Ухвала

від 05.03.2020 по справі 925/195/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"05" березня 2020 р. Черкаси справа № 925/195/18

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. розглянувши заяву заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Чигиринської районної державної адміністрації, Іванівської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Іванівський цегельний завод про стягнення 295390,10 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 05.07.2018 позов задоволено частково, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Іванівський цегельний завод на користь Іванівської сільської ради 75972,00 грн заборгованості з орендної плати та 1139,58 грн судового збору на користь прокуратури Черкаської області. Позовні вимоги у частині стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних залишено без розгляду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2019 рішення господарського суду Черкаської області від 05.07.2018 скасовано в частині задоволення позовних вимог та залишено позовну заяву заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури без розгляду повністю. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладено на скаржника - заступника прокурора Черкаської області.

Постановою Верховного Суду від 24.10.2019 постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2019 залишено без змін.

24.02.2020 заступник керівника Смілянської місцевої прокуратури надіслав до суду заяву від 19.02.2020 №33/3-605вих20 про ухвалення додаткового рішення у справі, у якій просить суд ухвалити додаткове рішення про повернення сплаченого прокуратурою Черкаської області судового збору у розмірі 4 430,85 грн відповідно до платіжного доручення №239 від 23.02.2018 за подання позовної заяви до суду.

Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Отже, додаткове рішення - це засіб для виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасовувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати у невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Згідно з частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розподіл судових витрат урегульовано статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, за вимогами пункту 1 частини 1 якої судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір , статтею 7 якого врегульовано повернення судового збору. Так, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Оскільки постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2019, залишеною без змін постановою касаційного суду, - залишено позовну заяву заступника керівника Смілянської місцевої прокуратури без розгляду повністю - апеляційним судом повинно було вирішено питання про повернення судового збору.

Враховуючи, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2019 не містить відомостей щодо звернення прокурора з відповідним клопотанням, у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для вирішення питання про повернення судового збору.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи та повернення судового збору є різними процесуальними діями, порядок здійснення яких регулюється різними нормами. Так розподіл судових витрат за наслідками розгляду спору є обов`язком суду, наявність якого обумовлена імперативними приписами господарського процесуального закону, що не пов`язується з наявністю відповідного клопотання учасника справи, на відміну від повернення судового збору, питання щодо чого вирішується лише за наявності відповідного клопотання цього учасника справи.

З огляду на наведені правові норми, суд прийшов до висновку, що усі питання пов`язані із судовими витратами вирішені судом при прийнятті рішення у справі, тому суд не вбачає підстав для прийняття додаткового рішення.

Керуючись статтями 233-235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити заступнику керівника Смілянської місцевої прокуратури у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання.

Суддя О.І. Кучеренко