Рішення

від 24.02.2020 по справі 910/14676/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.2020Справа № 910/14676/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Лук`янчук Д. Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Громадської організації "Українська спілка військовослужбовців"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська авіаційна компанія "Велес"

про стягнення 226 591,10 грн.

за участю представників:

позивач: Пінтов В.В. - представник за довіреністю № 1/1 від 15.01.2020 р.

від відповідача: Ракоц І.В. - представник за ордером № 014627 від 07.09.2019 р.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулась Громадська організація "Українська спілка військовослужбовців" (далі - Спілка, позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська авіаційна компанія "Велес" (далі - ТОВ "Велес", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 226 591,10 грн.

Позов мотивований тим, що відповідач порушив умови договору № 1/17 від 03.01.2017 р. в частині сплати вартості інформаційно-консультаційних та юридичних послуг, наданих позивачем у період з 03.01.2017 р. по 29.12.2017 р.

У позові ГО "Українська спілка військовослужбовців" просить суд стягнути з відповідача вартість послуг у сумі 192 000,00 грн., інфляційні втрати у сумі 24 499,00 грн. та 3 % річних у сумі 10 091,90 грн., а всього - 226 591,10 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2019 р. дану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Цією ж ухвалою сторонам надана можливість реалізувати процесуальні права та обов`язки.

За клопотанням відповідача ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2019 р. справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.

У строк, визначений законом, відповідач надав відзив по суті позовних вимог, у якому проти задоволення позову заперечив, вказав на відсутність у ТОВ "Велес" будь-яких документів, складених на виконання договору № 1/17 від 03.01.2017 р., факт отримання послуг від Спілки також не визнав. Вважав, що вказаний договір був укладений попереднім директором товариства без наміру на його виконання.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві. Просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши їх пояснення у судовому засіданні та дослідивши наявні у справі докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що 03.01.2017 р. між Всеукраїнською Громадською організацією "Українська спілка військовослужбовців", найменування якої змінено на ГО "Українська спілка військовослужбовців" (виконавець) та ТОВ "Велес" (замовник) був укладений договір про надання інформаційно-консультативних та юридичних послуг № 1/17 (далі - договір). Відповідно до умов цього договору виконавець за завданням замовника зобов`язався надавати останньому інформаційно-консультативні та юридичні послуги, а замовник - прийняти і оплатити вартість наданих послуг на умовах договору (п. 1.1).

Відповідно до п. 2.2 договору з метою підтвердження факту надання послуг виконавцем сторони складають відповідний акт прийому-передачі наданих послуг, що є достатньою підставою для здійснення розрахунків з виконавцем. Замовник зобов`язується підписати надані виконавцем два екземпляри акта прийому-передачі наданих послуг не пізніше 3 робочих днів з моменту надання їх оригіналів замовникові або надати у вищевказаний строк мотивовану відмову від підписання цього акта. У випадку ненадання у вищезазначений строк виконавцеві підписаного акта або вмотивованої відмови, послуги будуть вважатись прийнятими, наданими належним чином і такими, що підлягають оплаті замовником (п. 2.4 договору).

Згідно з п. 3.2 договору вартість послуг виконавця погоджена сторонами під час підписання цього договору та становить 192 000,00 грн. без урахування ПДВ. Замовник здійснює оплату за даним договором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 3 банківських днів з дня підписання сторонами відповідного акта прийому-передачі наданих послуг (п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 4.2.4 договору замовник зобов`язаний своєчасно оплачувати надані виконавцем послуги у розмірі та строки, передбачені даним договором.

Строк дії договору відповідно до умов п. 10.1 договору встановлений з моменту його підписання сторонами та до 31 грудня 2018 р., з подальшою його пролонгацією відповідно до п. 10.2 договору, але не раніше повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що позивач на виконання умов договору № 1/17 від 03.01.2017 р. у період з 03.01.2017 р. по 29.12.2017 р. надав відповідачу інформаційно-консультаційні та юридичні послуги на суму 192 000, 00 грн., що підтверджується наявним у справі актом здачі - приймання робіт (надання послуг) № 1 від 29.12.2017 р., підписаним сторонами.

Заперечуючи проти позову, відповідач вказав, що послуги, зазначені у цьому акті, фактично позивачем не надавались, а тому вважав, що відсутні підстави для їх оплати.

Перевіряючи такі доводи відповідача, суд встановив, що відповідно до п. 2.2 договору на підтвердження факту надання послуг виконавцем, сторони складають відповідний акт прийому-передачі наданих послуг, що є достатньою підставою для здійснення розрахунків з виконавцем. Замовник зобов`язується підписати надані виконавцем два екземпляри акта прийому-передачі наданих послуг не пізніше 3 робочих днів з моменту надання їх оригіналів замовникові або надати у вищевказаний строк мотивовану відмову від підписання цього акта. У випадку ненадання у вищезазначений строк виконавцеві підписаного акта або вмотивованої відмови, послуги будуть вважатись прийнятими, наданими належним чином і такими, що підлягають оплаті замовником (п. 2.4 договору).

Матеріали справи свідчать, що акт здачі-приймання наданих послуг за період з 03.01.2017 р. по 29.12.2017 р. на суму 192 000,00 грн. був підписаний сторонами без зауважень та будь-яких заперечень щодо обсягу та вартості послуг.

Крім того, у якості доказів фактичного виконання договору позивач надав звіти про надані послуги № 1 від 31.03.2017 р., № 2 від 30.06.2017 р., № 3 від 29.09.2019 р., № 4 від 28.12.2017 р., підписані обома сторонами, у яких зазначені найменування та обсяг послуг, наданих Спілкою відповідачу за 2017 рік.

Суд відхиляє твердження ТОВ "Велес" про удаваність та фіктивність договору № 1/17 від 03.01.2017 р., з огляду на відсутність належних та вірогідних доказів цьому.

Водночас, статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, тобто правомірність правочину презюмується.

Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (ст. 180 ГК України).

Як встановлено судом, усі істотні умови договору № 1/17 від 03.01.2017 р. були сторонами узгоджені перед їх укладенням, відповідність укладеного договору дійсній волі сторін зафіксована в п. 12 договору проставленням підписів уповноважених осіб позивача та відповідача зі скріпленням цих підписів печаткою підприємства.

Зі свого боку, відповідач не довів суду, що обидві сторони договору № 1/17 від 03.01.2017 р. заздалегідь одночасно мали умисел на його невиконання та прагнули або свідомо допускали ненастання правових наслідків за ним, або мали намір приховати вчинення іншого правочину.

Тобто, відповідач не надав належних доказів на підтвердження своїх доводів стосовно удаваності та фіктивності договору № 1/17 від 03.01.2017 р., а у судовому порядку вказаний договір недійсним визнаний не був.

Відповідно до ст. 73, 74, 76-79 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вирогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зазначені норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд вважає, що надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів та заявлених вимог про надання інформаційно-консультаційних та юридичних послуг у 2017 році на суму 192 000,00 грн. є належними та вірогідними доказами, а доводи відповідача таких висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 202 ГК України передбачено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Доводи відповідача про те, що ТОВ "Велес" вже сплатило позивачу послуги на суму 192 000,00 грн. на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 18.03.2019 р. № 910/3082/19 суд не приймає, оскільки стягнення такої заборгованості відбулось на підставі іншого договору - № 1/18 від 03.01.2018 р.

За таких обставин, оскільки відповідач не надав доказів належного виконання свого зобов`язання з оплати заборгованості за надані у період з 03.01.2017 р. по 29.12.2017 р. інформаційно-консультаційні та юридичні послуги, суд вважає, що вимоги ГО "Українська спілка військовослужбовців" про стягнення заборгованості у сумі 192 000,00 грн. за договором № 1/17 від 03.01.2017 р. є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім основного боргу позивач також просив стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у сумі 24 499,20 грн. та 3 % річних у сумі 10 091,90 грн., нараховані внаслідок прострочення зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем його грошового зобов`язання, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційної складової боргу є такими, що заявлені правомірно.

Здійснивши власний перерахунок сум матеріальних втрат, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню 3 % річних у сумі 10 091,90 грн. та інфляційна складова боргу у сумі 24 494,60 грн., тобто у меншій сумі, ніж заявлено позивачем, у зв`язку із застосуванням позивачем при розрахунку невірного індексу інфляції.

Отже, позов ГО "Українська спілка військовослужбовців" підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати у вигляді судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Громадської організації "Українська спілка військовослужбовців" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська авіаційна компанія "Велес" про стягнення заборгованості у сумі 226 591,10 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська авіаційна компанія "Велес" (01010, м. Київ, вул. Суворова, 4/6, код 31087652) на користь Громадської організації "Українська спілка військовослужбовців" (08162, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, смт. Чабани, вул. Одеське шосе, 1, код 26559578) основний борг у сумі 192 000 (сто дев`яносто дві тисячі) грн. 00 коп., інфляційні втрати у сумі 24 494 (двадцять чотири тисячі чотириста дев`яносто чотири) грн. 60 коп., 3 % річних у сумі 10 091 (десять тисяч дев`яносто одна) грн. 90 коп., судовий збір у сумі 3 398 (три тисячі триста дев`яносто вісім) грн. 80 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті та проголошені його вступна та резолютивна частини в судовому засіданні 24 лютого 2020 року.

Повний текст рішення складений 2 березня 2020 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.