ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
24.02.2020 Справа № 908/345/20
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, розглянувши заяву Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне об`єднання № 7" (69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 11, ідентифікаційний код 05478717) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного підприємця Мончак Юрія Борисовича ( АДРЕСА_1 ) заборгованості з орендної плати та штрафних санкцій у загальному розмірі 7523,71 грн.
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство "Виробниче ремонтно-експлуатаційне об`єднання № 7" звернулося до Господарського суду Запорізької області з заявою про видачу судового наказу, в якій просить стягнути з Приватного підприємця Мончак Юрія Борисовича за неналежне виконання умов договору № 226/14 оренди нежитлового приміщення від 26.07.2002:
- на користь місцевого бюджету м. Запоріжжя заборгованість зі сплати 70 % орендної плати в розмірі 4986,20 грн. та штрафні санкції в сумі 49,86 грн.;
- на користь Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обладнання №7" заборгованість зі сплати 30 % орендної плати в розмірі 2463,02 грн. та штрафні санкції в сумі 24,63 грн.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.02.2020 заяву про видачу судового наказу передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.
Дослідивши заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 147-149 ГПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень. Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір. Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви.
Пунктами 1, 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо: заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено, зокрема, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються. До заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів.
Відповідно до ст. ст. 76-78 ГПК України належними, допустимими та достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 86 цього Кодексу суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, в також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Зі змісту заяви, поданої КП "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7", слідує, що заявник просить стягнути з боржника суму 7523,71 грн., яка виникла за договором № 226/14 оренди нежитлового приміщення від 26.07.2002, а саме: заборгованість зі сплати 70 % орендної плати в розмірі 4986,20 грн. та штрафні санкції в сумі 49,86 грн. на користь місцевого бюджету м. Запоріжжя, а також заборгованість зі сплати 30 % орендної плати в розмірі 2463,02 грн. та штрафні санкції в сумі 24,63 грн. на користь заявника.
До заяви додано копію зазначеного договору, копію акта прийму-передачі орендованого майна від 26.07.2002, копії додаткових угод до договору від 01.11.2002, 26.02.2004, 12.06.2007, 08.02.2010, 01.06.2011, 19.03.2012, 01.04.2016, 20.06.2018, 06.08.2018, 01.10.2018, а також розрахунки заборгованості станом на 01.01.2020, а також розрахунок штрафних санкцій від 11.02.2020, якими, як зазначено в тексті заяви, підтверджуються вимоги до боржника.
Інших доказів на підтвердження орендних правовідносин сторін у спірний період та виникнення заявленої до стягнення заборгованості у заяві не вказано та до неї не додано.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати орендної плати до місцевого бюджету заявник нарахував орендну плату за період з жовтня 2018 року по грудень 2019 року, разом із сальдо на 01.10.2018, в сумі 4986,20 грн., зазначив про сплату орендної плати в сумі 0,00 грн. та визначив заборгованість у розмірі 4986,20 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати орендної плати на користь заявника нараховано орендну плату за період з жовтня 2018 року по грудень 2019 року в сумі 2463,02 грн., зазначено про сплату 0,00 грн. та заявлено до стягнення 2463,02 грн.
Суд зазначає, що сам по собі розрахунок основного боргу, без доказів на його обґрунтування не є належним доказом на підтвердження виникнення заявленої до стягнення заборгованості. Тому відомості, які зазначені заявником у розрахунках заборгованості, мають бути підтверджені відповідними доказами.
Проте, ані за змістом заяви, ані у розрахунках заявником не наведено, яким чином визначено розмір орендної плати за кожний місяць у заявленому періоді.
Враховуючи вищевикладене, надані заявником розрахунки заборгованості з орендної плати до місцевого бюджету та на користь балансоутримувача, за вказані у них періоди, не підтверджуються відповідними доказами, тому з поданої заяви не вбачається виникнення права грошової вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати станом на 01.01.2020 у заявленому розмірі, а також сум штрафу, які є похідними від суми основної заборгованості.
Таким чином, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються, не підтверджуються доданими до неї документами; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу про стягнення суми грошової заборгованості.
Також, відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника.
Втім, у заяві від 12.02.2020 № 364 Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне об`єднання № 7" про видачу судового наказу не зазначено:
- повне найменування боржника, а застосовано скорочення ПП ;
- реєстраційні номери облікових карток платників податків боржника, за їх наявності, або номер і серія паспорта боржника.
Слід зазначити, що відповідно до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Мончак Юрій Борисович, за місцем проживання: АДРЕСА_2 , припинив підприємницьку діяльність за власним рішенням, про що внесено 21.05.2015 відповідний запис.
Згідно із ч. 2 ст. 154 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає відповідний наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку, що в задоволенні заяви про видачу судового наказу слід відмовити на підставі п. п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
За змістом ч. 1 ст. 153 цього Кодексу відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.
У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись ст. 150, п. п. 1, 8 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Комунальному підприємству "Виробниче ремонтно-експлуатаційне об`єднання № 7" у видачі судового наказу про стягнення з Приватного підприємця Мончак Юрія Борисовича заборгованості з орендної плати та штрафних санкцій у загальному розмірі 7523,71 грн.
2. Копію даної ухвали надіслати на адресу заявника та боржника у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
З судовим рішенням можливо ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади: http://court.gov.ua/fair/sud5009/. Електронна адреса господарського суду Запорізької області: inbох@zp.arbitr.gov.ua.
Ухвала підписана 04.03.2020.
Суддя Т.А. Азізбекян
Дата ухвалення рішення | 23.02.2020 |
Оприлюднено | 05.03.2020 |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Азізбекян Т.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні