Рішення

від 26.02.2020 по справі 910/16633/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2020Справа № 910/16633/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук`янчук Д.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовною заявою за позовною заявою Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 337 612, 82 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Березінський О.С. - представник за довіреністю № Ц/6-45/195-19 від 19.07.2019 р.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" (далі - АТ "ДТЕК Західенерго", позивач) з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця", відповідач) про стягнення штрафу у сумі 337 612, 82 грн.

У обґрунтування своїх вимог АТ "ДТЕК Західенерго" посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язання зі своєчасної доставки до пункту призначення прийнятого до перевезення вантажу, що є порушенням ст. 41 Статуту залізниць України.

У позові АТ "ДТЕК Західенерго" просить стягнути з відповідача штраф у сумі 337 612, 82 грн., нарахований за несвоєчасну доставку вантажу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 р. за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження із викликом (повідомленням) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

У строк, встановлений судом, відповідач надав відзив на позов, у якому заявлені вимоги не визнав, вказав, що розрахунок штрафу є завищеним, оскільки позивачем не було враховано повної доби (24 години) на операції, пов`язані із відправленням вантажу та його прибуттям на станцію призначення.

До початку розгляду справи по суті відповідачем було заявлене клопотання про зупинення провадження до розгляду справи № 910/1524/19 Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, у якій вирішується питання щодо розрахунку правильності штрафу за несвоєчасну доставку залізницею вантажу. Проте, у задоволенні вказаного клопотання суд відмовив, оскільки на час вирішення вказаного спору Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/1524/19 вже була прийнята постанова від 21.02.2020 р.

У судове засідання представник позивача не з`явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, подав клопотання про розгляд справи без його участі. У цьому ж клопотанні свої вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи, у якому судом було відмовлено, як необґрунтованому. Заперечив проти позову з підстав, зазначених у відзиві, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, також заявив клопотання про зменшення розміру штрафу на 50 % від заявленої позивачем суми з огляду на неподання позивачем доказів понесення збитків внаслідок затримки вантажу. Крім того, вказав про сплив строку позовної давності до позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, розглянувши заяви учасників справи по суті спору, заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням наступного.

Судом встановлено, що 16.02.2018 між ПАТ "Українська залізниця", яке змінило своє найменування на АТ "Українська залізниця", (перевізник) та ПАТ "ДТЕК Західенерго", яке змінило своє найменування на АТ "ДТЕК Західенерго", (замовник) був укладений договір № 00073/ЦТЛ-2018 про надання послуг (надалі - договір), предметом якого відповідно до п. 1.1 є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п. 1.3 договору надання послуг за цим договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.

Відповідно до п. 2.1.1 договору замовник зобов`язався надавати або організовувати надання місячних замовлень на перевезення відповідно до Правил планування перевезень вантажів через АС "Месплан".

Відповідно до п. 2.3.2 договору виконавець зобов`язався приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у вагонах (контейнерах) перевізника, надавати вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації АС "Месплан", доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається у додатках до цього договору.

У розділі 4 договору сторони передбачили порядок проведення розрахунків за надані виконавцем послуги.

Договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання його замовником в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС "Месплан" або в АС "Клієнт УЗ" або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 19.02.2018 до 31.12.2018. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги (п. 12.1).

Судом встановлено, що у період з 24.03.2019 р. по 30.09.2019 р. на адресу вантажоодержувача - АТ "ДТЕК Західенерго" за залізничними накладними № 40021719, № 40026114, № 41991852, № 41999533, № 41999541, № 42012864, № 42012872, № 42290064, № 42658914, № 42726703, № 42726711, № 42776914, № 42824268, № 42839456, № 45115128, № 45148996, № 45338506, № 45574811, № 45784402, № 46143962, № 46200192, № 47098850, № 47327663, № 47642665, № 47676432, № 47676671, № 47833215, № 49136807, № 49280977, № 49828460,№ 49883655, № 50098029, № 50098045, № 50233766, № 50236348, № 50241801, № 51064368, № 51069078,№ 51421972, № 51463651, № 51466696, № 51524353, № 51598506, № 51652550, № 51652568, № 51652576, № 51652766, № 51652782, що містяться в матеріалах справи, відповідачем був доставлений вантаж.

При цьому виконуючи свої зобов`язання, перевізник припустився прострочення термінів доставки вантажу, передбачених ст. 41 Статуту залізниць України, у зв`язку з чим відповідачу був нарахований штраф.

Вирішуючи спір по суті та перевіряючи доводи сторін, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За змістом статтей 909 ЦК України, 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Статтею 6 Статуту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 р. (далі - Статут), передбачено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 919 ЦК України, ч. 1 ст. 313 ГК України перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Зокрема, відповідно до ст. 41 Статуту залізниць України залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (далі - Правила), виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2 вказаних Правил термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Відповідно до підпункту 1.1.1 Правил (статтей 41, 116 Статуту залізниць України) у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. Терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу. Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (п. 2.9 Правил).

Відповідно до п. 2.10 Правил вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з п. 8 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

Згідно зі статтею 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

У разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України (ст. 23 Закону України "Про залізничний транспорт").

Згідно зі ст. 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/420/2012 від 04.04.2012 р. нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Установлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш, ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

У даному випадку календарними штемпелями на накладних, доданих до позовної заяви, підтверджується, що вантаж відповідачем був доставлений з порушенням встановленого терміну доставки, визначеного ст. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу.

При цьому суд приймає до уваги позицію Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 21.02.2020 р. у справі № 910/1524/19 щодо розмежування понять "провізна плата" та "інші платежі" як різновиди платежів, що сплачуються відправником на користь залізниці, та враховує, що штраф у порядку п. 116 Статуту залізниць України розраховується у відсотковому співвідношенні від суми провізної плати, зазначеної у графі 31 залізничних накладних, залежно від кількості днів просторочення у доставці вантажу.

Водночас, здійснюючи перевірку наданих позивачем пояснень і доказів, суд встановив, що позивач не врахував деяких обставин справи та положень Правил обчислення термінів доставки вантажу (далі - Правила).

Так, відповідно до п. 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажу термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Пунктом 1.1 Правил визначено терміни, в які залізниці зобов`язані доставляти вантажі за призначенням, зокрема, у разі перевезення вантажною швидкістю вагонними відправками у великотоннажних контейнерах термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 320, 200, 150 км відповідно.

Відповідно до п. 2.1 Правил обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.

Разом з тим, згідно з п. 2.4 Правил терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Як вбачається з відміток залізниці у графах № 49 та № 51, що були зроблені у накладних №№ 50233766, 50248590, 50241801, 51069078, 51069078 та досилочної відомості № 45983186, прострочення доставки вантажу за цими накладними становить 1 добу, а тому у порядку ст. 116 Статуту залізниць України штраф за несвоєчасну доставку вантажу за цими накладними не нараховується.

Також позивачем не враховано відмітки залізниці в графах № 49, 51 досилочної відомості № 41867391, у зв`язку із чим прострочення доставки вантажу за цією відомістю становить 2 доби.

Отже, здійснивши власний розрахунок суми штрафу, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню штраф у сумі 306 190,52 грн.

Також розглянувши заяву відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності до вимоги про стягнення штрафу за несвоєчасну доставку вантажу, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

За змістом вказаних норм, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно з ч. 1 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Таким чином, при застосуванні позовної давності та наслідків її спливу (ст. 267 ЦК України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і лише після цього - у випадку встановленого порушення, і наявності заяви сторони про застосування позовної давності - застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Згідно зі ст. 136 Статуту залізниць України позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог ст. 134 цього Статуту.

Пунктом "д" ст. 134 Статуту передбачено, що претензії з приводу прострочення доставки вантажу, багажу або вантажобагажу можуть бути заявлені - від дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу.

Відповідно до частин 1 - 4 ст. 315 ГК України до пред`явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, можливим є пред`явлення йому претензії. Претензії можуть пред`являтися протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і премій - протягом сорока п`яти днів. Перевізник розглядає заявлену претензію і повідомляє заявника про задоволення чи відхилення її протягом трьох місяців, а щодо претензії з перевезення у прямому змішаному сполученні - протягом шести місяців. Претензії щодо сплати штрафу або премії розглядаються протягом сорока п`яти днів. Якщо претензію відхилено або відповідь на неї не одержано в строк, зазначений у частині третій цієї статті, заявник має право звернутися до суду протягом шести місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді.

Таким чином, ст. 315 ГК України і ст. 134, 136 Статуту залізниць України є спеціальними нормами, які регулюють питання перебігу строку позовної давності у позовах про стягнення штрафу за прострочення доставки вантажу, що виникають із залізничних перевезень.

При цьому необхідно зазначити, що Статут залізниць України було затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 6 квітня 1998 року, і останні зміни до статей 134, 136 вносилися постановою Кабінету міністрів України № 1973 від 25 грудня 2002 року.

Тоді як ГК України, який за своєю правовою природою є законом України, був прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 року за № 436-IV і набув чинності з 1 січня 2004 року. Крім того, у прикінцевих положеннях Господарського кодексу України законодавець зобов`язав Кабінет міністрів України привести свої нормативні акти (в т.ч. і Статут залізниць України, оскільки він суперечить Господарському кодексу України) у відповідність до норм Господарського кодексу України, що Кабінетом Міністрів України зроблено не було.

З урахуванням викладеного, строк позовної давності у цій справі визначається на підставі ст. 315 ГК України та його перебіг розпочинається після закінчення строку розгляду претензії до перевізника, незалежно від того, чи пред`являлася вона до перевізника.

Якщо до подання позову позивач скористався своїм правом на пред`явлення перевізникові претензії, шестимісячний строк позовної давності починається з дня одержання відповіді на претензію або закінчення строку, встановленого для такої відповіді (ч. 4 ст. 315 ГК України).

Оскільки дотримання претензійного порядку не є обов`язковим, то у вирішенні питання про початок перебігу строку позовної давності в розумінні цієї норми ГК України слід виходити з того, що такий перебіг починається після закінчення строку пред`явлення претензії і строку її розгляду (ч. 2 і 3 ст. 315 ГК України), незалежно від того, чи пред`являлася відповідна претензія до перевізника (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.04.2019 у справі № 905/729/18).

Суд зазначає, що враховуючи пункт "д" ст. 134 Статуту залізниць України та відсутність у матеріалах справи претензії до відповідача про сплату штрафу, спеціальний строк позовної давності починає перебіг з дня видачі вантажу (відбитку календарного штемпелю у кожній накладній про видачу вантажу) та закінчується через 6 місяців + 90 днів (45 днів на пред`явлення претензії + 45 днів на розгляд претензії).

При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на положення ч. 5 ст. 315 ГК України відповідно до якої строк для пред`явлення перевізником позову до вантажовідправників або вантажоодержувачів становить шість місяців, оскільки у даній справі, навпаки, має місце пред`явлення позову вантажоодержувачем до перевізника, що виключає можливість застосування наведеної норми до спірних правовідносин (аналогічна позиція також зазначалась Верховним Судом у постанові від 24.04.2018 у справі № 905/3245/16).

Отже, враховуючи період видачі позивачу вантажу за залізничними накладними № 40021719, № 40026114, № 41991852, № 41999533, № 41999541, № 42012864, № 42012872, № 42290064, № 42658914, № 42726703, № 42726711, № 42776914, № 42824268, № 42839456, № 45115128, № 45148996, № 45338506, № 45574811, № 45784402, № 46143962, № 46200192, № 47098850, № 47327663, № 47642665, № 47676432, № 47676671, № 47833215, № 49136807, № 49280977, № 49828460,№ 49883655, № 50098029, № 50098045, № 50233766, № 50236348, № 50241801, № 51064368, № 51069078,№ 51421972, № 51463651, № 51466696, № 51524353, № 51598506, № 51652550, № 51652568, № 51652576, № 51652766, № 51652782 - з 24.03.2019 р. по 30.09.2019 р., а також встановлені ст. 315 ГК України строки для пред`явлення претензії (45 днів), надання відповіді на претензію (45 днів) та звернення з позовом до суду (6 місяців), суд дійшов висновку, що позивач звертаючись 19.11.2019 р., про що свідчить відбиток штемпеля на конверті, до Господарського суду міста Києва із даним позовом про стягнення з відповідача штрафу, реалізував своє право в межах встановлених законом строків позовної давності, а тому відсутні наслідки спливу строку спеціальної позовної давності до вимог АТ "ДТЕК Західенерго".

Крім того, суд розглянув клопотання відповідача про зменшення розміру нарахованої неустойки та прийшов до висновку про необгрунтованість такого клопотання, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічна норма міститься у ч. 3 ст. 551 ЦК України.

За змістом п. 42 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008 р. "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин.

Правовий аналіз вказаних норм свідчить, що вони не є імперативними, а застосовуються на розсуд суду за визначених умов та на підставі аналізу конкретної ситуації.

У даному випадку в обґрунтування заяви про зменшення розміру штрафних санкцій АТ "Укрзалізниця" посилається на відсутність у матеріалах справи доказів того, що позивач поніс збитки внаслідок затримки вантажу.

Проте, сам лише факт відсутності в матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків через неналежне виконання відповідачем свого обов`язку не може бути підставою для зменшення розміру штрафних санкцій. Разом з тим, доказів того, що порушення строків доставки сталось не з вини залізниці відповідачем суду не надано.

Судом враховано, що правопорушення аналогічного характеру (несвоєчасна доставка вантажу) з боку АТ "Укрзалізниця" не є виключенням, а має системний характер, про що свідчать численні судові спори з подібних правовідносин між тими самими сторонами.

Отже, суд вважає, що у даній справі відповідач не довів винятковість випадку, а значить - підстав для зменшення розміру штрафу при встановленому та підтвердженому факті прострочення зобов`язання відповідачем немає.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення штрафу у сумі 337 612, 82 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15, ідентифікаційний код 23269555) штраф у сумі 306 190 (триста шість тисяч сто дев`яносто) грн. 52 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 4 592 (чотири тисячі п`ятсот дев`яносто дві) грн. 86 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 27 лютого 2020 року.

Повний текст рішення складений 3 березня 2020 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.