Рішення

від 04.03.2020 по справі 920/110/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.03.2020 Справа № 920/110/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,

за участю секретаря судового засідання Мудрицької С.Ю.,

Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/110/20

за позовом Заступника керівника Шосткинської місцевої прокуратури Сумської області (вул. Свободи, буд. 65, м. Шостка, Сумська область, 41100) в інтересах держави в особі позивача Семенівської сільської ради (вул. Центральна, буд. 25, с. Семенівка, Глухівський район, Сумська область, 41454),

до відповідача Комунального підприємства «Баницьке» Баницької сільської ради (вул. Мурашка, буд. 51а, с. Баничі, Глухівський район, Сумська область, 41462),

про зобов`язання повернути нерухоме майна,

представники учасників справи:

Від позивача - не з`явився;

Від відповідача - не з`явився;

Прокурор - не з`явився;

Прокурор звернувся з позовом до суду, в якому просить зобов`язати відповідача повернути територіальним громадам с. Некрасове та с. Семенівка Глухівського району Сумської області в особі Семенівської сільської ради три водонапірні вежі, три свердловини та водогін (11,7 км), що розташовані в с. Некрасове та с. Семенівка Глухівського району Сумської області, а також стягнути з відповідача на користь Прокуратури Сумської області судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 10.02.2020 відкрите провадження у справі № 920/110/20, призначене підготовче засідання на 04.03.2020, 11:00; наданий відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; наданий прокурору та позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив.

11.02.2020 відповідач подав лист (вх. № 1256 від 11.02.2020), в якому визнає позовні вимоги в повному обсязі, просить суд не стягувати з відповідача 50 % судового збору згідно зі ст. 130 ГПК України та розглянути справу без участі представника КП Баницьке .

13.02.2020 позивач подав лист (вх. № 1350 від 13.02.2020), в якому підтримує позовні вимоги та просить суд розглянути справу без участі представника Семенівської сільської ради.

03.03.2020 прокурор подав заяву (вх. № 743к від 03.03.2020), в якій просить суд повернути прокуратурі Сумської області 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

15.02.2019 Семенівською сільською радою Глухівського району Сумської області прийнято рішення Про передачу на обслуговування КП Баницьке водопровідних мереж, веж та свердловин .

15.02.2019 Семенівською сільською радою Глухівського району Сумської області та комунальним підприємством Баницьке Баницької сільської ради підписано договір № 1 позички (безоплатного користування) нерухомого майна спільної власності територіальних громад с. Семенівка та с. Некрасове у Глухівському районі, згідно з умовами якого сільська рада зобов`язується передати, а відповідач (користувач) прийняти у порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України, в безоплатне користування майно (додаток № 1) для обслуговування водопровідних мереж та надання населенню послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

За приписами п. 2.1. договору, користувач набуває право строкового користування майном після вступу в силу цього договору.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що він діє з 01.03.2019 до 31.12.2023.

За актом приймання-передачі водонапірних веж та свердловин від 01.03.2019 Семенівською сільською радою в користування комунальному підприємству Баницьке передано водонапірні вежі та свердловини: у с. Некрасове - 3 (вул. Першотравнева, вул. Покровська, вул. Шевченко), с. Семенівка - 2 (вул. Мічуріна, за межами села); водогін 11,7 кв.м.: с. Некрасове - 9,2 км., с. Семенівка -2,5 кв.м.; вуличні колонки: село Некрасове - 16, с. Семенівка - 2; глибинні насоси: 10 шт; автоматичне обладнання: 5 шт.

Прокурор в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що спірний договір є неукладеним, у зв`язку з відсутністю державної реєстрації та нотаріального посвідчення, комунальне підприємство Баницьке Баницької сільської ради користується нерухомим майном комунальної власності без достатніх правових підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно зі ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

При зверненні з позовом до суду прокурором вказано в чому на його думку полягає порушення інтересів держави. Зокрема, використання комунального майна без відповідної правової підстави призводить до невизначеності у правовідносинах щодо кола суб`єктів, які мають право використовувати останнє, а також зобов`язані забезпечувати схоронність майна, дбати про належний його стан, нести відповідальність за пошкодження чи знищення майна, що неодмінно є порушенням інтересів держави.

Прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Семенівської сільської ради.

Згідно із ст. 5 Конституції України носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно із ч. 1 ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування (ст. 1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Згідно із ч. 5 ст. 16 Закону, від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні одним із принципів місцевого самоврядування в Україні є судовий захист прав місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 8 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів.

Як зазначено вище, участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

В контексті зазначеного, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.

Як вбачається з матеріалів справи, на лист Шосткинської місцевої прокуратури № 35/1-11137 вих-19 від 19.12.2019, Семенівська сільська рада листом № 641 від 24.12.2019 повідомила, що нотаріальне посвідчення та державна реєстрація спірного договору не проводились.

З метою встановлення причин не вжиття заходів щодо усунення виявлених порушень та повернення комунального майна, Шосткинською місцевою прокуратурою Сумської області було спрямовано до сільської ради лист № 35/1-229 вих-20 від 14.01.2020. Семенівською сільською радою відповіді на лист не надано, що свідчить про незацікавленість сприяти усуненню виявлених прокурором порушень.

На виконання ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру Шосткинською місцевою прокуратурою 21.01.2020 повідомлено позивача про намір реалізувати представницькі повноваження прокуратури шляхом звернення до суду з вказаним позовом.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що прокурором дотримано вимоги Закону України Про прокуратуру , Господарського процесуального кодексу України при зверненні з позовом до суду.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 637 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

Статтею 827 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позички одна сторона безоплатно передає або зобов`язується передати другій стороні річ для користування протягом встановлено строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. До договору позички застосовуються положення глави 58 цього Кодексу.

Відповідно ч. ч. 2, 3 ст. 828 Цивільного кодексу України договір позички між юридичними особами укладається у письмовій формі. Договір позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у формі, яка визначена відповідно до ст. 793 цього Кодексу.

Статтею 793 глави 58 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі, а строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно із ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Відповідно до п. п. 14.1.15 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України будівлі - це земельні поліпшення, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення майна, тварин, рослин, збереження інших матеріальних цінностей, провадження економічної діяльності.

За приписами пп. 14.1.238 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України споруди - це земельні поліпшення, що не належать до будівель і призначені для виконання спеціальних технічних функцій.

Відповідно до ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що водонапірна вежа, свердловина та водогін, що передані відповідачу у користування, є нерухомим майном, так як їх переміщення є неможливим без зміни призначення. Зазначене майно слід вважати капітальними спорудами.

З урахуванням того, що предмет позички перебуває у комунальній власності, до спірних відносин застосовуються вимоги Закону України Про оренду державного та комунального майна .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду державного та комунального майна (далі за текстом Закон ) цей Закон регулює організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Згідно зі ст. 2 Закону, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди щодо майна, яке перебуває в комунальній власності здійснюють органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 3 Закону, відносини щодо оренди майна, що перебуває у комунальній власності регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 9 Закону України Про особливості передачі в оренду чи концесію об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності визначено, що договори оренди об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності, укладені на строк більш як три роки, підлягають нотаріальному посвідченню у встановленому порядку.

Статтею 13 Закону України Про особливості передачі в оренду чи концесію об`єктів у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності передбачено, що договір оренди об`єкта у сферах теплопостачання, водопостачання та водовідведення, що перебуває у комунальній власності, укладений на строк більш як три роки, набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення в установленому законодавством порядку.

Крім цього, за приписами ст. 794 Цивільного кодексу України, право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до закону, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 793 цього Кодексу, якщо договір, укладений за результатами електронного аукціону, предметом якого є майно державної або комунальної власності.

Відповідно до ст. 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що договір № 1 позички (безоплатного користування) нерухомого майна спільної власності територіальних громад с. Семенівка та с. Некрасове у Глухівському районі від 15.02.2019 нотаріально не посвідчений, докази державної реєстрації права користування нерухомим майном відсутні.

У довідці від 24.12.2019 № 641 Семенівська сільська рада підтверджує, що нотаріальне посвідчення та державна реєстрація договору позички не проводились.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що договір № 1 позички (безоплатного користування) нерухомого майна спільної власності територіальних громад с. Семенівка та с. Некрасове у Глухівському районі від 15.02.2019 є неукладеним, відповідно - комунальне підприємство Баницьке Баницької сільської ради користується нерухомим майном комунальної власності без достатніх правових підстав.

Згідно із ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відповідач визнає позовні вимоги у повному обсязі.

За приписами п. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З урахуванням викладеного, оскільки договір № 1 позички (безоплатного користування) нерухомого майна спільної власності територіальних громад с. Семенівка та с. Некрасове у Глухівському районі від 15.02.2019 є неукладеним, комунальне підприємство Баницьке Баницької сільської ради користується нерухомим майном комунальної власності, яке передане за актом приймання-передачі водонапірних веж та свердловин від 01.03.2019, без достатніх правових підстав, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов`язання відповідача повернути територіальним громадам с. Некрасове та с. Семенівка Глухівського району Сумської області в особі Семенівської сільської ради 3 водонапірні вежі, 3 свердловини та водогін (11,7 км), які розташовані в с. Некрасове та с. Семенівка Глухівського району Сумської області.

Згідно з ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір судовий збір в сумі 1051 грн. 00 коп. (50 відсотків судового збору), сплачений платіжним дорученням № 18 від 28.01.2020 підлягає поверненню Прокуратурі Сумської області з державного бюджету.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 1051 грн. 00 коп. (50 відсотків судового збору) покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Комунальне підприємство «Баницьке» Баницької сільської ради (вул. Мурашка, буд. 51а, с. Баничі, Глухівський район, Сумська область, 41462, код ЄДРПОУ 37185762) повернути територіальним громадам с. Некрасове та с. Семенівка Глухівського району Сумської області в особі Семенівської сільської ради (вул. Центральна, буд. 25, с. Семенівка, Глухівський район, Сумська область, 41454, код ЄДРПОУ 04390725) 3 водонапірні вежі, 3 свердловини та водогін (11,7 км), які розташовані в с. Некрасове та с. Семенівка Глухівського району Сумської області.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Баницьке» Баницької сільської ради (вул. Мурашка, буд. 51а, с. Баничі, Глухівський район, Сумська область, 41462, код ЄДРПОУ 37185762) на користь Прокуратури Сумської області (вул. Г.Кондратьєва, буд. 33, м. Суми, код ЄДРПОУ 03527891) 1051 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Повернути Прокуратурі Сумської області (вул. Г.Кондратьєва, буд. 33, м. Суми, код ЄДРПОУ 03527891) з державного бюджету України (рахунок UA868999980313181206083018540, отримувач - Сумська міська отг 22030101, ЄДРПОУ 37970593, банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат)) судовий збір в сумі 1051 грн. 00 коп., сплачений платіжним дорученням № 18 від 28.01.2020, оригінал якого міститься в матеріалах судової справи № 920/110/20.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням пп. 17.5. п. 17 Розділу XI Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складене та підписане суддею 05.03.2020.

Суддя Є.А. Жерьобкіна