Рішення

від 02.03.2020 по справі 926/11/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

02 березня 2020 року Справа № 926/11/20 За позовом Департаменту розвитку Чернівецької міської ради

до Громадської організації Правий сектор Буковини

про стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 60132,42 грн

Суддя Тинок О.С.

Секретар судового засідання Марущак Л.В.

Представники:

від позивача - Бузіла В.В., довіреність №02/01-17/577 від 10.06.2019 року

від відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Департамент розвитку Чернівецької міської ради звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Громадської організації «Правий сектор Буковини» про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна №150 від 08 серпня 2016 року по орендній платі в сумі 60132,42 грн, в тому числі пеня в сумі 22405,17 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на підставі договору оренди нерухомого майна №150 від 08 серпня 2016 року позивач передав відповідачу в оренду нерухоме майно площею 27,7 кв.м, яке розміщене за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 27, а останній прийняв це приміщення та зобов`язався щомісячно сплачувати орендну плату. В порушення умов договору відповідач орендну плату не вносив, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 60132,42 грн, в тому числі пеня в сумі 22405,17 грн.

Провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 03 січня 2020 року, якою встановлено, що дану справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, яке призначив на 22 січня 2020 року.

Відповідач 22 січня 2020 року у судове засідання не з`явився, явку свого представника не забезпечив, відзив на позов не подав.

Ухвалою суду від 22 січня 2020 року відкладено підготовче засідання на 23 січня 2020 року. Також даною ухвалою суд зобов`язав позивача надати розрахунок позовних вимог з правовим обгрунтуванням.

23 січня 2020 року судом розміщено на веб-порталі судової влади України на офіційному веб-сайті Господарського суду Чернівецької області оголошення про виклик до суду відповідача із зазначенням дати, часу і місця розгляду справи.

В судовому засіданні 17 лютого 2020 року представником позивача надано суду відомості розрахунків позовних вимог.

Ухвалою суду від 17 лютого 2020 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 02 березня 2020 року.

17 лютого 2020 року судом розміщено на веб-порталі судової влади України на офіційному веб-сайті Господарського суду Чернівецької області оголошення про виклик до суду відповідача із зазначенням дати, часу і місця розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні 02 березня 2020 року позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 02 березня 2020 року не з`явився, явку свого представника не забезпечив, причини неявки не повідомив.

Відповідно до частин 1-4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За загальними вимогами п. 91 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 року №270, поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв`язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об`єкті поштового зв`язку. Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставці до дому (п. 92. правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" в об`єкті поштового зв`язку не передбачено (п. 102 правил).

У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення (п. 116 правил).

Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою "Судова повістка", які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини невручення закінчення встановленого строку зберігання, суперечить вимогам правил, та фактично відповідає причині повернення у зв`язку з відсутністю адресата.

Аналізуючи зазначені вище положення правил надання послуг поштового зв`язку, слід дійти висновку, що повернення судових рішень із проставленням у поштовому повідомленні відмітки про закінчення строку зберігання поштового відправлення, є підтвердженням відсутності особи адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України.

Сам лише факт неотримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на подання зокрема відзиву на позов, оскільки зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2018 року у справі № 916/3188/16.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Громадської організації Правий сектор Буковини є: м. Чернівці, вул. Головна, буд. 27.

Вся судова кореспонденція по даній справі, яка надсилалась відповідачу, була надіслана за вищезазначеною адресою.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, ухвали суду вважаються врученими учасникам справи, а останні належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи.

Відтак, суд дійшов висновку про розгляд справи по суті в судовому засіданні 02 березня 2020 року без участі представника відповідача та за наявними в справі матеріалами відповідно до ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

Як вбачається із свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ №518059 від 18 серпня 2006 року територіальна громада м. Чернівців на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 15 серпня 2006 року № 286/8 та 17/1 від 25.04.2006 є власником 1/1 частки нежилих приміщень першого та другого поверхів будівлі літ.З загальною площею 276,40 кв.м, що складаються з : на першому поверсі приміщення І, ІІ, ІV,V, VI, VIII, 3-1 - 3-3, 9-1 - 9-3 площею 126,5 кв.м; на другому поверсі приміщення 4-1 - 4-7 площею 149,9 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, буд. 27.

08 серпня 2016 року між Департаментом економіки Чернівецької міської ради та Громадською організацією Правий сектор Буковини укладено договір оренди нерухомого майна № 150, згідно з пунктом 1.1 якого позивач на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 26.07.2016 року №457/14, та заяви від 08.06.2016 року №02/01-11-1742/0 передає, а орендар приймає у строкове платне користування приміщення (2-3)-(3-3) та частину спільного використання (V), (VІІ) 1 поверху, загальною площею 27.7 кв.м, розташоване за адресою: м.Чернівці, вул. Головна, 27, з метою використання його під розміщення редакції та видавництва газети Право знати правду . Вартість об`єкту оренди становить 143114,00 грн.

Даний договір укладено між сторонами строком на два роки й одинадцять місяців, що діє з 08 серпня 2016 року до 07 липня 2019 року (включно).

Відповідно до акту передання-приймання від 08 серпня 2016 року позивач передав, а відповідач прийняв об`єкт оренди по вул.Головна, 27 м. Чернівці.

Рішенням Чернівецької міської ради VII скликання від 22 грудня 2018 року № 1604 «Про структуру, загальну чисельність виконавчих органів Чернівецької міської ради» ліквідовано Департамент економіки Чернівецької міської ради з 28 лютого 2019 року, утворено з 01 березня 2019 року Департамент розвитку Чернівецької міської ради.

Рішенням Чернівецької міської ради VII скликання від 18 лютого 2019 року № 1620 «Про внесення змін до рішення міської ради від 22 грудня 2018 року № 1604 «Про структуру, загальну чисельність виконавчих органів Чернівецької міської ради» внесено зміни в дату утворення Департаменту розвитку міської ради та визначено його утворення з 21 лютого 2019 року. Також зазначеним рішенням міської ради затверджено положення «Про Департамент розвитку Чернівецької міської ради» , яким визначено, що Департамент розвитку є правонаступником Департаменту економіки по діючим договорам оренди приміщень.

01 квітня 2019 року між Департаментом розвитку Чернівецької міської ради та Громадською організацією Правий сектор Буковини укладено додатковий договір про зміну орендодавця до договору оренди нерухомого майна №150 від 08 серпня 2016 року, згідно з якими, Департамент розвитку Чернівецької міської ради є правонаступником Департаменту економіки Чернівецької міської ради в частині діючих договорів оренди нежилих приміщень, що знаходяться у комунальній власності територіальної громади міста Чернівці.

01 квітня 2019 року між позивачем та відповідачем укладено додатковий договір про розірвання договору оренди №150 від 08 серпня 2016 року.

Відповідно до акту приймання - передання об`єкта оренди по вул. Головна, 27 від 01 квітня 2019 року Громадська організація Правий сектор Буковини передала приміщення першого поверху, загальною площею 27,7 кв.м Департаменту розвитку Чернівецької міської ради.

Пунктом 4.1.3 договору оренди нерухомого майна №150 від 08 серпня 2016 року передбачено обов`язок орендаря сплачувати орендну плату своєчасно та у повному обсязі.

Пунктами 2.1, 2.4 вказаного договору передбачено, що за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендну плату, місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є додатками до цих договорів на дату його укладення з урахуванням ПДВ становить 2659,20 грн. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції попереднього місяця, що визначається Державною службою статистики України.

Як вбачається з матеріалів справи та відомості розрахунків з орендарями по оренді нежитлових приміщень за період з 01 квітня 2018 року по 01 квітня 2019 року загальна заборгованість відповідача перед позивачем станом на 17.02.2020 року відповідно до договору №150 від 08 серпня 2016 року становить суму у розмірі 60132,42 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, частина 1 та пункт 2 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлюють, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 пункту 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно частини 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» , орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Пунктом 2.5 договору оренди нерухомого майна №150 від 08 серпня встановлено, що орендар щомісячно самостійно розраховує орендну плату з урахуванням податку на додану вартість та сплачує її впродовж поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Отже, оскільки відповідач зобов`язання щодо сплати орендної плати у відповідності до умов договору оренди нерухомого майна №150 від 08 серпня 2016 року належним чином в повній мірі не виконав, то має сплатити на користь позивача заборгованість у сумі 37727,25 грн, яка виникла у період з 01.04.2018 року по 01.04.2019 року згідно з наданою позивачем відомістю розрахунків з орендарями по оренді нежитлових приміщень.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 5.4 договору оренди нерухомого майна № №150 від 08 серпня 2016 року за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Відповідач неналежно та несвоєчасно виконував грошові зобов`язання по сплаті орендної плати у відповідності до умов договору оренди нерухомого майна №150 від 08 серпня 2016 року, а тому, має сплатити позивачу пеню у сумі 22405,17 грн, яка нарахована за період з 01.04.2018 року до 01.04.2019 року згідно з наданою позивачем відомістю розрахунків з орендарями по оренді нежитлових приміщень.

Отже, оскільки відповідач зобов`язання щодо сплати орендної плати у відповідності до умов договору оренди нерухомого майна № 150 від 08 серпня 2016 року належним чином в повній мірі не виконав, то має сплатити на користь позивача заборгованість по орендній платі у сумі 37727,25 грн, яка виникла у період з 01 квітня 2018 року по 01 квітня 2019 року, а також нараховану у період з 01 квітня 2018 року по 01 квітня 2019 року пеню у сумі 22405,17 грн.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, позивач належними доказами довів суду обгрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача на його користь заборгованості по орендній платі у сумі 37727,25 грн, яка виникла у період з 01 квітня 2018 року по 01 квітня 2019 року, а також нараховану у період з 01 квітня 2018 року по 01 квітня 2019 року пеню у сумі 22405,17 грн, а відповідач не спростував позовні вимоги у цій частині належними доказами.

З огляду на вищезазначені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 129, 220, 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Департаменту розвитку Чернівецької міської ради (58000, м. Чернівці, вул. Кобилянської, 3, код 42843402) до Громадської організації Правий сектор Буковини (58000, м. Чернівці, вул. Головна, буд. 27, код 39491286) про стягнення заборгованості по орендній платі у сумі 60132,42 грн, задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Громадської організації Правий сектор Буковини (58000, м. Чернівці, вул. Головна, буд. 27, код 39491286) на користь Департаменту розвитку Чернівецької міської ради (58000, м. Чернівці, вул. Кобилянської, 3, код 42843402) заборгованість з орендної плати у сумі 37727,25 грн, пеню у сумі 22405,17 грн та судовий збір у сумі 1921,00 грн.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 233 ГПК України рішення складено та підписано 05 березня 2020 року.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя О.С. Тинок