Рішення

від 23.02.2020 по справі 904/5732/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2020м. ДніпроСправа № 904/5732/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко Н.Е., за участю секретаря судового засідання Найдьонової Я.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Державного підприємства "Адміністрація річкових портів", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця Мирова Георгія Шотайовича, м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 32 300,00грн., пені у розмірі 4 122,74грн., 3% річних у розмірі 1 526,72грн., інфляційних втрату розмірі 4 426,45грн.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Адміністрація річкових портів", м. Київ (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Мирова Георгія Шотайовича, м. Дніпро (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 32 300,00грн., пені у розмірі 4 122,74грн., 3% річних у розмірі 1 526,72грн., інфляційних втрату розмірі 4 426,45грн.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнення його доводів.

Між позивачем та відповідачем укладено договір надання послуг по перевезенню пасажирів №01/05-418 від 01.05.2018.

31.08.2018 між позивачем та відповідачем підписано акт №ДП-0000352 здачі-прийняття наданих послуг за серпень 2018 на суму 49 800,00грн.

Відповідач частково розрахувався з позивачем за надані послуги, у зв`язку з чим, залишок заборгованості відповідача перед позивачем за договором №01/05-418 від 01.05.2018 становить 32 300,00грн.

Крім того, позивачем нараховано 3% річних у розмірі 1 526,72грн., пеню у розмірі 4 122,74грн., інфляційні втрати у розмірі 4 426,45грн.

Ухвалою від 09.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Сторін повідомлено, що процесуальні дії вчиняються протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, а саме по 08.01.2020.

22.01.2020 до суду від відповідача надійшли:

- клопотання про витребування доказів;

- відзив;

- заява про поновлення пропущених процесуальних строків;

- клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Короткий зміст відзиву та узагальнення його доводів.

Як вбачається із відзиву, відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач вказує, що в акті від 31.08.2018 №ДП-0000352 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на суму 49 800,00грн. з ПДВ не розписувався, надання позивачем послуг в обсязі 41,5 годин заперечує.

Відповідач зазначає, що послуги перевезення пасажирів теплоходом Академік Михайло Янгель за договором про надання послуг по перевезенню пасажирів від 01.05.2015 №01/05-418, останнім оплачені в повному обсязі, у зв`язку з чим, заборгованість відсутня.

Крім того, відповідач вказує, що неможливо встановити, які саме години використовувалися для перевезення пасажирів за договором про надання послуг по перевезенню пасажирів від 01.05.2018 №01/05-418. Відтак, на думку відповідача, зазначена в акті від 31.08.2018 №ДП-0000352 здачі-прийняття робіт (надання послуг) кількість годин у розмірі 41,5 не відповідає кількості годин, зазначених в судовому (єдиному вахтовому) журналі теплоходу Академік Михайло Янгель .

Також, оплата за серпень 2018, за умовами договору від 01.05.2018 №01/05-418, повинна здійснюватися на підставі рахунку №ДП-0000410 від 31.08.2018. Проте, позовні вимоги не мають обґрунтування суми заборгованості на підставі рахунку №ДП-0000410 від 31.08.2018, який є підставою для оплати послуг позивача, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Господарським судом Дніпропетровської області 24.01.2020 ухвалено перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; розгляд справи ухвалено почати спочатку; призначено підготовче засідання на 24.02.2020.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2020 витребувано від Державного підприємства Адміністрація річкових портів (04119, м. Київ, вул. Ю. Іллєнка, 40; код ЄДРПОУ 33404067) засвідчену належним чином копію суднових, єдиних вахтових журналів теплохода "Академік Михайло Янгель" із записами за травень - серпень 2018; копію рахунку № ДП-0000410 від 31.08.2018; Акту від 31.08.2018 року № ДП-0000352 здачі-прийняття робіт (надання послуг) (оригінал надати до суду для огляду в судовому засіданні).

18.02.2020 електронної поштою від позивача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи у проміжуток часу з 14:00 по 15:30.

19.02.2020 від позивача надійшла заява про доручення доказів.

24.02.2020 від відповідача надійшла заява, відповідно до якої визнає позовні вимоги позивача в повному обсязі.

24.02.2020 від позивача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи у проміжуток часу з 14:00 по 15:30.

24.02.2020 від позивача надійшла заява, відповідно до якої він погоджується щодо ухвалення судового рішення у цій справі, з урахуванням заяви відповідача про визнання позову.

24.02.2020 від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат.

В судовому засіданні 24.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

В судовому засіданні, яке відбулося 24.02.2020, здійснено розгляд справи по суті.

Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні, яке відбулося 24.02.2020, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу, який міститься у справі, окремо мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.05.2018 між Державним підприємством Адміністрація річкових портів (далі - виконавець) та Фізичною особою - підприємцем Мировим Георгієм Шотайовичем укладено договір №01/05-418 надання послуг по перевезенню пасажирів.

Пунктом 1.1. договору визначено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов`язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за плату наступні послуги: перевезення пасажирів теплоходом Академік Михайло ОСОБА_1 (інв. 763), пасажиромісткість: 210, а замовник зобов`язується оплачувати надані послуги.

Строк дії договору з моменту підписання сторонами і до 14 вересня 2018 включно, а в частині розрахунків - до повного виконання. Строк дії договору може бути продовжений за згодою Сторін, шляхом підписання додаткової угоди до даного договору. (пункти 2.1., 2.2. договору).

За надання передбачених договором послуг замовник виплачує виконавцю за наступними ставками:

- за 1 годину теплоходу в ходу - 1000,00грн. без ПДВ, ПДВ 200,00грн., всього 1 200,00грн.;

- за 1 годину теплоходу стоянки - 1000,00грн. без ПДВ, ПДВ 200,00грн., всього 1 200,00грн. (пункт 4.1. договору).

Пунктом 4.2. Договору встановлено, що розрахунки за цим договором здійснюються сплачується до 05 числа місяця, який йде за звітним, відповідно до виставлених рахунків, які замовник зобов`язується отримати від виконавця до 05 числа місяця, який йде за звітним, у безготівковій формі на розрахунковий рахунок виконавець.

У випадку прострочення замовником строку оплати платежу у встановлений цим договором строк, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення та додатково сплачує суму у розмір трьох відсотків річних від простроченої суми, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення користування грошовими коштами, а за прострочення понад 15 днів, додатково штраф 20% від розміру місячної ставки визначеної п. 4.1. цього договору.

31.08.2018 між позивачем та відповідачем підписано акт №ДП-0000352 здачі-прийняття наданих послуг за серпень 2018 на суму 49 800,00грн.

Відповідач частково розрахувався з позивачем, у зв`язку з чим, залишок заборгованості відповідача перед позивачем за договором №01/05-418 від 01.05.2018 становить 32 300,00грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, Господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до умов договору позивачем надано послуги на загальну суму 49 800,00грн., що підтверджується Актом №ДП-0000352 від 31.08.2018 (арк. справи 37, Том 1), який підписано представниками сторін без заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за виконані роботи розрахувався частково у розмір 17 500,00грн., у зв`язку з чим, у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 32 300,00 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №01/05-418 від 01.05.2018 становить 32 300,00 грн.

Господарський суд дійшов висновку, що конклюдентними діями відповідач визнав себе зобов`язаною особою по відношенню до позивача, оскільки до дій які свідчать про визнання боргу можуть відноситься дії з часткової оплати спірної заборгованості.

Відповідач згідно заяви від 24.02.2020, яку подано до суду, визнав позовні вимоги позивача у повному обсязі.

Відтак, позовні вимоги позивача щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 32 300,00 грн. за Договором №01/05-418 від 01.05.2018 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував відповідачу 3 % річних за загальний період з 06.09.2018 по 26.11.2019 у розмірі 1 526,72грн.

Відповідач контррозрахунку не надав.

Господарський суд перевірив розрахунок 3 % річних та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню у розмірі 1 526,72грн.

Позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати за загальний період прострочення з 06.09.2018 по 26.11.2019 у розмірі 4 426,45грн.

Відповідач контррозрахунку не надав.

Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню у розмірі 4 426,45грн.

У відповідності до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 5.2 договору визначено, що у разі прострочення замовником строку оплати платежу у встановлений цим договором строк, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення та додатково сплачує суму у розмірі трьох відсотків річних від простроченої суми з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення за користування грошовими коштами, а за прострочення понад 15 днів, додатково штраф 20% від розміру місячної ставки визначеної пунктом 4.1. цього Договору.

Позивач нарахував пеню за загальний період з 27.11.2018 по 06.03.2019 у розмірі 4 122,74грн.

Відповідач контррозрахунку не надав.

Господарський суд перевірив розрахунок пені та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, Господарський суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, у зв`язку з чим, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розглянувши витрати позивача на оплату правничої допомоги, Господарський встановив наступне.

Позивачем в якості доказу понесених судових витрат надає копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги позивачу на підставі договору про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги б/н від 06.01.2019, договір про надання правової (правничої) допомоги б/н від 06.01.2019.

Відповідно до п. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частин 5, 6 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

З огляду на викладене, враховуючи подані позивачем докази щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні понесених позивачем фактичних витрат у розмірі 1545,92грн. та гонорару у розмірі 5 000,00грн., оскільки позивачем не надано суду доказів фактичного понесення витрат на правову допомогу (їх оплати).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 05 лютого 2019 року по справі № 906/194/18.

Судові витрати. З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача, у зв`язку із задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 124, 129, 233, 236-238, 240, 241, 247-252, 254-259, п. 17.5 розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" до Фізичної особи-підприємця Мирова Георгія Шотайовича про стягнення заборгованості у розмірі 32 300,00грн., пені у розмірі 4 122,74грн., 3% річних у розмірі 1 526,72грн., інфляційних втрату розмірі 4 426,45грн. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мирова Георгія Шотайовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" (04119, м. Київ, вул. Ю. Іллєнка, 40, код ЄДРПОУ 33404067) основну заборгованість у розмірі 32 300,00грн. (тридцять дві тисячі триста грн. 00 коп.), 3 % річних у розмірі 1 526,72грн. (одна тисяча п`ятсот двадцять шість грн. 72 коп.), пеню у розмірі 4 122,74грн. (чотири тисячі сто двадцять дві грн. 74 коп.), інфляційних втрат у розмірі 4 426,45грн. (чотири тисячі чотириста двадцять шість грн. 45 коп.), судовий збір у розмірі 1 921,00грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Реквізити сторін:

Стягувач: Державне підприємство "Адміністрація річкових портів" (04119, м. Київ, вул. Ю. Іллєнка, 40, код ЄДРПОУ 33404067)

Боржник: Фізична особа-підприємець Миров Георгій Шотайович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

Повний текст рішення підписано 05.03.2020.

Суддя Н.Е. Петренко