Постанова

від 03.03.2020 по справі 240/9532/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/9532/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черняхович Ірина Едуардівна

Суддя-доповідач - Охрімчук І.Г.

03 березня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Охрімчук І.Г.

суддів: Смілянця Е. С. Капустинського М.М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Шпикуляк Ю.В.,

представника позивача

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лазуріт Компані", Головного управління ДФС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року (повний текст рішення складено 21.12.2019 року, м. Житомир) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лазуріт Компані" до Головного управління ДФС у Житомирській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лазуріт Компані" (далі - ТОВ "Лазуріт Компані", позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - ГУ ДФС у Житомирській області, відповідач) та до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 23.10.2019 (вх. №24539/19), просить:

- зобов`язати Головне управління ДФС у Житомирській області направити рішення із копіями відповідних документів до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру платників податку на додану вартість та запису про реєстрацію ТОВ "Лазуріт Компані", як платника податку на додану вартість з 01.05.2016;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України внести до реєстру платників податку на додану вартість запис про реєстрацію ТОВ "Лазуріт Компані", як платник податку на додану вартість з 01.05.2016;

- визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не відображення в системі електронного адміністрування податку на додану вартість збільшення суми податку, на яку ТОВ "Лазуріт Компані" маж право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у системі електронного адміністрування ПДВ на суму 5426779,00 грн.;

- зобов`язати Державну фіскальної служби України збільшити рахунок, відкритий ТОВ "Лазуріт Компані" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на яку ТОВ "Лазуріт Комнані" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у системі електронного адміністрування ПДВ на суму 5426779,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ТОВ "Лазуріт Компані" зазначає, що з 01.05.2016 воно було зареєстровано платником податку на додану вартість, однак рішенням Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 31.05.2017 реєстрацію ТОВ "Лазуріт Компані" як платника податку на додану вартість було анульовано. Зазначене рішення було оскаржене товариством в судовому порядку і постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 у справі №806/2961/17, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2018, було скасовано рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 31.05.2017 про анулювання реєстрацію ТОВ "Лазуріт Компані" як платника податку на додану вартість. Разом з тим, позивач зазначає, що станом на 21.06.2019 в реєстрі платників ПДВ міститься запис від 31.05.2017 про анулювання свідоцтва ТОВ "Лазуріт Компані" про реєстрацію його платником ПДВ. Зазначені обставини, на думку позивача, свідчать про умисне невиконання Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 у справі №806/2961/17 щодо відновлення реєстрації ТОВ "Лазуріт Компані" платником податку на додану вартість. Крім того, позивач вказує, що не відновлення реєстрації його платником податку на додану вартість фактично припиняє господарську діяльність товариства, оскільки воно позбавлено можливості оформлювати податкові накладні без яких купівля-продаж товарів стає неможливою. Враховуючи те, що з 31.11.2017 ТОВ "Лазуріт Компані" перебуває на податковому обліку в Житомирській ДПІ ГУ ДФС у Житомирській області, позивач просить в даній позовній заяві зобов`язати Головне управління ДФС у Житомирській області направити судове рішення із копіями відповідних документів до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру платників податку на додану вавої грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої

Крім того, позивач вказує, що до прийняття рішення про анулювання його реєстрації як платника податку на додану вартість залишок коштів на рахунку ТОВ "Лазуріт Компані" у системі електронного адміністрування ПДВ складав 5426779,00 гривень, проте після анулювання свідоцтва платника ПДВ вказані кошти були перераховані до бюджету України. При цьому, обов`язок забезпечення збільшення суми у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних покладено на Державну фіскальну службу України. Разом з тим, ТОВ "Лазуріт Компані" зазначає, що жодних дій щодо збільшення рахунку товариства в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму 5426779,00 гривень Державною фіскальною службою України вчинено не було. Вказана бездіяльність Державної фіскальної служби України заподіює шкоду господарській діяльності позивача, оскільки повністю блокується виконання ним зобов`язань по укладеним контрактам через неможливість реєстрації податкових накладних, у зв`язку з чим ТОВ "Лазуріт Компані" звернулось з даним позовом до суду.

Ухвалою суду першої інстанції від 26 липня 2019 року відкрито провадження у справі №240/9532/19 за правилами загального позовного провадження.

Головне управління ДФС у Житомирській області надіслало відзив на позовну заяву ТОВ "Лазуріт Компані", в якому відповідач зазначив, що не визнає позовних вимог. Свою позицію аргументував тим, що згідно з приписами п. 5.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, підставою для внесення до реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулася за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили. Таке рішення із копіями відповідних документів направляється до ДФС для внесення відповідних змін до Реєстру. Разом з тим відповідач наголошує, що процедура поновлення реєстрації платником ПДВ Положенням №1130 не передбачена. Оскільки на момент анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ "Лазуріт Компані" перебувало на обліку у ДПІ в Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві та відповідно рішення про анулювання реєстрації, яке в подальшому було скасовано в судовому порядку, приймалось зазначеним органом, то на переконання Головного управління ДФС у Житомирській області обов`язок щодо поновлення реєстрації платника ПДВ покладено саме на ДПІ в Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві. З огляду на що відповідач вказав, що у нього відсутні будь-які підстави для відновлення реєстрації ТОВ "Лазуріт Компані" платником ПДВ та направлення копій відповідних документів до Державної фіскальної служби України для внесення змін до Реєстру платників податку на додану вартість. Натомість з приводу позовних вимог в частині збільшення рахунку, відкритого ТОВ "Лазуріт Компані" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на суму 5426779,00 грн., відповідач зазначив, що Система електронного адміністрування (СЕА) ПДВ працює виключно в автоматичному режимі та на підставі розроблених алгоритмів відповідно до ст. 200-1 ПК України та Постанови №569 від 16.10.2014 і не допускає ручного втручання. З огляду на зазначене, Головне упвої грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої уми.

29 жовтня 2019 року до суду першої інстанції надійшов відзив Головного управління ДФС у Житомирській області та до Державної фіскальної служби України на уточнену позовну заяву ТОВ "Лазуріт Компані" (а.с.84-86).

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21.12.2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лазуріт Компані" (вул. Святослава Ріхтера, 33, кв. 1, м.Житомир, 10008; код ЄДРПОУ 40385079) до Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 39459195) та до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04655; код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - задоволено частково.

Зобов`язано Головне управління ДФС у Житомирській області направити до Державної фіскальної служби України судове рішення по справі №806/2961/17 із необхідними документами для внесення змін до Реєстру платників податку на додану вартість про скасування анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Лазуріт Компані" як платника податку на додану вартість.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м.Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 39459195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лазуріт Компані" (вул.Святослава Ріхтера, 33, кв. 1, м. Житомир, 10008; код ЄДРПОУ 40385079) судові витрати у вигляді судового збору у сумі 1921,00 грн. (тисячі дев`ятсот двадцять одна гривня).

Не погоджуючись із судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лазуріт Компані" та Головне управління ДФС у Житомирській області звернулися до суду з апеляційними скаргами.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лазуріт Компані" зазначив, що суд першої інстанції не дотримуючись норм матеріального та процесуального права, не звертаючи увагу на те, що судовим рішенням від 05.12.2017 у справі №806/2961/17 скасовано рішення про анулювання реєстрації ТОВ "Лазуріт Компані" як платника податку на додану вартість, але жодних заходів по відновленню реєстрації платником не здійснено, без жодної аргументації відхиляє обраний позивачем спосіб відновленого права. Водночас, зауважив, що не проведення даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість у відповідність з показниками податкової декларації з ПДВ за квітень 2017 року порушує права позивача, зокрема, право мирно володіти своїм майном та не узгоджується із закріпленими в Україні, як у правовій державі, принципам юридичної визначеності та законних очікувань. Позивач просить, в частині задоволеної позовної вимоги викласти в наступній редакції: "Зобов`язати Головне управління ДФС у Житомирській області направити до ДФС України судове рішення по справі №806/2961/17 із необхідними документами для внесення змін до Реєстру платників податку на додану вартість про скасування анулювання реєстрації ТОВ "Лазуріт Компані" як платника податку на додану вартість з 01.05.2016 року" та в частині відмови у задоволенні позову прийняти нову судове рішення про задоволення позовних вимог.

У свою чергу, Головне управління ДФС у Житомирській області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що підставою для анулювання такої реєстрації було неподання платником протягом 5 податкових місяців та подання протягом 7 податкових місяців до контролюючого органу податкової звітності з податку на додану вартість з показниками, що свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту протягом періоду з травня 2016 року по травень 2017 року. Разом з тим, на момент анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Лазуріт Компані" перебувало на обліку у ДПІ Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві та відповідно рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ від 31.05.2017 приймалось вищезазначеним контролюючим органом. Тобто, обов`язок щодо поновлення реєстрації платника ПДВ покладено саме на ДПІ в Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві. Таким чином, у Головного управління ДФС у Житомирській області відсутні будь-які правові підстави щодо відновлення реєстрації платником ПДВ ТОВ "Лазуріт Компані" з 01.05.2016 з направленням копій відповідних документів до Державної фіскальної служби України для внесення змін до Реєстру платників податку на додану вартість.

Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2020 року відрито апеляційне провадження, а ухвалою суду від 18.02.2020 року призначено до апеляційного розгляду.

Учасники справи, правом подати до суду відзив на апеляційні скарги не скористалися, інші заяви чи клопотання суду теж не надали.

Колегія суддів, надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення даного позову частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 31.03.2016 ТОВ "Лазуріт Компані" було зареєстроване як юридична особа та взяте на облік як платник податків в Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві. Починаючи з 01.05.2016 ТОВ "Лазуріт Компані" було зареєстроване платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 403850726598) та йому був відкритий рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ.

Проте, 31.05.2017 Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві на підставі пп. "г" п. 184.1 ст.184 було прийнято рішення про анулювання реєстрації ТОВ "Лазуріт Компані" як платника податку на додану вартість. Підставою для анулювання реєстрації було неподання платником протягом 5 податкових місяців та подання протягом 7 податкових місяців до контролюючого органу звітності з податку на додану вартість з показниками, що свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкого зобов`язання чи податкового кредиту протягом періоду з травня 2016 року по травень 2017 року. Зазначене рішення було оскаржене ТОВ "Лазуріт Компані" до суду. За результатом оскарження вказаного рішення в судовому порядку постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 у справі №806/2961/17, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2018, рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 31.05.2017 про анулювання реєстрацію ТОВ "Лазуріт Компані" як платника податку на додану вартість було скасовано (а.с.20-29).

Крім того, під час розгляду справи №806/2961/17 судом було встановлено, що протягом травня 2017 року ТОВ "Лазуріт Компані" ввозило товари на митну територію України. Згідно з Витягом щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні від 19.06.2017 року, загальна сума сплаченого ТОВ "Лазуріт Компані" 23.05.2017 податку під час ввезення вказаних товарів на митну територію України складала 5426124,44 грн.

Відповідно до вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України таке ввезення ТОВ "Лазуріт Компані" товарів на митну територію України є підставою для нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 5426124,44 грн.

Позивач у своїй податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2017 року і в Довідці про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду відобразив суму податку на додану вартість в розмірі 5426462,00 грн., тобто станом на 23.05.2017 на електонному рахунку ТОВ "Лазуріт Компані" мала обліковувалось сума від`ємного значення ПДВ (податковий кредит) у розмірі 5426462,00 грн (а.с.15). Однак після анулювання, на підставі рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 31.05.2019, реєстрації ТОВ "Лазуріт Компані" як платника податку на додану вартість, кошти в розмір 5426462,00 грн., що містились на елекронному рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ були перераховані до державного бюджету (а.с.15).

Водночас, станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду, запис про скасування анулювання реєстрації ТОВ "Лазуріт Компані" як платника податку на додану вартість до Реєстру платників ПДВ внесений не був. Таким чином на даний час свідоцтво ТОВ "Лазуріт Компані" про реєстрацію його платником ПДВ залишається анульованим. А в системі електронного адміністрування ПДВ на електронному рахунку ТОВ "Лазуріт Компані" не було поновлено суми податку на додану вартість, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми від`ємного значення ПДВ у розмірі5426462,00 гривень.

Позивач вважає, що його протиправно не відновлено у статусі платника ПДВ та протиправно не забезпечено автоматичне збільшення суми ПДВ, на яку товариство має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину суми від`ємного значення ПДВ у розмірі5426462,00 гривень.

Вказані обставини зумовили звернення позивача з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що на момент винесення судових рішень по справі №806/2961/17 ТОВ "Лазуріт Компані" перебувало на податковому обліку в Житомирській ДПІ ГУ ДФС у Житомирській області, суд з метою забезпечення ефективного захисту прав позивача, прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання Головне управління ДФС у Житомирській області направити рішення із копіями відповідних документів до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру платників податку на додану вартість про скасування анулювання реєстрації ТОВ "Лазуріт Компані", як платника податку на додану вартість, є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача щодо відновлення Державною фіскальною службою України показників ТОВ "Лазуріт Комнані" на його рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість є передчасними та задоволенню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до абз. 1 пп. 180.1 ст. 180 ПК України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Згідно з пп. "г" п. 184.1. ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту;

Пунктом 184.2. ст. 184 ПК України передбачено, що анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б"-"з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу. Анулювання реєстрації здійснюється на дату прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації.

Відповідно до п. 184.5. ст. 184.5 ПК України з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних.

Порядок реєстрації платників податку на додану вартість, анулювання реєстрації платників податку на додану вартість, ведення реєстру платників податку на додану вартість, перереєстрації платників податку на додану вартість, ведення документації при реєстрації/анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість визначений Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказ Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2014 року за № 1456/26233 (далі - Положення №1130).

Так, абзацом "г" п. 5.1. Положення №1130 реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Відповідно до п. 5.5. Положення №1130 анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "б" - "з" пункту 5.1 цього розділу).

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав. Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).

За наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства (п. 5.6. Положення №1130). Анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру.

Відповідно до п. 5.10. Положення №1130 рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Кодексу або до суду.

Підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляється до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру.

Матеріали справи свідчать про те, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 у справі №806/2961/17, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2018, рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 31.05.2017 про анулювання реєстрацію ТОВ "Лазуріт Компані" як платника податку на додану вартість було скасовано (а.с.20-29). Таким чином зазначене судове рішення по справі №806/2961/17 є підставою для поновлення реєстрації ТОВ "Лазуріт Компані" як платника податку на додану вартість.

Крім того, скасоване судом рішення податкового органу від 31.05.2017 про анулювання реєстрації ТОВ "Лазуріт Компані" було прийнято Державною податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, оскільки на момент його прийняття позивач перебував на податковому обліку у вказаній інспекції. Разом з тим, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві була відповідачем у справі №806/2961/17, а тому їй надсилалась копія постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 у справі №806/2961/17, якою було скасовано рішення від 31.05.2017 про анулювання реєстрації ТОВ "Лазуріт Компані" як платника податку на додану вартість.

Враховуючи норми п. 5.10. Положення №1130 саме Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві зобов`язана була направити постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 у справі №806/2961/17 із копіями відповідних документів до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру. Між тим, вказані дії Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві вчинені не були.

Під час розгляду даної справи, судом першої інстанції було встановлено, що починаючи з 31.11.2017 ТОВ "Лазуріт Компані" перейшло на податковий облік до Житомирської ДПІ ГУ ДФС у Житомирській області. Таким чином, ще до прийняття рішення по справі №806/2961/17 ТОВ "Лазуріт Компані" перейшло на податковий облік до Житомирської ДПІ ГУ ДФС у Житомирській області, про що вірно встановив суд першої інстанції.

Вирішуючи питання щодо законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Процедура переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого врегульована розділом Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 22.04.2014 № 462), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300 (далі - Порядок №1588).

Згідно з п. 10.1. Порядку №1588 у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків (далі - адміністративний район), а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків.

Зняття з обліку (за основним місцем обліку) за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) здійснюється автоматично одночасно із взяттям на облік (за основним місцем обліку) за новим місцезнаходженням (місцем проживання). Інформація про зняття з обліку вноситься до Єдиного банку даних юридичних осіб або до Реєстру самозайнятих осіб (п.10.10. Порядку №1588).

Крім того, згідно з 10.14. Порядку №1588 після зняття платника податків з основного місця обліку в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням платник податків продовжує перебувати на обліку в такому органі з ознакою обліку за неосновним місцем обліку, а контролюючий орган стосовно платника податків продовжує адмініструвати податки, збори у частині завершення процедур такого адміністрування до закінчення процедур судового оскарження сум грошових зобов`язань та інших справ адміністративного судочинства, крім випадків заміни такого контролюючого органу (як сторони або третьої особи в адміністративній справі) іншим контролюючим органом.

Відповідно до п. 10.15. Порядку №1588 контролюючий орган за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) передає облікову справу платника податків та інші документи щодо адміністрування податків, зборів контролюючому органу за основним місцем обліку разом з одним примірником повідомлення за формою № 11-ОПП (із заповненим IV розділом) у такі строки: після закінчення бюджетного періоду стосовно платників податків, визначених у пункті 10.13 цього розділу або ж протягом двох робочих днів після зняття з обліку в інших випадках.

Зазначений пакет документів включає: реєстраційну частину облікової справи платника податків (з описом) за весь період існування платника податків; звітну частину облікової справи платника податків (з описом), укомплектовану податковими деклараціями (звітами, розрахунками), та іншими документами справи, строк зберігання яких не сплив; довідку про стан розрахунків платника податків з бюджетом; дані про контрольно-перевірочну роботу (в тому числі реєстр складених контролюючим органом актів (довідок) перевірок із зазначенням в реєстрі дати та номера акта перевірки, виду перевірки, перевіреного періоду, структурного підрозділу, що здійснював перевірку, місця та строку зберігання матеріалів перевірки); документи щодо заходів із забезпечення погашення податкового боргу, якщо платник податків має податковий борг; інформацію щодо адміністративного або судового оскарження сум грошових зобов`язань та судових справ між контролюючими органами і платником податків за останні три роки (п.10.16 Порядку №1588). При цьому, п. 10.20. Порядку №1588 встановлено, що якщо в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання) продовжується адміністрування податків, зборів у випадках, визначених у пункті 10.14 цього розділу, то такий контролюючий орган може залишити у себе оригінали документів, необхідних для відповідних процедур адміністрування, а до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) передати їх засвідчені копії.

В подальшому, після завершення відповідних процедур адміністрування до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання) передаються оригінали документів, що залишались у контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання), інформація та документи за результатами таких процедур.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що вказані положення п. 10.20. Порядку №1588 вказують на те, що копії судових рішень по справі №806/2961/17, які надсилались судами Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, як відповідачу по справі, повинні були передаватися останньою до Житомирської ДПІ ГУ ДФС у Житомирській області, як до контролюючого органу на обліку в якому перебуває позивач, для долучення їх до матеріалів облікової справи.

В ході розгляду справи з пояснень наданих представником відповідача, судом першої інстанції встановлено, що у зв`язку з переведення позивача на обслуговування до іншого контролюючого органу, облікова справа платника податків - ТОВ "Лазуріт Компані" з усіма необхідними документами була передана Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Житомирської ДПІ ГУ ДФС у Житомирській області.

Отже, враховуючи ту обставину, що на момент винесення судових рішень по справі №806/2961/17 ТОВ "Лазуріт Компані" перебувало на податковому обліку в Житомирській ДПІ ГУ ДФС у Житомирській області, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції, що з метою забезпечення ефективного захисту прав позивача позовні вимоги в частині зобов`язання Головне управління ДФС у Житомирській області направити рішення із копіями відповідних документів до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру платників податку на додану вартість про скасування анулювання реєстрації ТОВ "Лазуріт Компані", як платника податку на додану вартість, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Колегія суддів також погоджується з твердженням суду першої інстанції стосовно позовних вимог в частині зобов`язання Державну фіскальну службу України внести до реєстру платників податку на додану вартість запис про реєстрацію ТОВ "Лазуріт Компані", як платника податку на додану вартість, які є передчасними та не підлягають задоволенню, оскільки можуть мати місце лише у випадку, коли після виконання судового рішення по справі №806/2961/17 Державною фіскальною службою України щодо внесення до реєстру відомостей про поновлення реєстрації ТОВ "Лазуріт Компані" платником податку на додану вартість. В такому випадку, податковий орган має самостійно відновити правовий статус позивача, який існував до скасування реєстрації позивача як платника ПДВ, тобто станом на 01.05.2016 року. Оскільки вказане рішення до Державної фіскальної служби України не надсилалось для поновлення реєстрації позивача як платника ПДВ, то відповідно у Державної фіскальної служби України не існувало підстав для внесення відповідного запису. Таким чином, відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги позивача, оскільки в силу Закону та судового рішення про скасування рішення податкового органу щодо скасування реєстрації позивача як платника ПДВ, права та інтереси позивача мають бути відновлені саме з цієї дати, автоматично, без необхідності зазначення про це у судовому рішенні, що оскаржується.

Що стосується позовних вимог в частині збільшення рахунку, відкритого ТОВ "Лазуріт Компані" в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму 5426779,00 грн., на яку ТОВ "Лазуріт Комнані" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у системі електронного адміністрування ПДВ, колегія суддів зважає на таке.

З 01.01.2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 року №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким запроваджено систему електронного адміністрування податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 200 1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 200-1.2 статті 200-1 ПК України передбачено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника.

Як визначено пунктами 200 1.4 та 200 1.5 статті 200 1 ПК України, на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

а) з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу;

б) з власного поточного рахунку платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку;

в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України;

г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

З рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Відповідно до пункту 200-1.7 статті 200-1 ПК України кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200 1.5 статті 200 1 цього Кодексу та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету (пункт 200-1.8 статті 200-1 ПК України).

З огляду на викладені норми статті 200-1 ПК України, варто дійти висновку, що на електронному рахунку платника ПДВ обліковуються суми податку, що містяться у виданих чи отриманих податкових накладних, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, суми податку, сплачені при ввезенні товарів на митну територію України, а також суми податку у вигляді зарахованих платником чи з бюджету коштів. При цьому ж, в разі анулювання реєстрації платника ПДВ в силу приписів пункту 200-1.8 статті 200-1 ПК України до бюджету з електронного рахунку списуються кошти, а рахунок закривається.

Отже, рішення Державної податкової інспекцієї у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 31.05.2017 про анулювання реєстрації ТОВ "Лазуріт Компані" як платника податку на додану вартість стало підставою для того, щоб кошти в розмір 5426462,00 грн., що містились на електронному рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ були перераховані до державного бюджету, а рахунок позивача у системі електронного адміністрування податку на додану вартість був закритий.

Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначає Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року №569 "Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість" (далі - Порядок №569).

Згідно з пунктом 2 Порядку №569 рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який таким платником перераховуються кошти у сумі, необхідній для досягнення розміру суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), а також у сумі, необхідній для сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку.

Таким чином, електронний рахунок відкривається саме з метою перерахування платником ПДВ коштів для досягнення необхідної суми податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, чи суми податку для сплати узгоджених податкових зобов`язань.

Відповідно до п. 7 Порядку №569 у разі анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Для закриття електронного рахунка ДФС надсилає Казначейству реєстр платників податку, в якому зазначаються найменування або прізвище, ім`я та по батькові платника податку, податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб - підприємців, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта), індивідуальний податковий номер платника податку та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету.

На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету. Проте, в силу приписів п. 8 Порядку №569 у разі повторної реєстрації особи платником податку йому відкривається новий електронний рахунок. Таким чином, в разі закриття електронного рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ у зв`язку з анулюванням реєстрації платника ПДВ, після отримання судового рішення про скасування в судовому порядку рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, ДФС України повинно було б відкрити в органах Казначейства новий рахунок для такого платника, з іншим номером, на якому б обліковувались наявна на закритому у зв`язку з анулюванням реєстрації рахунку суму від`ємного значення ПДВ звітного періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до листа ДФС України від 19.01.2015 року №1403/7/99-99-19-03-01-17 Про систему електронного адміністрування ПДВ система електронного адміністрування ПДВ, що організована на центральному рівні ДФС, забезпечує автоматичний облік у розрізі платників податку: сум податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), та розрахунках коригування до них; сум податку, сплачених платниками при ввезенні товарів на митну територію України; сум поповнення та залишку коштів на рахунках у системі електронного адміністрування ПДВ; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.

Оскільки адміністратором системи електронного адміністрування ПДВ є ДФС України, тому остання має забезпечити автоматичний облік суми податку, на яку відповідача має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.

Крім того, обов`язок щодо автоматичного обліку суми податку, в тому числі відкриття нового рахунку в органах Казначейства та збільшення такого рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на суму ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у системі електронного адміністрування ПДВ, виникає у ДФС України після отримання ним судового рішення про скасування рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника ПДВ та внесення на підставі вказаного рішення запису до реєстру про поновлення реєстрації особи платником ПДВ.

Матеріали справи свідчать, що постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 05.12.2017 у справі №806/2961/17, якою було скасовано рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 31.05.2017 про анулювання реєстрації ТОВ "Лазуріт Компані" як платника податку на додану вартість, до ДФС України для поновлення реєстрації ТОВ "Лазуріт Компані" платником ПДВ не надходило, то відповідно і обов`язку в ДФС України щодо відкриття нового рахунку ТОВ "Лазуріт Компані" в органах Казначейства та збільшення такого рахунку на суму ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у системі електронного адміністрування ПДВ, не виникло.

За наведеного вище, колегія суддів погоджується, що вимоги позивача щодо відновлення Державною фіскальною службою України показників ТОВ "Лазуріт Комнані" на його рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість є передчасними та задоволенню не підлягали.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку, перевіривши наявні у справі матеріали та докази, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов законного та обгрунтованого висновку, що позовні вимоги ТОВ "Лазуріт Компані" підлягають частковому задоволенню.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду у справі є законними та обґрунтованими і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в ньому повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної їх не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат, за наслідками апеляційного розгляду, відповідно до ст. 139 КАС України, відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лазуріт Компані", Головного управління ДФС у Житомирській області - залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 05 березня 2020 року.

Головуючий Охрімчук І.Г. Судді Смілянець Е. С. Капустинський М.М.