною Валеріївною відмовлено Дніпровській міській раді у державній реєстрації права власності на будівлі та споруди, що розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 136.

При цьому, суд зазначає, що встановлені обставини справи свідчать про те, що прокурором пред`явлено позов до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради з огляду на те, що Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради здійснює управління даним комунальним закладом, як представник власника до повноважень якого належить здійснення управління підпорядкованими підприємствами, установами, організаціями та закладами освіти, культури, фізичної культури і спорту, організація їх матеріального та фінансового забезпечення; організація державних програм, розроблення і реалізація міських програм розвитку закладів, підпорядкованих департаменту, надання пропозицій до проектів програм соціально-економічного розвитку міста (пп.2.3.2, 2.3.3 Положення про Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради). Рішенням Дніпровської міської ради №11/13 від 07.09.2016 Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради визначено головним розпорядником бюджетних коштів по реалізації Програми розвитку освіти в м.Дніпропетровську на 2016-2020 роки та зобов`язано Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради щорічно при формуванні показників бюджету на відповідний рік передбачати в бюджетному запиті кошти на виконання заходів Програми.

Як зазначено вище, Дніпровською міською радою розроблена та затверджена цільова програма, що стосується навчального процесу (Програма розвитку освіти в м.Дніпропетровську на 2016-2020 роки, затверджена рішенням міської ради №11/13 від 07.09.2016), заходами якої передбачено оформлення актів на право постійного користування земельною ділянкою навчальних закладів та отримання свідоцтва про право власності на нерухоме майно з прогнозованим обсягом фінансування із місцевого бюджету у сумі 8 760,4 тис.грн. Головним розпорядником бюджетних коштів визначено Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради. Пунктом 2 рішення міської ради №11/13 зобов`язано Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради щорічно при формуванні показників бюджету на відповідний рік передбачати в бюджетному запиті кошти на виконання заходів Програми.

Отже, рішенням міської ради №11/13 від 07.09.2016 Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради, до повноважень якого належить здійснення управління закладами освіти; розроблення і реалізація міських програм розвитку закладів, підпорядкованих департаменту, визначено головним розпорядником бюджетних коштів щодо реалізації Програми розвитку освіти в м.Дніпропетровську на 2016-2020 роки, яка у себе включає і заходи щодо оформлення актів на право постійного користування земельними ділянками закладами освіти.

Відповідно до пункту 9 статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетний запит - документ, підготовлений головним розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідним обґрунтуванням щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для виконання покладених на нього функцій на середньостроковий період, на підставі відповідних граничних показників видатків бюджету та надання кредитів з бюджету.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що відповідачем не направлялися бюджетні запити по видаткам на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для оформлення правовстановлюючих документів.

Вказані обставини, за позицією суду, дають підстави для висновку про те, що відповідачем Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради допущено протиправну бездіяльність у спірних відносинах і така бездіяльність пов`язана з неможливістю виготовлення землевпорядної документації, як етапу для передачі земельної ділянки в користування та виготовлення правовстановлюючих документів.

Отже, суд приходить до висновку про обґрунтованість позиції прокурора про допущену відповідачем Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради протиправну бездіяльність в частині неподання бюджетного запиту.

Однак, враховуючи встановлені абставини справи, суд не вбачає підстав для визнання протиправною бездіяльності Дніпровської міської ради, щодо невжиття заходів на оформлення правовстановлюючих документів, оскільки жодного звернення від відповідачів щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки до неї не надходили та відповідно не розглядались. В свою чергу міською радою з даного питання було прийнято Програму розвитку освіти в м.Дніпропетровську на 2016-2020 роки, яка у себе включає і заходи щодо оформлення актів на право постійного користування земельними ділянками закладами освіти та призначено розпорядника бюджетних коштів щодо реалізації даної програми в особі Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради.

В той же час, суд не вбачає підстав і для задоволення заявлених вимог в частині вжиття відповідачем Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради в межах компетенції заходів, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів та проведення державної реєстрації речових прав на будівлю та земельну ділянку оскільки, прокурором не обґрунтовано, які саме інші заходи у межах своєї компетенції має вжити відповідач у спірних відносинах та з тих підстав, що до компетенції даного відповідача не віднесено повноваження щодо передачі земельних ділянок у користування.

Суд також не вбачає підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання Дніпровську міську раду та Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради вжити в межах компетенції заходів, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів та проведення державної реєстрації речових прав на будівлю та земельну ділянку Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №319 компенсуючого типу Дніпровської міської ради, що розташовані м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 136, у тому числі шляхом виділення відповідних коштів, з тих підстав що прокурором не обґрунтовано, які саме інші заходи у межах своєї компетенції мають вжити відповідачі у спірних відносинах, а також з тих підстав, що дана позовна вимога заявлена передчасно.

Щодо заявленої позовної вимоги про зобов`язання оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку за адресою: вул. Набережна Перемоги, 136, м. Дніпро АДРЕСА_3 Дніпропетровська область, суд зазначає таке.

Стаття 125 Земельного кодексу України передбачає, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до частин 1, 4, 5 статті 186-1 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Згідно з вимогами частини 1 статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону.

Право власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані.

Пунктом 4 частини 3 статті 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державний реєстратор під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень.

Відповідно до статті 28 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або користування (постійне користування, оренду, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) можуть прийматися за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав.

Під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування.

Державна реєстрація права власності на земельні ділянки державної чи комунальної власності проводиться з обов`язковим урахуванням пунктів 3 та 4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності .

З наведених норм слідує, що обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність правовстановлюючих документів на земельну ділянку, оформлених у відповідності до вимог закону. При цьому відсутність правовстановлюючих документів порушує передбачені державою принципи раціонального й ефективного використання та охорони земель та призводить до неефективного управління земельними ресурсами та землекористування.

Під час розгляду справи, правовстановллючі документи про реєстрацію земельної ділянки Комунального закладу Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 319 компенсуючого типу надано не було.

Оскільки наразі правовстановлюючі документи на зазначену земельну ділянку ще не розроблені, суд дійшов висновку про доцільність задоволення позовної вимоги про зобов`язання вжити заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку закладу, що розташована за адресою: м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 136.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до положень частин другої та третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно виписки про зарахування судового збору від 03.10.2019 року, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5763,00 грн.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог прокурора, який у спірних правовідносинах виступає як суб`єкт владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову заступника керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської до Дніпровської міської ради, Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, Комунального закладу Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 319 компенсуючого типу Дніпровської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов заступника керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області (вул. Європейська, 15,м. Дніпро, 49000) до Дніпровської міської ради (пр. Дмитра Яворницького, 75, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 26510514), Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради (пр. Дмитра Яворницького, б. 75 А, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 40506248), Комунального закладу Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 319 компенсуючого типу Дніпровської міської ради (вул. Набережна Перемоги, 136, м. Дніпро, 49106, код ЄДРПОУ 34512924) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №319 компенсуючого типу Дніпровської міської ради щодо невжиття заходів, направлених на оформлення правовстановлюючих документів та проведення державної реєстрації речових прав на будівлю та земельну ділянку комунального закладу освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №319 компенсуючого типу Дніпровської міської ради, що розташовані за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 136.

Зобов`язати Комунальний заклад освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №319 компенсуючого типу Дніпровської міської ради вжити заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку закладу, що розташована за адресою: м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 136, шляхом направлення на адресу Дніпровської міської ради клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради щодо невиконання пункту 2 рішення Дніпровської міської ради №11/13 від 07.09.2016 в частині не подання бюджетного запиту із визначенням коштів, необхідних для оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, що знаходиться в.Дніпрі вул. Набережна Перемоги, 136 та використовується Комунальним закладом освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №319 компенсуючого типу Дніпровської міської ради.

Зобов`язати Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради подати бюджетний запит із визначенням коштів, необхідних для оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, що знаходиться в.Дніпрі вул. Набережна Перемоги, 136 та використовується Комунальним закладом освіти Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №319 компенсуючого типу Дніпровської міської ради.

В іншій частині позовних вимог-відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 10 лютого 2020 року.

Суддя С.І. Озерянська