Постанова

від 05.03.2020 по справі 320/5673/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5673/19 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Парінова А.Б.,

Беспалова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СІРОП" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року (прийняте в порядку спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження, суддя Колеснікова І.С.) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СІРОП" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СІРОП" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.05.2018 №0014001406 та від 30.07.2018 №0007734001, №0007724001.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 30.07.2018 №0007734001, №0007724001; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог, товариство з обмеженою відповідальністю "СІРОП" подало апеляційну скаргу, з підстав неповного з`ясування судом обставини, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, просить рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 скасувати в частині відмовлених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.05.2018 №0014001406.

В апеляційній скарзі позивач вказує, що ним долучено до матеріалів справи документи, які підтверджують придбання товарів відображених у відомостях, які складені контролюючим органом, а інших документів до позову не надано, адже позивач керувався правовою Верховного Суду з аналогічних справ, в яких зазначено, що фіскальні чеки (докази придбання товару) є достатнім доказом для підтвердження оприбуткування (обліку) товару, а також судом не витребовувались інші докази щодо обліку товару. Разом з тим, на час проведення перевірки та під час розгляду даної справи у ТОВ Сіроп були в наявності і інші докази обліку товару (алкогольних напоїв), які відповідач і суд першої інстанції не перевіряли та не витребовували, ні під час перевірки у посадових осіб ТОВ Сіроп , ні під час розгляду справи, а саме, внутрішній наказ ТОВ Сіроп №4 від 01.02.2018, товарний чек №8184033 від 17.04.2018, товарний чек №7642663 від 04.02.2018, оборотна відомість за лютий та квітень місяць 2018 року, видатковий касовий ордер №116 від 29.04.2018.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року повернуто особі, яка її подала.

Від відповідача відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

04.03.2020 до суду апеляційної інстанції від представника ТОВ "СІРОП" надійшло клопотання, у якому останній просить розглянути апеляційну скаргу за участю представників ТОВ "СІРОП" у відкритому судовому засіданні.

Розглянувши доводи такого клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження, а скаржником не зазначено істотних підстав для розгляду справи у відкритому судовому засіданні.

У зв`язку з цим, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справи за участю його представника.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товариство з обмеженою відповідальністю СІРОП (код ЄДРПОУ 41404344, місцезнаходження: 07301, Київська область, місто Вишгород, просп. Шевченко, 2-Г) зареєстроване як юридична особа 19.06.2017, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зроблено запис №1 334 102 0000 005792.

Головним управлінням ДФС у Київській області видано товариству з обмеженою відповідальністю СІРОП ліцензію серії АА №022216 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями в місці торгівлі: м. Вишгород, просп. Шевченка, 2-Г, приміщення 416, кафе-бар, терміном дії з 17.07.2017 по 16.07.2018.

На підставі наказу Головного управління ДФС у Київській області від 30.03.2018 №687 Про проведення фактичних перевірок , направлень на перевірку від 26.04.2018 №1571, №1572, посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області проведено фактичну перевірку кафе-бару ТОВ СІРОП , м. Вишгород, просп. Шевченка, 2-Г, приміщення 416, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 27.04.2018 №0784/1000/14/41404344.

Як вбачається із зазначеного Акта, перевіркою виявлено факт реалізації та зберігання товарів, які не обліковані у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання, на загальну суму 3500,00 грн., що є порушенням пунктів 1, 2 та 12 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 №265/95-ВР.

На підставі акта перевірки від 27.04.2018 №0784/1000/14/41404344 Головним управлінням ДФС у Київській області; винесено податкове повідомлення-рішення від 10.05.2018 №0014001406, яким до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 7001,00 грн. за порушення пунктів 1, 2 та 12 статті 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 №265/95-ВР.

Відповідно до наказу Головного управління ДФС у Київській області від 27.06.2018 Про проведення фактичних перевірок , направлень на перевірку від 27.06.2018 №629, №630, посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області проведено фактичну перевірку кафе-бару ТОВ СІРОП , м. Вишгород, просп. Шевченка, 2-Г, приміщення 416, за результатами якої складено акт від 16.07.2018 №309/10-36-40/41404344 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції.

Як вбачається із вказаного Акта, перевіркою встановлено факт виробництва настоянки Лимонна , міцністю 35%, яка розфасована в пляшку об`ємом 0,1 л, та закоркована металевим ковпачком, за відсутності діючої ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв, та факт реалізації пляшки настоянки Лимонна , міцністю 35% по ціні 50,00 грн. без марки акцизного податку встановленого зразка, чим порушено вимоги 2 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів 19.121995 №481/95-ВР.

На підставі Акта перевірки від 16.07.2018 №309/10-36-40/41404344 Головним управлінням ДФС у Київській області винесено податкові повідомлення-рішення: від 30.07.2018 №0007734001, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 85000,00 грн. за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну (абзац 3 частини другої статті 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів 19.121995 №481/95-ВР); від 30.07.2018 №0007724001, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 17000,00 грн. за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну (абзац 16 частини другої статті 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів 19.121995 №481/95-ВР).

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Задовольняючи частково позовні вимоги, та відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.05.2018 №0014001406, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем фіскальні чеки не містять будь-яких відомостей, які б підтверджували, що вказана продукція придбавалась саме ТОВ СІРОП , копії зазначених фіскальних чеків не є достатніми доказами на підтвердження здійснення позивачем обліку реалізованих під час контрольної розрахункової операції товарів, а тому наявні з боку позивача порушення Закону №265/95-ВР, встановлені контролюючим органом в акті перевірки від 27.04.2018 №0784/1000/14/41404344.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржується позивачем в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Київській області від 30.07.2018 №0007734001, №0007724001, в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України Про судове рішення в адміністративній справі від 20 травня 2013 року №7 , відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Відтак, надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (абзац перший пункту 75.1).

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункту 75.1).

Згідно пункту 80.2 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками (підпункт 80.2.4); у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального (підпункт 80.2.5).

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі,громадського харчування та послуг від 06.07.1995 №265/95-ВР (з наступними змінами і доповненнями, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - Закон України №265/95-ВР).

Статтею 3 Закону України №265/95-ВР встановлено, зокрема, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1); видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (пункт 2); вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку (пункт 12).

Відповідно до статті 20 Закону України №265/95-ВР, до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Виходячи з аналізу наведених вище норм Закону України №265/95-ВР, підставою для застосування штрафних санкцій за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, є встановлений факт наявності товарів в місцях їх реалізації та зберігання, які не обліковані у встановленому порядку, тобто виявлення товарів у надлишку (перевищення кількості товару в наявності над облікованим товаром).

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постанові від 15.08.2018 у справі №815/2751/16, облік таких товарів, за правилами пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР повинен здійснюватися на складах та/або за місцем їх реалізації.

Стаття 20 Закону України №265/95-ВР передбачає відповідальність саме за реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку.

Колегія суддів враховує правову позицію, що викладена в постанові Верховного Суду від 28 лютого 2018 року у справі № 810/3247/16, та зазначає, що фінансова санкція, встановлена ст. 20 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , може бути застосована до юридичної особи лише у тому випадку, коли ця особа не веде обліку товарів або веде його з порушенням порядку. Сама по собі відсутність на момент перевірки контролюючим органом накладних за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари належним чином обліковані відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , не є підставою для застосування до юридичної особи фінансової санкції, передбаченої ст. 20 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг .

Аналогічна позиція була викладена також у постанові Верховного Суду від 09 квітня 2019 року у справі № 804/8017/16. У вказаному судовому рішенні зазначено, що факт відсутності первинних документів у місці реалізації товарів не доводить склад порушення п. 12 ст. 3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , оскільки не свідчить про те, що позивачем не ведеться облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV, статтею 9 якого визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша). Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо (частина третя). Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (частина п`ята).

З акта фактичної перевірки від 27.04.2018 №0784/1000/14/41404344 вбачається, що перевіряючими було проведено контрольну розрахункову операцію з придбання у позивача коньяку Старий Кахеті , кави Американо та молока, в підтвердження чого офіціантом кафе-бару видано рахунок від 26.04.2018 №2978 на суму 94,00 грн. При цьому, відповідно до письмових пояснень офіціанта, розрахунок проведено без застосування реєстратора розрахункових операцій у зв`язку з браком часу, документи про облік товарів за місцем їх реалізації на момент перевірки відсутні. Згідно відомості до акту перевірки щодо фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей), виявлено чотири одиниці лікеро-горілчаних виробів (коньяк Старий Кахеті , ром Бакарді ) загальною вартістю 3500,00 грн.

Суд апеляційної інстанції бере до уваги, що у відомості про результати перевірки позивача виявлено коньяк Старий Кахеті (0,5 л.), ром Бакарді (блідно-білий 1,0 л.), ром Бакарді (коричнево-золотий 1,0 л.) загальною вартістю 3500,00 грн., в акті фактичної перевірки від 27.04.2018 №0784/1000/14/41404344 зазначено, що документи про облік товарів за місцем їх реалізації на момент перевірки відсутні.

У свою чергу позивач надав до суду першої інстанції засвідчені копії первинних документів, які, на думку позивача, підтверджують придбання (облік) товарів, відображених у зазначеній відомості, а саме: копію фіскального чеку за 04.02.2018 та фіскального чеку за 17.04.2018, з яких вбачається придбання лікеро-горілчаних виробів в асортименті (в тому числі у торгових мережах), внутрішній наказ ТОВ Сіроп №4 від 01.02.2018, товарний чек №8184033 від 17.04.2018, товарний чек №7642663 від 04.02.2018, оборотна відомість за лютий та квітень місяць 2018 року, видатковий касовий ордер №116 від 29.04.2018.

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Згідно статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Колегія суддів зазначає, що внутрішній наказ ТОВ Сіроп №4 від 01.02.2018, товарний чек №8184033 від 17.04.2018, товарний чек №7642663 від 04.02.2018, оборотна відомість за лютий та квітень місяць 2018 року, видатковий касовий ордер №116 від 29.04.2018 не надавались ні контролюючому органу, ні до суду першої інстанції, разом з тим, надаючи оцінку таким доказам, суд апеляційної інстанції вказує, що вони є суперечливими, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, згідно рахунку від 26.04.2018 №2978 на суму 94,00 грн. (а.с.80, т.1), перевіряючими було проведено контрольну розрахункову операцію з придбання у позивача коньяку Старий Кахеті 5* (26.04.2018 о 15:33 год.), Старий Кахеті 5* 0, 5 л. було придбано позивачем згідно копії фіскального чеку за 04.02.2018 (а.с.54, т.1), та відповідно до оборотної відомості за лютий 2018 року коньяк кахеті 5* - залишок на 01.02. - 0,5, приход - 0.5, расход - відсутній, залишок на 01.03. - 1, а згідно оборотної відомості за квітень 2018 року коньяк кахеті 5* - залишок на 01.04. - 1, расход - відсутній, залишок на 01.05 - 1, що ставить під сумнів доводи позивача про те, що коньяк Старий Кахеті 5* , зазначений у оборотних відомостях, був проданий перевіряючим під час контрольної розрахункової операції, адже його залишок станом на 01.05. не зменшився.

Таким чином, неможливо встановити, що ж саме під час контрольної розрахункової операції було реалізовано позивачем перевіряючим під назвою Старий Кахеті 5* .

Крім того, не містять матеріали справи доказів того, що придбаний на виконання внутрішнього наказу ТОВ Сіроп №4 від 01.02.2018 ОСОБА_1 коньяк Старий Кахеті та ром Бакарді передавався ТОВ Сіроп .

На колегії суддів, надані позивачем фіскальний чеку за 04.02.2018, фіскальний чек за 17.04.2018, внутрішній наказ ТОВ Сіроп №4 від 01.02.2018, товарний чек №8184033 від 17.04.2018, товарний чек №7642663 від 04.02.2018, оборотна відомість за лютий та квітень місяць 2018 року, видатковий касовий ордер №116 від 29.04.2018 не є достатніми доказами на підтвердження здійснення позивачем обліку реалізованих під час контрольної розрахункової операції товарів. Інших доказів на підтвердження здійснення обліку реалізованих товарів позивачем не надано.

За таких обставин, колегія суддів приходить виснвку про наявність з боку позивача порушень Закону України №265/95-ВР, встановлених контролюючим органом в акті перевірки від 27.04.2018 №0784/1000/14/41404344.

Згідно абзацу другого пункту 1 статті 17 Закону №265/95-ВР, у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання, до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі 1 гривня, якщо порушення вчинене вперше.

Статтею 20 Закону №265/95-ВР передбачено застосування до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, фінансової санкції у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не меншої десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 7001,00 грн., про що винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 10.05.2018 №0014001406.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.05.2018 №0014001406 винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СІРОП" залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2019 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.05.2018 №0014001406 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді А.Б. Парінов

О.О. Беспалов