Рішення

від 05.03.2020 по справі 920/67/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.03.2020 Справа № 920/67/20 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи № 920/67/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС» (21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд 2, офіс 404, код 39286927)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Куземин-соя» (42752, Сумська область, Охтирський район, село Куземин, вул.. Центральна, буд. 24, код 42773346)

про стягнення 344224 грн 21 коп.,

УСТАНОВИВ :

22.01.2020 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 344224 грн 21 коп. (з яких: 216758 грн 68 коп. - сума основного боргу, 22800 грн 50 коп. пеня, 80027 грн 60 коп. - штраф, 22376 грн 88 коп. 30% річних, 2260 грн 55 коп інфляційне збільшення) за неналежне виконання зобов`язань за Договором купівлі-продажу товару № 10/04-8 від 10.04.2019, а також стягнути судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 23.01.2020. було відкрито провадження по справі № 920/67/20. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу строк для надання відзиву до 19.02.2020,надано позивачу строку для подання до суду відповіді на відзив до 21.02.2020.

Відповідач вимоги ухвали суду не виконав, відзив на позовну заяву до суду не подав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ст. 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Враховуючи час, наданий сторонам для подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, суд дійшов висновку, що є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

10 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС (позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Кузеним-Соя (відповідач, покупець) був укладений договір купівлі-продажу товару №10/04-8, за умовами якого у строки, зумовлені Договором, Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця насіння, сільськогосподарських культур та/або засоби захисту рослин та/або мінеральні добрива (надалі „товар") на умовах відстрочення кінцевого розрахунку на визначений договором строк, а Покупець зобов`язується прийняти товар, сплатити його вартість на умовах, передбачених цим Договором. (п.1.1. договору).

Відповідно до пункту 2.1 Договору, найменування (асортимент) Товару, його кількість, ціна за одиницю та ціна всього Товару визначаються у додатках до даного Договору, які є його невід`ємною частиною.

Ціна Товару, що вказується у додатках до даного договору, визначена на дату укладання договору в національній валюті України із зазначенням її еквіваленту в доларах США до гривні, що встановлений ПАТ КБ ПРИАТБАНК для операцій з продажу долара США на день підписання даного Договору (п.2.3 Договору).

Згідно пункту 2.4 Договору, підписання видаткових накладних, що виписані в період дії даного договору, засвідчує факт передачі разом з Товаром усієї необхідної документації, що його стосується, в тому числі сертифікату якості, інструкції щодо використання та застосування даного Товару.

Оплата Товару здійснюється в українських гривнах в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів платіжним дорученням на поточний рахунок Продавець. Підставою платежу є даний Договір (п.5.1 Договору).

Пунктом 5.5 Договору передбачено, що Сторони визначили та погодили, що оплата Товару згідно даного Договору проводиться наступним чином:

- 214502, 00 гри. оплачується Покупцем в строк до 12 квітня 2019 року

- 346758, 68 грн. оплачується Покупцем в строк до 01 жовтня 2019 року

Продавець зобов`язується передати товар Покупцеві з дотриманням терміну поставки та у місці поставки, визначеному у Договорі, а Покупець зобов`язується оплатити товар у порядку, згідно із Договором, та у строки та в розмірах, згідно із додатками (п.6.1, 6.2 Договору).

Відповідно до п. 7.2. Договору з метою забезпечення своєчасного виконання зобов`язання і компенсації можливих втрат Сторони передбачили такі штрафні санкції, які сплачуються понад суми збитків:

- За прострочення (порушення) термінів поставки товару Продавець сплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від ціни непоставленого товару за кожен день прострочення, але не більше 2 % його ціни. Продавець звільняється від відповідальності за прострочення поставки товару у разі прострочення Покупцем сплати авансових платежів або якщо Покупець не отримав товар за своєю виною (зокрема, не з`явився за ним у терміни, встановлені Договором);

- За невідповідність якості товару вимогам Договору Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 2% від ціни товару, якість якого не відповідає вимогам Договору. Продавець не несе відповідальності за погіршення якісних показників товару, які сталися після його передачі Покупцю;

- У разі невиконання чи неналежного виконання Покупцем грошових зобов`язань щодо оплати вартості отриманого товару. Покупець відповідно до п, 2 ст. 625 ЦК України сплачує на користь Продавця тридцять процентів річних від простроченої суми основної заборгованості;

- За прострочення (порушення) строків виконання грошових зобов`язань Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання, а у разу, якщо прострочення складає понад 30 календарних днів Покупець додаткового сплачує Продавцю штраф у розмірі 30 (тридцять) відсотків від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно п. 7.3. Договору нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань за цим Договором не обмежується шістьома місяцями, а припиняється через рік (365 днів) від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 7.4. Договору сторонами унормовано, що строк позовної давності до вимог про стягнення неустойки за цим Договором сторонами згідно із ст. 259 Цивільного кодексу України збільшується до 3 (трьох) років.

Даний Договір є укладеним з моменту його підписання та діє протягом року з моменту його укладання. Причому закінчення строку дії цього Договору не звільняє Покупця від виконання всіх взятих на себе зобов`язань за цим Договором, а саме: повернення остаточної ціни цього Договору, сплати неустойки, процентів та відшкодування збитків (у випадку порушення зобов`язань по цьому Договору), інших платежів, які Покупець зобов`язаний перерахувати і сплатити Продавець у розмірі, порядку і у строки встановлені цим Договором (п. 8.1 Договору).

10 квітня 2019 року між сторонами по справі було підписано додаток 1 до договору купівлі-продажу товару № 10/04-8 від 10 квітня 2019 року, за яким сторони погодили поставку товару на загальну суму 561260 грн 68 коп., а саме:

• Гренадер Максі у кількості 5,5 кг загальною вартістю 9410,02 грн.,

• Агропав у кількості 35 л загальною вартістю 3654,42 грн.,

• Геліос (каністра 20 л) у кількості 3800 л загальною вартістю 421435,20 грн.,

• Альфа Ефір у кількості 280 л загальною вартістю 79830,24 грн.,

• Ореол максі у кількості 100 л загальною вартістю 38275,20 грн.,

• Альфалип Екстра, 5 л у кількості 100 л загальною вартістю 8655,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що на виконання умов договору купівлі-продажу товару № 10/04-8 від 0 квітня 2019 року поставив відповідачу товар, який був погоджений в Додатку №1 в повному обсязі, що підтверджується видатковою накладною № 77 від 22 травня 2019 року.

Проте, відповідач свої зобов`язання щодо здійснення оплати за поставлений товар виконав неналежним чином та не у повному обсязі, а саме:

- 12 квітня 2019 року сплатив 214502 грн,

- 30 жовтня 2019 року сплатив 80000 грн.,

- 20 листопада 2019 року сплатив 50000 грн.

Посилаючись на порушення відповідачем взятого на себе грошового зобов`язання за договором поставки купівлі-продажу товару № 10/04-8 від 10 квітня 2019 року. щодо розрахунку за отриманий Товар Товариство з обмеженою відповідальністю ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС звернулося до господарського суду Сумської області з позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у томі числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як встановлено судом, 10 квітня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС (позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Кузеним-Соя (відповідач, покупець) був укладений договір купівлі-продажу товару №10/04-8, за умовами якого у строки, зумовлені Договором, Продавець зобов`язується поставити та передати у власність Покупця насіння, сільськогосподарських культур та/або засоби захисту рослин та/або мінеральні добрива (надалі „товар") на умовах відстрочення кінцевого розрахунку на визначений договором строк, а Покупець зобов`язується прийняти товар, сплатити його вартість на умовах, передбачених цим Договором. (п.1.1. договору).

Статтею 655 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

10 квітня 2019 року між сторонами по справі було підписано додаток 1 до договору купівлі-продажу товару № 10/04-8 від 10 квітня 2019 року, за яким сторони погодили поставку товару на загальну суму 561260 грн 68 коп.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар, який був погоджений в Додатку №1 в повному обсязі, що підтверджується видатковою накладною № 77 від 22 травня 2019 року.

Пунктом 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Положеннями ч.1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.5 Договору передбачено, що Сторони визначили та погодили, що оплата Товару згідно даного Договору проводиться наступним чином:

- 214502, 00 гри. оплачується Покупцем в строк до 12 квітня 2019 року

- 346758, 68 грн. оплачується Покупцем в строк до 01 жовтня 2019 року

Проте, відповідач свої зобов`язання щодо здійснення оплати за поставлений товар виконав неналежним чином та не у повному обсязі, а саме:

- 12 квітня 2019 року сплатив 214502 грн,

- 30 жовтня 2019 року сплатив 80000 грн.,

- 20 листопада 2019 року сплатив 50000 грн.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Отже, враховуючи викладене, проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані позивачем докази та викладені ним правові позиції, суд вважає заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС позовні вимоги про стягнення з відповідача 216758 грн 68 коп. основного боргу, такими, що відповідають дійсними обставинам справи та такими що підлягають задоволенню.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу № 10/04-8 від 10 квітня 2019 року, а саме не сплачував вартість отриманого товару, що зумовило нарахування останнім пені в сумі 22800 грн 50 коп. та штрафу в зв`язку з наявністю періоду прострочення оплати товару, який більше 30 календарних днів в розмірі 80027 грн 60 коп.

За умовами пункту 7.2. передбачено, зокрема, що за прострочення (порушення) строків виконання грошових зобов`язань Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання, а у разу, якщо прострочення складає понад 30 календарних днів Покупець додаткового сплачує Продавцю штраф у розмірі 30 (тридцять) відсотків від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Так, у відповідності до ч.1 ст. 549, п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов`язання.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Госполдарським кодексом України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

Отже, чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Враховуючи вищевикладене, суд перевіривши розрахунок позивача, щодо сплати відповідачем 22800 грн 50 коп. пені та 80027 грн 60 коп. штрафу, вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання чи неналежного виконання Покупцем грошових зобов`язань щодо оплати вартості отриманого товару, покупець відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України сплачує на користь Продавця тридцять процентів річних від простроченої суми основної заборгованості.

Позивачем згідно умов договору було нараховано тридцять відсотки річних в розмірі 22376 грн 88 коп. та інфляційні витрати в сумі 2260 грн 55коп. Розглянувши надані позивачем розрахунки інфляційних витрат та 30 відсотків річних за прострочення виконання відповідачем прийнятих на себе грошових зобов`язань, суд доходить висновку, що вказані розрахунки було здійснено позивачем обґрунтовано, з урахуванням приписів чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 30 відсотків річних в сумі 22376 грн 88 коп. та інфляційних витрат в сумі 2260 грн 55 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Куземин-Соя (42752, Сумська область, Охтирський район, село Куземин, вул.. Центральна, буд. 24, код ЄДРПОУ 42773346) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС (21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, будинок 2, офіс 404, код ЄДРПОУ 39286927) основний борг в сумі 216758 грн 68 коп., пеню в 22800 грн. 50 коп., штраф в сумі 80027 грн 60 коп., 30% річних в сумі 22376 грн 88 коп., інфляційні витрати в розмірі 2260 грн 55 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 5163 грн 36 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.03.2020.

Суддя С.В. Заєць