Постанова

від 24.02.2020 по справі 29/5005/17496/2011

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2020 року м.Дніпро Справа № 29/5005/17496/2011

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів : Чередко А.Є., Коваль Л.А.,

Секретар судового засідання Кандиба Н.В.

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2019

у справі №29/5005/17496/2011

за заявою Приватного підприємства "Ода Трейд Плюс", с. Новоселівка Новомосковського району Дніпропетровської області

до боржника фізичної особи - підприємця Дубінченка Станіслава Володимировича, м. Дніпро

про визнання банкрутом

Ліквідатор арбітражний керуючий Бразалук С.С.

ВСТАНОВИВ:

Провадження у справі про банкрутство фізичної особи - підприємця Дубінченко Станіслава Володимировича порушено 16.12.11 за заявою приватного підприємства "Ода Трейд Плюс" відповідно до процедури, передбаченої ст. ст. 47, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою суду від 27.12.2011 боржника фізичну особу - підприємця Дубінченко Станіслава Володимировича визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Бразалук С.С.

Ухвалами суду неодноразово продовжувалися строки ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора Бразалук С.С.

АТ Райффайзен Банк Аваль подано скаргу на дії/бездіяльність арбітражного керуючого (ліквідатора) в процесі банкрутства, згідно якої скаржник просив у зв`язку з порушеннями ЗУ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом арбітражним керуючим, припинити повноваження ліквідатора Бразалук С.С. у справі про банкрутство ФОП Дубінченко С.В. та призначити нового ліквідатора.

16.01.2019 АТ Райффайзен Банк Аваль в особі Дніпропетровської обласної дирекції подано доповнення до скарги, згідно якої кредитор зазначає, що за результатами проведеного аукціону з продажу майна банкрута, який відбувся 14.07.2017, грошові кошти у розмірі 382 774,74 грн. були перераховані покупцем на рахунок № НОМЕР_1 , а не на депозитний рахунок нотаріальної контори. 14.01.2019 банку стало відомо, що з поточного рахунку банкрута грошові кошти у сумі 333 161,92 грн. були перераховані 29.08.2018 як оплата грошової винагороди ліквідатора ФОП Дубінченка арбітражного керуючого Бразалук С.С. Тобто арбітражний керуючий, не маючи відповідних повноважень, самостійно розпорядилася коштами без наявного рішення господарського суду Дніпропетровської області. Таким чином арбітражний керуючий порушила права та законні інтереси АТ Райффайзен Банк Аваль , як заставного кредитора.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2019 у справі №29/5005/17496/2011 було продовжено термін ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора Бразалук С.С. до 01.12.19. Зобов`язано ліквідатора до 01.12.19 надати до суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс. Відмовлено в задоволенні скарги АТ "Райффайзен Банк Аваль"№ 114/5-353 від 14.09.2018 на дії/бездіяльність арбітражного керуючого (ліквідатора) та відмовлено в задоволенні клопотання про припинення повноважень ліквідатора Бразалук С.С.

В обґрунтування прийнятої ухвали господарський суд зазначив, що законність та правильність процедури продажу заставного майна в процедурі ліквідації ФОП Дубінченка С.В. остаточно встановлено трьома судовими інстанціями, тому посилання скаржника на незаконність результатів аукціону не може слугувати підставою для припинення повноважень ліквідатора Бразалук С.С. Також судом встановлено, що зборами комітету кредиторів від 10.09.18, на яких були присутні Приватне підприємство "Ода Трейд Плюс", Приватне підприємство "Іній", Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніфест Реаліті", Приватне підприємство "ІТРАН", Приватне підприємство "Дніпропромтех", з наявністю у сумі 2916 голосів (більшість голосів) було вирішено ряд питань, серед яких було повторно затверджено звіт ліквідатора про проведену роботу та вжиті заходи щодо задоволення вимог кредиторів; визначено задовільними результати роботи ліквідатора Бразалук С.С.; вирішено не змінювати ліквідатора ФОП Дубінченко С.В. арбітражного керуючого Бразалук С.С. на іншого арбітражного керуючого. Стосовно обов`язку ліквідатора відкрити рахунок в нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса з метою зарахування грошових коштів, отриманих від реалізації майна банкрута за рішенням господарського суду, місцевий суд вказав, що на момент проведення аукціону з продажу майна боржника діяв Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 04.06.2017, в якому не передбачено поняття депозитного рахунку нотаріуса. Відповідно до ст. 41 Закону чинного на момент проведення аукціону, кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника.

Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулося з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2019 у справі №29/5005/17496/2011, згідно якої просить скасувати дану ухвалу, прийняти постанову, якою задовольнити скаргу АТ "Райффайзен Банк Аваль" №114/5-353 від 14.09.2018 на дії/бездіяльність арбітражного керуючого (ліквідатора) в процесі банкрутства та клопотання про припинення повноважень ліквідатора Бразалук С.С. Припинити повноваження ліквідатора Бразалук С.С. та призначити нового ліквідатора у даній справі Шевцова Є.В.

В обґрунтування поданої скарги апелянт посилається на те, при винесенні оскаржуваної ухвали Господарським судом Дніпропетровської області застосовано закон, який не підлягає застосуванню, та не застосовано норми закону, за яким мала проводитися ліквідаційна процедура та мали розглядатися порушення ліквідатора на момент їх вчинення. Провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця Дубінченка С.В. порушено 16.12.2011, постановою суду від 27.12.2011 боржника визнано банкрутом. Викладені в скаргах клопотання та факти відбувалися під час дії Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та мали вирішуватися у відповідності до його приписів (зокрема відносно відкриття депозитного рахунку нотаріуса) згідно редакції, яка діяла з 16.10.2011 до 19.01.2013. Окрім того, майно банкрута, що є предметом забезпечення не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які воно забезпечує. Тобто ліквідатор, порушуючи вимоги чинного законодавства, розпорядилася коштами без наявного рішення Господарського суду Дніпропетровської області. Також апелянт вказує на той факт, що арбітражний керуючий Бразалук С.С. не мала права здійснювати діяльність у зв`язку з анулюванням свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, а тому сплата їй винагороди в якості арбітражного керуючого є порушенням вимог закону. Окрім того апелянт стверджує, що в оскаржуваному судовому рішенні суд першої інстанції послався на нечинний протокол зборів комітету кредиторів від 10.09.2018, на яких були присутні ПП Ода Трейд Плюс , ПП Іній , ТОВ Юніфест Реаліті , ПП Інтран , ПП Дніпропромтех , оскільки такі збори були проведені поза визначеним місцем та часом проведення зазначених зборів.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2019, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні з викликом сторін на 24.12.2019.

Розгляд справи відкладався до 29.01.2020.

По справі оголошувалася перерва до 25.02.2020.

В судовому засіданні 25.02.2020 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановою суду від 27.12.2011р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Бразалук С.С.

Як вбачається з матеріалів справи протоколом зборів кредиторів фізичної особи-підприємця Дубінченко С.В. від 29.08.2013 було обрано комітет кредиторів у наступному складі: ПАК Райффайзенбанк Аваль в особі Дніпропетровської обласної дирекції з кількістю голосів 2 183, ПП Ода Трейд Плюс 354 голоси, ПП Іній 234 голоси, ТОВ Юніфест Реалті 465 голосів, ПП Голіаф-Груп 338 голоси, ПП Ітран 1 527 голоси, ПП Дніпропромтех 336 голоси.

В подальшому, зборами кредиторів, які відбулися 28.02.2014, було вирішено здійснювати оплату послуг арбітражного керуючого Бразалук С.С. у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень, встановити додаткову винагороду у розмірі 3% від обсягу погашених вимог заставного кредитора. Оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого (ліквідатора банкрута) здійснювати за рахунок коштів ПАТ Райффайзен Банк Аваль в особі Дніпропетровської обласної дирекції шляхом перерахування коштів на поточний рахунок фізичної-особи підприємця Бразалук С.С.

04.03.2016 було проведено чергові збори кредиторів якими прийняті рішення про недоцільність зміни ліквідатора Бразалук С.С. на іншого арбітражного керуючого та затверджено звіт арбітражного керуючого Бразалук С.С. про оплату послуг та відшкодування витрат в ліквідаційній процедурі ФОП Дубінченко С.В. за період 27.12.2011 по 15.04.2015 та за період з 14.09.2015 по 19.02.2016 у загальній сумі 240 149,92 грн. Вирішено здійснювати оплату послуг та відшкодування витрат в ліквідаційній процедурі за рахунок коштів, отриманих від продажу майна боржника.

26.03.2016 арбітражним керуючим Бразалук С.С. до господарського суду Дніпропетровської області подано звіт про виплату грошової винагороди та відшкодування витрат з клопотанням про затвердження таких звітів.

Відповідно до протоколу зборів кредиторів від 07.11.2016 кредиторами одноголосно було прийнято рішення про залишення ліквідатором ФОП Дубінченка С.В. арбітражного керуючого Бразалук С.С. та вирішено звернутися до Господарського суду Дніпропетровської області із пропозицією щодо продовження строку ліквідаційної процедури боржника та повноважень ліквідатора строком на шість місяців.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2016 продовжено строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора до 15.05.2017.

На зборах кредиторів від 14.11.2016 Публічним акціонерним товариством Райффайзен Банк Аваль було надано згоду на продаж у межах процедури банкрутства ФОП Дубінченко С.В. заставного майна, вирішено здійснити продаж майна у вигляді цілісного майнового комплексу, який складається з житлового будинку з господарською будівлею та спорудами, а також земельної ділянки. Вирішено повторний аукціон провести з можливістю зниження початкової вартості , але не нижче граничної вартості, яка становить 50% початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону. Даний протокол підписано присутнім представником ПАТ Райффайзен Банк Аваль Данильченко М.С. та Представником ПП Ода Трейд Плюс Швець О.І.

Згідно протоколу зборів кредиторів від 14.06.2017 вчергове, одноголосно було прийнято рішення про продовження строку ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора.

Ухвалами суду від 01.06.2017 та 22.06.2017 продовжено строк ліквідаційної процедури та повноваження ліквідатора до 22.06.2017 та 22.09.2017 відповідно.

13.07.2017 відбувся аукціон з продажу майна банкрута. Переможцем торгів було перераховано на ліквідаційний рахунок ФОП Дубінченко С.В. № НОМЕР_1 в ПАТ Райффайзен Банк Аваль 328 774,74 грн. Право власності нового власника на нерухоме майно, яке було придбане на аукціоні було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Не погодившись з результатами проведеного аукціону, ПАТ Райффайзен Банк Аваль оскаржив результати аукціону з продажу заставного майна.

Постановою Верховного суду від 31.05.2018 касаційну скаргу ПАТ Райффайзен Банк Аваль в особі Дніпропетровської дирекції на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2017 у справі №29/5005/17496/2011 про відмову в задоволенні заяви ПАТ Райффайзен Банк Аваль в особі Дніпропетровської дирекції про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута від 13.07.2017 залишено без задоволення, оскільки було встановлено відсутність підстав для визнання результатів даного аукціону недійсними. Окрім того, було визначено, що з урахуванням п.1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції, що діє з 19.01.2013) положення цього закону, які регулюють продаж майна в провадженні у справах про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим законом.

28.08.2019 відбулися збори комітету кредиторів, якими затверджено звіт ліквідатора ФОП Дубінченко С.В. та вирішено припинити процедуру банкрутства ФОП Дубінченко С.В. у зв`язку з відсутністю майна боржника. Затверджено звіт про виплату грошової винагороди ліквідатору ФОП Дубінченко С.В. арбітражному керуючому Бразалук С.С. за період з 01.03.2016 по 31.10.2017 у розмірі 93 012,00 грн. та додаткову винагороду у розмірі 3% від обсягу погашених вимог заставного кредитора ПАТ Райффайзен Банк Аваль , що становить 1 405, 42 грн. Оплату грошової винагороди ліквідатора арбітражного керуючого Бразалук С.С. у розмірі 93 012 грн. та додаткову винагороду у розмірі 3% від обсягу погашених вимог заставного кредитора ПАТ Райффайзен Банк Аваль , що становить 1 405, 42 грн., здійснити за рахунок коштів, отриманих від продажу майна ФОП Дубінченко С.В. шляхом перерахування вказаних коштів у загальному розмірі 94 417,42 грн. з ліквідаційного рахунку ФОП Дубінченко С.В. на поточний рахунок № НОМЕР_2 в філії Дніпропетровське управління АТ Ощадбанк .

Окрім того на даних зборах було вирішено здійснити розподіл коштів, отриманих від продажу майна банкрута наступним чином: кошти у розмірі 48 252,82 грн. перерахувати на відповідний рахунок ПАТ Райффайзенбанк Аваль у якості задоволення вимог заставного кредитора, кошти у розмірі 333 161,92 грн. перерахувати з ліквідаційного рахунку ФОП Дубінченко С.В. на поточний рахунок Бразалук С.С. у якості відшкодування витрат, оплати грошової та додаткової винагороди ліквідатора ФОП Дубінченко С.В.

10.09.2018 арбітражним керуючим, на вимогу АТ Райффайзен Банк Аваль були скликані збори кредиторів, на яких були присутні кредитори ПП Ода Трейд Плюс , ПП Іній , ТОВ Юніфест Реаліті , ПП Інтран , ПП Дніпропромтех . Представник ПАТ Райффайзен Банк Аваль в особі Дніпропетровської дирекції не з`явився.

На даних зборах було вирішено, що рішення зборів комітету кредиторів ФОП Дубінченко С.В., оформлені протоколами зборів комітету кредиторів від 28.02.2014 та від 04.03.2016 перегляду не підлягають. Було затверджено повторно звіт ліквідатора ФОП Дубінченко С.В. арбітражного керуючого Бразалук С.С. про проведену роботу та вжиті заходи щодо задоволення вимог кредиторів за період з 27.12.2011 по 16.08.2018, визнано задовільними результати роботи арбітражного керуючого Бразалук С.С. в провадженні №29/5005/17496/2011 та вирішено не змінювати ліквідатора ФОП Дубінченко С.В. арбітражного керуючого Бразалук С.С. Окрім того, даними зборами вирішено виправити арифметичні помилки у протоколі зборів комітету кредиторів від 28.08.2018, здійснивши розподіл коштів, отриманих від продажу майна ФОП Дубінченко С.В. наступним чином: з ліквідаційного рахунку ФОП Дубінченко С.В. № НОМЕР_1 в ПАТ Райффайзен Банк Аваль кошти у розмірі 46 769,73 грн. перерахувати на відповідний рахунок ПАТ Райффайзен банк Аваль у якості задоволення вимог заставного кредитора, кошти у розмірі 334 565,01 грн. на поточний рахунок Бразалук С.С. у якості відшкодування витрат, оплати грошової та додаткової виногради ліквідатора ФОП Дубінченко С.В. За рішення, прийняті за результатами розгляду питань порядку денного було проголосована кредиторами більшістю голосів з загальною кількістю 2 916.

АТ Райффайзен Банк Аваль в матеріали справи надано протокол зборів комітету кредиторів від 10.09.2018, підписаний одноособово, на якому було прийнято рішення про скасування рішення прийнятого по третьому питанню порядку денного засідання зборів комітету від 28.02.2014 в частині встановлення ліквідатору винагороди у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень, встановлення додаткової винагороди у розмірі 3% від обсягу погашених вимог заставного кредитора за рахунок коштів ПАТ Райффайзенбанк Аваль та скасувати рішення зборів комітету кредиторів від 04.03.2016 про затвердження звіту арбітражного керуючого про оплату послуг та відшкодування витрат в ліквідаційній процедурі за період з 27.11.2011 по 15.04.2015 та за період з 14.09.2015 по 19.02.2016. Окрім того згідно даного протоколу було вирішено визнати результати роботи ліквідатора Бразалук С.С. незадовільними та уповноважено ПАТ Райффайзенбанк Аваль направити до господарського суду Дніпропетровської області скаргу на дії ліквідатора Бразалук С.С. та клопотання про припинення її повноважень. Також було скасовано рішення прийняті на зборах комітету кредиторів від 28.08.2018.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши повноту та об`єктивність встановлених обставин та перевіривши правильність висновків місцевого господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство).

При цьому, судова колегія враховує, що 21.04.2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019.

У пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень даного Кодексу зазначено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнати таким, що втратив чинність, в тому числі, Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 31, ст. 440 із наступними змінами).

Таким чином станом на момент прийняття оскаржуваної ухвали Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" втратив чинність.

Частиною 3 ст. 60 Кодексу України з процедур банкрутства (далі Кодекс) передбачено, що у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) ліквідатора та здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Проте оскільки оскаржувані дії та правовідносини мали місце до набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства, суд перевіряє їх на відповідність законодавству, що було чинне на момент вчинення.

Згідно з ч. 4 ст. 40 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Статтею 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом визначено, що ліквідатором є фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

Частиною 3 статті 98 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом визначено, що під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов`язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі:

1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

2) зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

3) подання до суду неправдивих відомостей;

4) відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску;

5) припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

6) наявності конфлікту інтересів.

Суд протягом п`яти днів з дня, коли йому стало відомо про наявність підстав для усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виносить ухвалу про його відсторонення від виконання відповідних повноважень під час провадження у справі про банкрутство (ст. 114 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ).

При цьому, усунення арбітражного керуючого (ліквідатора) - це право суду, яким він може скористатися у разі доведення порушення арбітражним керуючим балансу інтересів боржника та кредиторів, внаслідок невиконання або неналежного виконання покладених на нього обов`язків відповідно до вимог Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №902/1189/13 та від 30.01.2019 у справі №910/20156/14.

Колегія суддів зазначає, що статус арбітражного керуючого характеризується не лише сукупністю прав та обов`язків останнього, а й ефективністю та невідворотністю інституту дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого за свої дії.

Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури. Так, обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

Принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора полягає в тому, що кредитор повинен обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси. (Постанова ВС від 06.06.2018 у справі №904/4863/13).

Під час розгляду скарги на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого у справі господарський суд, користуючись правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом, має з`ясувати та перевірити належність виконання арбітражним керуючим визначених законом обов`язків, в залежності від чого ухвалити відповідне рішення про задоволення (відмову у задоволенні) такої скарги.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, АТ Райффайзен Банк Аваль в особі Дніпропетровської обласної дирекції в своїй скарзі від 14.09.2018 на дії/бездіяльність арбітражного керуючого (ліквідатора) в процесі банкрутства, посилається на порушення Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , через що заявник вимушений був захищати свої права шляхом оскарження дій ліквідатора та направлення скарг. Зокрема скаржник вказує, що неодноразово переможцем аукціону з реалізації заставного майна була одна і та ж особа, тому у банка є підстави припускати, що покупець, яка придбала заставне майно банкрута є знайомою арбітражного керуючого, що свідчить про наявність конфлікту інтересів.

При цьому, колегія звертає увагу, що питання щодо дійсності проведеного аукціону з продажу заставного майна та його результатів були неодноразово розглянуті судами та викладені в судових актах, прийнятих за результатами розгляду відповідних заяв АТ Райффайзен Банк Аваль в особі Дніпропетровської обласної дирекції (ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2017 у справі №29/5005/17496/2011 залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 та Постановою Верховного суду від 31.05.2018).

Окрім того, в судовому порядку, в межах даної справи, розглядалося питання щодо правомірності включення до ліквідаційної маси заставного майна боржника. Зокрема, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2013, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 було відмовлено в задоволенні заяви ПАТ Райффайзен Банк Аваль в особі Дніпропетровської обласної дирекції про виключення майна зі складу ліквідаційної маси, оскільки діюче на момент укладення кредитного договору та договору застави законодавство не мало заборони про включення до ліквідаційної маси майна, що перебувало в заставі банку.

Відповідно до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вищевикладені обставини та процесуальні норми, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що законність процедури продажу заставного майна встановлено судовими рішеннями, а тому обставини, встановлені у зазначених рішеннях, не потребують доказування, зважаючи на набрання такими рішеннями законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України.

Щодо невнесення арбітражним керуючим коштів, отриманих від продажу майна, на депозитний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса судова колегія виходить з такого.

Відповідно до пункту 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який набрав чинності 19.01.2013, положення цього Закону застосовуються господарськими судами положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких відкрито до набрання чинності цим Законом.

Оскільки Банком оскаржуються дії арбітражного керуючого, вчинені останнім за наслідками процедури та порядку реалізації майна банкрута, після проведення 13.07.2017 аукціону, судова колегія вважає правомірним поширення на цю частину правовідносин положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції з 19.01.2013 року.

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 41 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов`язаний використовувати тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника. Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом. З основного рахунка банкрута проводяться виплати кредиторам, виплати поточних платежів та витрат, пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

Частиною 7 статті 91 Закону України Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , яка регулює розгляд господарським судом справи про банкрутство фізичної особи - підприємця, передбачено, що ліквідатор відкриває спеціальний банківський рахунок, на який зараховуються кошти, отримані від продажу майна банкрута, та здійснюються розрахунки з кредиторами банкрута.

Статтею 92 Закону про банкрутство, яка регулює порядок задоволення вимог кредиторів фізичної особи - підприємця, визнаної банкрутом, зокрема частиною 2 даної статті встановлено, що до задоволення вимог кредиторів із коштів, внесених на спеціальний банківський рахунок, відшкодовуються витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство фізичної особи - підприємця і виконанням постанови господарського суду про визнання фізичної особи - підприємця банкрутом. Вимоги кредиторів задовольняються в такій черговості: у першу чергу задовольняються вимоги кредиторів за зобов`язаннями, забезпеченими заставою майна фізичної особи - підприємця; вимоги громадян, перед якими фізична особа - підприємець несе відповідальність за заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації відповідних періодичних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані у цьому Фонді у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, вимоги щодо стягнення аліментів; розрахунки щодо виплати вихідної допомоги та оплати праці особам, які працюють за трудовим договором (контрактом), і щодо виплати авторської винагороди, а також задовольняються вимоги, що виникли із зобов`язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

Таким чином, враховуючи зарахування коштів на спеціальний рахунок, відкритий в банківській установі, дії ліквідатора не можуть розглядатися як порушення. При цьому судова колегія враховує, що проти таких дій Банк своєчасно не заперечив та у розумний строк їх не оскаржив.

Щодо сплати грошової винагороди арбітражного керуючого під час виконання повноважень у справі про банкрутство колегія зазначає, що відповідно до ч.1 ст.98 Закону про банкрутство арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого під час виконання повноважень у справі про банкрутство визначений на ст. 115 Закону про банкрутство.

Частиною 1 статті 115 Закону України Про відновлення платоспросожності боржника або визнання його банкрутом встановлено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

Відповідно до ч. 3 ст. 115 Закону про банкрутство грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород. Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень. Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень керуючого санацією, ліквідатора. Даною статтею врегульовано порядок нарахування та отримання арбітражним керуючим додаткової грошової винагороди.

Частина 4 ст. 115 Закону про банкрутство встановлює, що витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом,

Частини 5, 6, 7 ст.115 Закону про банкрутство передбачають, що сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв`язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника. Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Таким чином, Закон про банкрутство визначає декілька джерел для здійснення оплати послуг ліквідатора, в тому числі і за рахунок коштів кредиторів.

Відповідно до абз.6 ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Арбітражний керуючий виконує покладені на нього судом обов`язки та, відповідно, здійснює діяльність арбітражного керуючого на платній основі.

Окрім того, враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 30.01.2019 у справі №910/32824/15, колегія суддів зазначає, що ініціюючи провадження у справі про банкрутство, кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

Загальними зборами кредиторів неодноразово розглядалося питання щодо джерел та розміру оплати послуг арбітражного керуючого. Зокрема протоколом зборів кредиторів від 28.02.2014, було вирішено встановити оплату послуг арбітражного керуючого Бразалук С.С. у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень та встановлено додаткову винагороду у розмірі 3% від обсягу погашених вимог заставного кредитора. На даних зборах було вирішено здійснювати оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого (ліквідатора банкрута) за рахунок коштів саме ПАТ Райффайзен Банк Аваль в особі Дніпропетровської обласної дирекції шляхом перерахування коштів на поточний рахунок фізичної-особи підприємця Бразалук С.С.

В подальшому, на зборах кредиторів від 04.03.2016 було прийнято рішення про недоцільність зміни ліквідатора Бразалук С.С. на іншого арбітражного керуючого, та затверджено звіт арбітражного керуючого Бразалук С.С. про оплату послуг та відшкодування витрат в ліквідаційній процедурі ФОП Дубінченко С.В. за період 27.12.2011 по 15.04.2015 та за період з 14.09.2015 по 19.02.2016 у загальній сумі 240 149,92 грн. Окрім того, було вирішено здійснити оплату послуг та відшкодування витрат в ліквідаційній процедурі за рахунок коштів, отриманих від продажу майна боржника. За зазначені рішення було проголосовано, у тому числі, і представником банку. На зборах кредиторів 28.08.2018 було розподілено кошти, отримані від продажу майна банкрута та вирішено кошти у розмірі 333 161,92 грн. перерахувати з ліквідаційного рахунку ФОП Дубінченко С.В. на поточний рахунок Бразалук С.С. у якості відшкодування витрат, оплати грошової та додаткової винагороди ліквідатора ФОП Дубінченко С.В.

З урахуванням викладеного колегія дійшла висновку, що розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора боржника, було затверджено зборами кредиторів, без жодних обмежень та/або умов, за яких така грошова винагорода може бути нарахована як було затверджено і джерело оплати таких послуг, а саме: за рахунок коштів ПАТ Райффайзен Банк Аваль , отриманих від продажу майна боржника.

Отже, ключові рішення у даній справі приймалися на зборах кредиторів, на яких був присутній представник АТ Райффайзенбанк Аваль . Всі дії арбітражного керуючого, у тому числі і щодо реалізації майна та перерахування коштів на оплату послуг ліквідатора також були узгоджені з комітетом кредиторів та доводилися до відома останніх. АТ Райффайзен Банк Аваль в особі Дніпропетровської обласної дирекції як учасник таких зборів був не позбавлений права заперечувати проти прийняття відповідних рішень та у разі незгоди з діями ліквідатора своєчасно звертатися до суду з заявами про усунення ліквідатора від виконання ним повноважень.

Щодо доводів Банку про відсутність у Бразалук С.С. повноважень на здійснення діяльності арбітражного керуючого з огляду на постанову Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №804/8668/15, судова колегія враховує наступні обставини.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2016 у справі №804/8668/15 було скасовано пункт наказу Міністерства юстиції України від 23.06.2015 №1039/5 Про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) виданого Бразалук С.С. та відновлено дію даного свідоцтва.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2016 у справі №804/8668/15 Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2016 по справі № 804/8668/15 скасовано в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 18.06.2015 про застосування до арбітражного керуючого Бразалук С.С. дисциплінарного стягнення, відмовивши у задоволенні позову в цій частині. В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2016 по справі №804/8668/15 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №804/8668/15 Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2016 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2016 у справі 804/8668/15 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Водночас зазначені обставини щодо скасування Верховним Судом судових рішень попередніх інстанцій не були предметом дослідження у суді першої інстанції та не наводились банком у якості підстави поданої та розглянутої судом скарги на дії арбітражного керуючого, а отже не можуть бути оцінені судом апеляційної інстанції в контексті обґрунтованості та законності прийнятого місцевим судом судового рішення. Водночас такий висновок не позбавляє права окремо заявити суду першої інстанції про відповідні підстави припинення повноважень арбітражного керуючого.

Щодо посилання апелянта на те, що місцевим судом було прийнято до уваги нечинний протокол зборів кредиторів, проведених 10.09.2018 колегія зазначає, що відповідно до ст. 26 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом збори кредиторів у провадженні у справі про банкрутство скликаються арбітражним керуючим за його ініціативою, за ініціативою комітету кредиторів чи інших кредиторів, сума вимог яких становить не менше ніж третину всіх вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, або за ініціативою однієї третини кількості голосів кредиторів. Збори кредиторів на вимогу комітету кредиторів або окремих кредиторів скликаються арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) та проводяться протягом двох тижнів з дня надходження письмової вимоги про їх скликання. Збори кредиторів проводяться за місцезнаходженням боржника. Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.

На вимогу кредитора АТ Райффайзен Банк Аваль , відповідно до порядку, передбаченому ст. 26 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом арбітражним керуючим були скликані та проведені збори кредиторів за місцезнаходженням боржника (ліквідатора). Проте, кредитор АТ Райффайзен Банк Аваль не забезпечив явку повноважного представника на зазначені збори та не скористався правом прийняти участь у вирішенні питань винесених на голосування.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Райффайзен Банк Аваль на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2019 у справі №29/5005/17496/2011 залишити без задоволення .

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2019 у справі №29/5005/17496/2011 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

Повний текст постанови складено 05.03.2020

Головуючий суддя В.Ф.Мороз

Суддя А.Є.Чередко

Суддя Л.А.Коваль