Рішення

від 24.02.2020 по справі 916/3490/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" лютого 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3490/19

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

За участю представників сторін:

Від позивача : Запша О.М, - директор

Від відповідача : не з`явився

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "КОНСТ-ДЕЛЬТА" (просп. Миру, 25-Б, Ізмаїл, Одеська область, 68600)

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕД СТАЙЛ КО" (вул. Святошинська, 32А, Київ 115, 03115)

про стягнення 389000 грн.;

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "КОНСТ-ДЕЛЬТА" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕД СТАЙЛ КО", в якому просить господарський суд: про стягнення 389000 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №22 від 20.09.2016р. стосовно істотних недоліків товару.

Ухвалою суду від 27.11.2019року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 15.01.2020р. продовжено строк підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 27.01.2020р. закрите підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судові засідання не з`являвся, про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою відповідно. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

У судовому засіданні 24.02.2020р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Між приватним підприємством "КОНСТ-ДЕЛЬТА" (далі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕД СТАЙЛ КО" (далі - Відповідач) укладено договір №22 від 20.09.2016р..

Згідно Договору № 22 від 20 вересня 2016 року ТОВ ЛЕД СТАЙЛ КО (продавець за вказаним Договором) передало приватному підприємству Конст-Дельта (покупцеві за вказаним Договором) двосторонній світлодіодний екран (1536*2944 мм), з лайтбоксом для світлодіодного екрану (надалі - товар).

За укладеним Договором № 22 приватне підприємством Конст-Дельта сплатило ТОВ ЛЕД СТАЙЛ КО за товар суму у розмірі 389 000 грн, 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 290, № 253, № 342.

Як зазначає позивач, в період експлуатації товар в зображенні екрану з`явилися істотні недоліки, у вигляді великих чорних точок (пікселей), що призводять до спотворення зображення, утруднення сприймання інформації зображеної на екрані, у тому числі, неможливості використовувати екран за його призначенням. В період гарантійного строку, приватне підприємство Конст-Дельта неодноразово зверталось до товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕД СТАЙЛ КО з письмовими вимогами щодо усунення істотних недоліків товару, що підтверджується листами від 22.06.2017 р,, від 29.06.2017 р, від 20.09,2017 р., від 31,08.2017р., від 03.01.2018 р. Однак, вказані недоліки усунені не були, відповідач гарантійні зобов`язання не виконало.

26 листопада 2018 року приватне підприємство Конст-Дельта звернулось до товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕД СТАЙЛ КО з претензією, в якій повідомило про відмову від товару за Договором № 22 від 20.09.2016 року та просило товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕД СТАЙЛ КО (код ЄДРПОУ 39410500): повернути сплачену приватним підприємством Конст-Дельта суму за товар у розмірі 389 000 грн. 00 коп,

Відповідь від Товариства з обмеженою відповідальністю ЛЕД СТАЙЛ КО не надійшла

Як вказує позивач, згідно пропозицій 2-х суб`єктів господарювання по реставрації світлодіодного екрану становить: 379586,00 грн. та 323240,00 грн. Тобто, усунення недоліків світлодіодного екрану пов`язано з непропорційними витратами.

Враховуючи, що відповідач Своїми діями порушив права та законні інтереси приватним підприємством "КОНСТ-ДЕЛЬТА", позивач звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача кошти в розмірі 389 000 грн. витрати по сплаті судового збору в розмірі 5835грн. та витрати за проведення експертизи в розмірі 35 000грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.ст.15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення , невизнання або оспорювання , кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках передбачених законодавчими актами України , до господарського суду мають право звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України, право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України). Зміст договору становлять умови (пункти) , визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як зазначалось вище, між приватним підприємством "КОНСТ-ДЕЛЬТА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕД СТАЙЛ КО" укладено договір №22 від 20.09.2016р..

Згідно Договору № 22 від 20 вересня 2016 року ТОВ ЛЕД СТАЙЛ КО передало приватному підприємству Конст-Дельта двосторонній світлодіодний екран (1536*2944 мм), з лайтбоксом для світлодіодного екрану.

Згідно ч. 1 статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона -постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно ч, 6 статті 265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодекса України про договір купівлі-продажу.

Відповідно ч. 2 ст. 675 ЦК України Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).

Відповідно Специфікації № 1, Специфікації № 2 до Договору № 22 від 20,09.2016 р. гарантія на товар складає 24 (двадцять чотири) місяці.

Ч.2 ст. 678 ЦК України передбачено, якщо у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Як встановлено судом, та підтверджено висновком експерта ТОВ Одеський регіональний центр незалежних експертиз № 416 від 31.05.2019р., за результатами проведеного дослідження Світлодіоднцй екран 8мм 1536x2944мм, який доставлений за договором №22 від 20.09.2016р. має певні дефекти пов`язані з тим, що непрац юючі світлодіоди на деяких ділянках екрану впливають на непрацездатність самих кластерів, тобто деякі ділянки екрану відрізняються за кольором від основного зображення екрану. Такі недоліки роблять неможливим використання екрану відповідно до цільового призначення, оскільки за непрацюючими кластерами, іцо вийшли з ладу порушено кінцеву якість зображення. Для усунення таких недоліків в конструкції даного обладнання необхідно провести заміну самих світлодіодних модулів, на площі яких вийшли з ладу світлодіоди (кластери), тобто такі порушеня є істотними.

Крім того, в матеріалах справи наявні докази того, що позивач звертався з до 2-х суб`єктів господарювання з пропозицією по реставрації світлодіодного екрану. Усунення недоліків світлодіодного екрану становить: 379586,00 грн. або 323240,00 грн.

Тобто, суд дійшов до висновку, що усунення недоліків світлодіодного екрану пов`язано з непропорційними витратами.

Враховуючи приписи законодавства, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають судом задоволенню в повній мірі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, за подання позову та витрати за проведення експертизи покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Приватного підприємства "КОНСТ-ДЕЛЬТА" задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕД СТАЙЛ КО" (вул. Святошинська, 32А, Київ 115, 03115; код ЄДРПОУ 0444693248 ) на користь Приватного підприємства "КОНСТ-ДЕЛЬТА" (просп. Миру, 25-Б, Ізмаїл, Одеська область, 68600; код ЄДРПОУ 35406789) кошти в розмірі 389 000 /триста вісімдесят дев`ять тисяч/ грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 5835/ п`ять тисяч вісімсот тридцять п`ять / грн. 00 коп. та витрати за проведення експертизи в розмірі 35 000 /тридцять п`ять тисяч/ грн. 00 коп.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повний текст складено 05 березня 2020 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов