Рішення

від 05.03.2020 по справі 420/6531/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2020 року м. Одеса справа № 420/6531/19

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промпостачальник 2010 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та визнання протиправними дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Промпостачальник 2010 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними податкові повідомлення рішення від 22.10.2019 року №0003101401 та №0003091401; визнання протиправними дії відповідача в частині недотримання вимог ст.77 Податкового кодексу України під час здійснення документальної перевірки позивача.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що вищезазначені податкові повідомлення-рішення (далі ППР) були винесені податковим органом на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки №490/15-32-14-01/37291830 від 28.08.2019 року Про результати документальної виїзної планової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Промпостачальник 2010 , код за ЄДРПОУ 37291830 та відповіді на заперечення на акт №2333/10/15-32-05-01-10, а тому вони є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки з боку позивача відсутні порушення вимог Податкового кодексу України та інших нормативно-правових документів.

Представник Головного управління ДФС в Одеській області проти задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Промпостачальник 2010 заперечував з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов, та наполягав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є законними, обґрунтованими, та винесеними у відповідності до вимог чинного законодавства.

Ухвалою суду від 11.11.2019 року адміністративний позов залишено без руху.

Ухвалою суду від 26.11.2019 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 21.01.2020 року без виходу до нарадчої кімнати продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 10.02.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 05.03.2020 року замінено неналежну сторону по справі №420/6531/19 Головне управління ДФС в Одеській області на правонаступника Головне управління ДПС в Одеській області.

Представник позивача заявив клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився.

Згідно із ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене положення Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку із відсутності потреби заслухати свідка чи експерта та з урахуванням клопотання наданого представником позивача, суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі письмовими доказами.

Судом у справі встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Промпостачальник 2010 зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 25.10.2010 року за № 1 552 102 0000 001552.

Видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Промпостачальник 2010 відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є зокрема: Код КВЕД 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний); Код КВЕД 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

Так, на підставі направлень від 22.07.2019 №№4634/14-01, 4633/14-01, 4637/14-01, 4639/14-01, 4638/14-01, 4636/14-01, 4635/14-01 виданих Головним управлінням Державної фіскальної служби в Одеській області представникам відповідача та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів підприємницької діяльності, та наказу ГУ ДФС в Одеській області від 10.07.2019 року №5440 відповідач мав провести документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Промостачальник 2010 , код ЄДРПОУ 37291830 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 відповідно до затвердженого плану перевірки.

ТОВ Промпостачальник 2010 проінформоване про мету податкового органу щодо проведення планової виїзної перевірки письмовим повідомленням №271 від 10.07.2019, яке було направлено разом з копією наказу від 10.07.2019 №5440 засобами поштового зв`язку 10.07.2019 та отримано представником позивача 08.08.2019 року.

З метою проведення документальної планової перевірки, на виконання плану-графіка представниками податкового органу 23.07.2019 року здійснено вихід на податкову адресу позивача: 67700. Одеська область, Білгород-Дністровський район, м. Білгород-Дністровський, вул. Плавнева, буд.64. кв.(офіс) 43.

Разом з тим, при вжитті заходів з організації документальної планової виїзної перевірки, за вказаною адресою відповідачем встановлено відсутність ТОВ Промпостачальник 2010 , зокрема його посадових осіб: керівника - Домусчі Петра Дмитровича та головного бухгалтера - Маленкової Нелі Миколаївни або його законних представників. З наведених підстав складено акти №759/15-32-14-01, 1460/15-32-14-01 Про неможливість проведення виїзної документальної планової перевірки ТОВ Промпостачальник 2010 код ЄДРПОУ 37291830 за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 .

Після встановлення місцезнаходження ТОВ Промпостачальник 2010 ГУ ДФС в Одеській області 14.08.2019 року наказом №6542 Про внесення змін до наказу ГУ ДФС в Одеській області від 10.07.2019 року №5440 Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Промпостачальник 2010 (код за ЄДРПОУ 37291830) термін проведення перевірки перенесено з 23.07.2019 року на десять робочих днів на дату з 14 серпня 2019 року тривалістю 10 робочих днів. Копію вказаного наказу від 14.08.2019 року №6542 вручено особисто директору ТОВ Промпостачальник 2010 14.08.2019 року.

23.07.2019 по 28.08.2019 року на підставі направлень від 14.08.2019 року №№5378/14-01, 5377/14-01, 5381/14-01, 5383/14-01, 5382/14-01, 5379/14-01, 5380/14-01 (з якими під підпис ознайомлено директора ТОВ Промпостачальник 2010 Домусчі Петра Дмитровича 14.08.2019 року) виданих представникам ГУ ДФС в Одеській області відповідачем відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб`єктів підприємницької діяльності, та наказу ГУ ДФС в Одеській області від 10.07.2019 року №5440, з урахуванням змін внесеними наказом ГУ ДФС в Одеській області від 14.08.2019 року №6542, проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Промпостачальник 2010 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки перевіряючими складено акт №000490/15-32-14-01/37291830 від 28.08.2019 року (т.5 а.с.136-186), у висновках якого встановлено порушення:

- заниження задекларованих ТОВ Промпостачальник 2010 показників в рядку 2120 Інші операційні доходи на загальну суму 1 692 928 грн. у тому числі: за 2016 рік всього у сумі - 793 705 грн.; за 2017 рік всього у сумі - 556 906 грн.; за 2018 рік всього у сумі - 342 317 грн.;

- заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму - 1 236 109 грн., у тому числі за: вересень 2016 року - 76 911 грн.; жовтень 2016 у сумі - 63 123 грн.; листопад 2016 у сумі - 96 939 грн.; квітень 2017 у сумі - 77 390 грн.; травень 2017 у сумі - 162 175 грн.; червень 2017 у сумі - 53 148 грн.; вересень 2017 у сумі - 19 982 грн.; жовтень 2017 у сумі - 106 428 грн.; листопад 2017 у сумі - 104 833 грн.; грудень 2017 у сумі - 95 428 грн.; січень 2018 у сумі - 91 610 грн.; лютий 2018 у сумі - 66 495 грн.; березень 2018 у сумі - 83 098 грн.; квітень 2018 у сумі - 84 559 грн.; травень 2018 у сумі - 54 591 грн.

Не погоджуючись з вищенаведеними висновками акту перевірки №490/15-32-14-01/37291830 від 28.08.2019 року, позивач 05.10.2019 року направив на адресу ГУ ДФС в Одеській області заперечення на зазначений акт, відповідно до якого просив переглянути результати, викладені податковим органом у акті з урахуванням фактів порушення контролюючим органом вимог податкового законодавства та утриматися від ухвалення рішення про визначення грошових зобов`язань платнику податків (т.5 а.с.187-190).

Однак 17.10.2019 року Головним управлінням ДПС в Одеській області відповіддю на заперечення №2333/10/15-32-05-01-10 Про розгляд заперечення по акту планової виїзної документальної перевірки від 28.08.2019 року №490/15-32-14-01/37291830 відмовлено в задоволенні вищенаведених вимог позивача (т.5 а.с.191-201).

На підставі акту перевірки від 28.08.2019 року №490/15-32-14-01/37291830 та відповіді на заперечення від 17.10.2019 року №2333/10/15-32-05-01-10 Головним управлінням Державної податкової служби в Одеській області винесено податкові повідомлення-рішення:

№0003091401 від 22.11.2019 року, яким позивачу збільшено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1 236 110 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 309 028 грн.(т.5 а.с.133);

№0003101401 від 22.11.2019 року, яким позивачу збільшено податкове зобов`язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів на суму 1 692 928 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 432 232 грн.(т.5 а.с.134).

Зазначені вище порушення Податкового кодексу України були встановлені посадовими особами ГУ ДПС в Одеській області по господарським відносинам позивача зі своїми контрагентами-підприємствами, що передавали у власність позивачу товарно-матеріальні цінності, а також здійснювали постачання товарів на користь позивача протягом періоду, що перевірявся, а саме: ТОВ Вега Сіті Груп , ТОВ Озрік , ТОВ Іверія Пром , ТОВ Альтаір Вест Груп , ТОВ Альфа Біо Енерджі , ТОВ Флеш Комерс , ТОВ Оріон Компані , ТОВ Адванс Ассист , ТОВ Промконтекст , ТОВ Бізнес Юніті , ТОВ Лімарк , ТОВ Бізнес-Бастіон .

Дослідивши письмові докази, відзив на адміністративний позов оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України).

В силу пп. 75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (пп. 75.1.2).

Відповідно до п. 133.1 ст. 133 ПК України платниками податку з числа резидентів є, зокрема, суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 133.1 ст. 133 ПК України платниками податку з числа резидентів є, зокрема, суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу (пп. 134.1.1п. 134.1 ст. 134 ПК України).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п. 135.1 ст. 135 ПК України).

Податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу (п. 137.1 ст. 137 ПКУ).

Згідно п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з податку на додану вартість з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

В силу пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Приписами підпункту а пункту 198.5 статті 198 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 ПК України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ПКУ).

Пунктом 201.10 ст. 201 ПКУ передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тому витрати підприємства для цілей оподаткування податком на прибуток, а податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість повинні бути підтверджений первинними документами, що відображають реальність господарської операції, та є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом встановлено, що ТОВ Промпостачальник 2010 є підприємством яке займається оптовою торгівлею деталями та приладдям для автотранспортних засобів.

Разом з тим, з метою здійснення своєї власної господарської діяльності, позивачем як покупцем/замовником на підставі договорів купуються такі товари у відповідних контрагентів, які в свою чергу такий товар продають та поставляють на адресу позивача, а саме:

- ТОВ Вега Сіті Груп (Постачальник) на підставі договору купівлі-продажу №ПП-12/1 від 07.12.2015 року відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця (ТОВ Промпостачальник 2010 ) товарно-матеріальні цінності - далі Товар. Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та оплатити його на умовах визначених цим Договором. Ціна, кількість, асортимент, терміни поставки визначаються в рахунках-фактурах та видаткових накладних (п.1.1, 1.2 Договору).

Згідно п. 2.2 Договору сплата за Товар відбувається Покупцем у національній валюті України або частково, або 100% передплати, або в 5-ти денний строк з дати передачі товарів зарахуванням сум грошових коштів на банківський поточний рахунок Постачальника.

Відповідно до пункту 3.1, 3.2 Договору Товари поставляється покупцю протягом 30-ти днів, починаючи з дати досягнення домовленості між Сторонами. Товар поставляється зі складу Постачальника або іншої особи, вказаної Постачальником, шляхом самовивозу.

Згідно з п.4.1, 4.2 Договору в момент поставки Товару Постачальник зобов`язаний надати Покупцю наступні оригінали документів: видаткову накладну; податкова накладна надається Покупцю в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному законодавством. Сторони підтверджують, що даний пункт договору є фактичною вимогою порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого КМУ від 16.10.2014 року №569. Товар передається методом звірки даних по накладній та фактичної кількості поставленого Товару та підписання накладної (т.1 а.с.15-17);

- ТОВ Озрік (Постачальник) на підставі договору купівлі-продажу №ПР16/10 від 01.10.2016 року відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця (ТОВ Промпостачальник 2010 ) товарно-матеріальні цінності - далі Товар. Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та оплатити його на умовах визначених цим Договором. Ціна, кількість, асортимент, терміни поставки визначаються в рахунках-фактурах та видаткових накладних (п.1.1, 1.2 Договору).

Згідно п. 2.2 Договору сплата за Товар відбувається Покупцем у національній валюті України або частково, або 100% передплати, або в 5-ти денний строк з дати передачі товарів зарахуванням сум грошових коштів на банківський поточний рахунок Постачальника.

Відповідно до пункту 3.1, 3.2 Договору Товари поставляється покупцю протягом 30-ти днів, починаючи з дати досягнення домовленості між Сторонами. Товар поставляється зі складу Постачальника або іншої особи, вказаної Постачальником, шляхом самовивозу.

Згідно з п.4.1, 4.2 Договору в момент поставки Товару Постачальник зобов`язаний надати Покупцю наступні оригінали документів: видаткову накладну; податкова накладна надається Покупцю в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному законодавством. Сторони підтверджують, що даний пункт договору є фактичною вимогою порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого КМУ від 16.10.2014 року №569. Товар передається методом звірки даних по накладній та фактичної кількості поставленого Товару та підписання накладної (т.1 а.с.136-138);

- ТОВ Іверія Пром (Постачальник) на підставі договору купівлі-продажу №0716-01 від 01.07.2016 року відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця (ТОВ Промпостачальник 2010 ) товарно-матеріальні цінності - далі Товар. Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та оплатити його на умовах визначених цим Договором. Ціна, кількість, асортимент, терміни поставки визначаються в рахунках-фактурах та видаткових накладних (п.1.1, 1.2 Договору).

Згідно п. 2.2 Договору сплата за Товар відбувається Покупцем у національній валюті України або частково, або 100% передплати, або в 5-ти денний строк з дати передачі товарів зарахуванням сум грошових коштів на банківський поточний рахунок Постачальника.

Відповідно до пункту 3.1, 3.2 Договору Товари поставляється покупцю протягом 30-ти днів, починаючи з дати досягнення домовленості між Сторонами. Товар поставляється зі складу Постачальника або іншої особи, вказаної Постачальником, шляхом самовивозу.

Згідно з п.4.1, 4.2 Договору в момент поставки Товару Постачальник зобов`язаний надати Покупцю наступні оригінали документів: видаткову накладну; податкова накладна надається Покупцю в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному законодавством. Сторони підтверджують, що даний пункт договору є фактичною вимогою порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого КМУ від 16.10.2014 року №569. Товар передається методом звірки даних по накладній та фактичної кількості поставленого Товару та підписання накладної (т.1 а.с.163-165);

- ТОВ Альтаір Вест Груп (Постачальник) на підставі договору купівлі-продажу №ПР07/16 від 01.07.2016 року відповідно до якого Постачальник зобов`язується передавати у власність, а Покупець (ТОВ Промпостачальник 2010 ) зобов`язується приймати і оплачувати на умовах цього Договору Товар найменуванням, у кількості і за цінами, згідно відпускними накладними (п.1.1 Договору).

Згідно п.2.2, 2.3 Договору оплата Товару здійснюється Покупцем у національній валюті шляхом перерахування суми грошових коштів на банківський рахунок Продавця протягом 3-х років з дати передачі товару. За взаємною домовленістю Сторін розрахунки за Товар можуть здійснюватися частинами, а також з використанням інших форм розрахунків у порядку, встановленому законом України.

Відповідно до пункту 3.1, 3.3 Договору Товар поставляється Покупцю протягом 30-ти календарних днів, починаючи з дати узгодження Сторонами виду, найменування, кількості, ціни Товару, що фіксується в накладних. Товар поставляється зі складу Постачальника або іншої особи, зазначеного Постачальником, шляхом самовивозу.

Згідно з п.4.1 Договору Товар передається шляхом порівняння даних за накладною та фактично поставленого Товару та підписання накладної (т.2 а.с.115-117);

- ТОВ Альфа Біо Енерджі (Постачальник) на підставі договору постачання №ПР04-1/16 від 01.04.2016 року відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Замовника (ТОВ Промпостачальник 2010 ) Товар. Замовник зобов`язується прийняти цей Товар та оплатити його на умовах, визначених цим Договором. Ціна, кількість, асортимент, терміни поставки Товару обумовлюються сторонами попередньо (п.1.1, 1.2 Договору).

Згідно п. 2.2 Договору сплата за Товар відбувається Покупцем у національній валюті України або частково, або 100% передплати, або в 5-ти денний строк з дати передачі товарів зарахуванням сум грошових коштів на банківський поточний рахунок Продавця.

Відповідно до пункту 3.1, 3.3 Договору Продавець здійснює поставку замовленого Товару покупцю протягом 30-ти календарних днів, починаючи з дати замовлення Покупцем. Поставка Товару здійснюється автотранспортом покупця та за його рахунок на умовах Франкоперевізник - митний термінал (право власності на товар переходить від Продавця до Замовника на борту авто вантажівки на вказаному місті після митної очистки Товару (Інкотермс 2000). При цьому, товарно-транспортні накладні на перевезення Товару після переходу права власності від продавця виписує Замовник, також він є товаровідправником.

Згідно з п.4.1 Договору Товар передається методом порівняння фактичної кількості завантаженого Товару із показниками зазначеними у видатковій накладній, яка підписується сторонами за відсутності розбіжностей (т.2 а.с.147-148);

- ТОВ Флеш Комерс (Постачальник) на підставі договору купівлі-продажу №17/10-ПР від 01.10.2016 року відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця (ТОВ Промпостачальник 2010 ) товарно-матеріальні цінності - далі Товар. Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та оплатити його на умовах визначених цим Договором. Ціна, кількість, асортимент, терміни поставки визначаються в видаткових накладних (п.1.1, 1.2 Договору).

Згідно п. 2.2 Договору сплата за Товар відбувається Покупцем у національній валюті України або частково, або 100% передплати, або в 5-ти денний строк з дати передачі товарів зарахуванням сум грошових коштів на банківський поточний рахунок Постачальника.

Відповідно до пункту 3.1, 3.2 Договору Товари поставляється покупцю протягом 30-ти днів, починаючи з дати досягнення домовленості між Сторонами. Товар поставляється зі складу Постачальника або іншої особи, вказаної Постачальником, шляхом самовивозу.

Згідно з п.4.1, 4.2 Договору в момент поставки Товару Постачальник зобов`язаний надати Покупцю наступні оригінали документів: видаткову накладну; податкова накладна надається Покупцю в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному законодавством. Сторони підтверджують, що даний пункт договору є фактичною вимогою порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого КМУ від 16.10.2014 року №569. Товар передається методом звірки даних по накладній та фактичної кількості поставленого Товару та підписання накладної (т.2 а.с.158-160);

- ТОВ Оріон Компані (Постачальник) на підставі договору купівлі-продажу №3/14ПР від 01.03.2017 року відповідно до якого Постачальник зобов`язується передавати у власність, а Покупець (ТОВ Промпостачальник 2010 ) зобов`язується приймати і оплачувати на умовах цього Договору Товар найменуванням, у кількості і за цінами, згідно відпускними накладними (п.1.1 Договору).

Згідно п.2.2, 2.3 Договору оплата Товару здійснюється Покупцем у національній валюті шляхом перерахування суми грошових коштів на банківський рахунок Продавця протягом 3-х років з дати передачі товару. За взаємною домовленістю Сторін розрахунки за Товар можуть здійснюватися частинами, а також з використанням інших форм розрахунків у порядку, встановленому законом України.

Відповідно до пункту 3.1, 3.3 Договору Товар поставляється Покупцю протягом 30-ти календарних днів, починаючи з дати узгодження Сторонами виду, найменування, кількості, ціни Товару, що фіксується в накладних. Товар поставляється зі складу Постачальника або іншої особи, зазначеного Постачальником, шляхом самовивозу.

Згідно з п.4.1 Договору Товар передається шляхом порівняння даних за накладною та фактично поставленого Товару та підписання накладної (т.2 а.с.166-167);

- ТОВ Адванс Ассист (Постачальник) на підставі договору купівлі-продажу №1/1604 від 07.04.2016 року відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця (ТОВ Промпостачальник 2010 ) товарно-матеріальні цінності - далі Товар. Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та оплатити його на умовах визначених цим Договором. Ціна, кількість, асортимент, терміни поставки визначаються в видаткових накладних (п.1.1, 1.2 Договору).

Згідно п. 2.2 Договору сплата за Товар відбувається Покупцем у національній валюті України або частково, або 100% передплати, або в 5-ти денний строк з дати передачі товарів зарахуванням сум грошових коштів на банківський поточний рахунок Постачальника.

Відповідно до пункту 3.1, 3.2 Договору Товари поставляється покупцю протягом 30-ти днів, починаючи з дати досягнення домовленості між Сторонами. Товар поставляється зі складу Постачальника або іншої особи, вказаної Постачальником, шляхом самовивозу.

Згідно з п.4.1, 4.2 Договору в момент поставки Товару Постачальник зобов`язаний надати Покупцю наступні оригінали документів: видаткову накладну; податкова накладна надається Покупцю в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному законодавством. Сторони підтверджують, що даний пункт договору є фактичною вимогою порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого КМУ від 16.10.2014 року №569. Товар передається методом звірки даних по накладній та фактичної кількості поставленого Товару та підписання накладної (т.3 а.с.56-58);

- ТОВ Промконтекст (Постачальник) на підставі договору купівлі-продажу №11/16-1 від 20.11.2016 року відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця (ТОВ Промпостачальник 2010 ) товарно-матеріальні цінності - далі Товар. Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та оплатити його на умовах визначених цим Договором. Ціна, кількість, асортимент, терміни поставки визначаються в видаткових накладних (п.1.1, 1.2 Договору).

Згідно п. 2.2 Договору сплата за Товар відбувається Покупцем у національній валюті України або частково, або 100% передплати, або в 5-ти денний строк з дати передачі товарів зарахуванням сум грошових коштів на банківський поточний рахунок Постачальника.

Відповідно до пункту 3.1, 3.2 Договору Товари поставляється покупцю протягом 30-ти днів, починаючи з дати досягнення домовленості між Сторонами. Товар поставляється зі складу Постачальника або іншої особи, вказаної Постачальником, шляхом самовивозу.

Згідно з п.4.1, 4.2 Договору в момент поставки Товару Постачальник зобов`язаний надати Покупцю наступні оригінали документів: видаткову накладну; податкова накладна надається Покупцю в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному законодавством. Сторони підтверджують, що даний пункт договору є фактичною вимогою порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого КМУ від 16.10.2014 року №569. Товар передається методом звірки даних по накладній та фактичної кількості поставленого Товару та підписання накладної (т.3 а.с.59-61);

- ТОВ Бізнес Юніті (Постачальник) на підставі договору купівлі-продажу №0830/16 від 01.09.2016 року відповідно до якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця (ТОВ Промпостачальник 2010 ) товарно-матеріальні цінності - далі Товар. Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та оплатити його на умовах визначених цим Договором. Ціна, кількість, асортимент, терміни поставки визначаються в видаткових накладних (п.1.1, 1.2 Договору).

Згідно п. 2.2 Договору сплата за Товар відбувається Покупцем у національній валюті України або частково, або 100% передплати, або в 5-ти денний строк з дати передачі товарів зарахуванням сум грошових коштів на банківський поточний рахунок Постачальника.

Відповідно до пункту 3.1, 3.2 Договору Товари поставляється покупцю протягом 30-ти днів, починаючи з дати досягнення домовленості між Сторонами. Товар поставляється зі складу Постачальника або іншої особи, вказаної Постачальником, шляхом самовивозу.

Згідно з п.4.1, 4.2 Договору в момент поставки Товару Постачальник зобов`язаний надати Покупцю наступні оригінали документів: видаткову накладну; податкова накладна надається Покупцю в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному законодавством. Сторони підтверджують, що даний пункт договору є фактичною вимогою порядку електронного адміністрування ПДВ, затвердженого КМУ від 16.10.2014 року №569. Товар передається методом звірки даних по накладній та фактичної кількості поставленого Товару та підписання накладної (т.3 а.с.209-211);

- ТОВ Лімарк (Постачальник) на підставі договору купівлі-продажу №01-ПР/16 від 04.01.2016 року відповідно до якого Постачальник зобов`язується передавати у власність, а Покупець (ТОВ Промпостачальник 2010 ) зобов`язується приймати і оплачувати на умовах цього Договору Товар найменуванням, у кількості і за цінами, згідно відпускними накладними (п.1.1 Договору).

Згідно п.2.2, 2.3 Договору оплата Товару здійснюється Покупцем у національній валюті шляхом перерахування суми грошових коштів на банківський рахунок Продавця протягом 180 дію з дати передачі товару. За взаємною домовленістю Сторін розрахунки за Товар можуть здійснюватися частинами, а також з використанням інших форм розрахунків у порядку, встановленому законом України.

Відповідно до пункту 3.1, 3.3 Договору Товар поставляється Покупцю протягом 30-ти календарних днів, починаючи з дати узгодження Сторонами виду, найменування, кількості, ціни Товару, що фіксується в накладних. Товар поставляється зі складу Постачальника або іншої особи, зазначеного Постачальником, шляхом самовивозу.

Згідно з п.4.1 Договору Товар передається шляхом порівняння даних за накладною та фактично поставленого Товару та підписання накладної (т.4 а.с.25-27);

- ТОВ Бізнес-Бастіон (Постачальник) на підставі договору купівлі-продажу №ПП 09-17 від 01.09.2017 року відповідно до якого Постачальник зобов`язується передавати у власність, а Покупець (ТОВ Промпостачальник 2010 ) зобов`язується приймати і оплачувати на умовах цього Договору Товар найменуванням, у кількості і за цінами, згідно відпускними накладними (п.1.1 Договору).

Згідно п.2.2, 2.3 Договору оплата Товару здійснюється Покупцем у національній валюті шляхом перерахування суми грошових коштів на банківський рахунок Продавця протягом 3-х років з дати передачі товару. За взаємною домовленістю Сторін розрахунки за Товар можуть здійснюватися частинами, а також з використанням інших форм розрахунків у порядку, встановленому законом України.

Відповідно до пункту 3.1, 3.3 Договору Товар поставляється Покупцю протягом 30-ти календарних днів, починаючи з дати узгодження Сторонами виду, найменування, кількості, ціни Товару, що фіксується в накладних. Товар поставляється зі складу Постачальника або іншої особи, зазначеного Постачальником, шляхом самовивозу.

Згідно з п.4.1 Договору Товар передається шляхом порівняння даних за накладною та фактично поставленого Товару та підписання накладної (т.4 а.с.91-93).

Виконання зобов`язань сторонами за вищезазначеними договорами окрім договору купівлі-продажу №11/16-1 від 20.11.2016 року з ТОВ Промконтекст підтверджується належними чином оформленими та підписаними сторонами первинними документами щодо надання контрагентами відповідних товарів та їх поставки на адресу позивача та сплати позивачем на адресу контрагентів коштів за них, а саме: накладні, податкові накладні, платіжні доручення, товарно-транспортні накладні, оборотно-сальдові відомості по рахункам, картки рахунку, податкові декларації (т.1 а.с.18-135, 139-162, 166-249, т.2 а.с.1-114, 118-146, 149-157, 161-165, 168-252, т.3 а.с.1-55, 62-208, 212-251, т.4 а.с.1-24, 28-90, 94-250, т.5 а.с.1-130, 202-252, т.6 а.с.1-255, т.7 а.с.1-81).

Однак, як вбачається з акту перевірки, контролюючий орган з посиланням на відсутність певних сальдо розрахунків, відсутність придбання контрагентами товарів, які в подальшому продано та поставлено позивачу, інформації бухгалтерського обліку, даних Єдиного державного реєстру податкових накладних та даних ІС Податковий блок відносно контрагентів позивача дійшов висновку про неможливість виконання цих господарських операцій для ТОВ Промпостачальник 2010 , оскільки операції з його контрагентами не підтверджуються з врахування реального часу здійснення таких операцій, місцезнаходження майна, наявності невідповідності номенклатури придбаних для реалізації та реалізованих товарів, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної доцільності діяльності.

Суд вважає такі висновки акту стосовно контрагентів позивача ТОВ Вега Сіті Груп , ТОВ Озрік , ТОВ Іверія Пром , ТОВ Альтаір Вест Груп , ТОВ Альфа Біо Енерджі , ТОВ Флеш Комерс , ТОВ Оріон Компані , ТОВ Адванс Ассист , ТОВ Бізнес Юніті , ТОВ Лімарк , ТОВ Бізнес-Бастіон , ТОВ Промконтекст помилковими та такими, що спростовуються фактичними обставинам справи.

Так, суд зазначає, що в обов`язок позивача не входило проведення перевірки контрагентів на наявність транспорту, будь-яких матеріалів (сировини) та товарних запасів, необхідних для ведення господарської діяльності з позивачем.

Відповідачем жодних належних та допустимих доказів відсутності у ТОВ Вега Сіті Груп , ТОВ Озрік , ТОВ Іверія Пром , ТОВ Альтаір Вест Груп , ТОВ Альфа Біо Енерджі , ТОВ Флеш Комерс , ТОВ Оріон Компані , ТОВ Адванс Ассист , ТОВ Бізнес Юніті , ТОВ Лімарк , ТОВ Бізнес-Бастіон , ТОВ Промконтекст матеріальних ресурсів суду не надав.

Разом з тим, щодо інформації з ІС Податковий блок на яку посилався контролюючий орган в акті перевірки суд зазначає, що наявність певної інформації, одержаної від інших підрозділів податкової служби чи з інформаційних систем Державної фіскальної служби, що не оформлена рішеннями суб`єкта владних повноважень, не є юридичним фактом та утворює лише підставу для перевірки такої інформації.

Зазначена податкова інформація може, на думку суду, породжувати певні сумніви у посадових осіб контролюючого органу щодо реальності, а тому законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що платнику податків його контрагентами товари не постачались. Використання відповідачем при визначенні порушень платнику податків (що мають наслідком збільшення податковим органом податкових зобов`язань цього платника) податкової інформації не є належним способом діяльності суб`єкта владних повноважень позивача відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України

Також суд враховує, що згідно відомостей наявних в ЄДРПОУ контрагенти позивача на момент здійснення господарських правовідносин з ТОВ Промпостачальник 2010 були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридичні особи; перебували на обліку в податковому органі та були платниками ПДВ. Крім того, відповідно до видів їх господарських діяльності за КВЕД, підприємства могли передавати у власність товарні цінності позивачу, що не суперечить положенням чинного законодавства та відповідає загальноприйнятій практиці. Податкові накладні за своєю формою та змістом відповідають ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , зокрема, містять такі обов`язкові реквізити як порядковий номер податкової накладної та дату її виписки, точне найменування юридичних осіб, їх індивідуальні податкові номери, назву товару, його ціну та вартість.

Крім того, слід також зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 23.10.2018 року у справі №815/2946/13-а , від 17.04.2018 року у справі №820/475/17.

Суд зазначає, що при вирішенні податкових спорів суд виходить із презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Подання платником податку до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Слід зазначити, що недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, водночас таких доказів податковим органом в акті перевірки не наведено та реальність виконання господарських операцій позивача з контрагентами не спростовано. ГУ ДПС в Одеській області не наведено також жодних належних доказів на підтвердження того, що визначені умови договорів не виконувались.

Можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача не можуть бути самостійними та достатніми підставами для висновку про наявність таких порушень з боку ТОВ Промпостачальник 2010 , а також про відсутність у позивача, як покупця послуг, права на здійснення господарських витрат та формування податкового кредиту з ПДВ, а тому не позбавляють позивача права на їх відображення у податковому обліку.

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях чітко визначив правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

У разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі Інтерсплав проти України ).

Крім того, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 року ("Булвес АД проти Болгарії") зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є "власністю" у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов`язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов`язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону " Про ПДВ " стало не передбачуваним і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов`язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов`язку зі сплати ПДВ (п. 43, п. 69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).

Будь-яких доказів того, що позивач діяв без реальної господарської мети отримання прибутку, або з наміром штучного заниження бази оподаткування з податку на додану вартість, представниками відповідача до суду не надано.

Зокрема, в акті перевірки відсутні відомості про визначення контрагентам позивача сум податкових зобов`язань у зв`язку із ухиленням від сплати податків та зборів, винесення вироків посадовим особам контрагентам субпідрядників за фактами ухиляння від сплати податків в результаті конкретних господарських операцій, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Ними також не надано доказів визнання господарських договорів між позивачем та його контрагентами недійсними або фіктивними, притягнення посадових осіб господарюючих суб`єктів до відповідальності за порушення законних правил ведення підприємницької діяльності.

Слід також зазначити, що під час розгляду справи відповідачем не надано: рішень суду відносно контрагентів позивача, які б набрали законної сили та які б були прийняті в порядку ст. 55-1 ГК України ( Фіктивна діяльність суб`єкта господарювання ); рішення суду, прийняті в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочинів, тобто щодо вчинення правочинів без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином; рішення суду про визнання правочинів з контрагентом недійсними з підстав їх суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України; рішеннями суду, яке б було прийнято в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав невідповідності спірних операцій вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, тощо.

При цьому суд критично ставиться до посилання представника відповідача на справи в кримінальному провадженні (№№756/17025/18, 758/3850/18, 758/4753/18, 757/64557/17-к, 756/2297/18, 522/15043/18, 464/1797/18, 757/61557/17-к, 712/15944/18, 464/748916-к, 761/25353/17) стосовно контрагентів як на докази в обґрунтування нереальності господарських операцій позивача з його контрагентами, зазначеними в акті перевірки. В зазначених ухвалах вбачаються - контрагенти позивача - ТОВ Бізнес-Бастіон , ТОВ Адванс Ассист , ТОВ Оріон Компані , ТОВ Лімарк , ТОВ Альтаір Вест Груп , ТОВ Вега Сіті Груп , ТОВ Озрік , ТОВ Промконтекст , ТОВ Альфа Біо Енерджі , ТОВ Флеш Комерс , проте суд вказує, що наведені контрагенти позивача зафіксовані лише в процесуальних ухвалах суду, в яких лише заявляються клопотання слідчих та прокурорів щодо накладення арештів.

Однак зазначені обставини не є належними та беззаперечними доказами в адміністративній справі №420/6531/19, на підставі яких можуть бути встановлені відповідні юридичні факти, оскільки лише вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, і лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (частина 6 ст. 78 КАС України).

Представниками ГУ ДПС В Одеській області до суду не було надано передбачених цією нормою КАС України процесуальних рішень суду, якими б встановлювалась протиправна діяльність його контрагентів або їх посадових осіб.

При цьому ані ревізором-інспектором в акті перевірки, ані представником відповідача в судовому засіданні не було доведено, що в межах вищевказаних кримінальних провадженнях досліджувалися саме господарські відносини зазначених контрагентів з ТОВ Пропостачальник 2010 .

Із вищенаведених обставин суд не приймає до уваги посилання представників відповідача на справи в кримінальному провадженні №№756/17025/18, 758/3850/18, 758/4753/18, 757/64557/17-к, 756/2297/18, 522/15043/18, 464/1797/18, 757/61557/17-к, 712/15944/18, 464/748916-к, 761/25353/17, як на докази правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та обґрунтованості висновків акту перевірки.

Щодо відсутності у позивача по деяким господарським операціям товарно-транспортних накладних, та не надання їх до перевірки суд зазначає, що товарно-транспортні накладні не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. За наявності документів, що підтверджують фактичне отримання товару та його використання у власній господарській діяльності, відсутність ТТН не може бути підставою для невизнання витрат із придбання матеріальних цінностей та формування податкового кредиту. Відсутність ТТН, або недоліки в їх заповненні також не можуть позбавити права платника податку на податковий кредит із ПДВ за наявності документів, які вимагає Податковий Кодекс України у цьому випадку. Підставою для формування податкового кредиту з ПДВ є наявність належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Крім того, суд зазначає, що документи та інші дані, що підтверджують реальність здійснення господарської операції, що відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надаються тощо. Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податку у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Зазначену правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 11.09.2018 року у справі №804/4787/16 та від 03.04.2018 року у справі №826/21425/15.

На підставі вищезазначеного, враховуючи надання позивачем всіх первинних документів, що стосуються господарських операцій за участі контрагентів ТОВ Вега Сіті Груп , ТОВ Озрік , ТОВ Іверія Пром , ТОВ Альтаір Вест Груп , ТОВ Альфа Біо Енерджі , ТОВ Флеш Комерс , ТОВ Оріон Компані , ТОВ Адванс Ассист , ТОВ Бізнес Юніті , ТОВ Лімарк , ТОВ Бізнес-Бастіон , ТОВ Промконтекст які фактично підтверджують їх реальне здійснення - придбання товару для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку та реальне використання товарів та послуг в господарській діяльності, суд доходить висновку, що висновок перевіряючих щодо заниження задекларованих ТОВ Промпостачальник 2010 показників в рядку 2120 Інші операційні доходи на загальну суму 1 692 928 грн. та заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму - 1 236 109 грн., є помилковим, а тому прийняті з підстав вказаних порушень податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Крім того, Європейський Суд з прав людини чітко визначив правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

У разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України").

Будь-яких доказів того, що позивач, або його контрагенти діяли без реальної господарської мети отримання прибутку, або з наміром штучного заниження бази оподаткування з податку на додану вартість або податку а прибуток, представниками відповідача до суду не надано. Ними також не надано доказів визнання господарських договорів між позивачем та його контрагентами недійсними або фіктивними, притягнення посадових осіб господарюючих суб`єктів до відповідальності за порушення законних правил ведення підприємницької діяльності.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд враховує, що підставою для висновків перевіряючих про безпідставність операцій є наявні в органах ДПС дані щодо контрагентів-постачальників проте жодної податкової інформації щодо контрагентів яка підтверджує ці висновки матеріали справи не містять, та суду не надавались.

Сукупність досліджених під час розгляду справи документів не дають підстав суду для висновку про нездійснення спірних операцій, а відповідачем в порядку виконання обов`язку, визначеного ч. 2 ст. 77 КАС України, не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували фактичність їх виконання. При цьому, суд враховує при вирішенні справи позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції . ЄСПЛ у цій справі визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

У справі Федорченко та Лозенко проти України ЄСПЛ зазначив позицію, відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

У справі, що розглядається, аргументи відповідача не є достатньо вагомими та чіткими, не узгоджені доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, а тому суд доходить висновку, що головним управлінням ДПС в Одеській області не доведено обґрунтованості своїх висновків, зроблених в акті перевірки від 28.08.2019 року №000490/15-32-14-01/37291830, оскільки ці висновки не ґрунтуються на законі та фактичних обставинах, що мають суттєве значення, та спростовуються належними, достовірними та допустимими доказами позивача.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції зазначено, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Також суд при прийнятті рішення враховує те, що в податковому повідомленні-рішенні від 22.10.2019 року №0003101401 вказано в графі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) суму 432 232 грн. яка як вбачається з розрахунку вираховувалась ТОВ Промпостачальник 2010 з розміру 25% від суми збільшення податкового зобов`язання, однак з суми 1 692 928 грн. (на яку збільшено податкове зобов`язання) 25% становить сума - 423 232 грн.

З урахування вищенаведеного суд доходить висновку щодо протиправності та необхідності скасування податкових повідомлень-рішень від 22.10.2019 року №0003091401 та №0003101401.

Щодо вимог позивача про визнання протиправними дії відповідача в частині недотримання вимог ст.77 Податкового кодексу України під час здійснення документальної перевірки позивача, суд зазначає наступне.

Суд зазначає що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена і в рішеннях Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі № 804/5402/14 та Верховного Суду України від 24.12.2010 року у справі №21-25а10.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Частиною 1 статті 7 КАС України встановлено, що адміністративний суд вирішує справи відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 року у справі "Щокін проти України", зі змісту рішення у якої вбачається, що вимога про визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв`язку з викладеним, протиправні винесені податковим органом спірні податкові повідомлення-рішення становить втручання у мирне володіння майном суб`єкта господарювання.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем до позовної заяви додане платіжне доручення №1001 від 05.11.2019 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру у сумі 21131,00 грн. (т.1 а.с.5).

Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Промпостачальник 2010 , суд вважає необхідним стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень у розмірі 19 210,00 грн. з розрахунку (21131,00 грн. - 1921,00 (немайнова вимога)=19 210,00 грн.).

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 180, 192-194, 205, 241-246, 251, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Промпостачальник 2010 до Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.10.2019 року №0003091401 Головного управління ДПС в Одеській області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.10.2019 року №0003101401 Головного управління ДПС в Одеській області.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 43142370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промпостачальник 2010 (67700, Одеська область, Білгород-Дністоровський район, м. Білгород-Дністровський, вул. Плавнева, 64 кв.43, код ЄДРПОУ 37291830) витрати по сплаті судового збору у розмірі 19 210,00 грн. сплачені за платіжним дорученням №1001 від 05.11.2019 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Іванов Е.А.

.