Постанова

від 04.03.2020 по справі 922/3313/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2020 р. Справа № 922/3313/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Склярук О.І. , суддя Слободін М.М. , суддя Хачатрян В.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу відповідача за вх. №19 Х/1 на рішення господарського суду Харківської області від 26.11.19 (повний текст складено 02.12.2019, суддя Сальнікова Г.І.) у справі № 922/3313/19

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", м.Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Гранд", смт. Пісочин, Харківська область,

про стягнення 31 595, 63 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.11.19 у справі №922/3313/19 задоволено позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Гранд" про стягнення 31 595, 63 грн.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати оскаржене рішення у справі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи та невірно застосувавши норми матеріального та процесуального права дійшов хибного висновку щодо задоволення позову.

Крім того апелянт стверджує про неправомірність застосування оперативно-господарської санкції у даному випадку, оскільки жодних порушень господарського зобов`язання за спірним договором з АТ "Харківгаз" з боку відповідача допущено не було, лічильник газу опломбований належним чином, а також збережена цілісність пломб. Відтак на думку апелянта належні підстави для застосування таких санкцій були відсутні.

Також заявник вказує про наявність порушень процедури призначення та проведення контрольного огляду з боку позивача, зокрема акт за №1798 від 15.02.2019 був складений з порушенням п.7 глави 9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем, а також недотримання представниками АТ "Харківгаз" виключної компетенції оператора газорозподільної системи.

Між іншим відповідач наголошує на недоведеності фактів непрацездатності лічильника газу та не облікованого споживання газу.

02.01.2020 канцелярією Східного апеляційного господарського суду зареєстровано апеляційну скаргу відповідача на вказане рішення Господарського суду Харківської області.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2020 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Склярук О.І. (суддя -доповідач), суддя Слободін М.М., суддя Хачатрян В.С.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, відповідно до статті 262 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія ухвалою від 08.01.2020 відкрила апеляційне провадження у справі №922/3313/19 та у відповідності до приписів ч.10 ст.270 ГПК України, справа призначена до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Позивачем у встановлений судом процесуальний строк було надано відзив на апеляційну скаргу у якому заявник наголошує на тому, що оскаржуване рішення законне, а твердження скаржника є надуманими та безпідставними.

Відповідно до ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Стаття 270 ГПК України встановлює, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог ст.282 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

01.01.2016 відповідачем - Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекс Гранд" було підписано заяву - приєднання до умов типового договору розподілу природного газу № 0942103DR3EP016 від 01.01.2016 на об`єкт ведення господарської діяльності - готель та лазню, розташовані за адресою: с.м.т. Пісочин, тупік Польовий, буд. 5, де знаходиться точка комерційного обліку. У відповідності до якої як суб`єкту ринку природного газу було присвоєно персональний ЕІС-код: 56X0000103DR300M (т.с. 1 а.с. 18-19).

Отже, відповідач приєднався до типового публічного договору розподілу природного газу, текст якого затверджений Постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 та є загальнодоступним (далі - Договір).

Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2019 представниками Акціонерного товариства "Харківгаз" здійснювався контрольний огляд вузла обліку відповідача, у зв`язку із чим, фахівці АТ "Харківгаз" прибули на об`єкт газоспоживання відповідача - ТОВ "Алекс Гранд", розташований за адресою: с.м.т. Пісочин, тупік Польовий, буд. 5.

Так, під час огляду ВОГ було встановлено зокрема декілька порушень Кодексу газорозподільних систем, а саме:

- п.п. 2 п. 6 гл. 6 розд. X позаштатний режим роботи комерційного ВОГ, зокрема, включає: відсутність зміни показань лічильника газу (обчислювача або коректора об`єму газу), загальмованість або рух з ривками зчитувального механізму при фактичній витраті (споживанні) природного газу;

- відсутність на комерційному ВОГ засобів дистанційної передачі даних, чим порушено п. 2 гл. З розд X Кодексу ГРС, в якому йдеться зокрема про те, що власники комерційних вузлів обліку (крім побутових споживачів зі споживанням до 0,01 млн м куб.) зобов`язані в установленому законодавством порядку забезпечити організацію та облаштування на власних комерційних вузлах обліку засобів дистанційної передачі даних (в редакції Кодексу ГРС, затвердженого постановою НКРЕКП № 691 від 12.07.2018, яка діяла на момент складання акту про порушення);

- п.п. 4 п. 7 гл. 9 розд. X Кодексу ГРС У разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про: непрацездатність комерційного ВОГ чи його складових та/або його (їх) невідповідність умовам експлуатації чи узгодженій проектній документації або умовам договору.

На підставі встановлених вище порушень, у відповідності до вимог п. 1 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС, представниками АТ "Харківгаз" було складено акт про порушення за № 1798 від 15.02.2019 (т.с. 1 а.с. 20-21).

Так, відповідно до п.5 вищевказаного Акту за виявленими порушеннями в залежності від їх виду, споживачу необхідно вчинити певні дії.

У даному випадку, враховуючи те, що відповідачем не було надано доступу представникам позивача для демонтажу лічильника газу на проведення позачергової повірки, ТОВ Алекс Гранд було зобов`язано надати відповідний доступ до ЗВТ.

Із обставин справи вбачається, що 19.02.2019 представникам АТ "Харківгаз" було надано доступ до лічильника газу задля здійснення необхідних дій.

За результатами проведених дій, позивачем були складені: акт від 19.02.2019 № 235, протокол щодо направлення ЗВТ на позачергову чи експертну повірку від 19.02.2019 та акт про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування вхідної засувної арматури газопроводу або газорозподільного пункту та його наявності від 19.02.2019 (т.с. 1 а.с. 22-25).

Відповідно на час проведення повірки засобу вимірювальної техніки (далі - ЗВТ) газопостачання було припинено.

За результатами проведеної позачергової повірки лічильника газу ДП Укрметртестстандарт видано довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 20.02.2019 за №2 39-1-3/5077 (т.с. 1 а.с. 26), де вказано підстави для визнання ЗВТ непридатним, а саме: похибка лічильника перевищує максимально допустимі значення.

Тобто апеляційний суд зауважує, що лічильник відповідача було визнано непридатним до застосування за метрологічними показниками.

Отже матеріалами справи підтверджується, що акт про порушення за № 1798 від 15.02.2019, було складено у присутності споживача - директора ТОВ "Алекс Гранд" ОСОБА_1 , що засвідчено його особистим підписом у розділі: "Зауваження споживача".

Із обставин справи також вбачається, що розгляд акту про порушення за №1798 від 15.02.2019 по об`єкту споживача ТОВ "Алекс Гранд" - готель та лазня, розташованого за адресою: с.м.т. Пісочин, тупік Польовий, 5, проводився вперше на засіданні комісії АТ "Харківгаз" 26.02.2019, про що було складено протокол та прийнято рішення про перенесення засідання комісії у зв`язку з відсутністю результатів проведення позачергової повірки ЗВТ та неявкою відповідача на засідання комісії, а отже прийнято рішення про перенесення розгляду акту про порушення на 20.03.2019 (т.с. 1 а.с. 27).

Між тим на засіданні 20.03.2019 комісії АТ "Харківгаз" з розгляду актів про порушення було прийнято остаточне рішення (т.с. 1 а.с. 28-29), а саме:

-акт про порушення за № 1798 від 15.02.2019 визнати таким, що відповідає вимогам Кодексу ГРС та задовольнити в повному обсязі;

-провести розрахунок спожитого природного газу за потужністю встановленого неопломбованого газоспоживаючого обладнання;

-обсяг спожитого природного газу за період з 29.05.2017 по 29.11.2017 розрахувати за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання (відповідно до вимог пункту 1 глави 4 розділу XI Кодексу ГРС);

-протокол комісії та розрахунки надати споживачу.

Відповідач із зазначеним рішенням комісії не погодився та від отримання документів (за результатами засідання комісії) відмовився.

Як встановлено господарським судом першої інстанції, 29.03.2019 листом за №61011-Сл-9100-0319 на адресу ТОВ "Алекс Гранд" направлено протокол засідання комісії від 20.03.2019, акт-розрахунок від 20.03.2019, технічний розрахунок від 20.03.2019, рахунок на оплату за № 69903031 від 20.03.2019, що підтверджується описом, чеком, накладною та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу за формою № 119 АТ Укрпошта (т.с. 1 а.с. 31-36).

Однак за рекомендованим відправленням для врученням адресат (відповідач) не з`явився, у зв`язку з чим, відправлення повернулось до АТ Харківгаз з відміткою про закінчення встановленого строку зберігання про що свідчать докази наявні у матеріалах справи (копія довідки АТ Укрпошта Ф.19, а.с.35).

Враховуючи відсутність оплати заборгованості, позивачем направлено відповідачу вимогу про оплату від 18.04.2019 за № 61011-Сл-10946-0419 (т.с. 1 а.с.37), яку директор ТОВ "Алекс Гранд" Алексанян А. Г. отримав особисто 03.05.2019, що також підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (т.с. 1 а.с.38).

Скаржник відповіді на вимогу не надав та не сплатив суму боргу з вартості не облікованого (донарахованого) об`єму природного газу за цінами закупівлі АТ Харківгаз у розмірі 31 190, 58 грн.

Такі обставини на думку позивача, свідчать про порушення його законних прав та інтересів і є підставою для звернення до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Гранд" про стягнення вказаного боргу.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що оскаржуване рішення у справі відповідає в повній мірі вимогам законодавства з огляду на таке.

Відповідно до приписів статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Апеляційний суд погоджується із висновками господарського суду стосовно того, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються зокрема Законом України Про ринок природного газу , Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494 (далі - Кодекс ГРС), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1379/27824, Правилами безпеки систем газопостачання України, що затверджені наказом Міністерства вугільної енергетики та вугільної промисловості від 15.05.2015 за № 285 тощо.

Закон України Про ринок природного газу визначає наступних суб`єктів ринку природного газу: оператор газотранспортної системи; оператор газорозподільної системи: оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач. Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи Харківгаз (далі - позивач, Оператор ГРМ) є Оператором ГРМ.

Згідно умов Кодексу ГРС, оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Апеляційний суд зазначає, що у спірних правовідносинах Товариство з обмеженою відповідальністю "Алекс Гранд" (відповідач) має статус споживача.

Згідно п.4 глави 1 розділу 1 Кодексу ГРС споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема в якості сировини, а не для перепродажу.

Умовами п. 1 розділу 3 глави VI Кодексу ГРС споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Як передбачено статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Відповідно до п.3 глави 3 розділ VI Кодексу ГРС договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Згідно з п. 4 глави 3 розділу VI кодекс ГРМ договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Зокрема пунктами 1, 5 глави 1 розділу X Кодексу ГРС передбачено, що приладовий облік природного газу в ГРМ організовується та здійснюється з метою отримання та реєстрації за допомогою комерційного ВОГ інформації про об`єми передачі (розподілу, споживання) природного газу в точках вимірювання та подальшого її використання при забезпеченні комерційного обліку природного газу між суб`єктами ринку природного газу.

Згідно з п. 1 глави 9 розділу X Кодексу ГРС суміжні суб`єкти ринку природного газу, зокрема Оператор ГРМ та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об`єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо:

1)відповідності умовам експлуатації та узгодженій проектній документації чи умовам договору:

2)працездатності та/або придатності ЗВТ до застосування на підставі результатів перевірки їх метрологічних характеристик, зокрема, загальної похибки вимірювання;

3)відсутності ознак пошкодження ЗВТ та/або пошкодження пломб;

4)відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу;

5)перевірки стану підвідного газопроводу, зокрема способу прокладання та відсутності можливості відбору газу поза вузлом обліку, в тому числі шляхом обстеження газопроводів приладовим методом на предмет відсутності підключень до підземних та надземних підвідних, розподільчих та транзитних газових мереж поза комерційним ВОГ, візуального обстеження способів монтажу і обв`язки газового та газорегулюючого обладнання;

6) відсутності несанкціонованого підключення газових приладів, внаслідок чого може перевищуватися діапазон обчислення лічильника газу (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон зачислення лічильником газу).

Відповідно до п. 9 глави 2 розділу IX Кодексу ГРС встановлено, що суб`єкт ринку природного газу, який не є власником комерційного ВОГ (вузла обліку газу), має право контролювати правильність експлуатації комерційного ВОГ, здійснювати його плановий або позаплановий контрольний огляд та/або технічну перевірку.

Перевірка комерційного вузла обліку газу (далі - ВОГ), а також контрольний огляд вузла обліку здійснюються у будь-який час доби та у присутності споживача (суміжного суб`єкта природного газу) або його представника, крім випадків, передбачених цим розділом.

Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність" визначено, що способом встановлення параметрів відповідності є проведення повірки лише державними установами, перелік яких є вичерпним та визначений у ст.9 та ч.5 ст.17 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної позачергової повірки лічильника газу ДП Укрметртестстандарт видано довідку про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 20.02.2019 за №2 39-1-3/5077. Підстави для визнання ЗВТ непридатним: похибка лічильника перевищує максимально допустимі значення. Тобто, лічильник відповідача було визнано непридатним до застосування за метрологічними показниками.

Що стосується наявного у матеріалах справи, акту перевірки метрологічних характеристик побутового лічильнику газу № 24 від 22.02.2019 який підписано ФОП Ліненко О.Є., то апеляційний суд критично розглядає вказаний доказ та залишає його поза увагою у зв`язку з тим, що ФОП Ліненко О.Є. не входить до структури Національної метрологічної служби

Умовами пунктів 2, 3, глави 5 розділу XI Кодексу газорозподільних систем, акт про порушення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення, Представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов`язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

Крім того до акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження, заперечення та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в акті про порушення.

Апеляційний суд зазначає, що зважаючи на викладені вимоги Кодексу ГРС, акт про порушення за № 1798 від 15.02.2019, було складено у присутності споживача - директора ТОВ Алекс Гранд , Алексаняна А. Г., що підтверджено його особистим підписом у розділі: "Зауваження споживача".

Відповідно до п. 8, 11 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС, акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення.

За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.

При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості.

Як вбачається з матеріалів справи, технічний розрахунок не облікованого (донарахованого) об`єму газу проведений за номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання ТОВ "Алелекс Гранд", за період з 07-00 год. 01.02.2019 по 15-54 год. 19.02.2019 (т.с. 1 а.с. 30). В роботі застосовується один котел Вахі 35,5 кВт номінальною потужністю 4.24 мЗ/год. Час роботи ГСО з 7-00 год. 01.02.2019 по 15-54 год. 19.02.2019 становить 440,9 год. Отже, кількість спожитого природного газу котла Вахі 35,5 кВт складає: 4,24 м3/год * 440,9год = 1869 м3. Кількість спожитого природного газу ВПГ - 5 складає: 1,2 м3/год * 440,9год * 2 шт = 1058 м3. Всього неопломбованим газовим обладнанням відповідача спожито природного газу у обсязі: 1896*1058 = 2928 м3.

Враховуючи наведені обставини, вартість не облікованого (донарахованого) об`єму природного газу за цінами закупівлі АТ "Харківгаз" склала 31 190, 58 грн.

Апеляційний суд перевіривши зазначені технічні розрахунки здійснені Оператором ГРМ, встановив, що вони є належними та арифметично вірними.

Умовами статті 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси кожного суб`єкта господарювання захищаються шляхом застосування оперативно-господарських санкцій. Оперативно-господарські санкції застосовуються управненою стороною в односторонньому порядку з метою припинення або попередження повторення порушення господарського зобов`язання іншою стороною (частина перша статті 235 Господарського Кодексу України).

Апеляційний суд наголошує, що за правилом частини третьої статті 235 Господарського Кодексу України оперативно - господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб`єкта, який порушив господарське зобов`язання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 217, статті 235, статті 236 Господарського кодексу України, господарськими санкціями є такі заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, зокрема, оперативно-господарські санкції, до яких належить право сторони договору встановити в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов`язань стороною, яка порушила зобов`язання (зміна порядку оплати продукції, робіт послуг). Оперативно-господарські санкції застосовуються тоді, якщо вони передбачені сторонами договору.

Крім того нормами частини першої 237 Господарського Кодексу України, підставою для застосування оперативно-господарських санкцій - є факт порушення господарського зобов`язання другою стороною, окрім того не тільки виключно, що виникло з господарського договору .

За частиною 2 статті 237 Господарського кодексу України, порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Право споживача на оскарження в судовому порядку рішення комісії відповідача передбачено п.12 гл.5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, який є обов`язковими для сторін.

Таким чином, з огляду на положення Кодексу ГРС та враховуючи зміст статей 235, 236 Господарського кодексу України, рішення Оператора ГРМ про донарахування споживачу недорахованого обсягу газу, вартості недорахованого обсягу газу є оперативно-господарською санкцією, та у разі незгоди із застосуванням якої заінтересована сторона, відповідно до ч. 2 ст.237 Господарського кодексу України може звернутися до суду з вимогою про скасування такої санкції.

Враховуючи наведені положення чинного законодавства та приймаючи до уваги всі викладені обставини та докази, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості та правомірності позовних вимог відносно стягнення 31 190, 58 грн. вартості не облікованого об`єму та обсягу природного газу за період з 07-00 год. 01.02.2019 по 15-54 год. 19.02.2019.

Вимогами частини другої статті 625 ЦК України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційний суд перевіривши розрахунок заявлених до стягнення 405,05 грн. 3% річних, дійшов до висновку про те, що дані нарахування відповідають вимогам чинного законодавства, нараховані вірно та правомірно заявлені до стягнення позивачем.

Що стосується тверджень апелянта стосовно неправомірності застосування оперативно-господарської санкції у даному випадку, оскільки жодних порушень господарського зобов`язання за спірним договором з АТ "Харківгаз" з боку відповідача допущено не було, колегія суддів зазначає наступне.

Як вже зазначалося вище, 15.02.2019 під час складання акту про порушення за №1798, директором підприємства відповідача було відмовлено представникам АТ "Харківгаз" у доступі до лічильника газу для здійснення його демонтажу та направлення на позачергову повірку, як того вимагає Кодекс ГРС, чим порушено п.5 глави 9 розділу Х вказаного кодексу та умови п.п.5 п.7.4 розділу 7 Типового договору розподілу природного газу.

Окрім того, згідно з вимогами Кодексу ГРС всі невідповідності вимогам є порушеннями. Порушення в свою чергу, діляться на порушення з вини споживача та порушення не з вини споживача. До порушень, які кваліфікуються як з вини споживача застосовується зокрема донарахування об`ємів природного газу. До порушень, які кваліфікуються як не з вини споживача (до яких включено позаштатний режим роботи ВОГ) застосовується перерахунок розподіленого природного газу (п.п.1 в.4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС).

Колегія суддів зазначає, що відповідачем фактично вже було спожито певний обсяг природного газу, який лічильник обрахував некоректно. Відтак АТ "Харківгаз" діяв цілком в межах вимог Кодексу ГРС, Закону України "Про ринок природного газу" та положень Типового договору розподілу природного газу.

Вказане заперечує твердження відповідача стосовно відсутності порушень з його боку, наведені посилання відхиляються апеляційним судом за безпідставністю.

В апеляційній скарзі заявник також не погоджується із висновком господарського суду щодо залишення поза увагою наданих відповідачем у суді першої інстанції доказів на підтвердження оскарження акту за №1798 від 15.02.2019 начальнику Мереф`янської філії АТ "Харківгаз" та рішення комісії з розгляду актів про порушення від 20.03.2019, голові Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Апеляційний суд дослідивши вказані обставини відхиляє наведені твердження апелянта з огляду на наступне.

По-перше, акт про порушення не є документом, який встановлює для споживача будь-які обов`язки та може бути використаний як доказ зокрема щодо відшкодування збитків. Вказаний документ, який фіксує порушення вимог Кодексу ГРС під час проведення перевірки комерційного ВОГ, тому сам акт не підлягає оскарженню.

Аналогічна позиція зокрема викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/12901/17ц.

По-друге, не відповідає дійсності і той факт, що скарга ТОВ "Алекс Гранд" до НКРЕКП залишилась поза увагою суду першої інстанції, оскільки позивачем надано копію листа-відповіді НКРЕКП від 23.07.2019 за № 7741/16/7-19 (наявна у матеріалах справи), в якому відсутні зазначення наявності порушень Кодексу ГРС в діях позивача.

Також, апеляційний суд залишає поза увагою посилання відповідача стосовно відсутності письмового повідомлення щодо здійснення огляду комерційного ВОГ, оскільки умовами п.2 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС перевірка комерційного ВОГ, а також контрольний огляд вузла обліку здійснюються у будь-який час доби та у присутності споживача або його представника.

Окрім того, акт №235 (з огляду ЗВТ) від 19.02.2019 та в акті №1798 від 15.02.2019, який підписано обома сторонами спору, будь-яких зауважень та заперечень щодо проведення перевірки споживачем не наведено.

Повноваження Оператора ГРМ щодо перевірки стану вузла обліку регулюються різними главами розділу Х Кодексу ГРС, зокрема п.5 глави 4 розділу Х, п.6, п.2 глави 6 розділу Х, главою 7, главою 9 розділу Х названого Кодексу, а тому посилання апелянта стосовно відсутності компетенції Оператора ГРМ у взаємовідносинах з відповідачем, суд апеляційної інстанції вважає хибним.

Підсумовуючи наведене колегія суддів зауважує, що всім іншим обставинам у справі, викладеним у апеляційній скарзі, як судом першої так і апеляційної інстанцій вже надавалася правова оцінка.

Крім того, статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Названий Суд також зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені в апеляційній скарзі ґрунтуються на припущеннях, не доведених належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі з`ясовані та вірно оцінені обставини у справі і ухвалене ним рішення є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає.

Відповідно до приписів ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

За приписами ст.129 ГПК України судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Алекс Гранд", смт. Пісочин, Харківська область, на рішення Господарського суду Харківської області від 26.11.19 у справі №922/3313/19 - залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Харківської області від 26.11.19 у справі №922/3313/19 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.І. Склярук

Суддя М.М. Слободін

Суддя В.С. Хачатрян