Рішення

від 27.02.2020 по справі 380/652/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/652/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.

секретар судового засідання Сільник Н.Є.

за участю:

представника позивача - Підгайного О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Львові справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецресурс-захід" про стягнення заборгованості з рахунків у банках,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області до Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецресурс-захід" про стягнення коштів у розмірі 458771, 00 грн з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконує вимоги чинного законодавства щодо сплати податкового боргу. В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що відповідач має податковий борг з ПДВ та податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 458771, 00 грн. Сума податкової заборгованості є узгодженою, добровільно у встановлені законом строки до бюджету не сплачена. Вжиті позивачем до відповідача заходи не призвели до погашення такого зобов`язання, тому позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, вказаних у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

У встановлений судом строк (з врахуванням часу на пересилання поштової кореспонденції) відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, жодних клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Ухвалу про відкриття провадження за правилами загального позовного провадження відповідач отримав 29.01.2020 про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

19.02.2020 на адресу суду повернувся конверт з судовою повісткою з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою". Згідно з копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження відповідача: вул. Круп`ярська, 1/11, м. Львів.

Відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, враховуючи частину 11 статті 126 КАС України, такі обставини вказують, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Підстав для відкладення розгляду справи у відповідності до ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України не встановлено, тому суд продовжив розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 24.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

У підготовчому засіданні 06.02.2020 суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

З`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, заперечення відповідача та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

ТОВ "Спецресурс-захід" зареєстроване, як юридична особа 17.04.2018 за № 14151020000044188, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (місцезнаходження: вул. Круп`ярська, 1/11, м. Львів; код ЄДРПОУ: 42073715).

Як видно з розрахунку недоїмки по податковим зобов`язанням станом на 10.09.2019 у відповідача наявний податковий борг перед бюджетом у розмірі 439169 по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та у розмірі 19602,00 грн по податку на прибуток приватних підприємств.

Із долучених до позову документів суд встановив, що податкова заборгованість на вказану вище суму виникла у зв`язку із несплатою відповідачем у встановлений законом строк узгоджених грошових зобов`язань, зокрема: у розмірі 6352, 00 грн на підставі податкового повідомлення-рішення № 0005655212 від 24.12.2019; у розмірі 21 310,00 грн на підставі податкової декларації від 20.09.2018; у розмірі 225 687,00 грн на підставі податкової декларації від 22.10.2018; у розмірі 79 200,00 грн на підставі податкової декларації від 20.11.2018; у розмірі 99 000,00 грн на підставі податкової декларації від 20.12.2018; у розмірі 4620,00 грн на підставі податкової декларації від 22.01.2019; у розмірі 3000,00 грн на підставі податкової декларації від 22.04.2019.

У зв`язку з несплатою відповідачем грошових зобов`язань ГУ ДФС у Львівській області виставлено податкову вимогу форми «Ю» від 23.10.2018 № 1511-52, яку платнику податків скеровано на адресу.

Докази, які б підтверджували, що згадана податкова вимога чи податкове повідомлення-рішення відповідачем оскаржувалися у справі відсутні, відповідно, визначені зобов`язання є узгодженими.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходив з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до підп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 54.1 ст.54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Разом з тим, вищевказані податкові повідомлення-рішення вручені відповідачу та в адміністративному або судовому порядку не оскаржувались.

Відтак, суми грошових зобов`язань відповідача є узгодженими та у встановлені законом строки не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу у відповідності до підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган, у відповідності до вимог п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.

На виконання вказаних положень Податкового кодексу України позивач надіслав на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ю» від 23.10.2018 № 1511-52. Проте, з моменту виставлення податкової вимоги, податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецресурс-захід" не було погашено.

Згідно з п.п.95.1, 95.2 ст.95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право органу державної податкової служби звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що заборгованість у розмірі 458771, 00 грн Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецресурс-захід" у встановлені законом строки не сплачено, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду справи не надано, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецресурс-захід" (вул. Круп`ярська, 1/11, м. Львів; код ЄДРПОУ 42073715) відкритих у банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, грошові кошти до бюджету у розмірі 458771 (чотириста п`ятдесят вісім тисяч сімсот сімдесят одна) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 05.03.2020.

Суддя Р.М. Брильовський