ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
18.02.2020Справа № 910/16917/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Денисевича А.Ю., розглянувши матеріали справи
за позовом Київського дослідно-виробничого підприємства Контакт Українського товариства глухих
до Приватного підприємства Вєтавіт
про розірвання договору та стягнення 50637,84 грн
за участі представників :
від позивача - Кесарєва Ю.В. (уповноважений представник);
від відповідача - не з`явився.
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2019 року Київське дослідно-виробниче підприємство Контакт Українського товариства глухих звернувся до Господарського суду міста Києва із вказаною позовною заявою до відповідача, Приватного підприємства Вєтавіт , посилаючись на те, що відповідач порушив умови укладеного між сторонами Договору оренди нерухомого майна №405/509-09 від 01.09.2018 в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість зі сплати орендної плати за період з вересня 2019 по листопад 2019 в розмірі 45688,65 грн. Крім того, позивачем нараховано до стягнення 322,95 грн 3% річних та 3660,05 грн пені. Разом з тим, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов укладеного договору, позивач просить розірвати Договір оренди нерухомого майна №405/509-09 від 01.09.2018 та повернути позивачу приміщення, яке розташоване в будівлі виробничого корпусу літ.12С, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Шахтарська, буд.9.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 позовну заяву Київського дослідно-виробничого підприємства "Контакт" Українського товариства глухих залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.
12.12.2019 через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивачем на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 04.12.2019 подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2019 відкрито провадження у справі №910/16917/19 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.
Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, відзиву на позов протягом усього часу розгляду справи не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
В той же час, 18.02.2020 на електронну пошту суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, однак судом встановлено, що відповідний документ не підписані електронним цифровим підписом.
Відповідно до ч.2 ст.170 Господарського процесуального кодексу України, письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
Суд зазначає, що документи, які подаються до суду в електронному вигляді мають бути засвідчені електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , про що також указано в ч.2 ст.96 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до ч.5 ст.170 Господарського процесуального кодексу України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Враховуючи викладене, суд не приймає до розгляду подане шляхом направлення на електронну пошту суду без електронного цифрового підпису клопотання про відкладення розгляду справи.
Разом з тим, суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.09.2018 між Київським дослідно-виробничим підприємством Контакт Українського товариства глухих (орендодавець, позивач) та Приватним підприємством Вєтавіт (орендар, відповідач) було укладено Договір оренди нерухомого майна №405/509-09, відповідно до умов якого, орендодавець за погодженням з Центральним правлінням Українського товариства глухих (власник) передає, а орендар приймає у строкове платне користування під діяльність, зазначену у п.2.1 Договору, приміщення площею 207,0 кв. м, яке в подальшому іменується приміщення і розташоване в будівлі виробничого корпусу літ. 12С, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Шахтарська, буд. 9, та позначене на схемі (Дод.№1), яка є невід`ємною частиною даного договору (п.1.1 Договору).
Відповідно до п.1.2 Договору, перелік складових частин приміщення, які здаються в оренду, умови їх використання за цільовим призначенням та порядок здійснення фінансових розрахунків наведені у розділі 2 договору.
Згідно з п.2.1 Договору, сторони узгодили цільове призначення, режим використання орендарем отриманого в оренду приміщення та базовий розмір орендної плати, зокрема визначили наступні приміщення: будівля 12С площею 69,7 кв. м, крита територія площею 72,3 кв. м та прилегла територія площею 65,0 кв. м, для використання під офіс-склад, загальною сумою 11427,83 грн на місяць з урахуванням ПДВ та земельним податком.
Пунктом 2.4 Договору визначено, що перший платіж за оренду приміщення у розрахованому до кінця місяця розмірі орендар сплачує орендодавцю в день підписання акту про приймання-передачу приміщення. Одночасно в цей же термін орендар сплачує орендодавцю в розмірі місячної орендної плати аванс за останній місяць оренди як гарантію забезпечення в кінці терміну оренди. В подальшому щомісячні платежі орендар здійснює не пізніше 4 числа поточного місяця.
У пункті 2.5 Договору сторони погодили, що крім платежів по оренді орендар повинен протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення орендодавцем рахунків компенсувати орендодавцю відшкодування плати за користування земельною ділянкою (земельний податок), витрати на послуги зв`язку, комунальні послуги (електроенергія, водопостачання, опалення, каналізація і т.д.) та експлуатаційні витрати, що містять у собі видатки по загальній охороні, прибиранню місць загального користування, вивіз твердих побутових відходів і інші необхідні експлуатаційні витрати, в т.ч. передбачені договором. Витрати сплачуються орендарем орендодавцю по фактичним витратам у відповідності з розрахунками чи показниками приладів.
Відповідно до п.2.7 Договору, при закінченні терміну дії даного договору орендна плата та інші платежі сплачуються орендарем виключно по дату фактичного звільнення ним приміщення та передачі його орендодавцю відповідно до акту приймання-передачі.
Згідно з п.3.2.5 Договору, орендар зобов`язується своєчасно проводити розрахунки з орендодавцем по орендній платі та компенсувати йому витрати, пов`язані зі сплатою земельного податку, та всі комунальні витрати по утриманню приміщення, в т.ч. за користування електроенергією, опаленням, гарячою та холодною водою, каналізацією, телефоном, а також відшкодовувати експлуатаційні витрати по догляду за приміщенням та благоустрою прилеглої до нього території, в т.ч. по прибиранню, збору, вивезенню сміття, охороні приміщення.
За умовами п.3.2.14 Договору, орендар зобов`язаний в день закінчення терміну дії цього договору оренди (в т.ч. при достроковому його розірванні), передати орендодавцю орендоване приміщення по акту приймання-передачі, у т.ч. безоплатно передати усі проведені за рахунок орендаря у орендованому приміщенні перебудови, переробки та поліпшення, що становлять складову частину приміщення та невід`ємні від конструкцій приміщення без шкоди для нього. У випадку якщо не день повернення приміщення орендодавцю його технічний чи санітарний стан виявиться гіршим ніж був зафіксований в акті приймання-передачі приміщення в оренду від орендодавця, орендар зобов`язаний самостійно виправити всі нанесені ним недоліки або відшкодувати орендодавцю всі витрати на усунення цих недоліків.
Відповідно до п.5.1 Договору орендоване приміщення передасться орендарю відповідно до акту його приймання-передачі, який складається сторонами після узгодження договору оренди з власником і є невід`ємною частиною даного договору.
Орендоване приміщення вважається фактично прийнятим в користування орендарем з дня підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення (п.5.3 Договору).
Згідно з п.5.4 Договору, при припиненні дії договору орендоване приміщення повертається орендарем орендодавцю також по акту приймання-передачі, який складається за тією ж формою, що і акт приймання-передачі приміщення орендарю. При цьому орендоване приміщення вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі орендодавцю орендованого приміщення орендарем.
Відповідно до п.8.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання перелічених у цьому договорі зобов`язань сторони несуть відповідальність, передбачену нормами чинного законодавства і даним договором.
Пунктом 8.2 Договору визначено, що при несвоєчасному надходженні плати за оренду в установлений цим договором термін з орендаря стягується, крім суми боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, також 3% річних від простроченої суми та пеня у розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України від суми прострочених платежів за кожний день прострочки.
У п.9.1 Договору сторони погодили, що цей договір оренди може бути достроково розірваний за взаємною домовленістю сторін, які його підписали.
Згідно з п.9.2 Договору, договір може бути розірваний в односторонньому порядку з ініціативи орендодавця, а орендар у 10-денний термін після розірвання договору підлягає виселенню: при використанні орендарем приміщення (в цілому або його частини) не у відповідності з договором оренди, зокрема якщо орендар прострочить оплату орендних платежів більш ніж на 10 банківських днів.
Відмова орендодавця від договірних зобов`язань не звільняє орендаря від відповідальності за порушення ним передбачених договором зобов`язань.
Відповідно до п.10.1 Договору, цей договір діє з 01.09.2018 по 31.08.2019 включно.
Не пізніше 10 (десяти) календарних днів до передбаченої цим договором дати припинення орендного користування приміщенням орендодавець письмово повідомляє орендаря про день фактичного повернення йому приміщення та підписання акту приймання-передачі орендодавцю приміщення, що було надане ним в оренду. Повідомлення вважається належним чином доставленим, якщо отримано документальне підтвердження його доставки за адресою орендаря, вказаній в даному договорі, або за іншою адресою, про яку орендодавець був належним чином повідомлений (п.10.2 Договору).
Згідно з п.10.3 Договору, отримання орендарем у більш пізній термін, ніж передбачено цим пунктом, повідомлення орендодавця про припинення дії цього договору чи затримка з поважних причин оформлення акту приймання-передачі орендованого приміщення не дає підстав орендарю користуватись орендованим приміщенням довше, ніж до дати оформлення акту приймання-передачі цього приміщення орендодавцю. У випадку зволікання орендаря з підписанням акту приймання-передачі приміщення орендодавцю останній складає акт у присутності комісії в односторонньому порядку і вживає заходів щодо припинення доступу орендаря до приміщення.
Відповідно до п.10.4 Договору, при взаємній згоді сторін на продовження орендних відносин між ними укладається новий договір оренди.
Додатковою угодою №1 до договору сторони домовились внести зміни до п.2.1 Договору та визначили що базовий розмір орендної плати за користування приміщенням на 1 поверсі корп. 12 літ.С площею 69,7 кв. м, крита територія площею 72,3 кв. м та прилегла територія площею 65,0 кв. м, становить 13835,26 грн на місяць з урахуванням ПДВ та земельним податком.
Як стверджує позивач, відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору, починаючи з вересня 2019 року не сплачує орендні платежі, у зв`язку з чим, за відповідачем станом на 25.11.2019 утворилась заборгованість в розмірі 45688,65 грн.
Суд зазначає, що наразі матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем існуючої перед позивачем заборгованості за вищевказаним договором, також факт наявності заборгованості відповідачем не спростований.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Виходячи із вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором оренди наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За приписами ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ч.1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору в частині своєчасного виконання зобов`язання по сплаті обумовлених наведеним договором платежів.
В той же час, судом встановлено, що відповідно до Додаткової угоди №1 від 01.11.2018 сторонами було погоджено розмір орендної плати в сумі 13835,26 грн. Таким чином, суд здійснивши власний перерахунок заявленої позивачем до стягнення суми орендних платежів за період з вересня по листопад 2019 року, дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 41699,48 грн заборгованості
Разом з тим, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).
Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі зазначених норм позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 966,19 грн. інфляційних втрат та 322,95 грн. трьох відсотків річних за період з 05.09.2019 по 25.11.2019.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за відповідні періоди, судом встановлено, що позивачем при здійсненні вказаного розрахунку допущено арифметичні помилки, таким чином здійснивши власний перерахунок інфляційних втрат та трьох відсотків річних за визначений позивачем період, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог у цій частині та стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 333,88 грн та трьох відсотків річних в сумі 176,85 грн.
Разом з тим, стосовно заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 3660,05 грн, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).
Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.
Пунктом 8.2 Договору визначено, що при несвоєчасному надходженні плати за оренду в установлений цим договором термін з орендаря стягується, крім суми боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, також 3% річних від простроченої суми та пеня у розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України від суми прострочених платежів за кожний день прострочки.
В той же час, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені судом встановлено, що при здійсненні вказаного нарахування позивачем допущено арифметичні помилки, відтак, здійснивши власний перерахунок заявленої до стягнення суми пені за визначений позивачем період, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог у цій частині та стягнення з відповідача пені в розмірі 1880,88грн.
Разом з тим, стосовно заявлених позивачем вимог про розірвання Договору оренди нерухомого майна №405/509-09від 01.09.2018, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п.10.1 Договору, цей договір діє з 01.09.2018 по 31.08.2019 включно.
Умовами п.10.4 Договору визначено, що при взаємній згоді сторін на продовження орендних відносин між ними укладається новий договір оренди.
З огляду на зазначені вище положення укладеного між сторонами договору вбачається, що сторонами не було погоджено автоматичної пролонгації договору оренди, а відтак, за відсутності укладеного між сторонами нового договору оренди майна, суд доходить до висновку, що укладений між сторонами Договір оренди нерухомого майна №405/509-09 від 01.09.2018 припинив свою дію починаючи з 01.09.2019.
За таких обставин у суду відсутні підстави для розірвання спірного договору, з огляду на його припинення у зв`язку із закінченням строку на який його було укладено, а відтак позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повернення відповідачем орендованого майна, зокрема підписаних сторонами акту повернення переданого в оренду приміщення, за таких обставин, суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання відповідача повернути отримане за вказаними договорами майно.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.
Разом з тим, з урахуванням положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати на сплату судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Зобов`язати Приватне підприємство Вєтавіт (02055, м. Київ, вул. Драгоманова, буд. 20-А, кв. 47; ідентифікаційний код 31413939) повернути Київському дослідно-виробничому підприємству Контакт Українського товариства глухих (04074, м. Київ, вул. Шахтарська, буд. 9: ідентифікаційний код 03972620) приміщення, яке розташоване в будівлі виробничого корпусу літ.12-С, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Шахтарська, буд. 9.
Стягнути з Приватного підприємства Вєтавіт (02055, м. Київ, вул. Драгоманова, буд. 20-А, кв. 47; ідентифікаційний код 31413939) на користь Київського дослідно-виробничого підприємства Контакт Українського товариства глухих (04074, м. Київ, вул. Шахтарська, буд. 9: ідентифікаційний код 03972620) 41699 (сорок одну тисячу шістсот дев`яносто дев`ять) грн 48 коп. заборгованості, 333 (триста тридцять три) грн 88 коп. інфляційних втрат, 176 (сто сімдесят шість) грн 85 коп. 3% річних, 1880 (одна тисяча вісімсот вісімдесят) грн 88 коп. пені, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3593 (три тисячi п`ятсот дев`яносто три) грн 64 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено: 02.03.2020.
Суддя Я.В. Маринченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.02.2020 |
Оприлюднено | 10.03.2020 |
Номер документу | 88026546 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Маринченко Я.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні