Рішення

від 24.02.2020 по справі 904/6377/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2020м. ДніпроСправа № 904/6377/19 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Січ", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський агрегатний завод", м. Дніпро

про стягнення 250 877,13 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання Симбірьова К.В.

Представники:

Від позивача: Воронько О.О., ордер № 1012615 від 13.01.2020, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю 1829 від 14.04.2008, адвокат

Від відповідача: не з`явився

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Січ" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський агрегатний завод" заборгованість у розмірі 250 877,13 грн., з яких:

- основний борг у розмірі 246 012,00 грн.;

- пеня у розмірі 4 194,50 грн.;

- 3 % річних у розмірі 424,62 грн.;

- інфляційні втрати у розмірі 246,01 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №01112019/1 про надання охоронних послуг від 01 листопада 2019 року в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три відсотки річних за період прострочки з 06.12.2019 по 27.12.2019 у сумі 424,62 грн. та інфляційні збитки за грудень 2019 року.

На підставі пункту 4.5 договору позивач нарахував пеню за порушення строків оплати за надані послуги розмірі 4 194,50 грн. за загальний період з 06.12.2019 по 27.12.2019.

Відповідач, Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровський агрегатний завод", відзиву на позов не надав.

21 січня 2020 року до господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Січ" про забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на всі рахунки Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський агрегатний завод", у тому числі на рахунок IBAN UA НОМЕР_1 , відкритий в банку АТ "Мотор-Банк", код банку 313009 в межах загальної суми позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2020 у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2019 справу №904/6377/19 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.2020 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження, призначено перше судове засідання у справі на 28.01.2020. У судовому засіданні 28.01.2020 було оголошено перерву до 25.02.2020, про що ухвалою суду від 28.01.2020 повідомлено відповідача (рекомендоване повідомлення №49300111099981 про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 28.01.2020) міститься в матеріалах справи).

У судовому засіданні 25.02.2020 проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

01.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Альфа-Січ" (далі - позивач, виконавець) та Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський агрегатний завод" (далі - відповідач, замовник) було укладено договір про надання охоронних послуг № 01112019/1 (далі - договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору, виконавець зобов`язується за плату здійснювати послуги з охорони території замовника, а також об`єктів та іншого майна, що належить замовнику і знаходиться на даній території. Територія замовника, що охороняється за даним договором, розташована за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Криворізьке шосе, буд. 18к та майданчик за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Щепкіна, 53. Замовник зобов`язується виконувати передбачені договором правила майнової безпеки і сплатити виконавцю встановлену плату.

Вартість послуг складає 246012 грн за місяць у т.ч. ПДВ. Оплата вартості послуг виконавця здійснюється замовником на підставі акта виконаних робіт, за надані послуги в термін до п`ятого числа місяця наступного за місяцем надання послуг. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця (пункти 3.1-3.2 договору).

Згідно пункту 3.3 договору акт виконаних робіт за надані послуги підписується щомісяця в строк до п`ятого числа місяця наступного за звітним і є підставою для здійснення оплати. Якщо протягом 5-ти днів з моменту отримання акта виконаних робіт замовник не надав письмової відмови від його підписання із зауваженням, такий акт вважається прийнятим замовником без зауважень.

Цей Договір набуває чинності з 01 листопада 2019 року і діє до 30 листопада 2019 року. А в частині оплати до повного виконання зобов`язань (6.1. Договору).

На виконання умов договору, позивач надав відповідачу послуги з охорони об`єкта у листопаді 2019 року на загальну суму 246012 грн., що підтверджується актом про надання послуг № 216 від 30.11.2019 підписаним обома сторонами (арк. с. 13).

Відповідач не здійснив оплату вартості наданих у листопаді 2019 року послуг, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 246012 грн.

Відповідно до умов пункту 3.2 договору, строк оплати вартості наданих послуг з охорони об`єкта у листопаді 2019 року на суму 246012 грн. є таким, що настав.

Доказів оплати вартості наданих послуг на вказану суму суду не надано.

Предметом розгляду у даній справі є матеріально-правова вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 250 877,13 грн., з яких: основний борг у розмірі 246 012,00 грн., пеня у розмірі 4 194,50 грн., 3 % річних у розмірі 424,62 грн., інфляційні втрати у розмірі 246,01 грн.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору надання послуг з охорони, строк його дії, наявність актів приймання - передачі наданих послуг з охорони об`єкта, оплати наданих послуг та наявність заборгованості, строк виконання зобов`язання з оплати, наявність прострочки його виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

За своєю правовою природою спірний договір є договором про надання послуг.

Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як вбачається із умов договору оплата вартості послуг виконавця здійснюється замовником на підставі акта виконаних робіт, за надані послуги в термін до п`ятого числа місяця, наступного за місяцем надання послуг (п.3.2. договору). Тож, послуги з охорони об`єкта за листопад 2019 року повинні бути оплачені 05.12.2019.

З урахуванням викладеного, строк оплати наданих послуг за листопад 2019 року у сумі 246012,00грн. настав. Вимога позивача про стягнення 246012,00грн. заявлена правомірно, є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою , порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разi порушення зобов`язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Так, відповідно до п.4.5. Договору, за порушення строків оплати виконавець має право вимагати від замовника оплату пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожний день прострочення платежу, а замовник зобов`язується оплатити її.

Перевіркою наданого позивачем розрахунку пені судом порушень вимог чинного законодавства та умов договору не виявлено. Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 4194,50грн. за період прострочки з 06.12.2019 по 27.12.2019.

Окрім вимоги про стягнення заборгованості за надані у листопаді 2019 року послуги та пені, позивачем заявлено до стягнення три відсотки річних у розмірі 424,62грн. за період прострочки з 06.12.2019 по 27.12.2019 та втрати від інфляції у сумі 246,01грн. нарахованої за грудень 2019 року.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 2 цієї статті установлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання, яка полягає у тому, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч.2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Правова природа 3% річних, інфляційних втрат є такою, що вони можуть нараховуватись саме на суму основного боргу.

При обчисленні трьох відсотків річних позивачем суд помилок не виявив.

З урахуванням викладеного, три відсотки річних підлягають задоволенню у сумі 424,62грн. за період з 06.12.2019 по 27.12.2019

Дослідивши здійснений позивачем розрахунок втрат від інфляції, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 3 п.3.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97.

За змістом пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Позивачем при здійсненні розрахунку втрат від інфляції не враховані рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97, а тому вимога про стягнення інфляційних втрат не підлягає задоволенню

За повідомленням Державної служби статистики, індекс споживчих цін (індекс інфляції) у грудні 2019 року щодо листопада становив 99,8%, тож має місце дефляція.

Господарський суд, здійснивши належний перерахунок заявлених позивачем вимог про стягнення основного боргу, пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, дійшов до висновку про стягнення з відповідача користь позивача заборгованість у розмірі 250631,12грн., з яких: основний борг у сумі 246012грн.00коп., пеню у розмірі 4 194,50грн., 3 % річних у розмірі 424,62грн.

В задоволенні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 246,01грн. - відмовити.

Відповідно до вимог ч.3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються зокрема, з витрат на професійну правничу допомогу.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 2500,00грн.

Вирішуючи питання про стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує наступне.

Між позивачем та Адвокатським бюро "Воронько" 01.04.2019 укладено договір про надання правової допомоги №23, відповідно до п.2.1. якого Бюро уповноважується здійснювати захист та представництво Клієнта, а також надавати інші види правової допомоги у місцевих судах, судах апеляційної та касаційної інстанцій, органах виконавчої служби, перед фізичними та юридичними особами тощо. На виконання умов даного договору, Бюро було здійснено відповідні дії щодо вивчення матеріалів спору, складання позовної заяви, підготовки матеріалів справи, подання її до суду, виставлено рахунок на суму 10000,00грн., до якого входила у тому числі й сума у розмірі 2500,00грн. Рахунок було оплачено позивачем у повному обсягу (п/д №35 від 26.12.2019, а.с.16).

В обгрунтування понесених витрат позивачем надано також детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги згідно договору про надання правової допомоги №23 від 01.04.2019 (а.с.17). Крім того, позивачем додано копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги позивачу на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №23 від 01.04.2019 (а.с. 14).

Відповідно до п. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частин 5, 6 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

З огляду на викладене, враховуючи подані позивачем докази щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, оцінюючи пов`язаність цих витрат з розглядом справи; пропорційність до предмета спору, з урахуванням значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд дійшов до висновку про покладення на відповідача понесених позивачем витрат на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 2497,55грн. - пропорційно розміру задоволених вимог.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Судом встановлено, що при зверненні з позовом до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3764,18грн., що підтверджується платіжним дорученням №30 від 26.12.2019 на суму 3690,18грн., №39 від 27.12.2019 на суму 74,00грн. (а.с.8,9).

Однак розмір судового збору у даній справі складає 3763,16грн. (250877,13грн.х1,5%).

Враховуючи викладене, надмірно сплачений судовий збір в сумі 1грн. 02коп. (3764,18грн. -3763,16грн.) підлягає поверненню позивачу за ухвалою суду.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 3759,47грн.(250631,12грн.х1,5%).

Керуючись ст.ст.2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 123, 126, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Січ", м. Дніпро до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський агрегатний завод", м. Дніпро про стягнення 250 877,13 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Дніпропетровський агрегатний завод" (49052, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Щепкіна,53, ідентифікаційний код 14311614) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Січ" (4900, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Високовольтна,18/63, ідентифікаційний код 38528435) заборгованість у розмірі 246012 (двісті сорок шість тисяч дванадцять)грн.00коп., пеню у розмірі 4 194 (чотири тисячі сто дев`яносто чотири)грн.50коп., 3 % річних у розмірі 424 (чотириста двадцять чотири)грн.62коп., витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 3759 (три тисячі сімсот п`ятдесят дев`ять)грн.47коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2497 (дві тисячі чотириста дев`яносто сім)грн.55коп., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Альфа-Січ" (4900, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Високовольтна,18/63, ідентифікаційний код 38528435) з державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір в розмірі 1(одна)грн.02коп., перерахований згідно з платіжними дорученнями №30 від 26.12.2019, №39 від 27.12.2019, оригінали яких міститься в матеріалах справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.03.2020

Суддя Н.М. Євстигнеєва