Рішення

від 18.02.2020 по справі 910/15698/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.02.2020Справа № 910/15698/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Денисевича А.Ю., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго

до Приватного підприємства Гарант Енерго М

про стягнення 3899654,29 грн,

за участі представників :

від позивача - Яковченко Р.Г. (уповноважений представник);

від відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Приватного підприємства Гарант Енерго М про стягнення заборгованості в розмірі 3899654,29 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем не виконано взятих на себе зобов`язань за Договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0540-02041 від 20.05.2019 в частині своєчасної та повної оплати за отримані послуги, у зв`язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 3899654,29 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2019 відкрито провадження у справі №910/15698/19 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, справу призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, відзиву на позов протягом усього часу розгляду справи не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20.05.2019 між Приватним акціонерним товариством Національна енергетична компанія Укренерго (оператор системи передачі, ОСП, позивач) та Приватним підприємством Гарант Енерго М (користувач, відповідач) було укладено Договір №0540-02041 про надання послуг з передачі електричної енергії відповідно до умов якого, ОСП зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії (послуга) відповідно до умов цього договору, а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.3.1 Договору, ціна договору визначається згідно з діючим на момент надання послуги тарифом на послуги з передачі електричної енергії, затвердженим Регулятором та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному веб-сайті.

Згідно з п.4.1 Договору, для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги: плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць; визначення фактичного обсягу послуги у розрахунковому місяці здійснюється на підставі даних щодо погодинних засобів передачі електроенергії по точках комерційного обліку, які зареєстровані за відповідним користувачем. З цією метою використовується дані обліку адміністратора комерційного обліку та ЕІС користувача.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що планова та фактична вартість послуги за цим договором визначається шляхом множення планового та фактичного обсягу за розрахунковий період на тарифна послуг, затверджений регулятором. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.

Розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць (п.6.1 Договору).

У п.6.2 Договору сторони погодили, що користувач здійснює поетапну передоплату планової вартості послуги ОСП наступним чином:

1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі не менше 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з пунктом 4 цього договору. Подальша оплата може здійснюватись щоденно або шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуг, яка визначена згідно з п.4, у кожен з наступних періодів:

2 платіж - з 06 до 10 числа розрахункового періоду;

3 платіж - з 11 до 15 числа розрахункового періоду;

4 платіж - з 16 до 20 числа розрахункового періоду;

5 платіж - з 21 до 25 числа розрахункового місяця.

При цьому розмір оплати у вказані періоди повинен бути не меншим планової вартості послуг, яка визначена згідно з п.4, на 5 днів наперед.

Відповідно до п.6.5 Договору, користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги протягом 3 банківських днів з моменту отримання акта приймання0-передачі послуги, який ОСП надає користувачу протягом перших 5 робочих днів місяця, наступного за розрахунковим. Оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих виконавцем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою Системи управління ринком (сервіс), з використанням електронно-цифрового підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством.

У разі виникнення розбіжностей за отриманим ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги, користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з моменту отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнято без розбіжностей (п.6.6 Договору).

Згідно з п.9.3 Договору, користувач, зокрема зобов`язаний, здійснювати своєчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим договором.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач у липні та серпні 2019 року надав відповідачу обумовлені договором послуги на суму 3899654,29 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями Актів надання послуг від 30.07.2019 та від 31.08.2019, а також виставленими позивачем рахунками.

Вказані акти та рахунки були направлені відповідачу поштовими відправленнями та отриманні останнім 29.08.2019 та 16.09.2019 відповідно, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень. Жодних доказів звернення відповідача до позивача із запереченнями щодо наданих послуг матеріали справи не містять.

Проте відповідач, взяте на себе зобов`язання за вказаним договором, по оплаті наданих йому послуг не виконав, у зв`язку з чим, заборгованість відповідача перед позивачем, станом на момент звернення позивача з даним позовом до суду склала 3899654,29 грн.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 Цивільного кодексу України передбачений обов`язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, враховуючи положення п.п.6.5, 6.6 Договору, відповідач отримавши 29.08.2019 Акт приймання-передачі послуги за липень 2019 року та 16.09.2019 Акт приймання-передачі послуги за серпень 2019 року мав протягом 5 робочих днів оплатити надані позивачем послуги, або протягом вказаного терміну надати обґрунтовані заперечення. Таким чином, враховуючи відсутність жодних заперечень відповідача стосовно вартості наданих позивачем послуг, позивач зобов`язаний був сплатити грошові кошти за надані послуги у липні 2019 року в сумі 2153809,32 грн у строк до 05.09.2019 та за надані послуги у серпні 2019 року в розмірі 1745844,97 грн у строк до 23.09.2019. З огляду на викладене, суд доходить до висновку, що строк оплати наданих позивачем послуг у липні-серпні 2019 року є таким, що настав.

Таким чином, факт неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору в частині своєчасної оплати наданих позивачем послуг належним чином підтверджений наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За таких обставин, враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та документально доведеними, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.

Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства Гарант Енерго М (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, буд. 17-21; ідентифікаційний код 34795648) на користь Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; ідентифікаційний код 00100227) 3899654 (три мільйона вісімсот дев`яносто дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят чотири) грн 29 коп. заборгованості, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 58494 (п`ятдесят вісім тисяч чотириста дев`яносто чотири) грн 82 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 02.03.2020.

Суддя Я.В. Маринченко