Постанова

від 03.03.2020 по справі 400/605/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2020 р. м. Одеса Справа № 400/605/19 Категорія: 111030300

Головуючий в 1 інстанції: Мороз А.О.

Місце ухвалення: м. Миколаїв

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Лук`янчук О.В.

суддів - Бітова А. І.

- Ступакової І. Г.

при секретарі - Рощіній К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДДВС Ойл" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2019 року ТОВ "ДДВС Ойл" звернулося до суду з адміністративним позовом до ГУ ДФС у Миколаївській області, у якому з урахуванням уточнень просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16 листопада 2018 року:

- № 0107641402, яким товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на 149 303,0 грн. та застосовано штраф в розмірі 38 226,0 грн.;

- № 00107651402, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ на 187 238,0 грн. та застосовано штраф в розмірі 46 809,50 грн.;

- № 00107671402, яким, за відсутність реєстрації в ЄРПН податкових накладних на суму 196 016,74 грн., застосовано штраф в розмірі 50% в сумі 98 008,37 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті за висновками акту перевірки про безпідставність внутрішнього переміщення скрапленого газу у зв`язку з відсутністю технічних можливостей для такого переміщення. Позивач вважає таки висновки помилковими, оскільки співставлення об`ємів придбаного і проданого скрапленого газу доводить, що продажу необлікованого газу ним не здійснювалось. Додатково обґрунтовуючи свої вимоги товариство зазначило, що акт перевірки не підписаний двома ревізорами, що є самостійною підставою для скасування спірних рішень.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року позов товариства задоволено.

Податкові повідомлення-рішення № 00107641402, № 00107651402, № 00107671402, прийняті 19 листопада 2018 року ГУ ДФС у Миколаївській області визнано протиправними та скасовано.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Миколаївській області на користь позивача судові витрати у виді судового збору в розмірі 7 793,77 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням ГУ ДФС у Миколаївській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року, як таке, що постановлене із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги ГУ ДФС у Миколаївській області наполягало на законності скасованих податкових повідомлень-рішень, що прийняті за результатом проведеної документальної планової виїзної перевірки про що складено акт від 25.10.2018 № 2541/14-29-14-02. Також апелянт зазначив, що не дотримання окремих елементів рішення, у разі якщо з його зміст є зрозумілим, не повинно сприйматися як безумовною підставою для висновку щодо протиправності такого рішення і таке рішення може бути визнане судом правомірним.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просить у задоволені апеляційної скарги відмовити.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста їх участь в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що оспорювані у даній справі податкові повідомлення-рішення від 19 листопада 2018 року за № 0107641402, № 00107651402, № 00107671402 винесені на підставі акту перевірки від 26.10.2018 № 2541/14-29-14-02/40189369, якій складений ГУ ДФС у Миколаївській області за результатом документальної планової виїзної перевірки.

Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що акт перевірки за відсутності підпису посадової особи контролюючого органу, яка проводила перевірку є недопустимим доказом, а тому прийняті на його підставі податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає неаргументованими доводи апеляційної скарги, з наступного.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

За приписами статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Основний доказ, який визначає склад податкових правопорушень, покладених в основу прийняття податкових повідомлень-рішень є акт, якій складається за результатом проведеної перевірки.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

За приписами статті 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

Застосування посадовими особами контролюючих органів при оформленні результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб, їх відокремлених підрозділів, постійних представництв та представництв нерезидентів дотримання законодавства з питань державної митної справи, про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи регулюється Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року №727 (далі - Порядок № 727).

Пунктом 2 розділу І Порядку № 727 визначено, що акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За приписами пунктів 1 та 2 розділу ІІ вказаного Порядку результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки документальної перевірки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт документальної перевірки, а у разі відсутності порушень - довідка документальної перевірки.

Акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими особами контролюючого органу, який проводив перевірку, а також посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 727, акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта (довідки) документальної перевірки додаються інформативні додатки.

Згідно пункту 2 розділу V Порядку № 727, акт (довідка) документальної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється в контролюючому органі протягом 5 робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або застосовують консолідовану сплату та у випадках проведення документальних перевірок дотримання законодавства з питань державної митної справи, - протягом 10 робочих днів), з дотриманням визначених у пункті 5 цього розділу вимог щодо реєстрації актів документальних перевірок.

При цьому строк складення акта (довідки) документальної перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого Податковим кодексом та Митним кодексом.

Пунктом 1.1. ДСТУ 4163-2003 (Уніфікована система Організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів) (далі - ДСТУ 4163-2003) передбачено, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування; підприємств, установ, організацій та їх об`єднань усіх форм власності (далі - організацій).

Відповідно до пункту 1.2. ДСТУ 4163-2003 цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташовування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів.

Документи, що їх складають в організації, згідно пункту 4.4. ДСТУ 4163-2003 повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва організації (07), назва виду документа (10) (не зазначають на листах), дата (11), реєстраційний індекс документа (12), заголовок до тексту документа (19), текст документа (21), підпис (23).

Згідно з пунктом 3.12. Національного стандарту України ДСТУ 2732:2004 "Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять", затвердженого наказом від 28 травня 2004 року №97 Держспоживстандарту України (далі - ДСТУ 2732:2004), юридична сила (службового документа) - властивість службового документа, надана чинним законодавством, яка є підставою для вирішення правових питань, здійснювати правове регулювання і (або) управлінські функції.

Підпунктом 4.1.7. пункту 4.1. ДСТУ 2732:2004 визначено, що підпис службового документа - реквізит службового документа, який свідчить про відповідальність особи за його зміст та є єдиний чи один з реквізитів, що надають документові юридичної сили.

Таким чином, враховуючи наведені вимоги ПК України та Порядку № 727, а також приписи ДСТУ 4163-2003 та 2732:2004, підписання Акту перевірки посадовими особами контролюючого органу є основною умовою дійсності такого акту.

Відповідно до статті 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, допустимість як властивість доказів поєднує в собі декілька вимог. Доказ вважається допустимим, якщо він отриманий уповноваженим суб`єктом, з дотриманням належної правової процедури та є закріпленим у відповідному джерелі.

Так, з акта перевірки від 26.10.2018 № 2541/14-29-14-02/40189369, складеному за наслідками перевірки ТОВ "ДДВС Ойл" відсутні підписи посадових осіб, яки були зазначені у вступній частині акту та проводила перевірку дотримання товариством вимог податкового законодавства, а саме замість підпису головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок інших галузей економіки управління аудиту ГУ ДФС у Миколаївській області Алексеев А.В. наявна відмітка про лікарняний. Замість підпису головного державного ревізора-інспектора відділу фактичних перевірок, контролю за готівковими операціями управління аудиту ГУ ДФС у Миколаївській області Шерест А.О. наявна відмітка про відпустку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що акт перевірки від 26.10.2018 № 2541/14-29-14-02/40189369, на підставі якого були прийняті оспорювані податкові повідомлення-рішення у даному випадку, є недопустимим доказом. Відсутність підпису посадової особи контролюючого органу у Акті перевірки, яка її проводила, робить такий акт нечинним, а тому останній не може слугувати підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень щодо нарахування платнику податків податкових зобов`язань, а отже позовні вимоги щодо скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Аналогічні правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2018 року по справі № 826/14101/16 та від 03 грудня 2019 року по справі № 1440/1965/18.

При цьому, відсутні підстави для аналізу порушень по суті, так як в незалежності від їх обґрунтованості, податкові повідомлення-рішення прийняті всупереч приписам податкового законодавства.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують, оскільки ґрунтуються на помилковому розумінні норм матеріального права, тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 308, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 03 березня 2020 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова